{"title":"ДОСЛІДНА І НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОБОТА ЯК ФОРМА САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ","authors":"Леся Вотякова","doi":"10.31652/2412-1142-2023-69-108-116","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розкривається ефективність якісної науково-методичної роботи майбутніх вчителів у педагогічних ВНЗ як важливої складової цілісного навчально-педагогічного процесу. Оскільки майбутні вчителі мають бути у змозі реалізувати сучасну освітню модель у нових умовах і новими методами на новому науково-методичному рівні. Встановлено цілісну систему дій та заходів, яка спрямована на підвищення кваліфікації та майстерності вчителів. Тут описані основи розробки теорії та методики післядипломної самоосвіти учителя математики і створення відповідного методичного забезпечення, спрямованих на формування його інтелектуальної компетентності та підвищення професіоналізму. Перше, з чим ми визначились, це з освітнім середовищем, у якому має проходити самоосвітня діяльність учителя. Враховуючи те, що під час розробки змісту і технологій самоосвіти, основним орієнтиром є складові пізнавального процесу в математиці, природно, що таким освітнім середовищем мають бути певні розділи математики, в межах яких розв’язуються проблеми (задачі), що приводять до створення математичної структури, якщо мова йде про дослідження так би мовити внутрішнє, і до побудови математичної моделі, якщо мова йде про застосування. Вінцем такого творення є певна математична теорія. Обрані стратегічні напрямки розвитку математики та домінуючі у них методи стали методологічною основою розроблених методик самоосвіти. Центральною серед них є методика, в основі якої конструювання математичних об’єктів у доступному освітньому середовищі через тематичну легалізацію та технологізацію методів. Таке конструювання проводиться на двох рівнях: – побудова ізоморфної моделі й розробка на її основі методом перенесення відомих фактів на «нові» об’єкти фрагментів теорії (тригонометричні функції, пов’язані з косокутною системою координат, комплексні числа, кватерніони); – побудова нових алгебр гіперкомплексних чисел. Також проаналізовано зв’язок методичної роботи, самоосвіти вчителів з розвитком дослідницьких умінь, творчості та креативності. Виділено та описано три групи методів формування самостійнодослідницької та самоосвітньої діяльності майбутніх вчителів. Встановлено напрямок пізнавального процесу в математиці. Також у статті ви дізнаєтесь, як можливо підвищити якість освіти учнів та рівень професійної компетентності вчителів.","PeriodicalId":472187,"journal":{"name":"Sučasnì ìnformacìjnì tehnologìï ta ìnnovacìjnì metodiki navčannâ v pìdgotovcì fahìvcìv: metodologìâ, teorìâ, dosvìd, problemi","volume":"296 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Sučasnì ìnformacìjnì tehnologìï ta ìnnovacìjnì metodiki navčannâ v pìdgotovcì fahìvcìv: metodologìâ, teorìâ, dosvìd, problemi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-69-108-116","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розкривається ефективність якісної науково-методичної роботи майбутніх вчителів у педагогічних ВНЗ як важливої складової цілісного навчально-педагогічного процесу. Оскільки майбутні вчителі мають бути у змозі реалізувати сучасну освітню модель у нових умовах і новими методами на новому науково-методичному рівні. Встановлено цілісну систему дій та заходів, яка спрямована на підвищення кваліфікації та майстерності вчителів. Тут описані основи розробки теорії та методики післядипломної самоосвіти учителя математики і створення відповідного методичного забезпечення, спрямованих на формування його інтелектуальної компетентності та підвищення професіоналізму. Перше, з чим ми визначились, це з освітнім середовищем, у якому має проходити самоосвітня діяльність учителя. Враховуючи те, що під час розробки змісту і технологій самоосвіти, основним орієнтиром є складові пізнавального процесу в математиці, природно, що таким освітнім середовищем мають бути певні розділи математики, в межах яких розв’язуються проблеми (задачі), що приводять до створення математичної структури, якщо мова йде про дослідження так би мовити внутрішнє, і до побудови математичної моделі, якщо мова йде про застосування. Вінцем такого творення є певна математична теорія. Обрані стратегічні напрямки розвитку математики та домінуючі у них методи стали методологічною основою розроблених методик самоосвіти. Центральною серед них є методика, в основі якої конструювання математичних об’єктів у доступному освітньому середовищі через тематичну легалізацію та технологізацію методів. Таке конструювання проводиться на двох рівнях: – побудова ізоморфної моделі й розробка на її основі методом перенесення відомих фактів на «нові» об’єкти фрагментів теорії (тригонометричні функції, пов’язані з косокутною системою координат, комплексні числа, кватерніони); – побудова нових алгебр гіперкомплексних чисел. Також проаналізовано зв’язок методичної роботи, самоосвіти вчителів з розвитком дослідницьких умінь, творчості та креативності. Виділено та описано три групи методів формування самостійнодослідницької та самоосвітньої діяльності майбутніх вчителів. Встановлено напрямок пізнавального процесу в математиці. Також у статті ви дізнаєтесь, як можливо підвищити якість освіти учнів та рівень професійної компетентності вчителів.