ОСВІТА ЯК ЗАСІБ ПОКРАЩЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ В УМОВАХ ВІЙНИ

Дослідження спрямоване на здійснення аналізу закордонного досвіду щодо організації навчального процесу в умовах воєнного стану та розгляд освіти як засобу покращення емоційного стану внутрішньо переміщених дітей шкільного віку, які евакуювались із зон бойових дій. З початку воєнних дій на території України українське суспільство вперше зіткнулось із соціальнопсихологічними та освітніми проблемами дітей із внутрішньо переміщених сімей. Освітні установи на відносно безпечній території виявились неготовими до створення адаптивного навчального середовища для учнів із таких сімей. Для системи освіти України пріоритетними стали пошуки шляхів організації безпечного освітнього процесу, надання психологічної підтримки всім його учасникам. У статті розглянуто спрощену модель екстреної освіти (авторів П. Агілар, Г. Ретамал, К. Тріплхорн) в умовах воєнного стану на відносно безпечній території України. У рамках цієї моделі науковцями запропонована програма освітніх послуг в умовах надзвичайних ситуацій, яка передбачає три етапи: рекреаційні заходи в безпечному місці, неформальна освіта і формальна освіта. Дієвим інструментом для зміцнення здоров’я, задоволення інтересів і психологічних потреб дітей із сімей тимчасово переміщених осіб, які адаптуються до нових життєвих умов і нового освітнього середовища, є застосування в закладах освіти програми соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН), що побудовано на трьох вимірах (усвідомленість, співпереживання й залученість), кожен із яких можна розглядати на трьох рівнях (особистісний, соціальний і системний). Психосоціальні інтервенції в освітніх установах суттєво поліпшують життя й освітній потенціал дітей, які постраждали від війни. Діти можуть швидше одужати від травми війни, якщо в шкільній програмі поєднувати їхні освітні й емоційні потреби. Покращення психоемоційного стану дозволяє учням краще сприймати і розуміти один одного, підвищує бажання виконувати певну діяльність, бути активними, взаємодіяти, організовувати міжособистісні стосунки й відчувати при цьому емоції прийняття і безпеки, а також збільшує готовність продовжувати навчання в школі.