Засоби навчальної та науково-дослідної роботи最新文献

{"title":"ДІАГНОСТИКА І ПРОФІЛАКТИКА ПОВЕДІНКОВИХ ДЕВІАЦІЙ У ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ","authors":"Іванна Парфанович","doi":"10.34142/2312-1548.2022.59.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.59.06","url":null,"abstract":"Необхідність пошуку і розробки ефективних шляхів діагностики і профілактики поведінкових девіацій визначають необхідність актуалізації роботи науково-дослідних лабораторій. Діяльність таких структур зумовлена функціонуванням соціальної структури, на базі якої вона створена, власним положенням та суспільними ресурсами й запитами. Для організації проведення дослідження, освоєння і впровадження наукових розробок лабораторія використовує власну базу, а також працює у різних закладах, установах, організаціях з огляду на специфіку предмету дослідження. Цілеспрямована діяльність науково-дослідної лабораторії у вищих навчальних закладах на основі програмного забезпечення дозволяє передбачити форми і методи роботи, взаємодії з іншими соціальними структурами, умови, витрати й перспективи досліджень. Метою статті е розкриття та оцінка у виконанні завдань і можливостей науково-дослідної лабораторії діагностики і профілактики девіантної поведінки як структурної одиниці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Лабораторія здійснює авторський нагляд за пошуком та впровадженням закінчених наукових досліджень, науково-методичних розробок, науковий взаємообмін, науково-творчу співпрацю із навчальними закладами, науково-дослідними установами, структурами соціальної сфери держави, регіону, населеного пункту з питань, що стосуються діагностики і профілактики девіантної поведінки індивідів. Шляхами вирішення поставлених перед лабораторією завдань є визначення: по-перше, напрямів наукового дослідження проблеми поведінкових девіацій та перелік діагностичних методів і адаптованих та/чи розроблених методик для визначення детермінант девіантної поведінки; по-друге, вироблення технологій профілактичної та корекційно-реабілітаційної роботи за видами поведінкових девіацій з урахування диференціації підходів, форм і методів роботи. Результативність допомагає визначити експертна оцінка з визначення ефективності форм і методів діагностичної та профілактичної роботи. Дослідження інновацій, підходів до попередження окремих видів девіантної поведінки дає можливість окреслити перспективи в діяльності науково-дослідних лабораторій, зокрема щодо впровадження у вітчизняну практику зарубіжних підходів до діагностики і профілактики поведінкових девіацій індивідів.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"237 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115648264","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗРОБКА WEB-СЕРВІСУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ТРЕНУВАЛЬНИХ ВПРАВ","authors":"А. Р. Курганський","doi":"10.34142/https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.59.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.59.05","url":null,"abstract":"Цифрові засоби навчання посідають значне місце в освітньому процесі, вони змінюються й набувають нових ролей у поточній ситуації. Наразі особливо затребуваними є такі електронні ресурси, що здатні забезпечити реальну варіативність завдань, їх неповторюваність, терпеливо перевіряти правильність кожного завдання і надавати різнорівневу допомогу кожному користувачеві. Здійснено аналіз функціональних можливостей наявних онлайн сервісів, зорієнтованих для проєктування й реалізацію електронних тренажерів, який свідчить про необхідність їх розвитку й суттєвого розширення з тим, щоб учитель зміг обрати саме той тренажер, який відповідав би потребам і вимогам конкретного уроку й поставлених методичних завдань. У наукових публікаціях висвітлюються різні аспекти проблем проєктування й ефективного використання дидактичних електронних ресурсів в освітньому процесі, проте залишаються актуальними питання створення таких конструкторів, які будуть зручні для конкретної ситуації на уроці або конкретному учителю. У статті розглянуто технологію проєктування й реалізації вебсервісу, конструктора тренувальних вправ, в яких учневі потрібно вказати фрагмент зображення в якості відповіді на запитання. Розкрито зміст етапів проєктування: цілепокладального, аналітичного, створення моделі тренажера, методичного, вибору інструментальних засобів, апробаційного та рефлексивно-корекційного. Розроблений вебсервіс має дві складові – конструктор тренажерів та тренажер. Всі розробки учителя зберігаються у хмарі, можуть бути доступними у будь-який момент. Перевагами вебсервісу є: підтримка особливого типу вправ, зорієнтованих на пошук фрагмента у загальному зображенні; наявність адаптивного інтерфейсу, зручний і легкий інтерфейс додатка; можливість використовувати векторні й растрові векторні зображення для побудови вправи; доступність додатка користувачам через розміщення даних у хмарі; можливість використання при вивченні різних предметів; доступність банку готових тренажерів, розроблених раніше учительською спільнотою. Сервіс розроблений мовою програмування Visual C# з використанням технології Blazor і може бути застосований у навчанні школярів будь-яких дисциплін.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127748694","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОНЯТТЯ ПРО ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ГРАНТІВ І ЗДІЙСНЕННЯ ФАНДРАЙЗИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ У СФЕРІ ПЕДАГОГІКИ","authors":"К. Є. Каліна, К. М. Недря, Людмила Рибалко, Ірина Трубавіна","doi":"10.34142/2312-1548.2022.58.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.58.12","url":null,"abstract":"Актуальність навчання грантовій і фандрайзинговій діяльності, її здійснення для науковців нашої країни пов’язана з політикою євроінтеграції України і вимогами академічної мобільності до науковців, міжнародної співпраці, інтеграції наукових досягнень у світове наукове співтовариство, що вимагає компетентного використання цих інструментів забезпечення наукової діяльності науковцями України. Зазначимо, що їх ніколи цьому не навчали у закладах вищої освіти і це не було предметом підвищення їхньої кваліфікації. Як і не було предметом узагальнення в теоретичному аспекті досвіду різних країн та організацій. Тому виникає питання про теоретико-методичні основи навчання і здійснення такої діяльності, що і є метою даного дослідження. Методами дослідження є: теоретичний аналіз джерел, узагальнення досвіду, синтез, моделювання, конкретизація тощо. Науковою новизною статті є визначення грантів і фандрайзингової діяльності на основі виявлених теоретико-методичних основ її здійснення, а саме: фандрайзинг визначено, як професійну діяльність науковця щодо мобілізації фінансових та інших ресурсів з різноманітних джерел для реалізації соціально значущих і науково-дослідних неприбуткових проєктів, яка вимагає спеціальних знань та навичок фандрайзера, що можуть вплинути на прийняття позитивного рішення донора; гранти – це грошові або інші засоби, що надаються як громадянам, так і іноземцям міжнародними організаціями для проведення наукових досліджень, підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та інших цілей за певних умов, що надаються безпосередньо грантодавцями. З’ясовано, що грантова і фандрайзингова діяльність є актуальними для професійного розвитку науковців, вона має спільні теоретичні основи між собою і з теоретично-методичними основами науково-педагогічної діяльності, з основами інших сфер наукового пізнання. Діяльність у сфері грантів і фандрайзингу для науковців має свої особливості для педагогів, що пов’язано з об’єктами пізнання – людьми і накладає додаткові вимоги і потребує певних ресурсів для здійснення. Основними теоретико-методологічними основами грантової і фандрайзингової діяльності в сфері педагогіки є: гуманістична філософія, гносеологічний, прагматичний, гендерний, порівняльний, історичний, політичний, компетентнісний, ресурсний, мотиваційний, організаційний, особистісний, середовищний, соціо-особистісно-діяльнісний підходи, теорія прав людини і розвитку, які визначають мету, принципи, зміст і особливості здійснення наукової діяльності в педагогіці на основі грантів і фандрайзингу. Перспективами подальших досліджень є розробка робочої програми навчальної дисципліни з цієї тематики для здобувачів другого магістерського рівня вищої освіти.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128221163","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМАТИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЯК ЗАСІБ МОТИВАЦІЇ ПЕДАГОГІВ У ВИБОРІ ПРОВАЙДЕРА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ","authors":"Наталія Дудко, Світлана Драновська","doi":"10.34142/2312-1548.2022.59.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.59.14","url":null,"abstract":"Сучасне реформування системи підвищення кваліфікації в Україні, згідно підзаконних актів та Порядку підвищення кваліфікації (Деякі питання підвищення кваліфікації, 2019) передбачає можливість педагогами самостійно вибирати види, порядок, обсяг, форми та місце підвищення кваліфікації. У цьому контексті зростає актуальність розробки та подальшого аналізу таких принципово нових форматів підвищення кваліфікації педагогів, які сприяли би їх ефективному розвитку та впливали на їх мотивацію до вибору місця проходження курсів підвищення кваліфікації.\u0000Мета дослідження: виявити формати підвищення кваліфікації педагогів, які будуть сприяти їх ефективному розвитку та впливати на мотивацію до навчання саме в інституті післядипломної освіти.\u0000У 2021–2022 навчальному році ми провели опитування в Сумському ОІППО щодо форм підвищення кваліфікації на курсах підвищення кваліфікації серед різних груп вчителів. Загалом нами було опитано 126 педагогів з 12 груп різних фахових категорій. Опитування проводилося у формі анонімного анкетування.\u0000Найбільш затребуваним для педагогів на сьогодні виявився дистанційний формат на платформі Microsoft Teams, який відмітила більшість педагогів (89%). Сумський ОІППО як провайдер підвищення кваліфікації пропонує 7 форматів програм підвищення кваліфікації. Представлена парадигма форматів дозволяє педагогам, незалежно від їх місця проживання, фаху та педагогічного стажу вибрати саме той формат, який буде відповідати їх очікуванням. Саме зацікавлення педагога та можливість вибору форматів . на нашу думку, може вмотивувати їх вибрати в якості провайдера підвищення кваліфікації саме Сумський ОІППО, тим самим забезпечуючи реалізацію свого права на підвищення кваліфікації, зафіксованого в Порядку підвищення кваліфікації (2019).\u0000Висновки. Виявлено, що різні формати курсів підвищення кваліфікації мають різні переваги та відповідають різним очікуванням різних за фахом, стажем та місцем проживанням груп педагогів. Гістограми наочно демонструють динаміку вибору та участі педагогів в реалізації програм підвищення кваліфікації з використанням дистанційних технологій, особливо на платформі Microsoft Teams, що дозволяє зробити висновок, що розробка курсів за вибором на цій платформі дозволить підвищити мотивацію та рівень вибору педагогами саме курсів у СОІППО як у досвідченого провайдера підвищення кваліфікації.\u0000Представлені результати дослідження дозволяють сподіватися на підвищення рівня участі педагогів у реалізації програм підвищення кваліфікації з використанням дистанційних освітніх технологій на платформі Microsoft Teams на базі СОІППО. Аналіз результатів реалізації подібних програм та опитування стосовно мотивації вчителів, пов’язаних з тематикою курсів за вибором, тематикою фахових курсів, розвитком певних компетентностей, формою проведення курсів та іншими мотиваційними стимулами ми розглядаємо як перспективу дослідження","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"29 6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123918205","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ МОТОРНОЮ АЛАЛІЄЮ","authors":"І. В. Баранець","doi":"10.34142/2312-1548.2020.54.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.05","url":null,"abstract":"У статті розкривається сутність поняття «комунікативна компетентність» у дітей із моторною алалією, яка є показником пізнавального розвитку та передумовою успішності подальшого освітнього процесу. Схарактеризовані основні складові організації корекційно-розвивальної роботи із дітьми старшого дошкільного віку із моторною алалією, що визначають ефективність процесу формування та розвитку їх комунікативно-мовленнєвої діяльності. Обґрунтовано та розроблено методику формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією, визначено її дидактичний зміст та основні етапи впровадження, а саме: координаційно-діагностичний, корекційно-мотиваційний та репродуктивно- комунікативний. Представлені методичні рекомендації щодо її застосування. Методика формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією була побудована на основі комунікативно-діяльнісного підходу з урахуванням механізмів міжпівкульної взаємодії. Автор висвітлює ефективні шляхи стимуляції міжфункціональної взаємодії півкуль головного мозку шляхом використання технік нейролінгвістичного програмування мовленнєвого висловлювання, використанням невербальних і вербальних засобів активізації мовленнєвої діяльності.\u0000Підкреслено особливості використання авторської методики у процесі експериментального навчання з метою формування комунікативної компетентності у дітей. Обґрунтована доцільність та ефективність застосування спеціалізованих психолого-педагогічних умов формування комунікативної компетентності у дітей досліджуваної категорії. Результати формуючого експерименту дають всі підстави стверджувати, що запропонована методика формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку сприяє підвищенню результативності означеного процесу. При цьому відмічено суттєві зрушення за визначеними показниками, а саме вміння проявляти ініціативу у спілкуванні, вміння підтримувати діалог, закріплення правильного використання у мовленні простих і складних речень, вміння встановлювати зв’язок слів у реченні за запитаннями, закріплення правильних мовленнєвих стереотипів, тощо.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"240 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122698636","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СЛУЖБА ПІДТРИМКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ: ДОСВІД КНР","authors":"Ніу Шулін","doi":"10.34142/2312-1548.2020.54.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.04","url":null,"abstract":"У 2020 році Китай став першою країною світу, яка зіткнулася з усіма викликами пандемії COVID-19, включаючи ті, що стосувалися освіти. Вони були першими, хто запропонував обмежену та дистанційну освіту як єдину освітню реальність, а також першими, хто зіткнувся з усіма позитивними та негативними наслідками згаданого процесу. Ось чому китайський досвід (як негативний, так і позитивний) варто представити та дослідити. Є ще одна особливість китайської освітньої системи, яка робить її унікальною і дозволяє країні за короткий період зробити систему дистанційної освіти конкурентною з традиційною офлайновою, навіть для початкової освіти. Це система підтримки вчителів, яка включає не лише систему підготовки вчителів (діяльність із професійного навчання), а й фінансову підтримку, використання різних інструментів онлайн-освіти, безпосередню допомогу групи фахівців під час підготовки та проведення уроків, психологічну підтримку тощо. Мета дослідження – представити позитивний освітній та організаційний досвід в галузі роботи вчителів початкової освіти, який вже використовується в Китаї. Під час написання статті такі методи, як спостереження, вивчення нормативної та наукової літератури, були використані для комплексного аналізу нової педагогічної реальності – служби підтримки вчителів.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117061914","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"«МИСТЕЦТВО ГРИ НА КЛАВЕСИНІ» ФРАНСУА КУПЕРЕНА ЯК ПЕРШИЙ МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ІНСТРУМЕНТАЛІСТІВ-КЛАВІШНИКІВ","authors":"І. В. Цебрій, Л. М. Яременко","doi":"10.34142/2312-1548.2022.58.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.58.08","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано один із ідейно-художніх напрямів (стилів) Просвітництва, французький класицизм, що випереджав віденський класицизм майже на століття і доволі відрізнявся від нього своїм запрограмованим змістом твору. У контексті цього програмного класицизму писав свої п’єси Франсуа Куперен, чия методична праця є предметом аналізу цієї статті. Автор статті доводить, що Ф. Купер увійшов в історію музичного мистецтва як монополіст у галузі музики, який мав ліцензію на видання нот і викладання, тому ніхто не міг публікувати та продавати ноти без його «вищого» дозволу. Ф. Куперену належить перша в історії Європи методична праця – «Мистецтво клавесина», яку згодом використали Антоніо Сальєрі та Йоганн Непомук Гуммель у своїй педагогічній спадщині. Франсуа Куперен зробив найуспішнішу кар'єру із музикантів того часу, отримавши королівську ліцензію, а також став учителем музики для королівської сім'ї і пізніше буз його згоди музиканти Парижу не мали права навчати дітей із знатних аристократичних родин. Автор статті показує, що методичний «Мистецтво клавесина» став першим дидактичним твором у довгій історії гри на клавішних інструментах. На сучасному етапі розвитку музичної освіти в Європі окремі авторські поради та прийоми гри на клавесині актуальні в роботі з початківцями піаністами: аплікатура, положення та ніг під час гри на клавесині, звернення уваги на постановку кисті, робота над технікою простих вправ і коротких пасажів. Французькі методисти були прихильниками раннього навчання грі на клавесині (з 6-7 років). Методичний трактат розкриває погляди Ф. Куперена вивчення нотацій (табулятур) і назв клавіш. Його учні протягом першого року навчання грали виключно практичні. Всі ці методи пізніше були ускладнені Антоніо Сальєрі, І.Н. Гуммелем та іншими методистами ХІХ століття. У статті автор доводить, що проблема методологічної спадщини Франсуа Куперена та його лідерство у французькій музиці XVII – XVIIІ століть сьогодні ще мало вивчені. У статті виділено перспективні напрями подальших досліджень, одним із яких виступає сам творчий шлях Франсуа Куперена в контексті переходу від мультиінструменталізму (заняття з дитинства з педагогом на кількох інструментах) до моноінструменталізму (вивчення одного інструменту) в тогочасній музичній педагогіці та внеску Ф. Куперена в поступальний розвиток методики викладання фортепіано в наступному XIX столітті в провідних європейських країнах.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"270 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123494712","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АНАТОМІЧНОГО МУЗЕЮ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Людмила Зеленська, Олександр Вовк, Михайло Анатолійович Лютенко, Ольга Володимирівна Авілова","doi":"10.34142/2312-1548.2022.58.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.58.13","url":null,"abstract":"Навчальна дисципліна «Анатомія людини» є основоположною у фаховій підготовці майбутніх лікарів. Це вимагає від професорсько-викладацького складу закладів вищої медичної освіти оптимального використання в освітньому процесі не лише традиційних й інноваційних методів і технологій навчання, але й педагогічного потенціалу засобів навчання, зокрема експонатів анатомічного музею. Сьогодні анатомічний музей закладу вищої медичної освіти – це не лише освітній, науковий, але й культурний центр. Крім демонстраційних функцій експонатів, музей виконує функції навчального середовища, науково-дослідного центру, центру освіти та дозвілля. Музей відіграє роль навчального засобу, популяризує значення анатомії як науки в суспільстві, а також створює сприятливі умови для розвитку дослідницьких і творчих здібностей здобувачів освіти. Мета. Схарактеризувати педагогічний потенціал Анатомічного музею Харківського національного медичного університету й підвищити обізнаність науковців, здобувачів медичної освіти, широкого загалу щодо дослідницьких, освітніх та просвітницьких функцій навчальних музеїв анатомії людини у всьому світі. Методологія. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових методів, як-от: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, систематизація, класифікація. Результати. Схарактеризовано досвід реалізації Анатомічним музеєм Харківського національного медичного університету таких функцій: навчальної, дослідницької, культурно-просвітницької. Висновки. Дослідження дозволяє зробити висновок, що педагогічний потенціал навчального музею анатомії людини полягає перш за все у забезпеченні єдності теоретичної та практичної підготовки майбутніх лікарів, формуванні в них аналітичного мислення, спостережливості, дослідницьких умінь, виховання цінностей у професійній діяльності. Окрім того, музей слугує осередком популяризації анатомічних знань у суспільстві.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132050703","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТРУКТУРНО-КОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «МЕДІАГРАМОТНІСТЬ УЧИТЕЛІВ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН»","authors":"Лілія Хмарна","doi":"10.34142/2312-1548.2020.54.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.06","url":null,"abstract":"Актуальність формування й розвитку медіаграмотності вчителів, пов’язана з активізацією інформаційного протистояння України із країною-агресором, збільшенням впливу медіазасобів, зокрема New Media, на формування особистості, недостатня увага до медіаосвіти вчителів мистецьких дисциплін спричинили занурення автора статті у сутність поняття «медіаграмотність», усвідомлення специфіки медіаграмотності вчителів мистецтва та її структурування. Аналіз вітчизняної нормативно-правової бази (Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту»), міжнародних документів ЮНЕСКО (Media and information literacy: policy and strategy guidelines; Global Media and Information Literacy (MIL) Assessment Framework; Paris Declaration on Media and Information Literacy in the Digital Era) з різних аспектів розвитку медіаграмотності, вивчення наукових розвідок українських та зарубіжних учених дозволили виокремити найбільш точне визначення феномену медіаграмотності: це сукупність мотивів, знань, умінь і можливостей, що сприяють добиранню, використанню, критичному аналізові, оцінюванню, створюванню та передаванню медіатекстів різних форм, жанрів, а також аналізові складних процесів функціонування медіа в суспільстві. Відзначено, що на сьогодні зміст поняття медіаграмотність значно змінився через розвиток цифрових технологій. Наразі ЮНЕСКО пропонує концептуальне поняття медіаінформаційної грамотності (МІГ), що об’єднує в одному понятті інформаційну та медіаграмотність, а також ІКТ та цифрову грамотність як такі, що взаємодоповнюють одна одну. На підставі вивчення наявних підходів до структурування медіаграмотності та медіакомпетентності, з урахуванням специфіки професійної діяльності сучасних учителів освітньої галузі «Мистецтво» запропоновано структуру медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін в єдності когнітивного, праксеологічного та емоційно-ціннісного компонентів. Розтлумачено зміст кожного із компонентів. Окреслено перспективи подальшого дослідження, які полягають у практичній реалізації завдань формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін в системі післядипломної освіти вчителів.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"57 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127257006","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ В ПЕДАГОГІЦІ МОНТЕССОРІ","authors":"М. Словачек","doi":"10.34142/2312-1548.2022.59.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.59.08","url":null,"abstract":"Незважаючи на те, що дослідження дитячого мовлення в Словаччині проводяться з 90-х років минулого століття, нові знання про онтогенез мовлення не знайшли втілення в педагогіці Монтессорі, елементи якої використовувалися у вихованні та навчанні дітей у Словаччині понад двадцять п'ять років. Цілями цього дослідження є (1) аналіз теорії розвитку мовлення дитини за М. Монтессорі та її порівняння з сучасними знаннями про онтогенез мовлення та (2) представлення результатів сучасних зарубіжних досліджень Монтессорі-педагогіки. У дослідженні ми зосереджуємося на описі онтогенезу мовлення з точки зору Монтессорі-педагогіки, психолінгвістики, когнітивної лінгвістики та знань нейролінгвістики. На основі аналізу наявної теорії та окремих зарубіжних досліджень дитячого мовлення в педагогіці Монтессорі представляємо проект і межі дослідження, яке стане частиною дисертації «Розвиток мовлення в дошкільному віці в контексті педагогіки Монтессорі та сучасні дослідження розвитку мовлення в Словаччині». Монтессорі-педагогіка є відносно новим поняттям у Словаччині, оскільки єдина шкільна система, що проіснувала з 1948 по 1989 роки, не дозволяла застосовувати та використовувати інші напрямки та системи у процесі виховання та освіти. Незважаючи на численні дослідження та докази її ефективності за кордоном, Монтессорі-педагогіка (сьогодні визначена як альтернативна; див. Zelina, 2000) повільно утверджується в Словаччині. Монтессорі-педагогіка заслуговує на дослідження в умовах місцевої культури та словацької мови. У той же час ми вважаємо, що дослідження, проведене таким чином, принесе користь не тільки процесам і можливостям стимулювання мовлення та дидактиці першої (рідної) мови, але й для педагогіки Монтессорі за межами Словаччини , оскільки ми ґрунтуємося на тому факті, що (1) мова говорить про принцип нашого мислення, про те, як ми розуміємо окремі речі та явища та як ми ставимося до них (Vaňková та ін., 2005); (2) сучасний синтетичний погляд на засвоєння мови ґрунтується на тому факті, що розвиток мови є частиною когнітивного розвитку дитини і що (3) існує взаємозв’язок між розвитком пізнання та окремими феноменами мови та спілкування – рівнем мови засвоєння визначається рівнем мислення і навпаки, тобто, розвиваючи одну з цих сфер, ми одночасно розвиваємо іншу і навпаки» (Vužňáková, 2013). Тому ми припускаємо, що результати дослідження (спроектовані та перевірені матеріали та підходи) можуть бути використані в практиці Монтессорі-шкіл після певних змін","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"54 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128603250","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}