Засоби навчальної та науково-дослідної роботи最新文献

{"title":"ЕМОЦІЙНА КУЛЬТУРА СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ","authors":"Тетяна Валеріївна Шульга","doi":"10.34142/2312-1548.2019.52.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2019.52.03","url":null,"abstract":"У статті висвітлено різні аспекти питання становлення емоційної сфери особистості, відображено ґенезу поняття «емоційна культура», проаналізовано дефініції «емоційний інтелект», «емоційна компетентність», «емоційна культура» тощо та їхнє активне введення до наукового обігу сучасних педагогічних досліджень. Автор простежує ґенезу поняття емоційної культури, яка вивчається сучасними зарубіжними та вітчизняними науковцями – психологами та педагогами. У статті визначення емоційної культури майбутнього вихователя розкривається через низку дотичних понять: культура почуттів, емоційний інтелект, емоційна компетентність. Дослідження дефініції емоційної культури особистості засвідчує приналежність цієї проблеми до широкого кола питань, у яких висвітлюються такі вимоги до емоційної сфери фахівця, як здатність усвідомлювати власні емоції та переживання та емоції оточуючих, самоуправління та саморегуляція емоційними станами та реакціями, корегування власної поведінки відповідно стану інших тощо. Визначено особливості емоційної сфери дітей дошкільного віку: зміна змісту та ролі емоцій в діяльності дитини, опанування формами вираження емоцій, ускладнення емоцій від базових до вищих тощо. Обґрунтовано емоційну культуру як основний елемент впливу на становлення особистості дошкільника та формування його емоційної сфери, відповідність цього особистісного утворення сучасним вимогам суспільства до фахівця дошкільної освіти. Пояснено, що емоційний стан вихователя передається вихованцям та викликає відповідні переживання, впливає на їхнє самопочуття та формування поведінкових стереотипів, оскільки в дошкільному віці яскраво проявляється «копіювання» почуттів та емоцій інших людей. Дані здійсненого аналізу дозволили сформулювати визначення емоційної культури фахівця дошкільної освіти та окреслити значення цього особистісного утворення в процесі виконання основних виховних завдань.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115588343","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФІЛОСОФСЬКИЙ ТА ПЕДАГОГОГІЧНИЙ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ АКСІОЛОГІЧНОЇ СФЕРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА","authors":"Д. О. Трубнікова","doi":"10.34142/2312-1548.2021.57.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.57.06","url":null,"abstract":"Розглянуто поняття аксіологічної сфери з точки зору філософської та педагогічної наук, уточнено його зміст у контексті мистецької освіти. Встановлено, що аксіологічна сфера має значний вплив на становлення особистості здобувачів освіти у мистецькій галузі. Визначено поняття аксіологічної сфери майбутнього вчителя музичного мистецтва, що є ціннісним уявленням про музичне мистецтво та свою професію, відносинами, оцінкою та іншими проявами ціннісно-гуманістичної педагогічної свідомості, а також підпорядкованими зв’язками між ними, які дають змогу майбутнім фахівцям розвиватися різносторонньо, та отримати великий духовний досвід. Акцентовано увагу на цінностях, які мають важливе значення у гармонійному розвитку майбутніх вчителів музичного мистецтва. Обґрунтована значимість творчих, естетичних та гуманістичних цінностей та їх місце у змісті аксіологічної сфери майбутнього вчителя. Встановлений зв’язок цінностей та ціннісних орієнтацій у формуванні аксіологічної сфери майбутнього вчителя-музиканта. Виявлено, що філософський аспект у мистецькій освіті дає змогу усвідомити місце мистецтва в культурному житті народу, значущість зв’язку світоглядних питань розвитку мистецько-педагогічного прогресу із духовним розвитком людства. Приділено увагу функціям філософського підходу у мистецькій освіті, які полягають у застосуванні фундаментальних принципів філософії для усвідомлення і переосмислення освітньої діяльності, інтеграції всіх елементів музично-педагогічної діяльності в галузі мистецтв, та змісту філософського підходу у музичному мистецтві, який базується на філософії освіти та філософії мистецтва, пов’язаними із філософією як методологією пізнання. Висвітлено зміст аксіологічної сфери музичнопедагогічної освіти як теорії орієнтації особистості у світі музично-педагогічних цінностей. Виявлено, що сутність аксіологічної сфери можна розглядати в мистецькій освіті як інтерпретацію та світ професійних цінностей, де музичне мистецтво є носієм цінності та об'єктом пізнання, а викладачі та майбутні вчителі як колективний суб'єкт пізнання утворюють у процесі суб'єктно-об'єктних та міжсуб'єктних відносин музично-педагогічну аксіологічну сферу, в якій народжуються, функціонують та затверджуються музично-педагогічні цінності.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125681349","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДІАГНОСТИКА РІВНІВ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Тетяна Собченко","doi":"10.34142/2312-1548.2020.54.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.03","url":null,"abstract":"У статті розкрито зміст, критерії (мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, інформаційно-технологічний, репродуктивно-конструктивний) та показники, схарактеризовано рівні (високий, середній, початковий) готовності майбутніх філологів до використання хмарних технологій у професійній діяльності. На цій основі дібрано діагностичні методики та визначено наявні рівні сформованості досліджуваної готовності у здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 035 «Філологія» факультету іноземної філології й українського мовно-літературного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, факультету іноземних мов і факультету української філології та соціальних комунікацій Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, філологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету. Під час дослідження використані: «Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху» Т. Елерса, «Діагностика знань, умінь, навичок використання хмарних технологій у майбутній професійній діяльності» (авторська), «Методика для діагностики навчальної діяльності студентів» (А. Реан, В. Якунін, модифікація Н. Бадмаєвої), «Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності» (А. Карпов). Дані методики виявилися результативними щодо виявлення рівнів готовності студентів- філологів до використання хмарних технологій у професійній діяльності. Отримано такі дані: на високому рівні перебуває 13,9% студентів-філологів, середній рівень має більша половина респондентів 52,7%, відповідно на початковому рівні 33,4%. Після вивчення в процесі експериментального навчання модулю «Засоби цифрової підготовки» в експериментальних групах виявлені позитивні зміни сформованості готовності студентів-філологів до використання хмарних технологій в професійній діяльності за всіма чотирма критеріями. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у розробці навчальної програми, робочої програми, силабусу навчальної дисципліни «Цифрова педагогіка» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 035 «Філологія».","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"658 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122700100","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ УМІННЯ ВИЯВЛЯТИ НЕПРАВДИВУ ІНФОРМАЦІЮ У ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ","authors":"Віра Андрієвська, Л. П. Остапенко","doi":"10.34142/2312-1548.2021.57.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.57.05","url":null,"abstract":"У статті показано, що нова реальність, пов’язана з інформаційним перевантаженням, спричинює потребу в особливій увазі учителів до формування уміння виявляти неправдиву інформацію. Проаналізовано сучасний Державний стандарт шкільної освіти, в якому підкреслюється важливість формування у підростаючого покоління уміння виявляти й розпізнавати неправдиву інформацію в межах різних освітніх галузей, зокрема, інформатичній, мовно-літературній. Обґрунтовано, що вміння виявляти неправдиву інформацію для підлітка є достатньо складним через низку причин: візуальне оформлення інформації, яка може виявитися неправдивою; емоційна забарвленість інформації, яка пропонується сучасному читачеві; залучення відомих і/або авторитетних для підлітків осіб до поширення інформації; легкість і швидкість розповсюдження інформації; відсутність або слабкість кордонів між інформаційним повідомленням і замовленим матеріалом рекламного/комерційного характеру. Висвітлено шляхи формування у підлітків умінь виявляти й розпізнавати неправдиву інформацію на уроках інформатики. Розкрито специфіку завдань, спрямованих на формування умінь розпізнавати неправдиву інформацію: інтегрований характер завдань, їх випереджувальний зміст, урахування життєвого досвіду учнів, систематичність запровадження завдань, продуктивний характер завдань. Запропоновано перелік завдань, спрямованих на формування умінь розпізнавати неправдиву інформацію: завдання, зорієнтовані на усвідомлене сприйняття предметної інформації, осмислення й розуміння текстових повідомлень; завдання, які потребують виокремлення аргументів на користь точки зору або вибору однієї із запропонованих думок; завдання, які потребують перевірки викладених фактів; завдання, що потребують перевірки джерела повідомлення, виявлення першоджерела фотографії або інформації. Зроблено висновок, що уникненню негативного впливу засобів масової інформації на свідомість підлітка сприяє систематичне тренування критичного сприйняття будь-якої інформації, яка потрапляє в його інформаційне поле, формування уміння виявляти неправдиву, свідомо брехливу або помилкову інформацію.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114366778","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОРФ-ПЕДАГОГІКА В СИСТЕМІ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"Неля Кривошея, В. О. Мартинова","doi":"10.34142/2312-1548.2021.57.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.57.03","url":null,"abstract":"У статті розкрито значення орф-педагогіки в системі музичної освіти дітей дошкільного віку. На основі законодавчих і нормативних документів визначено, що одним зі шляхів усебічного та гармонійного розвитку дитини є залучення її в процес музичного виховання, яке потужно впливає на розвиток особистості. Зазначено, що надзвичайно дієвою в процесі формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку є орф-педагогіка, головним призначенням якої є залучення всіх дітей до музичної діяльності незалежно від їхніх здібностей, розкутість індивідуально-творчих сил, розвиток музикальності та творчості, вивільнення природних здібностей, самоствердження особистості, розвиток самостійності та свободи мислення тощо. Зауважено, що орф-педагогіка – це альтернативна система музичної освіти з головним складником імпровізацією, особливість якої полягає в глибокому та органічному взаємозв’язку музики, руху та мови. Акцентовано, що вона ґрунтується на принципах: навчання потрібне для розвитку (від потрібно до хочу); рух, звук, мова, спів неподільно пов’язані спочатку, і поступово поділяються потім (від єдності до розподілу), процес важливіший за результат (від процесу до результату), практика важливіша за теорію (від розваги до навчання). Розкрито зміст елементів системи орф-педагогіки (мовні вправи (декламація віршів і прози під супровід, голосові звукові ефекти – жартівливі віршики, забавлянки, лічилки, примовки, потішки «Кожушок», «Мишеня», «Дощик», «Жабки», «Кулачки й долоньки» тощо), поетичне музикування (читання під музичний супровід – «Осіння казка», вірш «Ніч», словесна гра з рухами «Веселий дід» тощо), музично-рухові вправи (рух під музику – «Іди, іди, дощику», «Ходить гарбуз по городу», «Подоляночка», «Будь уважним» тощо), гра на елементарних музичних інструментах (музичні іграшки та інструменти – ігри «Наш оркестр», «Музичні інструменти», «Чий ансамбль краще?», «Магазин музичних інструментів» тощо), елементарний музичний театр (інтегративна ігрова діяльності, з одночасним використанням музики, руху, танцю, мови та художнього образу – Музична казка про висоту звуків, казка «Про високі та низькі звуки», казка «Як виникли ноти?» тощо)) у системі музичної освіти дітей дошкільного віку. Доведено, що використання елементів орф-педагогіки сприяє розв’язанню важливого питання освіти через творчість.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130560059","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАЛУЧЕННЯ ШКОЛЯРІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ДО ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОГО НАПРЯМУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ","authors":"Вікторія Коваленко","doi":"10.34142/2312-1548.2020.55.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.02","url":null,"abstract":"У статті розглядається проблема визначення психолого-педагогічних засад\u0000залучення школярів з інтелектуальними порушеннями до гурткової роботи туристсько- краєзнавчого напряму позашкільної освіти. Актуальність наукової розвідки обумовлена наявністю потенційних можливостей використання змісту освіти туристсько- краєзнавчого напряму щодо гармонізації процесів розвитку та соціалізації школярів з інтелектуальними порушеннями. Залучення дітей з інтелектуальними порушеннями до туристсько-краєзнавчої діяльності дозволяє розвивати їх самосвідомість, національну ідентичність, реалізувати інтереси у вивченні природного різноманіття, історико- культурного надбання України та світу, формуванні туристсько-спортивних та краєзнавчих знань, умінь і навичок, розвитку навичок самообслуговування, задоволення потреб у русі, стимуляції фізичного розвитку. Автором визначено психологічні засади включення школярів з інтелектуальними порушеннями до туристсько-краєзнавчої діяльності, що виявляються в первинній діагностиці та моніторингу інтересів та схильностей школярів з інтелектуальними порушеннями, психолого-педагогічному стимулюванні мотивації, самостійності та цілепокладання цих школярів; педагогічній діагностиці стану моторного розвитку та рухових якостей; виявленні ступеня сформованості навичок самообслуговування та самостійного проживання. Педагогічні засади залучення школярів з інтелектуальними порушеннями до туристсько-краєзнавчої діяльності базуються на визначенні просторово-предметних, психодидактичних і соціальних умов освітнього середовища гурткової роботи. Просторово-предметні умови освітнього середовища характеризують сукупність просторових і предметних «одиниць» (приміщень, меблів, приладів тощо) та спосіб їх функціонування в освітньому середовищі, яке надає суб'єктам комплекс різноманітних можливостей, провокуючи їх на вияв самостійності та вільної активності у різних видах діяльності, що є чинником та загальною закономірністю пізнавального розвитку. Психодидактичні умови передбачають наявність модифікованих курикулумів, адаптованих до \u0000психічної діяльності, потенційних можливостей і потреб школярів з інтелектуальними порушеннями. Соціальні освітні середовищні умови передбачають визначення стилю та форм взаємодії гуртківців і педагога туристсько-краєзнавчого гуртка, з метою підвищення соціалізованості та розвитку школярів, розвитку їх соціального досвіду, самостійності та соціально-нормативної поведінки.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"47 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121426385","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПАРТИСИПАТИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ПОЗИЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ","authors":"В. П. Жуков, О. В. Попова","doi":"10.34142/2312-1548.2022.58.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.58.03","url":null,"abstract":"Стаття присвячена актуальній проблемі формування в майбутнього вчителя моральної позиції. Авторами зазначено, що актуалізація та покращення системи морального виховання в освітніх структурах вкрай необхідні для морального оздоровлення суспільства, що вимагає вдосконалення процесу формування моральної позиції майбутніх учителів як потенційних представників інтелектуальної еліти суспільства. Визначено суть моральної позиції майбутнього вчителя як динамічного системного особистісного утворення, яке включає сукупність загальнолюдських і морально-етичних професійних цінностей і суджень, оцінок і самооцінок, моральних почуттів, професійно-етичних знань, умінь і навичок, особистісних якостей, які забезпечують високопрофесійний рівень поведінки й професійної діяльності вчителя відповідно до норм моралі й професійної етики. Розкрито зміст структурних компонентів (мотиваційно-ціннісного, емоційно-емпатійного, когнітивно-настановчого, діяльнісно-поведінкового, рефлексивно-самотворчого, особистісно-регулятивного) моральної позиції вчителя. Авторами наголошується, що розв’язання проблеми формування моральної позиції майбутнього вчителя значною мірою залежить від того, наскільки правильно і конструктивно буде організована взаємодія між викладачами і студентами, бо в іншому разі виникають непорозуміння між учасниками освітнього процесу, розбіжність системи інтенцій, цінностей, інтересів, моральних і професійно-світоглядних переконань. Доведено, що для підвищення ефективності формування в майбутнього вчителя моральної позиції доцільно застосувати партисипативний підхід, який передбачає забезпечення суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії, заснованої на співтворчості, співуправлінні, делегуванні повноважень та діалогічності; визначенні спільних цілей, завдань та цінностей педагога та здобувачів освіти. Установлено, що формуванню в майбутніх учителів моральної позиції ефективно сприяє застосування в процесі професійної підготовки активних та інтерактивних методів навчання, сучасних інформаційних технологій, участь здобувачів вищої педагогічної освіти у різноманітних позааудиторних заходах морально-етичної спрямованості, які надає майбутнім педагогам широкі можливості для парстисипативної взаємодії; проходження всіх видів педагогічної практики.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134416002","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬОЇ ОСВІТИ В КИТАЙСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ","authors":"Чжао Бейбей","doi":"10.34142/2312-1548.2021.56.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.56.05","url":null,"abstract":"На зіставній основі проаналізовано різні підходи до періодизації становлення і розвитку системи освіти в Китайській Народній Республіці. З’ясовано, що дослідники обирають різні підстави для виокремлення періодів чи етапів. При цьому китайські вчені (Ван Гуанхуа, Ван Ци, Ду Яньянь, Чен Жуйлінь, Вен Канлін та інші) віддають перевагу опорі на суспільно-політичні індикатори, такі як поява нових нормативно-правових актів, важливі події суспільного життя, політичні трансформації. Водночас українські дослідники (Н. Джгун, Н. Котельнікова, Д. Перепадя та інші), а також вихованці української педагогічної школи Лу Шаньшань і Чжан Лун частіше спираються на власне освітологічні критерії: динаміку мети, принципів, змісту, форм і методів реалізації освітнього процесу, які, втім, безперечно, часто детермінуються саме суспільно-політичними процесами. На основі історичного огляду виокремлено сім етапів становлення й розвитку системи художньої освіти в Китаї як невід’ємної складової системи освіти в цілому: 1949–1956 рр. – становлення художньої освіти в умовах соціалістичних перетворень за радянським зразком; 1957–1965 рр. – емансипація від впливу радянської системи художньої освіти та розвиток в умовах всеосяжного соціалістичного будівництва; 1966–1976 рр. – руйнація в роки «культурної революції»; 1977–1984 рр. – відродження після «культурної революції»; 1985– 1998 рр. – докорінна модернізація на засадах принципу відкритості; 1999–2009 рр. – розбудова відкритої системи неперервної художньої освіти; 2010 р. – наш час – інноваційний розвиток на основі цифровізації та широкої інтеграції. Перс перспективи подальших досліджень убачаються в детальному вивченні особливостей мети, завдань і змісту художньої освіти в КНР на кожному з виокремлених етапів її розвитку, а також з виявленні провідних чинників і тенденцій такого розвитку.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131326810","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВЗАЄМОДІЯ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ОСВІТІ: ВАЖЛИВІ УМОВИ","authors":"Ольга Кузнецова, Л. А. Штефан","doi":"10.34142/2312-1548.2022.58.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.58.10","url":null,"abstract":"Взаємодія викладач-студент є невід’ємною складовою процесу навчання. У статті на основі вивчення даних нещодавніх досліджень досліджено умови, які забезпечують та сприяють ефективній взаємодії між викладачами і студентами. Аналізуючи феномен взаємодії викладачів та студентів, науковці наголошують на тому, що ефективна взаємодія викладача і студентів впливає на досягнення студентів у навчанні та їх особистісний розвиток, сприяючи їх інтелектуальному розвитку, самореалізації та успішності у навчанні. Вивчення підтверджує багатоаспектність процесу педагогічної взаємодії викладача і студентів та доводить, що викладачі повинні володіти знаннями про умови, принципи, види організації педагогічної взаємодії, методи навчання та подолання перешкод, що її ускладнюють. Наголошено на обов’язковості володіння викладачами уміннями організовувати продуктивну взаємодію із студентами (уміння управління взаємодією, комунікативні уміння, уміння орієнтувати навчальний процес на студентів, уміння створення сприятливого навчального середовища). Підтверджено актуальність застосування діалогічного підходу, що передбачає взаємну співпрацю учасників навчального процесу, оскільки його використання дозволяє забезпечити суб’єкт-суб’єктні відносини та дає можливість студентам бути активними суб’єктами власного навчання. Сприятливе навчальне середовище визначене як фактор, що сприяє зміцненню педагогічної взаємодії викладача і студентів. Взаємоповага, співпраця, взаємопідтримка, взаємодопомога, визнання внеску кожного учасника процесу освітнього спілкування, впровадження соціально-емоційних стратегій навчання визначено як фактори, які мають принципово важливе значення у взаємодії викладачів і студентів у вищих навчальних закладах.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"87 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127018367","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ В СИСТЕМІ НАВЧАННЯ АРТИСТІВ БАЛЕТУ","authors":"Лон Сяо Я","doi":"10.34142/2312-1548.2019.52.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2019.52.04","url":null,"abstract":"У статті порушено проблему підвищення ефективності класичного тренажу в системі підготовки сучасних артистів балету. Традиційне виховання та вдосконалення виконавської майстерності ґрунтується на точному дотриманні суворих вимог при максимальних фізичних зусиллях щодо виконання рухів та вправ, що є запорукою отримання необхідного результату згідно з вимогами балетного мистецтва. Однак, зважаючи на його стрімкий розвиток та філософсько-психологічну спрямованість, навчання артистів балету, окрім традиційних академічних підходів, слід спрямовувати на соматичні практики, що досі не знайшло поширення в структурі класичного тренажу. В межах хореологічного та педагогічного наукового дискурсу визначення та обґрунтування сучасних педагогічних підходів у системі підготовки висококваліфікованих балетних виконавців не знайшло повноцінного висвітлення. З огляду на це, в дослідженні окреслено, проаналізовано та запропоновано умовні назви можливих педагогічних підходів до вдосконалення виконавської техніки артистів балету на уроці класичного танцю: «анатомічний» («біомеханічний») – ґрунтується на анатомічних та біомеханічних властивостях організму, реалізується шляхом досконалого тлумачення механізму роботи м’язів, зв’язок та суглобів, що відповідають за виконання того чи іншого руху; «кінестезичний» – ґрунтується на особистому відчутті рухів виконавцем, реалізується за рахунок власного «ставлення» танцівника до специфіки руху та його покрокового опанування через фокусування спочатку на різних його аспектах, а потім комплексному засвоєнні; «асоціативий» – ґрунтується на образному трактуванні рухів та вправ, реалізується за допомогою використання педагогом влучних порівняльних характеристик; «музично-ритмічний» («евритмічний») – ґрунтується на мелодико-ритмічних властивостях рухів, реалізується за рахунок м’язового відчуття ритму та мелодії, аналітичної ритмо-пластичної інтерпретації музики; індивідуальний – ґрунтується на особистих анатомічних, технічних та психологічних можливостях танцівника, реалізується шляхом урахування індивідуальних особливостей виконавця з метою виявлення найкращих можливостей та розвитку до необхідного рівня слабко виражених. У межах кожного із зазначених підходів (окрім «кінестезичного») виокремлено традиційний елемент та визначено шляхи до їх удосконалення, як засобу створення новаторського вектору у навчанні артистів балету. Обґрунтовано сенс «кінестезичного» підходу, як такого, що досі не використовувався в системі навчання артистів балету, та виявлено доцільність його застосування. Зроблено припущення, що сучасні педагогічні підходи сприятимуть реформуванню системи класичного тренажу, покликаного виховати універсального артиста балету, здатного усвідомлювати всі аспекти рухів і власні фізіологічні та психологічні відчуття під час їх виконання.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131033505","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}