ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ В ПЕДАГОГІЦІ МОНТЕССОРІ

Незважаючи на те, що дослідження дитячого мовлення в Словаччині проводяться з 90-х років минулого століття, нові знання про онтогенез мовлення не знайшли втілення в педагогіці Монтессорі, елементи якої використовувалися у вихованні та навчанні дітей у Словаччині понад двадцять п'ять років. Цілями цього дослідження є (1) аналіз теорії розвитку мовлення дитини за М. Монтессорі та її порівняння з сучасними знаннями про онтогенез мовлення та (2) представлення результатів сучасних зарубіжних досліджень Монтессорі-педагогіки. У дослідженні ми зосереджуємося на описі онтогенезу мовлення з точки зору Монтессорі-педагогіки, психолінгвістики, когнітивної лінгвістики та знань нейролінгвістики. На основі аналізу наявної теорії та окремих зарубіжних досліджень дитячого мовлення в педагогіці Монтессорі представляємо проект і межі дослідження, яке стане частиною дисертації «Розвиток мовлення в дошкільному віці в контексті педагогіки Монтессорі та сучасні дослідження розвитку мовлення в Словаччині». Монтессорі-педагогіка є відносно новим поняттям у Словаччині, оскільки єдина шкільна система, що проіснувала з 1948 по 1989 роки, не дозволяла застосовувати та використовувати інші напрямки та системи у процесі виховання та освіти. Незважаючи на численні дослідження та докази її ефективності за кордоном, Монтессорі-педагогіка (сьогодні визначена як альтернативна; див. Zelina, 2000) повільно утверджується в Словаччині. Монтессорі-педагогіка заслуговує на дослідження в умовах місцевої культури та словацької мови. У той же час ми вважаємо, що дослідження, проведене таким чином, принесе користь не тільки процесам і можливостям стимулювання мовлення та дидактиці першої (рідної) мови, але й для педагогіки Монтессорі за межами Словаччини , оскільки ми ґрунтуємося на тому факті, що (1) мова говорить про принцип нашого мислення, про те, як ми розуміємо окремі речі та явища та як ми ставимося до них (Vaňková та ін., 2005); (2) сучасний синтетичний погляд на засвоєння мови ґрунтується на тому факті, що розвиток мови є частиною когнітивного розвитку дитини і що (3) існує взаємозв’язок між розвитком пізнання та окремими феноменами мови та спілкування – рівнем мови засвоєння визначається рівнем мислення і навпаки, тобто, розвиваючи одну з цих сфер, ми одночасно розвиваємо іншу і навпаки» (Vužňáková, 2013). Тому ми припускаємо, що результати дослідження (спроектовані та перевірені матеріали та підходи) можуть бути використані в практиці Монтессорі-шкіл після певних змін