ПОНЯТТЯ ПРО ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ГРАНТІВ І ЗДІЙСНЕННЯ ФАНДРАЙЗИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ У СФЕРІ ПЕДАГОГІКИ

Abstract

Актуальність навчання грантовій і фандрайзинговій діяльності, її здійснення для науковців нашої країни пов’язана з політикою євроінтеграції України і вимогами академічної мобільності до науковців, міжнародної співпраці, інтеграції наукових досягнень у світове наукове співтовариство, що вимагає компетентного використання цих інструментів забезпечення наукової діяльності науковцями України. Зазначимо, що їх ніколи цьому не навчали у закладах вищої освіти і це не було предметом підвищення їхньої кваліфікації. Як і не було предметом узагальнення в теоретичному аспекті досвіду різних країн та організацій. Тому виникає питання про теоретико-методичні основи навчання і здійснення такої діяльності, що і є метою даного дослідження. Методами дослідження є: теоретичний аналіз джерел, узагальнення досвіду, синтез, моделювання, конкретизація тощо. Науковою новизною статті є визначення грантів і фандрайзингової діяльності на основі виявлених теоретико-методичних основ її здійснення, а саме: фандрайзинг визначено, як професійну діяльність науковця щодо мобілізації фінансових та інших ресурсів з різноманітних джерел для реалізації соціально значущих і науково-дослідних неприбуткових проєктів, яка вимагає спеціальних знань та навичок фандрайзера, що можуть вплинути на прийняття позитивного рішення донора; гранти – це грошові або інші засоби, що надаються як громадянам, так і іноземцям міжнародними організаціями для проведення наукових досліджень, підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та інших цілей за певних умов, що надаються безпосередньо грантодавцями. З’ясовано, що грантова і фандрайзингова діяльність є актуальними для професійного розвитку науковців, вона має спільні теоретичні основи між собою і з теоретично-методичними основами науково-педагогічної діяльності, з основами інших сфер наукового пізнання. Діяльність у сфері грантів і фандрайзингу для науковців має свої особливості для педагогів, що пов’язано з об’єктами пізнання – людьми і накладає додаткові вимоги і потребує певних ресурсів для здійснення. Основними теоретико-методологічними основами грантової і фандрайзингової діяльності в сфері педагогіки є: гуманістична філософія, гносеологічний, прагматичний, гендерний, порівняльний, історичний, політичний, компетентнісний, ресурсний, мотиваційний, організаційний, особистісний, середовищний, соціо-особистісно-діяльнісний підходи, теорія прав людини і розвитку, які визначають мету, принципи, зміст і особливості здійснення наукової діяльності в педагогіці на основі грантів і фандрайзингу. Перспективами подальших досліджень є розробка робочої програми навчальної дисципліни з цієї тематики для здобувачів другого магістерського рівня вищої освіти.