Засоби навчальної та науково-дослідної роботи最新文献

{"title":"МУЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДОШКІЛЬНИКА ОЧИМА КИТАЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ПЕДАГОГІВ","authors":"Чжан Хао","doi":"10.34142/2312-1548.2021.56.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.56.06","url":null,"abstract":"На компаративній основі проаналізовано нормативно-правову базу музичного розвитку дітей дошкільного віку в Україні та Китайській Народній Республіці, а також науково-теоретичні й методичні праці, які характеризують процес музичного виховання в закладах дошкільної освіти обох країн. З’ясовано, що музичне виховання і в Україні, і в Китаї визнаються складником мистецької освіти й естетичного виховання та, відповідно, важливими чинниками всебічного розвитку особистості дитини дошкільного віку. Виявлено, що метою і результатом музичного розвитку в Україні можна визнати виховання музикальності – специфічного комплексу музичних здібностей (емоційна чутливість до музики, метро-ритмічне відчуття, звуковисотний слух, ладове відчуття або ладо-тональний слух, музичну пам’ять). У Китаї останнім часом превалює підхід, заснований на теорії множинного інтелекту Г. Гарднера, згідно з яким результатом музичного розвитку є музичний інтелект особистості. Водночас, прояви музичного інтелекту цілком співвідносні з музичними здібностями і передбачають наявність чутливості до метро-ритму, ладу, тембру та звуковисотної будови мелодії, уміння розпізнавати та наспівувати прості пісні (музична пам’ять), відтворювати ритм тощо. Показано, що схожими є і погляди українських і китайських педагогів-музикантів на провідні види музичної діяльності дітей у закладах дошкільної освіти (слухання й аналіз музики, співи, музично-ритмічні рухи, гра на елементарних музичних інструментах і в Китаї окремо музичні ігри, що в Україні найчастіше входять до складу музично-ритмічних рухів). При цьому всі види музичної діяльності взаємопов’язані і в сукупності мають сприяти всебічному гармонійному розвиткові дитини дошкільного віку. Виявлено, що певні розбіжності спостерігаються в поглядах педагогів-музикантів двох країн на природу музичних здібностей/складників музичного інтелекту: українські науковці виходять з переконання про розвиток музичних здібностей на основі вроджених задатків у процесі цілеспрямованої музичної діяльності під керівництвом дорослих; натомість китайські колеги вважають музичні здібності, усвідомлення формальної краси, а також інтуїтивне відчуття прекрасного в музиці вродженими особистісними феноменами. Зроблено припущення, що окреслені розбіжності можуть спричинювати відмінності в практиці мистецької, зокрема, музичної освіти.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125131042","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГЕНЕЗИС ДИТЯЧОЇ ПЕРІОДИКИ В КИТАЇ (КІНЕЦЬ XIX – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)","authors":"Лу Сюй","doi":"10.34142/2312-1548.2022.59.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.59.16","url":null,"abstract":"У статті розкрито витоки становлення й розвитку періодичних видань для дітей в Китаї у період кінця XIX – початку ХХ століття. З’ясовано, що поява перших дитячих періодичних видань у Китаї припадає на кінець XIX століття і пов’язана з виходом у світ 1874 р. у Шанхаї журналу «Дитячий щомісячник». Його засновником став американський місіонер, який вбачав призначення журналу в поширенні християнського вчення, розширенні сфери пізнання дитиною світу, організації дитячого читання й навчання грамоти. Журнал «Дитячий світ» був розрахований на дітей молодшого шкільного віку, включав вірші, оповідання, біографії відомих людей, наукові відомості та ілюстрації та комікси, які було майстерно вигравірувано на мідних пластинах. Виявлено, що подальший розвиток дитячої періодики в країні був тісно пов’язаний із регіональними змінами та політичною структурою Китайської республіки. Рух за нову культуру, що розпочався 4 травня 1915 р., призвів до зміни політичного режиму, поширення в суспільстві західної культури й педагогічних ідей, розвитку видавничої галузі й технологій. Найвпливовішими дитячими виданнями в Китайській Республіці першої третини ХХ століття стали «Дитячий світ», заснований Commercial Press, «Світ хлопчиків», «Juvenile Magazine» («Журнал для неповнолітніх»), які враховували запити різних вікових категорій дітей, брали до уваги зміни в уявленнях дітей про освіту, орієнтувалися на виховання «людини розвиненої цивілізації», сприяли розвитку в дітей читацьких інтересів, літературної грамотності і здібностей до письма. Це позначилося на творчому наповненні дитячих журналів, урізноманітненні їх змісту, розширенні жанрового розмаїття, залученні дітей до висловлення своїх думок, глибшого пізнання один одного й обміну знаннями. Установлено, що від початку Антияпонської та Другої світової війни дитяча видавнича галузь в Китаї занепала. Нова віха в розвитку дитячої періодики в КНР припадає на 1950 рік і пов’язана з виходом у світ нового дитячого журналу «Дитячі часи» («Children's Times»","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"181 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131158268","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕТНОКУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ПРОЦЕСІ ВОКАЛЬНОГО НАВЧАННЯ","authors":"Я. Л. Чистікова","doi":"10.34142/2312-1548.2021.57.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.57.09","url":null,"abstract":"Вагоме місце у збереженні культури українського народу, формуванні етнокультури дітей, юнацтва, молоді, транслюванні етнічних цінностей майбутнім поколінням належить учителю музичного мистецтва, який досконало володіє методами етнопедагогіки, засобами українського музичного фольклору, вокального мистецтва. Тому, питання розробки й обґрунтування методичних засад формування етнокультури майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокального навчання сьогодні потребує додаткового вивчення. Дослідження спрямовано на визначення поняття «етнокультура майбутнього вчителя музичного мистецтва» та теоретичне обґрунтування методичних засад формування етнокультури майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокального навчання. Його методологію складають феноменологічний, культурологічний, аксіологічний наукові підходи; теоретичні методи, як: аналіз, моделювання, обґрунтування, узагальнення для виявлення методичних засад формування етнокультури майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокального навчання. На основі теоретичного дослідження визначено, що етнокультура майбутнього вчителя музичного мистецтва є динамічним, системним, особистісно-професійним утворенням, що виявляє себе в сукупності взаємопов’язаних світоглядних цінностей історико-культурної, життєдіяльнісної, музично-фольклорної традиції визначеного етнічного суспільства, різних етносів та етнокультурного діалогу; етнокультурних, етнопедагогічних, музично-фольклорних знань, умінь та здатностей їх практично застосовувати в майбутній музично-педагогічній діяльності. Формування зазначеного явища забезпечують методичні засади, основу яких складають педагогічні умови та методи формування означеного явища. Однією з дієвиих педагогічних умов формування етнокультури майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокального навчання, є: створення мотиваційно-аксіологічно освітнього середовища як основи для опануваннямайбутніми вчителями музичного мистецтва цінностями етнокультури різних народів в процесі вокального навчання. Реалізацію окресленої умови забезпечують методи: презентації, мотиваційного вокально-педагогічного полілогу, диспуту, порівняння, мотивації до авторської інтерпретації етнічних вокальних творів, показу та наслідування, спостереження","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132915185","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДИКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"Ольга Безсонова","doi":"10.34142/2312-1548.2020.55.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.04","url":null,"abstract":"У статті проведено теоретичну розвідку щодо визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Доведено відсутність єдності думок науковців щодо формування набору критеріїв для оцінки сформованості лідерського потенціалу. Навпаки, арсенал критеріїв та показників досить різноманітний (когнітивний, діяльнісний, комунікативний, рефлексивний, емоційно-ціннісний тощо). У більшості праць досліджується лідерський потенціал керівників установ, лідерів місцевого самоврядування, лідерів студентського активу, державних службовців та військових. Практично відсутні дослідження критеріїв та показників сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та показники сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: особистісний (широкий світогляд, базові особистісні якості, здатність особистості до аналізу результатів діяльності та подальшого формулювання перспектив), креативно-діяльнісний (прагнення лідерської позиції у дитячій спільноті, відчуття новизни та креативний підхід до діяльності, лідерська поведінка), комунікативний (здатність до налагодження комунікації, чутливість до емоцій своїх власних та оточення), соціальний (здатність до партнерської взаємодії та досягнення взаєморозуміння, адаптивність поведінки). Визначено рівні розвитку лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: творчий, адаптивний, елементарний. На основі виокремлених критеріїв і показників надано змістовні характеристики рівнів.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125079077","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ПРОЦЕСІ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ","authors":"Ольга В’ячеславівна Єгорова","doi":"10.34142/2312-1548.2022.59.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.59.03","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі формування соціокультурної компетентності в майбутніх учителів англійської мови в процесі позааудиторної роботи, актуальність якої зумовлюється процесами глобалізації та інтеграції України до світового та європейського освітнього простору. Автором з’ясовано суть соціокультурної компетентності майбутніх учителів англійської мови як професійно-особистісного інтегративного утворення, яке акумулює в собі «соціокультурні знання, особистісне ставлення до іншомовних культур, завдяки володінню способами застосування іноземної мови дає можливість успішно спілкуватися з їх представниками, почуватися впевнено та комфортно в іншомовному соціокультурному середовищі, а також характеризує теоретичну і практичну готовність до соціокультурної діяльності й розвитку відповідних якостей в учнів під час вивчення іноземної мови. Розкрито роль і значення соціокультурної компетентності для майбутніх учителів англійської мови. Визначено зміст соціокультурної компетентності вчителя іноземної мови (вільне володіння іноземною мовою та наявність соціокультурних знань; досвід іншомовного спілкування (вибір адекватного стилю іншомовної комунікації з позицій культуровідповідності та культурних традицій спілкування); особистісне ставлення до особливостей культури країни, мова якої вивчається, адекватне трактування явищ цієї культури; адекватне вживання національно-маркованої лексики у мовленні в різних сферах міжкультурного спілкування) та структурні компоненти вказаної якості (лінгвокраїнознавчний, соціолінгвістичний, соціально-психологічний та культурологічний). Розкрито дидактичний і виховний потенціал позааудиторної роботи для формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови. Доведено, що формуванню в майбутніх учителів іноземної мови соціокультурної компетентності ефективно сприяє участь їх у позааудиторній роботі, у тому числі міжнародних освітніх проєктах (програмах, конференціях, акціях, форумах, виставках тощо), а також участь у іншомовних студентських об’єднаннях (клуби, гуртки, асоціації, творчі студії тощо). Презентовано досвід роботи в означеному напрямі створеного автором англомовного клубу для першокурсників","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115309451","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНИЙ СТАН ВОКАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ","authors":"Наталя Анатоліївна Овчаренко","doi":"10.34142/2312-1548.2022.58.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2022.58.06","url":null,"abstract":"У статті висвітлено результати дослідження проблеми виявлення сучасного стану вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах дистанційного навчання. Перед вітчизняною вищою музично-педагогічною освітою повстають нові задачі щодо надання якісних освітніх послуг майбутнім учителям музичного мистецтва, пошуку й обрання нових форм, методів і засобів підготовки студентів до професійної діяльності в умовах дистанційної освіти. Виявлено сутність вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, яка є важливою складовою професійної підготовки здобувачів освіти, процесом набуття світоглядних цінностей у сфері вокального мистецтва й вокальної педагогіки, вокально-виконавської і вокально-педагогічної компетентності, здатностей використовувати дистанційні технології навчання співу в роботі з учнями. Вокальна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва у закладі вищої музично-педагогічної освіти спрямована на успішність майбутньої вокально-виконавської й вокально-педагогічної діяльності вчителя у формуванні вокальної культури, ціннісного ставлення дітей і молоді до вокального мистецтва. Визначено поняття «готовність майбутніх учителів музичного мистецтва до дистанційного навчання співу», яке розглядається як результат формування у студентів позитивної мотивації до вокальної підготовки в умовах дистанційної освіти та опанування ними вокально-виконавською, вокально-педагогічною й інформаційно-комп’ютерною компетентністю на рівні, який забезпечує вільне користування дистанційними технологіями навчання співу в освітньому процесі. З’ясовано сучасний стан вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах дистанційного навчання. Констатовано, що значна кількість студентів і викладачів позитивно ставляться до застосування технологій дистанційного навчання у процесі вокальної підготовки. Більшість майбутніх учителів музичного мистецтва вважають, що в них сформована готовність до вокального навчання в умовах дистанційної освіти. Якість дистанційного навчання у значній мірі залежать від сформованої готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до дистанційного навчання співу, ефективних технологій такого навчання, а також – технічних характеристик гаджетів, якими користуються викладачі й студенти та швидкості інтернету й завантаження певного каналу зв’язку.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130619505","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ В КИТАЇ","authors":"Катерина Юр'єва","doi":"10.34142/2312-1548.2021.56.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.56.08","url":null,"abstract":"На основі аналізу нормативних документів КНР кінця ХХ – перших двох декад ХХІ століття (Рішення ЦК Комуністичної партії Китаю та Державної ради про поглиблення реформи освіти та всебічне сприяння якісній освіті (1999), План дій з відродження освіти в ХХІ столітті (1999), Національний план розвитку шкільної мистецької освіти (2001–2010) (2002), Положення про роботу школи з художнього виховання (2002), Думки Міністерства освіти щодо подальшого зміцнення мистецької освіти в початковій та середній школі (2008), Контур Національного середньо- та довгострокового плану реформування та розвитку освіти (2010–2020) (2010), Думки Міністерства освіти щодо всебічного поглиблення реформи навчальної програми та реалізації фундаментального завдання Ліде Шурен (2014), Кілька висновків Міносвіти щодо сприяння розвитку шкільної мистецької освіти (2014), Думки Міністерства освіти про зміцнення естетичної виховної роботи в коледжах та університетах (2019), Погляди Генерального офісу Центрального комітету Комуністичної партії Китаю та Генерального офісу Державної ради щодо всебічного зміцнення та вдосконалення шкільного естетичного виховання в нову еру (2020)) простежується динаміка руху по основних аспектах розвитку мистецької освіти: розроблення методології та змісту мистецької освіти, позакласна та позашкільна мистецька робота, кадрове забезпечення, наукові дослідження та міжнародна співпраця в галузі мистецької освіти, модернізація матеріально-технічного забезпечення та інформатизація мистецької освіти. Як окремий аспект виокремлено моніторинг якості мистецької освіти та естетичного виховання. Виявлені сучасні тенденції розвитку мистецької освіти в КНР: пріоритетного розвитку мистецької освіти та естетичного виховання; збереження національної специфіки мистецької освіти та естетичного виховання у сполученні з ідеями соціалізму з китайськими особливостями в нову еру; широкомасштабної інтеграції.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126492622","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ ОСВІТИ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ","authors":"О. С. Бескорса","doi":"10.34142/2312-1548.2019.53.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2019.53.04","url":null,"abstract":"У статті представлено аналіз історичних етапів становлення та розвитку іншомовної освіти на початковому ступені навчання в закладах загальної середньої освіти. Необхідність звернення до проблеми ретроспективного аналізу викликана процесами реформування та модернізації іншомовної підготовки учнів початкової школи, а також зростанням попиту на висококваліфікованих фахівців у сфері викладання іноземних мов. Ретроспективний аналіз ключових етапів розвитку дозволив виділити позитивні тенденції, які мають бути враховані у процесі підготовки майбутніх учителів іноземної мови в початковій школі. Джерельна база дослідження вміщує низку нормативно-правових та законодавчих документів, прийняття яких спричинило низку змін у іншомовній шкільній освіті та виступає критеріями виділення етапів розвитку іншомовної освіти у початковій ланці. Узагальнений аналіз досліджень вітчизняних науковців дозволив також окреслити особливості навчання іноземної мови в початковій школі в різні історичні періоди. Метою статті є проаналізувати період навчання іноземних мов в початковій школі в Україні від початку ХХ століття (1931 р.) по теперішній час, виділити етапи навчання іноземної мови на початковому етапу навчання в закладах загальної середньої освіти, окреслити позитивні тенденції, які мають бути враховані у процесі професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у початковій школі. Автором визначено чотири етапи становлення та розвитку іншомовної освіти в початковій школі, а саме: перший етап – запровадження навчання іноземних мов в початковій школі та зародження методики навчання іноземної мови – який тривав із 1931 року по 1984 рік; другий етап тривав із 1984 року по 1991 рік – період проведення ключових реформ та запровадження інновацій у викладанні іноземних мов; третій етап (1991–2016 рр.) характеризувався орієнтацією на зарубіжний досвід викладання іноземних мов в практиці вітчизняної початкової школи; четвертий етап спричинений прийняттям Концепції «Нова українська школа» (2016 року по теперішній час) – комплексна реалізація компетентнісного навчання іноземних мов. Вивчення особливостей розвитку іншомовної освіти на різних історичних етапах дозволило визначити позитивні тенденції, які мають бути враховані у підготовці майбутніх учителів іноземної мови в початковій школі, зокрема: розроблення методичних основ підготовки вчителів іноземної мови для початкової школи; урахування іноземного досвіду навчання іноземних мов; запровадження інноваційних технологій та засобів навчання; надання переваги культурологічному підходу, що дозволяє сформувати систему соціокультурних знань учителів.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124960002","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА В ПРОВІНЦІЇ ЧЖЕЦЗЯН","authors":"Го Іцзян","doi":"10.34142/2312-1548.2021.57.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.57.10","url":null,"abstract":"Розкрито досвід організації музично-педагогічної освіти трьох найбільш потужних закладів вищої освіти провінції Чжецзян у Китайській Народній Республіці: Чжецзянскої музичної консерваторії, Чзецзянського нормального (педагогічного) університету та Ханчжоуського нормального (педагогічного) університету. З’ясовано, що всі три виші мають у своїй структурі окремі підрозділи, чия діяльність сконцентрована на реалізації мистецької та мистецько-педагогічної освіти: коледжі та школи мистецтв, зокрема, школи музики. Виявлено, що всі перелічені університети та мистецькі школи у своїй структурі мають найновіше матеріально-технічне забезпечення, достатню кількість приміщень для мистецько-педагогічного процесу, творчості та презентації її результатів. Аналіз освітньої програми за спеціальністю Музикознавство (викладання) бакалаврського рівня вищої освіти Школи музики Ханчжоуського педагогічного університету дав підстави для висновку про увагу її розробників до деталізації цілей і результатів навчання за освітніми програмами музично-педагогічного спрямування. Конкретні вимоги до випускника (результати навчання в українській педагогічній термінології) об’єднані в 4 групи: 1) дієва мораль вчителя; 2) вміння навчати; 3) вміння виховувати; 4) розвиток та інновації. Програма наводить до певної міри розгорнуту характеристику кожної групи і конкретизує її. Привертає увагу урізноманітнення переліку навчальних дисциплін, особливо дисциплін вільного вибору здобувачів освіти, не тільки активне застосування сучасної цифрової техніки в освітньому процесі, але й навчання майбутніх музикантів-педагогів впевнено користуватися такими технічними можливостями у своїй творчій і педагогічній діяльності. Для китайських педагогів має стати корисним досвід українських колег з організації різноманітних видів практик у процесі реалізації освітніх програм музичнопедагогічного спрямування, розробки освітніх програм та їх науково-методичного супроводу.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115473141","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ АВСТРАЛІЇ","authors":"Ольга Дороніна, Н. Г. Калашник","doi":"10.34142/2312-1548.2020.54.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.02","url":null,"abstract":"Стаття має на меті презентувати систему підготовки педагогічних працівників у системі вищої освіти Австралії. Зважаючи на глобальне старіння, в Австралії, як у всьому світі, відбувається старіння педагогічного персоналу. Разом із цим, міжнародні інституції наголошують на нестачі вчителів як світовій проблемі. У цьому контексті, підготовка нових педагогічних працівників та їх постійний професійний розвиток вважається актуальними для підтримки освітніх стандартів країни. Було визначено, що підготовка педагогічних працівників в Австралії є безперервною системою, що спрямована на підготовку всіх видів педагогічних працівників. Початкова освіта вчителів здобувається в університетах (ступінь бакалавра) на факультетах освіти, із майбутньою перспективою отримання ступенів Магістра або Доктора Освіти. Австралійські університети пропонують якісні програми підготовки вчителів. Подальший розвиток відбувається згідно з національними стандартами професійного розвитку вчителів: після отримання кваліфікації, вчителі-початківці повинні отримати акредитацію для здійснення професійної діяльності. Робиться висновок, що майбутні вчителі в Австралії отримують якісні знання та навички для подальшої роботи зі дітьми дошкільного віку, школярами, студентами, людьми з особливими потребами, людьми похилого віку. Педагогічна компетентність учителя є прямо залежною від якісної початкової освіти та подальшого професійного розвитку. Новизна отриманих результатів полягає у презентації етапів підготовки педагогічного персоналу в системі вищої освіти Австралії та висвітленні того, що це система з високими стандартами.","PeriodicalId":391449,"journal":{"name":"Засоби навчальної та науково-дослідної роботи","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115635286","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}