Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi最新文献

{"title":"СИНДРОМ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ В СИСТЕМІ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ","authors":"М. Д. Процайло, І. Б. Чорномидз, І. М. Горішний, Т. О. Воронцова","doi":"10.11603/24116-4944.2022.1.13258","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13258","url":null,"abstract":"Мета дослідження – провести аналіз результатів наукових публікацій, що відображають взаємозв’язок системного ураження сполучної тканини та її різноманітних симптомокомплексів, допомогти сімейним лікарям окреслити основні напрямки обстеження лікування, профілактики дітей з синдромом дисплазії сполучної тканини. \u0000Матеріали та методи. Проведено поглиблений аналіз результатів обстежень, лікування, реабілітації та профілактики науковців терапевтичного, хірургічного профілів, які описують системність ураження при даній патології та її основні клінічні критерії, які необхідно враховувати при лікуванні, профілактиці, реабілітації та соціальній адаптації таких дітей. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Синдром дисплазії сполучної тканини відносно «молода» нозологіна назва недуги, що поступово посідає цільне місце серед інших захворювань. Класичні методи розпізнавання даного захворювання не завжди спрацьовують, оскільки в даному випадку потрібно оцінювати  одночасно стан декількох систем організму – кісткової, нервової, ендокринної, травної, кровотворної та інших. Ціль лікаря в даному випадку зуміти об’єднати отримані результати посиндромного обстеження з метою подальшого лікування такого пацієнта. Така схема обстеження є новою і викликає певні труднощі серед практичних лікарів, оскільки вимагає спільних зусиль травматологів, ендокринологів, педіатрів, генетиків, окулістів, гематологів, психологів, стоматологів та інших спеціалістів. \u0000Висновки. При наявності даного синдрому (або одного з його типів) мінімальними, обов’язковими, базовими методами обстеження є оцінка гіпермобільності суглобів, ЕКГ або УЗД серця, УЗД органів черевної порожнини, контроль зору. Залежно від типу хвороби необхідна цілеспрямована консультація  ортопеда, педіатра (кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога), ЛОР-спеціаліста. Необхідно пам’ятати, що даний синдром є спадковим і може мати прихований перебіг з невираженою клінікою.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48036680","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СТАТУСУ ВІТАМІНУ D ТА МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОЛІМОРФІЗМУ BSML ГЕНУ VDR У ДІТЕЙ В ПЕРІОД ДРУГОГО РОСТОВОГО СПУРТУ","authors":"Тетяна Фролова, Н. С. Осман, Наталія Федорівна Стенкова, Ірина Іванівна Терещенкова, Ірина Ревазівна Сіняєва, Анастасія Валеріївна Сенаторова, Анастасия Григорьевна Амаш","doi":"10.11603/24116-4944.2022.1.13252","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13252","url":null,"abstract":"Мета дослідження – встановити особливості статусу вітаміну D та мінерального обміну в дітей в період другого ростового спурту залежно від поліморфізму BSML гену VDR. \u0000Матеріали та методи. Обстежено 205 дітей віком 9–17 років, які були розподілені на групи залежно від наявності ростового спурту та його інтенсивності. I групу склали 50 дітей, які за поточний рік прибавили в зрості 8–12 см; у II групу ввійшли 46 дітей, які за поточний рік прибавили у зрості більш ніж 12 см; III група – 109 дітей, які не мали ростового спурту. Обстеження включало аналіз даних анамнезу, оцінку рівня фізичного та статевого розвитку, визначення рівнів кальцію, фосфору, магнію, вітаміну D та поліморфізму гену VDR. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. В усіх групах дітей спостерігалося зниження рівня кальцію. Так, середній рівень загального кальцію у дітей І групи склав (2,22±0,15) ммоль/л, іонізованого кальцію – (1,12±0,28) ммоль/л. У дітей ІІ групи рівень загального кальцію склав (2,13±0,11) ммоль/л, іонізованого – (0,99±0,10) ммоль/л, у дітей ІІІ групи – (2,26± 0,18) ммоль/л та (1,12±0,10) ммоль/л відповідно. У всіх дітей було діагностовано недостатність або дефіцит вітаміну D. Середній рівень вітаміну D у дітей I групи склав (40,80±9,44) нмоль/л, недостатність виявлено у 9 (18,0 %) дітей та дефіцит – у 41 (82,0 %) дитини. У дітей II групи середній рівень вітаміну D склав (45,6±5,14) нмоль/л, недостатність діагностовано у 6 (13,04 %) дітей, а дефіцит – у 40 (86,96 %) дітей. У дітей III групи середній рівень вітаміну D по групі склав (40,47± 9,49) нмоль/л, недостатність вітаміну виявлено у 18 (16,5 %) дітей, дефіцит – у 91 дитини (83,5 %). При проведені молекулярного дослідження встановлено, що у 48,76 % дітей не виявлено мутацій поліморфізму BSML гену VDR, у 41,32 % дітей виявлено гетерозиготну мутацію, у 9,92 % дітей – гомозиготну мутацію. \u0000Висновки. Зниження забезпечення кальцієм на тлі низького рівня вітаміну D впливає на мінералізацію кісткової тканини, проте в період інтенсивного росту дитини більший вплив має неспроможність дитячого організму щодо адекватного формування кісткової тканини. У 100 % дітей рівень вітаміну D не сягав референтних значень.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64616583","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"C-REACTIVE PROTEIN AS A BIOCHEMICAL CRITERION OF A GENERAL INFLAMMATORY SYNDROME IN LYME DISEASE IN CHILDREN","authors":"S. Nykytyuk, S. I. Klumnyuk, S. Levenets, T. Vorontsova","doi":"10.11603/24116-4944.2022.1.13251","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13251","url":null,"abstract":"The aim of the study – to improve the methods of non-specific biochemical markers of Lyme disease. \u0000Materials and Methods. A group of children (62) aged from 1 to 14 years was observed for the identification of pathogens of blood-borne infections among children. C-reactive protein (CRP) is a protein and acute phase reagent as well as the information base for the interpretation and analysis of clinical observations of CRP. \u0000 Results and Discussion. There were studied the concentrations of acute-phase response proteins including CRP in children with Lyme disease. We found that circulating of CRP levels as well as concentrations> 3 mg/ml was significantly higher in the group of children with Lyme arthritis cohort than in the control group (P <0.05). \u0000Conclusions. C-reactive protein concentration is a very useful but non-specific biochemical marker of inflammation, the measurement of which makes an important contribution to the screening of Lyme borreliosis in children. \u0000 \u0000  \u0000","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64616485","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЛЬ ІНФЕКЦІЙНИХ ЧИННИКІВ У ВИНИКНЕННІ ГОСТРОЇ КРОПИВ’ЯНКИ У ДІТЕЙ","authors":"Н. В. Банадига","doi":"10.11603/24116-4944.2022.1.13253","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13253","url":null,"abstract":"Мета дослідження – відстежити вплив гострих інфекційних захворювань на появу гострої кропив’янки в дитячому віці. \u0000Матеріали та методи. Проведено поглиблений ретроспективний аналіз клінічної картини гострої кропив’янки  у 81 дитини. Діагноз гострої кропив’янки базувався в основному на даних анамнезу, клінічного огляду дитини (типовими є поява міхурів (кропив’янки), ангіоедеми або їх поєднання, сверблячки), що відповідає міжнародному консенсусу. Особливу увагу звертали на можливий звʼязок проявів гострої кропив’янки із впливом різних чинників (інфекційна захворюваність, приймання медикаментів, харчових продуктів). \u0000Результати дослідження та їх обговорення.  Гостру кропив’янку вперше у житті діагностували в 79,01 % дітей. Серед хворих суттєво переважали діти перших трьох років життя (45,68 %, n=37). У 43,21 % пацієнтів встановлений звʼязок із гострим інфекційним процесом, при цьому суттєво переважали вірусні збудники (62,85 %), значно рідше кропив’янка спостерігалася на фоні бактеріальної чи паразитарної інфекції. В групі обстежених не мали суттєвого значення використання медикаментів (антибіотики, нестероїдні протизапальні) та вживання харчових продуктів. \u0000Висновки. У групі обстежених пацієнтів відстежена істотна роль інфекційного процесу у провокації гострої кропив’янки,  при цьому вагомо переважали ідентифіковані саме вірусні збудники (вірус грипу, парагрипу, респіраторно-синтиціальний, аденовірус, Епштейна – Барр). Аналіз результатів клінічного обстеження та лабораторних методів дав змогу дійти висновку, що у 43,21 % хворих на гостру кропив’янку мала звʼязок із інфекційними чинниками, у 27, 16 %  була ідіопатичною; у решти дітей потребувала додаткового обстеження в алерголога.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"48 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64616756","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗМІНИ ЕКОСИСТЕМИ ПІХВИ ТА СТАН МІСЦЕВОГО ІМУНІТЕТУ В ЖІНОК ІЗ НЕВИНОШУВАННЯМ В АНАМНЕЗІ НА ПРЕКОНЦЕПЦІЙНОМУ ЕТАПІ","authors":"О. М. Куса, С. О. Остафійчук, О. М. Перхулин, Н. І. Геник, О. М. Макарчук","doi":"10.11603/24116-4944.2022.1.13249","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13249","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчити зміни екосистеми піхви та оцінити стан місцевого імунітету в жінок із невиношуванням в анамнезі на преконцепційному етапі. \u0000Матеріали та методи. Проведено обстеження 105 жінок із невиношуванням вагітності в анамнезі, які були поділені на дві групи: перша група – 40 пацієнток із невиношуванням вагітності інфекційного генезу, друга група – 45 жінок із невиношуванням на тлі ендокринної дисфункції репродуктивної сфери. Контрольну групу склали 20 практично здорових жінок. Усім пацієнткам був проведений збір анамнестичних даних, гінекологічний огляд, бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження, визначення збудників у вагінальному середовищі методом полімеразно-ланцюгової реакції. Вивчення місцевого імунного статусу базувалося на оцінці рівня секреторного імуноглобуліну А (sIg A) методом імуноферментного аналізу. Статистичний аналіз проводили з використанням пакета на базі Microsoft Excel та програми «Statistica 12,0». \u0000Результати дослідження та їх обговорення. У науковій роботі встановлено, що у жінок першої групи на прегравідарному етапі екосистема піхви характеризувалася наявністю значної кількості умовно-патогенної та патогенної мікрофлори. У більш ніж половини пацієнток наявні дисбіотичні порушення з розвитком клінічної картини вагініту або бактеріального вагінозу зі зменшенням концентрації лактобацил. У жінок першої групи середній рівень sIg A на 16,26 % був нижчим порівняно з контрольною групою (p˂0,01). У жінок другої групи даний показник був у 3,59 раза нижчим порівняно з контрольною групою (p˂0,001) та у 3,00 рази нижчим, ніж у пацієнток першої групи (p˂0,001), що свідчить про вагомий ступінь зниження місцевого імунітету. \u0000Висновки. Характеристика особливостей мікробіоценозу в жінок із невиношуванням в анамнезі виявила на прегравідарному етапі поліінфікування умовно-патогенною та патогенною флорою. Відмічено статистично значуще зниження рівня секреторного Ig A у жінок з невиношуванням як інфекційного, так і ендокринного генезу з гіршою картиною у системі місцевої імунної відповіді на тлі дисгормональних порушень.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49168942","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ГЕНІТАЛЬНОГО ПРОЛАПСУ У ЖІНОК З ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ","authors":"Р. А. Сафонов, В. В. Лазуренко","doi":"10.11603/24116-4944.2022.1.13248","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13248","url":null,"abstract":"Мета дослідження – підвищення ефективності лікування та попередження рецидивів генітального пролапсу в жінок із хронічними екстрагенітальними захворюваннями. \u0000Матеріали та методи. Обстежено 139 жінок із генітальним пролапсом, з яких 70 мали генітальний пролапс у поєднанні з екстрагенітальною патологією (основна група), а 69 – випадіння статевих органів (група порівняння). 20 хворих із генітальним пролапсом основної групи, які страждали від хронічних захворювань дихальної системи, склали 1 підгрупу; 20 жінок із пролапсом геніталій, які мали ожиріння, увійшли до 2 підгрупи, а 30 жінок, що страждали від цукрового діабету другого типу – до 3 підгрупи. Види хірургічного втручання залежали від екстрагенітальної патології пацієнток. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Аналізуючи обсяг оперативного втручання по групах було визначено, що трансвагінальну екстирпацію матки без придатків, передню кольпорафію, кольпоперинеорафію з леваторопластикою, сакроспінальну кольпопексію виконано переважно при неповному випадінні статевих органів. Передню кольпорафію, кольпоперинеорафію з леваторопластикою, сакроспінальну кольпопексію із сітчастим ендопротезом здійснювали переважно при повному або неповному генітальному пролапсі з наявністю супутньої екстрагенітальної патології. Однобічна сакропексія дозволяє скоротити час операції за рахунок однобічної, а не двобічної фіксації, що не знижує ефективність оперативного втручання. Використання поліпропіленового сітчастого протеза дає майже однакову кількість рецидивів у жінок основної групи та групи порівняння. \u0000Висновки. Персоналізований підхід у лікуванні генітального пролапсу в жінок із хронічною екстрагенітальною патологією сприяє підвищенню ефективності хірургічних заходів та зниженню рецидиву захворювання. Використання поліпропіленового сітчастого ендопротеза сприяє запобіганню виникненню рецидивів, підвищує результативність і може бути рекомендовано до застосування у гінекологічній практиці. Виконання однобічної сакроспінальної кольпопексії жінкам похилого віку з наступним використанням супозиторіїв із гіалуроновою кислотою в ранній післяопераційний період також демонструє підвищення ефективності хірургічного лікування генітального пролапсу та сприяє зниженню рецидивів захворювання.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64615956","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МУЛЬТИСИСТЕМНИЙ ЗАПАЛЬНИЙ СИНДРОМ, АСОЦІЙОВАНИЙ ІЗ КОРОНАВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ: АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКИХ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДАНИХ","authors":"Г. А. Павлишин, Н. Я. Боднарчук-Сохацька","doi":"10.11603/24116-4944.2022.1.13257","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13257","url":null,"abstract":"Мета дослідження – проаналізувати клініко-лабораторні ознаки MIS-C серед дитячого населення у групі спостереження та порівняти їх з основними характеристиками в європейських країнах. \u0000Матеріали та методи. Аналіз 11 медичних карт дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я міста Тернополя – КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР та КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» – із серпня 2021 до березня 2022 р. з приводу MIS-C, асоційованого із SARS-CoV2. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Діагноз MIS-C встановлено 11 дітям у Тернопільських закладах охорони здоров’я на основі діагностичних критеріїв протоколу, затвердженого МОЗ України [10]. Середній вік дітей склав – 6,6 року (діапазон 1,7–12,2 року), співвідношення хлопчиків до дівчаток – 9:2. У 10-ти дітей (91 %) анамнестично встановлений факт контакту із COVID-19. В усіх дітей відмічено гіпертермічний синдром, у 10 (91 %) – залучення серцево-судинної системи та неврологічної симптоматики, 7 (81 %) дітей мали прояви шкірно-слизового та респіраторного синдрому, більше половини дітей 6 (54 %) – прояви гастроінтестинальних розладів. Лімфопенію спостережено у 9 (81 %) дітей, анемію – у 8 (72 %), відхилення рівня тромбоцитів від норми – у 5 (63 %), високу активність маркерів запалення (СРБ, феритин, ШОЕ) – в усіх дітей. Зниження фракції викиду на даними ЕХо-КС – у 2 дітей, перикардит – у 10 (90 %) пацієнтів, у двох дітей відзначено аневризматичні та дилатаційні зміни коронарних судин. План лікування усіх дітей включав терапію глюкокортикоїдами, імуноглобулін людини внутрішньовенно та антитромбоцитарні препарати отримали 8 (72 %) дітей, антибактеріальну терапію – 9 (81 %), антикоагулянти – 3 (27 %), одна дитина потребувала оксигенотерапії за допомогою носових канюль. Повне клініко-лабораторне одужання настало у 100 % пацієнтів. \u0000Висновки. Розвиток MIS-С у дітей, зумовлений попереднім контактом із вірусом SARS-CoV-2, може викликати тяжкі запальні зміни в будь-яких органах і тканинах. Порівнюючи отримані дані групи спостереження із даними європейських досліджень, слід відзначити їх ідентичність за клініко-лабораторними ознаками.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"152 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64616452","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФАРМАКОТЕРАПІЇ БОЛЮ У ДІТЕЙ","authors":"Р. В. Луценко, Ірина Князькова","doi":"10.11603/24116-4944.2022.1.13254","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13254","url":null,"abstract":"Мета дослідження – узагальнення новітніх наявних даних з клінічної фармакології анальгетиків і фармакокорекції болю у дітей. \u0000Матеріали та методи. Проведено бібліографічний пошук результатів дослідження використання анальгетиків для тамування болю у дітей з використанням баз даних PubMed EMBASE як основних пошукових систем. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Представлені основні шкали оцінки болю у дітей, що адаптовані до розроблених у США і Великій Британії. Опіоїдні анальгетики досить часто використовуються при гострому болю, зокрема, морфін у дозі 50–200 мкг/кг; метадон внутрішньо у дозі 50–200 мкг/кг; внутрішньовенно фентаніл 0,5–4 мкг/кг; альфентаніл (10–20 мкг/кг); суфентаніл (10–15 мкг/кг) і реміфентаніл (5 мкг/кг). Опіоїдні анальгетики фентаніл, альфентаніл, суфентаніл і реміфентаніл препарати короткої дії застосовуються при дуже сильному і нестерпному болю. Неопіоїдні анальгетики можна використовувати при помірному болю. Може використовуватись парацетамол (ацетамінофен у дозі 12–15 мг/кг),  мідазолам (50–150 мкг/кг), який не рекомендується новонародженим і пропафол (2,5 мг/кг). \u0000Висновки. Останніми роками для тамування не гострого болю у педіатричних пацієнтів перевагу віддають неопіоїдним анальгетикам.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48018409","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"БІОРЕГУЛЯТОРНІ ТА ІМУНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ","authors":"Микола Олександрович Щербина, Лілія Вікторівна Потапова, Оксана Петрівна Ліпко, Ірина Миколаївна Щербина, Ольга Владиславовна Мерцалова","doi":"10.11603/24116-4944.2022.1.13250","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13250","url":null,"abstract":"Мета дослідження – аналіз потенційної кореляції між рівнем гормону релаксину в сироватці крові матері та підвищеним ризиком передчасних пологів, а також дослідження ролі цитокінів, зокрема інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) у розвитку зазначеної патології. \u0000Матеріали та методи. Проведено обстеження 75 вагітних, яких було розділено на 3 клінічні групи. Основну групу склали 30 жінок із передчасними пологами в термін 35–37 тижнів. Групу порівняння склали 35 вагітних із фізіологічним перебігом першого періоду пологів. Контрольну групу склали жінки з фізіологічним перебігом III триместру вагітності. Всім вагітним проводили збір анамнезу, повне клініко-лабораторне обстеження, імунологічні дослідження та дослідження рівня релаксину проводили методом імуноферментного аналізу. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали на персональному комп’ютері з використанням програми «STATISTICA-6». \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено достовірне підвищення вмісту релаксину у вагітних із передчасними пологами (р<0,05) та значне збільшення рівня ІЛ-6 у вагітних із передчасними пологами та особливо при фізіологічних термінових пологах. Визначено важливу біологічну роль досліджених молекулярно-біологічних показників у складному патогенетичному механізмі настання пологів. \u0000Висновки. Процеси настання передчасних пологів асоційовані із наростанням концентрації релаксину та прозапальних міокінів, зокрема ІЛ-6. Досліджені фактори можуть стати надійними імунобіологічними маркерами предикторів настання передчасних пологів.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64616139","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РІВЕНЬ ВІТАМІНУ D У ДІТЕЙ З ОЗНАКАМИ COVID-19","authors":"Г. А. Павлишин, О. І. Панченко","doi":"10.11603/24116-4944.2022.1.13255","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13255","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчення вітамін D-статусу в дітей з ознаками COVID-19 та його зв’язку з тяжкістю захворювання. \u0000Матеріали та методи. Проведено обстеження 73 дітей віком від 6 до 18 років, серед яких 45 осіб були з клінічними проявами лабораторно підтвердженої SARS-CoV-2 інфекції та 28 дітей без ознак COVID-захворювання. Оцінено клінічний перебіг захворювання та лабораторні показники (С-реактивний білок, ШОЕ, D-димер). За тяжкістю перебігу захворювання сформовано 2 групи: 17 дітей із легким перебігом COVID-19 склали першу групу, 28 пацієнтів із середньотяжким та тяжким перебігом захворювання – другу групу. Діти без будь-яких проявів інфекційних захворювань (28 осіб) склали контрольну групу. Всім дітям проведено визначення рівня 25-ОН вітаміну D (Accu Bind ELISA Microwells). Оптимальний рівень вітаміну D розцінювали при показниках 30–100 нг/мл, недостатність вітаміну D – при 20–30 нг/мл, дефіцит вітаміну D – при концентрації менше 20 нг/мл. Статистичний аналіз проводили за допомогою програми «Stat Plus» (обчислювали критерій Шапіро–Вілка, mean±SD при правильному розподілі ознаки; медіану, верхній та нижній квартилі при її неправильному розподілі, критерій χ2,  критерій Крускала–Уолліса, коефіцієнт кореляції. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. У більшості пацієнтів із COVID-19 спостерігали підвищення температури, у дітей із легким перебігом переважала субфебрильна температура, у дітей другої групи температура була вищою за 38 °С.  Субфебрильну температуру тіла відмічали у 88,2 % дітей із легким перебігом COVID-19 та у 3,7 % дітей другої групи (р<0,05, χ2=32,2, статистично достовірна відмінність). Водночас гіпертермія понад 38 °С спостерігалася у 92,6 % пацієнтів із середньотяжким та тяжким перебігом, причому в дітей першої групи температура тіла не піднімалась вище 38 °С, (р<0,05, χ2=35,4, статистично достовірна відмінність). Середня тривалість лікування була вищою в 1,5 раза у другій групі дітей. \u0000Встановлено зниження середніх значень вітаміну D у пацієнтів із COVID-19 порівняно з контрольною групою, причому спостережено зменшення концентрації вітаміну D в сироватці крові пацієнтів на фоні зростання тяжкості перебігу захворювання. У дітей із COVID-19 при оптимальному рівні вітаміну D відмічено нижчі показники ШОЕ, СРБ та С-димеру, ніж у дітей із недостатністю та дефіцитом цього вітаміну. Встановлено негативний середньої сили кореляційний зв’язок між рівнем вітаміну D та показниками ШОЕ, СРБ та D-димеру. \u0000Висновки. Тяжкий перебіг COVID-19 характеризується більшою тривалістю та вираженістю гіпертермічного синдрому, тривалим лікуванням, вищими показниками СРБ, ШОЕ, D-димеру та зниженням рівня вітаміну D.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64616348","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}