Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi最新文献

{"title":"ОРГАНОЗБЕРІГАЛЬНА МЕТОДИКА ЕМБОЛІЗАЦІЇ МАТКОВИХ АРТЕРІЙ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА МІОМЕКТОМІЇ В ПИТАННЯХ ФЕРТИЛЬНОСТІ ЖІНОК","authors":"В. В. Трегуб, Вадим Анатолійович Кондратюк, І.В. Альтман, Т. В. Кондратюк, О. К. Тарасюк","doi":"10.11603/24116-4944.2023.1.13943","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13943","url":null,"abstract":"Мета дослідження – ознайомити з використанням білатеральної емболізації маткових артерій як альтернативного методу лікування лейоміоми матки для збереження фертильної функції. \u0000Матеріали та методи. Описано клінічний випадок використання емболізації маткових артерій як альтернативи міомектомії у жінки віком 22 роки з міомою матки відповідно до розмірів 20 тижнів вагітності. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. У післяопераційному обстеженні спостерігали позитивну динаміку і покращення загального стану, клінічно відзначається зменшення матки відповідно до розмірів 13 тижнів вагітності та об’єму міоми матки. \u0000Висновки. Використання емболізації маткових артерій у пацієнтки дало змогу запобігти гістеректомії та мати можливість у майбутньому реалізувати фертильну функцію.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64618048","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІНСТРУМЕНТИ ОЦІНКИ ХРОНІЧНОГО ТАЗОВОГО БОЛЮ У ЖІНОК","authors":"М. В. Гроховська, І. В. Козловський","doi":"10.11603/24116-4944.2023.1.13942","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13942","url":null,"abstract":"Хронічний тазовий біль – це стан, що визначається болем у тазовому відділі протягом більше шести місяців, який є досить сильним, щоб викликати функціональну інвалідність або потребувати лікування. Тазовий біль у жінок є складною медичною проблемою. Через безліч причин він створює складні фізичні та психічні проблеми зі здоровʼям для мільйонів жінок. Побічний вплив на сім’ю та суспільство є величезним, оскільки цим жінкам складно підтримувати якість життя, одночасно справляючись із своїм станом. Внаслідок цього на індивідуальному рівні хронічний тазовий біль часто призводить до років непрацездатності та страждань, із втратою роботи, сімейними розбіжностям у шлюбі та розлученням. Менеджмент хронічного тазового болю є серйозною проблемою як для лікарів, так і для пацієнтів. Коли біль стає хронічним станом, його складніше оцінити та лікувати. Пацієнти з хронічним тазовим болем часто мають кілька факторів, що сприяють їхньому болю. Тому пацієнтів слід обстежити як на гінекологічні, так і на негінекологічні захворювання, і може бути виявлено більше одного джерела болю. Ця складність жіночого тазового болю затримує та ускладнює діагностику. Затримки та неправильні діагнози призводять до значного розчарування пацієнтів та недовіри до лікарів. На жаль, це також призводить до значного прогресування стану тазового болю. Тут ми розглядаємо підхід до оцінки хронічного тазового болю у жінок. Важливо встановити довірчі відносини між пацієнтом і лікарем. При обстеженні пацієнтки з хронічним тазовим болем поглиблений анамнез і цілеспрямований фізикальний огляд можуть локалізувати причини болю. Незважаючи на обмеження, візуалізаційні та лабораторні дослідження можуть допомогти в диференціальній діагностиці та наступних кроках для інвазивної діагностики та лікування.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617966","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РИЗИКИ, УСКЛАДНЕННЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ У ЖІНОК ІЗ БАГАТОПЛІДНОЮ ВАГІТНІСТЮ, ЩО НАСТУПИЛА ПІСЛЯ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ","authors":"М. О. Франчук, Л. М. Маланчук","doi":"10.11603/24116-4944.2023.1.13947","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13947","url":null,"abstract":"Мета дослідження – дослідити перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок із багатопліддям, а також оцінити результати застосування акушерського розвантажувального песарію як профілактики невиношування у жінок із багатоплідною вагітністю після застосування допоміжних репродуктивних технологій. \u0000Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 100 жінок з багатоплідною вагітністю, серед яких у 70 застосовували методи допоміжних репродуктивних технологій та у 30 вагітність настала природним шляхом. Усі вагітні жінки були поділені на три групи: 1-ша група – 35 жінок з багатоплідною вагітністю після застосування допоміжних репродуктивних технологій, котрим з метою запобігання перериванню вагітності встановлювали акушерський розвантажувальний песарій у терміні вагітності 14–16 тижнів; ІІ група – 35 жінок з багатоплідною вагітністю після застосування допоміжних репродуктивних технологій, яким не встановлювали акушерський песарій; ІІІ група – 30 жінок контрольної групи із багатоплідною вагітністю, що настала природним шляхом. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізовано гестаційний перебіг, хоріальність і амніальність плодів, а також – перебіг пологів і стан новонароджених у вагітних з трьох груп. З 1-ї групи 31 (88,6 %) жінка доносила багатоплідну вагітність до оптимальних термінів для розродження. З 2-ї групи у 28 (80,0 %) вагітних відбулись передчасні пологи в термінах 24–36 тижнів. У контрольній групі доношена багатоплідна вагітність була у 16 (53,3 %) вагітних. \u0000Висновки. Жінкам із багатопліддям після застосування допоміжних репродуктивних технологій рекомендується застосовувати розвантажувальний акушерський песарій з метою профілактики невиношування вагітності та, відповідно, народження дітей з низькою та дуже низькою масою тіла.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64618145","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПРОГНОЗ ВИНИКНЕННЯ РЕЦИДИВУЮЧОГО ВІЗИНГУ В ДІТЕЙ ІЗ БРОНХІОЛІТОМ НА ОСНОВІ БАГАТОПОПУЛЯЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ВЕЙБУЛЛА","authors":"Н. І. Токарчук, О. М. Очередько, А. А. Оверчук","doi":"10.11603/24116-4944.2023.1.13936","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13936","url":null,"abstract":"Мета дослідження – розробити моделі індивідуального прогнозу виникнення рецидивуючого візингу у дітей із бронхіолітом із врахуванням алергологічого анамнезу, пасивного тютюнокуріння, забезпечення вітаміном D, рівнів VCAM-1 та EDN. Матеріали та методи. Основну групу склали 34 дитини, хворих на бронхіоліт без обтяженого алергологічного анамнезу. Групу порівняння становили 33 дитини, хворих на бронхіоліт із обтяженим алергологічним анамнезом. Аналітичний фрейм дослідження базувався на двопопуляційній моделі Вейбулла. Результати дослідження та їх обговорення. Ризик рецидивуючого візингу у дітей, хворих на бронхіоліт за моделлю Вейбулла становили: алергологічний анамнез, β=679,57; пасивне тютюнокуріння, β=1114; проживання в міській місцевості, β=517,8; штучне вигодовування з β=767,3; дефіцит і недостатність вітаміну D, β=448,3; високі рівні VCAM-1 β=17,84 та EDN β=0,182. Висновки. Підвищені рівні VCAM-1 та EDN виявились суттєвими маркерами прогнозу розвитку рецидивуючого візингу в дітей із бронхіолітом. Роль VCAM-1 є виключно важливою для створення прогнозу, оскільки саме за рівнем цього маркера визначається гетерогенність двох популяцій. Рівень EDN ≤ 7 нг/мл у сироватці крові є прогностичним маркером для ризику виникнення рецидивуючого візингу в дітей, хворих на бронхіоліт.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49083785","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"CИНДРОМ ТРАВМАТОЛОГІЧНОЇ ПІРАМІДИ","authors":"М. Д. Процайло, К. Ю. Немченко, О. М. Процайло","doi":"10.11603/24116-4944.2023.1.13937","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13937","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчити основні закономірності дитячого травматизму з метою своєчасного розпізнавання, лікування та профілактики ушкоджень у дітей. Травматизм – багатопланова проблема і складається не тільки з медичних заходів, але й різноманітних соціальних проблем – побут, школа, сімейні відносини, навколишнє середовище, кіно, спорт, театри, реклама тощо. \u0000Матеріали та методи. Алгоритм обстеження полягав у щомісячній оцінці кількості травматичних ушкоджень в абсолютних цифрах протягом року. Проаналізовано 7434 випадків травм у дітей, яким була надана допомога в обласному дитячому травмпункті. Для зручності статистичної обробки усі ушкодження були деталізовані в загальні групи – переломи, вивихи, рани. Травми, які мали спільну причину, виокремили у групи травматизму – побутовий, вуличний, шкільний, спортивний. Вивчали обставини та закономірності виникнення різноманітних пошкоджень дітей. Отримані дані дадуть можливість виявити деякі статистичні закономірності, які можна буде використати в практичній діяльності з метою своєчасної профілактики. Умови військового часу поставили нас в певні обмежувальні рамки, тому вивчалися статистичні дані мирного часу. Поглиблене вивчення травм дитячого населення у різні вікові періоди життя дитини, навколишнього середовища показало раніше маловідомі закономірності цих ушкоджень, адже кожна травма має свою причину. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Перший пік дитячого травматизму спостерігається у літню пору року, коли починалися літні канікули. Надлишок вільного та неконтрольованого часу, неналежний контроль дорослих, брак життєвого досвіду, цікавість – основні причини травматизму у дітей. Другий пік травматизму збігається із закінченням літніх канікул та початком шкільного навчання. Діти знову адаптуються до нових умов, від вседозволеності до контрольованих норм поведінки в школі під наглядом учителів та батьків. Такі фактори, як неконтрольоване дозвілля, агресивність, імпульсивність, брак життєвого досвіду, неповна сім’я, алкоголь, посилюють один одного і підвищують шанси на каліцтво дитини, таку закономірність ми назвали синдромом травматологічної піраміди – СТП (traumatological pyramid syndrome – ТPS). Встановили роль недостатності фізичного розвитку та малорухливого способу життя як одного з основних факторів травматизму, який ми назвали – гіподинамічний травматологічний синдром – ГТС (Hypodynamic trauma syndrome – HTS). Невміння володіти своїм тілом, низький рівень координації рухів, недостатність м’язової сили, витривалості, гіподинамічний остеопороз сприяють ризику травматизму. \u0000Висновки. Виявлено травматологічну закономірність – синдромом травматологічної піраміди – СТП. Малорухливий спосіб життя дитини є одним з основних факторів травматизму – гіподинамічний травматологічний синдром – ГТС. Головною причиною травматизму є дитина, тому основні профілактичні заходи повинні бути зміщені з медичної сфери у соціальну.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617718","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗУ ЖІНОК РАННЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ З ЕНДОЦЕРВІКОЗОМ","authors":"І. М. Купчак, О. Г. Бойчук","doi":"10.11603/24116-4944.2023.1.13940","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13940","url":null,"abstract":"Мета дослідження – підвищити ефективність лікування ендоцервікозу в жінок, що не народжували, шляхом удосконалення методів діагностики та розробки оптимізованого алгоритму лікувально-профілактичних заходів. \u0000Матеріали та методи. Обстежено 142 жінки раннього репродуктивного віку (20–24 роки), які не народжували, 112 із гістологічно встановленим діагнозом – ендоцервікоз. Залежно від обраного методу лікування жінок поділили на дві клінічні групи: 1-ша група – 55 пацієнток з ендоцервікозом, яких вели згідно з клінічними протоколами (наказ МОЗ України від 02.04.2014 № 236 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при дисплазії та раку шийки матки»); 2-га група – 57 жінок з ендоцервікозом, із запропонованим методом лікування. Групу контролю – 3-тю – становили 30 молодих жінок, які не народжували, без патологічних змін на екзоцервіксі. У всіх 142 обстежених жінок досліджували вміст у периферичній крові гонадотропних та стероїдних гормонів: фолікулостимулювального, лютеїнізувального, пролактину, естрадіолу та прогестерону. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Пацієнтки, включенні в дослідження, були віком від 18 до 25 років, середній вік – 22,20±2,10. Скарги на передменструальний синдром, альгоменорею спостерігали у 14 жінок (12,50 %) та нерегулярні менструації – у 23 жінкок (20,53 %) з ендоцервікозом. Отримані результати рівня гормонів у жінок основних груп свідчать про відсутність вірогідних розбіжностей з боку трьох показників: ФСГ, ЛГ та екстрадіолу. Вміст прогестерону був вірогідно знижений у жінок з ендоцервікозом до лікування (р<0,05), що свідчить про необхідність урахування цієї особливості при проведенні лікувально-профілактичних заходів. Запропонований комплексний підхід до лікування молодих жінок з ендоцервікозом, що не народжували, полягав у наступному. Деструкцію патологічного вогнища здійснювали методом аргоноплазмової коагуляції тканин за допомогою апарата Фотек-ЕА 142 та призначення гормонального контрацептва препарату «Джаз-Плюс» (Байєр Фарма АГ, Німеччина) з першого дня менструального циклу, в якому була запланована аргоноплазмова коагуляція з подальшим продовженням приймання до 6 місяців. З метою оцінки ефективності застосованої терапії монофазним оральним конт­рацептивом звертали увагу на нормалізацію менструального циклу та рівні статевих гормонів через 6 місяців після лікування. \u0000Висновки. Зміни гормонального статусу спостерігали в жінок раннього репродуктивного віку з ендоцервікозом та полягали у знижені рівня прогестерону у жінок, порівняно з контрольною групою. Дані зміни свідчать про необхідність урахування цієї особливості при проведенні лікувально-профілактичних заходів.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617839","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОФІЛАКТИКА ПРЕЕКЛАМПСІЇ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ","authors":"А. Є. Гусєва, М. Є. Кирильчук, Виктория Юрьевна Медведь","doi":"10.11603/24116-4944.2023.1.13941","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13941","url":null,"abstract":"Прееклампсія – це класичне вагітність-асоційоване захворювання, що має негативний вплив як на вагітну жінку, так і на плід. Важливо запобігати захворюванню заради покращення перинатальних результатів. Зазвичай жінкам групи ризику призначають ацетилсаліцилову кислоту, а тим, хто у раціоні харчування отримують недостатньо кальцію, додають препарати кальцію. Проте через їх недостатню ефективність пошуки нових альтернативних методів активно продовжуються. Найбільшої уваги серед них заслуговують застосування низькомолекулярних гепаринів, метформіну, правастатину, вітамінів D, C та E, фолієвої кислоти, магнію, омега-3 поліненасичених жирних кислот, фізичної активності або, навпаки, фізичного відпочинку. Низькомолекулярний гепарин має сприятливий вплив на судини, вірогідно, він може принести користь жінкам із найвищим ризиком ранньої прееклампсії. Клінічні дослідження показали, що метформін може зменшити ризик гестаційної гіпертензії у жінок з гестаційним діабетом і може запобігти прееклампсії. Правастатин знижує секрецію ендотеліну-1 та розчинної fms-подібної тирозинкінази-1 в ендотеліальних клітинах пупкової вени людини та мікросудинних клітинах матки. Вітамін D може бути потужним ендокринним супресором та регулювати ренін-ангіотензинову систему, яка відіграє важливу роль в урегулюванні артеріального тиску. Оскільки одним із потенційних механізмів розвитку прееклампсії є окислювальний стрес – додавання антиоксидантів може зменшити тяжкість захворювання або запобігти його появі. Вітаміни-антиоксиданти сприяють стабілізації реактивних вільних радикалів, які поводяться як перша лінія захисту від вільних радикалів і перекисного окислення ліпідів. Підвищений рівень гомоцистеїну в крові є причиною гестаційної гіпертензії та прееклампсії, фолієва кислота здатна знизити його рівень. Приймання пероральних добавок магнію може знизити ризик прееклампсії, проте цей ефект ймовірно помітніший у вагітних жінок із групи високого ризику. У мета-аналізі було показано, що приймання добавок омега-3 знижує ризик прееклампсії на 16 %.  Фізичні вправи можуть зменшити ризик гестаційної гіпертензії та прееклампсії на ≈30 і 40 % відповідно. Вважається, що відпочинок є корисним для жінок із підвищеним ризиком прееклампсії, у тому числі з нормальним артеріальним тиском. Усі альтернативні профілактичні методи за диференційованого підходу можуть знайти місце у стратегії профілактики прееклампсії.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617912","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ВАГІТНИХ ЖІНОК ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ ВІТАМІНУ D","authors":"А. В. Бойчук, Ю. Б. Якимчук, Т. О. Буднік, М. О. Рябоконь, О. М. Якимчук","doi":"10.11603/24116-4944.2023.1.13945","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13945","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчити клініко-лабораторні особливості результатів обстеження вагітних жінок із різним рівнем вітаміну D. \u0000Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження 60 вагітних жінок з обтяженим перебігом вагітності (основна група) та 68 жінок з фізіологічною вагітністю (контрольна група), що перебували на стаціонарному лікуванні у КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня № 2» від листопада 2020 до січня 2022 р. та кафедрі акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (затверджено Етичною комісією Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського – протокол № 61 від 13 листопада 2020 р.). Всі учасники були поінформовані про цілі, організацію, методи дослідження та підписали інформовану згоду на участь у ньому, а також вжито всіх заходів для забезпечення анонімності пацієнтів. При виконанні роботи були дотримані основні положення міжнародних стандартів етичних норм, якості наукових досліджень та належної клінічної практики GCP (1996 р.), Declaration of Helsinki «World Medical Association Declaration of Helsinki Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects» (2001 р.). Критерієм включення був термін вагітності від 30 до 34 тижнів гестації. Вагітні жінки із порушеннями функціонального стану печінки та нирок в анамнезі були виключені з дослідження. Крім того, жінок, які раніше отримували добавки вітаміну D, також не включали в дослідження. Визначення рівня вітаміну 25(OH)D проводили імуноферментним методом з використанням аналізатора Multiskan FC та тестового набору 25-OH Vitamin D ELISA (EUROIMMUN, Germany) у третьому триместрі вагітності. Дослідження проводили в осінній та зимовий період. Забір крові для визначення рівня 25(OH)D проводили вранці натще після 10–12 годин нічного голодування. Дефіцит вітаміну D розглядається як клінічний синдром при низькому рівні 25(OH)D у сироватці крові (менше 20,0 нг/мл). \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Захворювання шлунково-кишкового тракту і органів гепатобіліарного комплексу (хронічні гастрити, ентероколіти, холецистити, гепатити) виявлено у 5,7 раза частіше (OR=5,27; 95 % CІ: (1,89–12,03); р<0,05) в основній групі пацієнтів, захворювання серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, гіпотонія) – в 53 (48,2 %), дисфункція щитоподібної залози – у 18 (16,4 %), мастопатія, хронічні запальні захворювання верхніх дихальних шляхів – у 34 (30,9 %), хронічний пієлонефрит – в 18 (16,4 %). Основна та контрольна група обстежених вагітних були розділені на 4 групи залежно від рівня вітаміну D (з дефіцитом та без дефіциту вітаміну D). Співвідношення вагітних з дефіцитом вітаміну D та без дефіциту вітаміну D в контрольній групі склало 61,8 % і 38,2% відповідно. Це співвідношення в основній групі склало 76,7% і 33,3 % відповідно. У контрольній групі середній рівень 25(ОН)D складав (35,85±2,10) нг/мл проти (28,95±1,41) нг/мл, P1<0,05 в основній г","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64618079","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ, АСОЦІЙОВАНИЙ З МУТАЦІЄЮ 5382INSC У ГЕНІ BRCA1","authors":"С. А. Лисенко, А. М. Березовський, О. П. Некращук, Я. В. Стойка, Г. П. Людкевич, А. П. Дністріянська","doi":"10.11603/24116-4944.2023.1.13944","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13944","url":null,"abstract":"Мета дослідження – висвітлити клінічний випадок пацієнтки, яка хворіла на рак молочної залози, асоційований з мутацією 5382insC у гені BRCA1. \u0000Матеріали та методи. Проведено динамічне обстеження пацієнтки, яка хворіла на рак молочної залози. Пошук актуальної інформації щодо механізмів розвитку захворювання, асоційованого з мутаціями в гені BRCA, проводили в наукометричних базах, зокрема PubMed, Google Scholar, Web of Science, Scopus. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Після діагностики раку молочної залози пацієнтці було проведено чотири курси хіміотерапії та органозберігальну операцію. Після лікування п’ять років спостерігалася ремісія, але згодом у пацієнтки було діагностовано рак яєчників. З приводу цього їй було рекомендовано провести діагностику на наявність мутації в гені BRCA. В результаті було виявлено наявність поліморфізму 5382insC вищезгаданого гену. Відомо, що для пацієнтів з даною мутацією рекомендовано інші схеми лікування, зокрема призначення інгібіторів полі (ADP-рибозо) полімерази, які є більш ефективними в пацієнток із раком молочної залози, асоційованим з мутаціями в гені BRCA. Також даним пацієнтам рекомендуються радикальні операції з мастектомією і видаленням придатків. Дане лікування могло би бути більш ефективним та запобігти розвитку раку яєчників через п’ять років. Пацієнтка мала двох доньок, яким був проведений такий самий аналіз і в результаті було виявлено, що старша дочка є носієм поліморфізму 5382insC. Їй було рекомендовано проводити щорічні планові обстеження для раннього виявлення патології у разі маніфестації захворювання та дотримуватися заходів задля запобігання розвитку раку молочної залози. \u0000Висновки. Визначення поліморфізмів у груп ризику розвитку раку молочної залози, зокрема наявність в сімейному анамнезі хворих на дане захворювання, є доцільним задля запобігання розвитку даної патології, а також для призначення відповідної терапії, задля запобігання рецидивам.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64618095","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ДОСЯГНЕННЯ В РОЗУМІННІ ПАТОФІЗІОЛОГІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ СИНКОПЕ В ДІТЕЙ","authors":"Т. А. Ковальчук","doi":"10.11603/24116-4944.2023.1.13934","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13934","url":null,"abstract":"Мета дослідження – провести аналіз сучасних наукових досягнень у галузі патофізіологічних механізмів розвитку синкопе. \u0000Матеріали та методи. Для пошуку наукових досліджень використовували бази даних PubMed Medline і Scopus із застосуванням пошукових термінів «синкопе» та «етіологія»; «синкопе» та «патофізіологія»; «синкопе» та «механізми розвитку». У даний огляд літератури були включені 76 повнотекстових версій статей англійською мовою, опублікованих у період від січня 2013 р. до грудня 2022 р. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Хоча причини гемодинамічних відмінностей між пацієнтами з синкопе та загальною популяцією наразі залишаються невідомими, описані ймовірні механізми розвитку некардіогенних синкопе у вигляді зниження об’єму циркулюючої крові, зростання венозного наповнення, аномальної нейроендокринної активації. Розглядається сучасне наукове розуміння ролі патологічного рефлексу Бецольда-Яриша у розвитку синкопе. Звертається увага на нові поняття – «фенотип низького артеріального тиску», яке вказує на сприйнятливість до розвитку вазовагальних синкопе та «схильність до гіпотензії» в контексті відповіді на проведення тілт-тесту. Описані механізми формування вазодепресії і кардіоінгібіції під час пасивного ортостазу та їх роль у патогенезі синкопе. Представлені докази щодо широкого спектра нейрогуморальних змін, пов’язаних із розвитком синкопе. Окрему роль відведено парадоксальній периферичній вазодилатації, яка може ініціювати невідповідну артеріальну гіпотензію під час синкопе. Описано ряд фактів, які є доказом генетичного підґрунтя розвитку непритомності. Все це обґрунтовує необхідність подальших досліджень для кращого розуміння усіх можливих патогенетичних механізмів синкопе, які дозволять покращити ефективність лікувально-профілактичних заходів із врахуванням патофізіологічних особливостей кожного окремого типу непритомності. \u0000Висновки. Результати проведеного огляду літератури дають підстави стверджувати, що чимало таких факторів, як аномальний рефлекс Бецольда-Яриша, дисфункція вегетативної нервової системи, нейрогуморальні фактори тощо, певною мірою пояснюють механізми розвитку синкопе та залишають вікно можливостей у пошуку нових ефективних методів лікування й профілактики синкопе в дітей.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47896095","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}