Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi最新文献

{"title":"ТЕРАПЕВТИЧНІ СТРАТЕГІЇ У ПРОГРАМІ КОРЕКЦІЇ МІКРОБІОТИ СЛИЗОВОЇ ПІХВИ У ПАЦІЄНТОК З НАДМІРНОЮ МАСОЮ ТІЛА","authors":"Ю. М. Павлушинський, О. М. Макарчук","doi":"10.11603/24116-4944.2023.1.13938","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13938","url":null,"abstract":"Мета дослідження – оцінити екосистему слизової піхви та зміна її параметрів при використанні програми регулювання мікробіому у молодих пацієнток з ожирінням та дисбіозом. \u0000Матеріали та методи. Проведено дослідження мікробіому слизової піхви 120 пацієнток віком від 19 до 35 років: 60 жінок із надлишковою масою тіла (перша група) та 30 пацієнток із ожирінням І–ІІ ступеня (друга група). Контрольну групу сформували 30 пацієнток із нормальним індексом маси тіла. Лікування порушень дисбіозу піхви доповнили корекцією метаболічного дисбалансу із використанням дієтичних стратегій та фармакотерапії – аналога глюкагоноподібного пептиду-1 у поєднанні із комплексом омега-3 поліненасичених жирних кислот і комбінованого синбіотика. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Нормоценоз, характерний для пацієнток з нормальним індексом маси тіла у 56,7 % спостережень практично відсутній у випадку ожиріння та складає тільки 8,3 % – у жінок із надмірною масою тіла. У випадку надмірної маси тіла у третині спостережень відмітили домінування неспецифічних вагінітів (31,6 %), тоді як при ожирінні – зростання частки ВВК як моноінфекції (30,0 %), так і поєднання із бактеріальним вагінозом (36,7 %). \u0000Висновки. Зі зміною індексу маси тіла та в міру наростання метаболічних відхилень погіршуються основні параметри екосистеми піхви – із домінуванням неспецифічних вагінітів та поєднання вульвовагінального кандидозу із бактеріальним вагінозом. Моніторинг та оцінка параметрів екосистеми піхви протягом 12 місяців продемонстрували відновлення стану нормоценозу у основній групі до параметрів контролю, а також зниження частки рецидивів – у 2,6 раза.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49337685","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СИНДРОМ ВЗАЄМНОГО ОБТЯЖЕННЯ ПРИ ХВОРОБІ ЖИЛЬБЕРА","authors":"М. Д. Процайло, О. М. Процайло","doi":"10.11603/24116-4944.2023.1.13935","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13935","url":null,"abstract":"Мета дослідження – загострити увагу на комплексному обстеженні дітей з хворобою Жильбера. Ця «доброякісна» хронічна недуга поєднується з низкою розладів розвитку дітей – синдром взаємного обтяження, що необхідно враховувати при плануванні профілактичних та лікувальних заходів. \u0000Матеріали та методи. Досліджено два сімейні випадки хвороби Жильбера. Вивчали сімейний анамнез шляхом співбесіди з дітьми, батьками, аналізували виписки амбулаторних та стаціонарних документів, результати клінічних обстежень, даних біохімічних лабораторних, рентгенологічних, ультрасонографічних, медико-генетичних результатів. Особливу увагу надавали скаргам, погрішностям дієти, рухливого способу життя. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Описано сімейні випадки із практики хвороби Жильбера. Головною ознакою хвороби Жильбера є жовтизна шкіри, долонь, стоп, носо-губного трикутника, пахових ділянок, іктеричність склер, яка мала перемінний характер. Хворобу діагностували в хлопчиків (вік 13–14 років) випадково з приводу інших обстежень – хронічного гастриту, дисфункції жовчного міхура, підшлункової залози, головного мозку. Точний діагноз був встановлений після молекулярного обстеження – (гомозиготне носійство) Т1, А1. При загостренні ХЖ спостерігалися нудота, блювання, печія, метеоризм, біль у правому підребер’ї, загальне нездужання, головний біль, підвищене потовиділення, серцебиття, розлади сну, астенодепресивний синдром, м’язовий біль, безпричинний страх, напади паніки. Головними причинами загострення хвороби Жильбера були порушення дієти, фізичні навантаження на тлі статевого дозрівання. В обох клінічних випадках хвороба Жильбера поєднувалася з низкою природжених захворювань лицевого черепа, грудної клітки, стоп, хребетного стовпа, гіпереластичністю зв’язкового апарату скелета, ретинопатією очей, високорослістю (фенотип хвороби Марфана), множинними невусами шкірних покровів. \u0000Висновки. Генетичний дефект довгого плеча 37 смужки 2 хромосоми, що відповідає за обмін білірубіну, очевидно, опосередковано або напряму негативно впливає на морфогенез усього організму дитини і проявляється різними клінічними захворюваннями – синдром взаємного обтяження. Надлишковий непрямий, токсичний білірубін, внаслідок притаманної йому жиророзчинності потрапляє до центральної нервової системи, підшлункової залози, кісткового мозку, де спричиняє функціональні розлади з відповідними клінічними проявами.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617670","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДИСФУНКЦІЯ ПЛАЦЕНТИ У ВАГІТНИХ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ","authors":"Н. М. Рожковська, О. М. Надворна, Д. М. Железов","doi":"10.11603/24116-4944.2023.1.13939","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13939","url":null,"abstract":"Мета дослідження – оцінити поширення посттравматичного стресового розладу серед вагітних із ознаками дисфункції плаценти. \u0000Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі клінічних підрозділів кафедри акушерства та гінекології Одеського національного медичного університету (м. Одеса) у 2022 році. Обстежено 35 вагітних віком 20–35 років із ознаками дисфункції плаценти (основна група) та 30 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності того ж віку (контрольна група). Для верифікації дисфункції плаценти використовували такі критерії: наявність змін фетоплацентарного кровотоку, наявність симетричної або асиметричної гіпотрофії плода, ознаки дистресу плода, гормональний дисбаланс (підвищення концентрації у крові плацентарних гормонів при одночасному зниженні фетальних, в тому числі високі рівні плацентарного лактогену, хоріонічного гонадотропіну, низькі рівні естрогенів, прогестерону, альфа-фетопротеїну), зміни активності ферментів (лужна фосфатаза, окситоциназа). Для визначення ознак посттравматичного стресового розладу використовували структуроване клінічне діагностичне інтерв’ю та клінічну діагностичну шкалу CAPS-5. Cтатистичну обробку проводили методами дисперсійного та кореляційного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США). \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік вагітних основної групи склав (28,1±0,3) року, контрольної – (27,3±0,4) року (p>0,05). В обох групах переважали першовагітні (відповідно, 54,3 % та 63,3 %). Ознаки ЗВУР визначені у 91,4 %  випадках у вагітних основної групи, порушення фетоплацентарного кровотоку – у 100 % випадків, зміни церебрального кровотоку плода після 32 тижня гестації – у 17,1 % випадків. У всіх випадках ПД відзначалися зміни у гормональному профілі. При оцінці поширення посттравматичного стресового розладу у жінок обох клінічних груп визначене суттєве переважання частоти виявлення подібних випадків в основній групі (8 або 25,7 % проти 2 (6,7 %) у контрольній групі, χ2=4,17 df=1 р=0,04). У всіх вагітних прояви посттравматичного розладу тривали більше місяця, інтенсивність їх відповідала (62,2±1,1) бала в основній групі та (63,5±5,8) бала – в контрольній. Найчастіше причинами виникнення посттравматичного стресового розладу у вагітних є наявність акушерських або перинатальних ускладнень під час попередніх вагітностей, статус біженки/переселенки з тимчасово окупованих територій та втрата близької людини (чоловік, брат, батько, мати тощо) внаслідок військових дій або з інших причин. \u0000Висновки. Частота виявлення ознак посттравматичного стресового розладу у вагітних із компенсованою дисфункцією плаценти у 3,5 раза вища, аніж при фізіологічному перебігу вагітності. Найчастіше причнами виникнення посттравматичного стресового розладу у вагітних є наявність акушерських або перинатальних ускладнень під час попередніх вагітностей, статус біженки/переселенки з тимчасово окупованих територій та втрата близької людини (чоловік, брат, батько, мати тощо) внаслідок військових дій ","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64618175","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБИ ЛАЙМА ТА КЛІЩОВОГО ЕНЦЕФАЛІТУ В УКРАЇНІ","authors":"С. О. Никитюк, Т. В. Гаріян, С. С. Левенець","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13446","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13446","url":null,"abstract":"Мета дослідження – визначення сучасних механізмів профілактики хвороби Лайма та кліщового енцефаліту в дітей (як специфічних, так і неспецифічних). \u0000Матеріали та методи. Здійснено пошук та аналіз доступних літературних джерел бази PubMed, використовуючи комбінацію ключових слів «хвороба Лайма в дітей», «профілактика хвороби Лайма». \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Визначено сучасні механізми профілактики хвороби Лайма та кліщового енцефаліту в дітей. Вказано на необхідність звернення до сімейного лікаря для антибіотикопрофілактики хвороби Лайма після укусу кліща або у випадку виявлення наповненого кров’ю іксодового кліща, який знаходився на тілі дитини не менше 32 годин. Найефективнішим методом профілактики в дітей є імунізація проти кліщового енцефаліту та хвороби Лайма. \u0000Висновки. Необхідно підвищувати обізнаність медичної спільноти щодо даної проблеми шляхом включення сучасної інформації у навчальні програми для студентів, проведення навчальних семінарів, конференцій, переривчастих курсів для інтернів та практичних лікарів.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64616814","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТКОВИЙ СТАТУС ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ДОГЛЯДУ","authors":"Г. А. Павлишин, І. М. Сарапук","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13427","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13427","url":null,"abstract":"Мета дослідження – оцінити ефективність активного впровадження елементів нейророзвиткового догляду в передчасно народжених дітей, зокрема його вплив на віддалені наслідки виходжування немовлят, шляхом спостереження та обстеження дітей в катамнезі у скорегованому віці 24–30 місяців. \u0000Матеріали та методи. Дослідження включало оцінку стану розвитку передчасно народжених немовлят, які отримували догляд елементами нейророзвиткового догляду (25 немовлят) порівняно з контрольною групою дітей, які отримували стандартний догляд (25 немовлят). Проводили клінічне обстеження із використанням опитувальників ASQ-3 (Ages and Stages Questionnaire-3rd Edition – Анкета вікових категорій та стадій третьої редакції). \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Серед немовлят групи розвиткового догляду в однієї дитини (4 %) в катамнезі діагностовано тяжку неврологічну патологію у вигляді дитячого церебрального паралічу, тоді як у групі стандартного догляду – у 6 дітей (24 %) виявлено ДЦП та розлади аутистичного спектра, р=0,049. За результатами ASQ-3 опитувальника, середній загальний бал за усіма сферами розвитку у дітей з розвитковим доглядом становив 257,67± 23,36, тоді як у групі стандартного догляду показник був достовірно нижчим – 208,53±67,70, р=0,012. Достовірна різниця спостерігалася у передчасно народжених дітей з групи розвиткового догляду і за окремими сферами розвитку порівняно з немовлятами контрольної групи (p<0,05). Спостерігалася достовірна різниця між частотою виникнення затримки у сфері спілкування, дрібної моторики та особистісно-соціального розвитку й соціальної взаємодії серед груп спостереження у скоригованому віці 24–30 місяців. Частота виникнення даних порушень переважала у групі дітей стандартного догляду (p<0,05). \u0000Висновки. Виходжування передчасно народжених немовлят з активним впровадженням елементів нейророзвиткового догляду покращує віддаленні результати виходжування та сприяє зниженню рівня тяжкої патології, що призводить до інвалідності (ДЦП, розладів аутистичного спектра). Нейророзвитковий догляд покращує психомоторний та неврологічний статус передчасно народжених немовлят у скоригованому віці 24–30 місяців, зокрема у сфері спілкування, великої та дрібної моторики та особистісно-соціальному розвитку й соціальної взаємодії.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617180","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТАН ОВАРІАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ ЗА УМОВИ КОМОРБІДНОЇ ПАТОЛОГІЇ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ ТА ЕНДОМЕТРІОЗУ","authors":"А. В. Бойчук, О. А. Міклашевська, Ю. Б. Якимчук, О. М. Якимчук","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13453","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13453","url":null,"abstract":"Мета дослідження – визначення стану оваріального резерву та СА-125 у хворих з доброякісною патологією малочних залоз та ендометріозом до хірургічного лікування. \u0000Матеріали та методи. У дослідження було включено 120 жінок, які проходили лікування з приводу зовнішнього генітального ендометріозу та коморбідної патології молочних залоз віком від 23 до 35 років. Контрольну групу склали 25 здорових невагітних жінок. Усім обстеженим пацієнткам на першому етапі було проведено операційне втручання. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Поширення автоімунного тиреоїдиту (38 %) переважає гіпотиреоз (13 %) та гіпертиреоз (12 %). Дисменорея турбувала 36 % хворих, на порушення сну скаржилось 19 % пацієнток, періодичний головний біль – 24 %, відчуття втоми – 29 %, випадання волосся – 18 %, сухість шкіри – 12 %, набряки нижніх кінцівок – 18 %, збільшення маси тіла – 42 %, перенесені запальні захворювання нижнього відділу генітального тракту майже 43 % хворих, лапароскопічні втручання з приводу ендометріозу яєчників 98 %, міомектомію – 9 %, первинне непліддя мало місце у 72 % жінок та вторинне непліддя – у 28 % хворих. Пацієнткам, які ввійшли в дослідження, проводили анкетування, яке включало ретельний збір анамнезу, огляд, стадіювання процесу під час лапароскопічного втручання та визначення СА-125 та оваріального резерву. \u0000Висновки. Ефективним маркером активності ендометріоїдного процесу є показник СА-125 та стан оваріального резерву. Ендометріоз та непліддя, які пов’язані з порушенням репродуктивної функції, найчастіше мають супутні дисгормональні порушення молочних залоз та дисгормональну патологію щитоподібної залози.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617785","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗРИВ МАТКИ – КОЖНИЙ ВИПАДОК МАЄ СВОЮ ІСТОРІЮ","authors":"Д. М. Железов","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13454","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13454","url":null,"abstract":"Мета дослідження – аналіз частоти розриву матки у жінок, які перенесли консервативну міомектомію, та оцінка ефективності системи клінічного моніторингу на прегравідарному та інтрагравідарному етапах. \u0000Матеріали та методи. Дослідження виконано на базі обласного перинатального центру та міського пологового будинку № 5 (м. Одеса) впродовж 2016-2021 рр. Проаналізовано 2633 історії вагітностей жінок з рубцем на матці, з яких у 1798 випадках рубець утворився після кесаревого розтину, а у 835 – після консервативної міомектомії. Визначено частоту розриву матки та загрозливих для життя породіллі станів (near miss). Проведений аналіз відповідності програми обстеження вагітних чинним клінічним протоколам. Статистичну обробку проведено параметричними методами за допомогою програмного забезпечення MS Excel (Microsoft Inc., США). \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Середній вік жінок склав (39,6±0,7) року. Частота розриву матки у вагітних із рубцем на матці після кесаревого розтину склала 0,2 %, після консервативної міомектомії – 0,1 %. Чинниками ризику для розриву матки були вік пацієнтки старше 35 років, наявність повторних вагітностей в анамнезі, похибки в реалізації плану ведення вагітної у І–ІІ триместрах. Повноцінний ультрасонографічний моніторинг проводили лише у 2 (40,0 %) із 5 хворих, соногістерографію – лише в одному випадку (20,0 %). \u0000Висновки. Частота розриву матки після консервативної міомектомії не перевищує 0,1 %, після кесаревого розтину – 0,2 %. Наявність розриву матки в анамнезі не є протипоказанням до реалізації репродуктивної функції в подальшому. Одним із чинників ризику розриву матки у жінок, що перенесли операційні втручання на матці, є низький комплаєнс щодо заходів клінічного моніторингу функціонального стану післяопераційного рубця впродовж вагітності.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617340","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ АДЕНОМІОЗУ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ COVID–19","authors":"A. В. Булгар","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13455","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13455","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчення клінічних особливостей перебігу аденоміозу у жінок репродуктивного віку через 3 місяців після перенесеного захворювання COVID–19. \u0000Матеріали та методи. Обстежено 30 жінок репродуктивного віку (24 – 40 років), хворих на аденоміоз дифузної форми І – ІV ступеня, через 3 місяці після перенесеного захворювання COVID–19 різного ступеня тяжкості. Аналізували клінічний перебіг аденоміозу, результати лабораторних показників. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Середній термін захворювання аденоміозом від встановлення діагнозу становив (7±1) року. Поєднана патологія мала місце у 100 % хворих. Хворим на аденоміоз властиві поліморбідність, часті загострення екстрагенітальних захворювань, поліпрагмазія. Гінекологічна патологія представлена інфекційними процесами піхви, шийки матки, лейоміомою, порушенням менструальної функції. Дифузний аденоміоз клінічно проявлявся тяжкими менструальними кровотечами, дисменореєю, тазовими та головними болем, нудотою, розладами шлунка, частими сечовипусканнями. Мали місце підвищені рівні тромбоцитів, моноцитів, ШОЕ, фібриногену, D-димеру та знижені гемоглобіну, еритроцитів, лімфоцитів, феритину, вітаміну D. Антитіла IgG SARSCov-2 (COVID-19) (коефіцієнт позитивності) виявлено у 100 % жінок в межах 1,84–1,90. \u0000Висновки. Особливості клінічного перебігу дифузної форми аденоміозу І – ІV ступеня тяжкості у жінок репродуктивного віку після перенесеного захворювання COVID–19 полягають в активації симптомів основного захворювання, прогресуючої анемізації організму, підвищенні тромботичної активності крові. Представлені ускладнення є обґрунтуванням до визначення персоніфікованої тактики ведення пацієнток після перенесеного захворювання.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48647561","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ ТА ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЛІКУВАННЯ ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ МЕДИЦИНИ","authors":"М. Д. Процайло, І. Б. Чорномидз, І. М. Горішний","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13447","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13447","url":null,"abstract":"Мета дослідження – ознайомлення з сучасними тенденціями, методами лікування та профілактики онкологічних хворих у нових сферах медицини – генетиці, імунології, валеології, дієтології. \u0000Матеріали та методи. Були використані публікації за останні десять років, які відображають новітні революційні погляди на етіологію раку та можливі розробки ефективніших методів боротьби з цією смертельною хворобою. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Домінуючим методом лікування онкологічних недуг, на даний момент, є класична тріада засобів, яку називають «золотим» стандартом лікування раку. Променева терапія, хіміотерапія та хірургія ефективні тільки на ранніх стадіях пухлини, коли вона невелика і не має метастазів. Здебільшого, цей стандарт не задовольняє ні медиків, ні пацієнтів, тому пошуки інших методів терапії в останній час розвивається надзвичайно інтенсивно. Нові сфери медицини, особливо генетики, імунології розкрили величезні сподівання в боротьбі з раком. Адже класичні методи мають дуже багато побічних реакцій, так опромінення вбиває не тільки пухлину, але й здорову тканину. Різні способи локального опромінення не дають бажаного результату, особливо коли мутовані клітини поширилися по усьому організму. Інколи трапляються форми раку, які не чутливі до опромінення, тому збільшують дозу радіації, викликаючи ознаки променевої хвороби – нудоту, блювання, слабість, анемію, депресію, інгібіцію імунної системи. Те саме стосується хіміотерапії. Після декількох курсів хіміотерапії ефективність лікування зменшується, що вимагає збільшення дози цих препаратів, які токсичні для організму. Селективне введення цих препаратів у пухлину не завжди можливе і безпечне. Ефективність хірургічного лікування можливе тільки в комбінації з попередніми методами. Зазвичай у дітей не використовують ампутацій кінцівок, замінивши їх сегментарними резекціями. Але якщо пухлина велика, то ампутація здійснюється. \u0000Висновок. Рівень сучасної медицини дасть можливість повністю або частково замінити три класичні методи лікування раку – хіміотерапію, радіотерапію, онкологічну хірургію на генну інженерію, імунотерапію та вакцинотерапію.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64616921","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІНТЕРНАТУРА З АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ ЯК ЕТАП ФОРМУВАННЯ ПОВНОЦІННОГО САМОСТІЙНОГО ПРАКТИЧНОГО ЛІКАРЯ","authors":"А. В. Бойчук, В. С. Шадріна, О. І. Хлібовська, В.І. Коптюх, В. В. Сопель, Б. М. Бегош, Ю. Б. Якимчук","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13448","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13448","url":null,"abstract":"Мета дослідження – оцінити ефективність трирічної інтернатури з акушерства та гінекології як формування акушерсько-гінекологічного менталітету в інтернів і застосування його в набутті сформованих і точних практичних навичок у вирішенні різноманітних акушерсько-гінекологічних завдань та ситуацій, а також відпрацювання їх в симуляційному центрі. \u0000Матеріали та методи. Проведено аналіз якості підготовки лікарів-інтернів протягом трирічної інтернатури. Якість підготовки оцінювали за даними комп’ютерної діагностики, вирішенням тестових і ситуаційних задач, ступенем володіння надання практичних навичок на акушерських фантомах та в симуляційному центрі. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз підготовки лікарів-інтернів акушерів-гінекологів протягом трирічної підготовки показав ефективність тривалої і поступової підготовки лікарів-інтернів до самостійної роботи в галузі системи охорони здоров’я. \u0000Висновки. Впровадження різноманітних методів для навчання лікарів-інтернів акушерів-гінекологів протягом трирічної інтернатури показало ефективність цієї методології, розрахованої на поступове оволодіння теоретичними та практичними знаннями лікарів-інтернів, поступове поглиблення усвідомлення своєї професії, що сприяло поступовому формуванню клінічного мислення акушерів-гінекологів після трирічної інтернатури. З огляду на європейський вектор розвитку, майбутня система охорони здоров’я в Україні має бути узгоджена з європейськими принципами.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617092","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}