СТАН ОВАРІАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ ЗА УМОВИ КОМОРБІДНОЇ ПАТОЛОГІЇ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ ТА ЕНДОМЕТРІОЗУ

Мета дослідження – визначення стану оваріального резерву та СА-125 у хворих з доброякісною патологією малочних залоз та ендометріозом до хірургічного лікування. Матеріали та методи. У дослідження було включено 120 жінок, які проходили лікування з приводу зовнішнього генітального ендометріозу та коморбідної патології молочних залоз віком від 23 до 35 років. Контрольну групу склали 25 здорових невагітних жінок. Усім обстеженим пацієнткам на першому етапі було проведено операційне втручання. Результати дослідження та їх обговорення. Поширення автоімунного тиреоїдиту (38 %) переважає гіпотиреоз (13 %) та гіпертиреоз (12 %). Дисменорея турбувала 36 % хворих, на порушення сну скаржилось 19 % пацієнток, періодичний головний біль – 24 %, відчуття втоми – 29 %, випадання волосся – 18 %, сухість шкіри – 12 %, набряки нижніх кінцівок – 18 %, збільшення маси тіла – 42 %, перенесені запальні захворювання нижнього відділу генітального тракту майже 43 % хворих, лапароскопічні втручання з приводу ендометріозу яєчників 98 %, міомектомію – 9 %, первинне непліддя мало місце у 72 % жінок та вторинне непліддя – у 28 % хворих. Пацієнткам, які ввійшли в дослідження, проводили анкетування, яке включало ретельний збір анамнезу, огляд, стадіювання процесу під час лапароскопічного втручання та визначення СА-125 та оваріального резерву. Висновки. Ефективним маркером активності ендометріоїдного процесу є показник СА-125 та стан оваріального резерву. Ендометріоз та непліддя, які пов’язані з порушенням репродуктивної функції, найчастіше мають супутні дисгормональні порушення молочних залоз та дисгормональну патологію щитоподібної залози.