Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi最新文献

{"title":"ПЕРИНАТАЛЬНІ РИЗИКИ В ЧАС ГЛОБАЛЬНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ: СПОСТЕРЕЖЕННЯ В АНТЕНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ","authors":"С. М. Геряк, В. Ю. Добрянська, Н. В. Петренко","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13449","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13449","url":null,"abstract":"Мета дослідження – пошук прогностичних критеріїв розвитку плацентарної дисфункції в умовах глобальних цивілізаційних викликів шляхом визначення особливостей динаміки показників доплерометрії в процесі антенатального розвитку плода. \u0000Матеріали і методи. Було проведено обстеження 32 вагітних з одноплідною вагітністю та встановленою плацентарною дисфункцією, які були внутрішньо переміщеними особами внаслідок військових дій на Сході та Півдні України. Контрольну групу склали 27 здорових вагітних. Стан внутрішньоутробного плода оцінювали за даними кардіотокографії та ультра­звукового дослідження, при якому визначали біометричні показники плода, плацентометрію, біофізичний профіль плода в терміні 25–28, 29–32 та 33–36 тижнів вагітності на апараті УЗД «Toshiba Applio MX SSA-780A» (Японія). \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Первинною ланкою розвитку плацентарної дисфункції та ЗРП здебільшого протягом другої половини вагітності стало порушення матково-плацентарного кровотоку. Загалом, аналіз параметрів доплерометрії в судинах системи «мати-плацента-плід» виявив порушення кровотоку в основній клінічній групі вагітних, що найчастіше проявлялося первинним підвищенням індексів периферичного опору в досліджуваних судинах. Дослідження кровотоку в пуповині та мозкових судинах плода набуває великого діагностичного та прогностичного значення лише з 22–24 тижня вагітності. Зміни кровотоку в пуповині плода, які характеризуються зниженням діастолічного компоненту кровотоку, та, відповідно, ростом пульсаційного індексу та індексу резистентності, відображають ступінь порушення плодової гемодинаміки. Тобто патологічні зміни показників діастолічного компоненту кровотоку, систоло-діастолічного співвідношення, індексу резистентності та пульсаційного індексу є найбільш ранньою ознакою порушення кровотоку у фетоплацентарній системі. А зниження церебро-плацентарного індексу менше 1 свідчить про перерозподіл кровотоку і порушення плацентарного кровообігу. В цілому, доплерометрична оцінка кровотоку в артеріях плодово-плацентарного комплексу дає змогу неінвазивно і швидко визначити ступінь порушення функціонального стану фето-плацентарної системи плода при його патологічних станах (хронічній гіпоксії, затримці росту, плацентарній дисфункції тощо) оцінити ступінь його порушень та провести своєчасну корекцію. \u0000Висновки. В умовах глобальних впливів на розвиток вагітності (під дією стресу, порушення харчування, режиму, енергетичного та екологічного дефіциту) у вагітних спостерігаються ранні порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку, що проявляється фето-плацентарною дисфункцією. Доплерометрична оцінка кровотоку в артеріях матково-плацентарного комплексу та середньо-мозковій артерії плода дозволяє швидко та якісно оцінити ступінь порушення функціонального стану фето-плацентарної системи плода при його патологічних станах шляхом оцінки індексів резистентності та їх співвідношення.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617292","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПАТОЛОГІЯ ЕНДОМЕТРІЯ. ВІКОВИЙ ТА РЕПРОДУКТИВНИЙ АСПЕКТИ","authors":"С. М. Корнієнко","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13457","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13457","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчити структуру патології ендометрія, її вікові та репродуктивні аспекти у жінок, яким було проведено гістероскопічне дослідження. \u0000Матеріали та методи. Здійснено ретроспективне дослідження структури патології ендометрія, її вікові та репродуктивні аспекти у 1187 жінок, яким було проведено гістероскопічне дослідження. Застосовували рідинну гістероскопію, УЗД, гістологічне дослідження, статистичні методи обробки. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення вікового спектра жінок із патологією ендометрія показало, що найчастіше це були жінки активного репродуктивного віку (55,77 %), у півтора раза рідше зустрічалися пацієнтки пізнього репродуктивного та пременопаузального періоду (36,31 %), найрідше – пацієнтки менопаузального віку (7,92 %). Зʼясувалось, що в 55,8 % випадків на гістероскопію направляють жінок активного репродуктивного віку, переважно, з приводу безпліддя. Порівняння структури патології ендометрія залежно від форми безпліддя виявило, що первинному безпліддю характерні гіперпластичні зміни ендометрія, вторинному – запальні процеси. Жінки пізнього репродуктивного та пременопаузального віку мають найбільші ризики гіперплазії ендометрія та хронічного ендометриту. \u0000Висновки. Виявлено, що у структурі патології ендометрія всіх вікових груп домінують поліпи ендометрія. Патологічному профілю ендометрія на фоні первинного безпліддя характерні гіперпластичні зміни, на фоні вторинного безпліддя – запальні процеси. Гістероскопічне дослідження сприяє значному покращанню діагностики патологічних змін ендометрія, насамперед, при первинному безплідді.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617457","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РІДКІСНИЙ ВИПАДОК ПОЄДНАННЯ СИНДРОМУ ЕДВАРДСА ТА П’ЄРА РОБЕНА В НОВОНАРОДЖЕНОГО","authors":"М. Д. Процайло, Н. М. Ярема, Марк Миколайович Орел","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13445","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13445","url":null,"abstract":"У статті наведено приклад рідкісного поєднання синдрому Едвардса та синдрому П’єра Робена. Якщо перший синдром не давав ніяких шансів на позитивний прогноз життя дитини, то другий, після хірургічної корекції вад розвитку, був сприятливим для подальшого життя малюка. У доступній літературі не описано таких поєднань цих синдромів. Серед описаних множинних вад розвитку кістяка дитини при даному синдромі ми виявили раніше не описані такі деформації – аплазію малогомілкових кісток, гіпоплазію наколінників, тяжкі деформації гомілок – антикурвацію, гіпоплазію задньої групи м’язів гомілок. Можливо, більше клінічних спостережень такого поєднання цих захворювань буде підґрунтям для виокремлення нової нозологічної одиниці спадкової недуги.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"18 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617202","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ХАРАКТЕРИСТИКА КРОВОТОКУ В МАТКОВИХ, РАДІАЛЬНИХ І СПІРАЛЬНИХ АРТЕРІЯХ ПРИ РАННІХ СПОНТАННИХ АБОРТАХ НА ФОНІ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ","authors":"Л. В. Дубик, Н. В. Чернецька","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13342","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13342","url":null,"abstract":" Вступ. Переривання вагітності на ранніх термінах є однією із провідних проблем сучасного акушерства. Втрата бажаної вагітності спостерігається у 30 % випадків. Доплерометричне дослідження кровотоку маткових, радіальних та спіральних судин має важливе значення для визначення перебігу вагітності.\u0000Матеріали і методи. Нами обстежено 34 жінки зі спонтанним абортом (I група) і 29 – з вагітністю, що не розвивається (IІ група). У всіх обстежених пацієнток встановлено зміну маркерів ендотеліальної дисфункції. Доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровотоку проводилося з використанням сканера ALOKA SSD-2000.\u0000Отримані результати. При самовільному аборті розміри ембріона відповідали нормативним значенням для цього терміну гестації. У 100 % випадків візуалізували гіпоехогенні структури різної величини, які сполучалися з порожниною матки і були ідентифіковані як відшарування хоріону. Кровотік у цій групі судин характеризувався досить високим систолічним компонентом, наявністю діастолічного компонента, а у 29,4 % випадків – протодіастолічної вирізки. Доплерометричне дослідження характеризувалося зниженням індексу резистентності та пульсаційного індексу в маткових, радіальних і спіральних артеріях в 1,5-2,2 разу. При вагітності, що не розвивалася, розміри ембріона не відповідали нормативним значенням цього терміну гестації. Серцебиття ембріона не визначалося.  У 7-8 тиж. гестації у 18 з 29 жінок (62,1 %) встановили різке підвищення ІР та ІП усіх груп маткових артерій. У решти 11 (37,9 %) пацієнток ознаки розвитку вагітності зникли після 9-10 тиж. гестації.\u0000Висновок. У жінок із невиношуванням вагітності на фоні підвищення рівня ендотеліну-1, а також  зниження концентрації оксиду нітрогену та концентрації Е-селектину  встановлено підвищення ІР та ІП в маткових, спіральних і радіальних артеріях, починаючи з 7-8-го тижня вагітності в 1-2 рази, що суттєво погіршує прогноз для  прогресування вагітності в ранні терміни.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49577243","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ І ПОЛОГІВ ЯК ЧИННИКИ РИЗИКУ АНТЕНАТАЛЬНОЇ ЗАГИБЕЛІ ПЛОДА У ВАГІТНИХ ІЗ ВАДАМИ РОЗВИТКУ ПЛОДА","authors":"Д. М. Щурко","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13450","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13450","url":null,"abstract":"Мета дослідження – визначити чинники ризику антенатальної загибелі плода на основі особливостей перебігу вагітності і пологів у вагітних із уродженими вадами розвитку плода. \u0000Матеріали та методи. Клінічна оцінка була здійснена у 100 вагітних, які народили дітей із уродженими вадами розвитку. До контрольної групи віднесли 25 вагітних, які впродовж цього проміжку народили здорових дітей. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програми «Статистика 10». Відносний ризик впливу різноманітних факторів оцінювали за відношенням ризику шансів. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Результати дослідження частоти уроджених вад розвитку показав, що основними чинниками, які можуть впливати на їх формування, можуть бути шкідливі звички та професійні шкідливості, порушення менструальної функції в анамнезі, запальні захворювання статевих органів, мимовільні аборти в анамнезі. Під час вагітності із уродженими вадами розвитку плода частими ускладненнями є загроза переривання вагітності, ранні токсикози, ГРВЗ у ранні терміни вагітності, екстрагенітальні захворювання (захворювання серцево-судинної системи та варикозна хвороба). Пологи у вагітних із уродженими вадами розвитку плода перебігають передчасно та з великою кількістю ускладнень (ПРПО, аномалії пологової діяльності, дистрес плода) та в (32,0±4,66) % випадків закінчуються оперативно. Також у третини вагітних спостерігалася плацентарна дисфункція. Найбільший ризик антенатальної загибелі плода при уроджених вадах розвитку плода представляє поєднання уроджених вад розвитку із ПД. При доплерометричному дослідженні спостерігаються порушення як у матково-плацентарному, так і у плацентарно-плодовому комплексі. \u0000Висновки. Використання чинників антенатальної загибелі плода можуть сприяти зниженню перинатальної захворюваності та смертності.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617301","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ НА УСКЛАДНЕННЯ ПЕРШОГО ТРИМЕСТРУ ВАГІТНОСТІ","authors":"О. В. Шевчук, А. Є. Дубчак, А. Г. Корнацька","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13244","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13244","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчити особливості ускладнень першого триместру вагітності у жінок із лейоміомою матки, які не оперувались до вагітності порівняно з тими, яким була проведена консервативна міомектомія.\u0000Матеріали та методи. Обстежено 514 вагітних жінок, із них 456 мали лейоміому (перша, основна група). 351 вагітна з лейоміомою були без хірургічного лікування до вагітності (1а підгрупа) та 105 вагітних були після консервативної міомектомії (59 пацієнток було після лапароскопічної міомектомії субсерозного вузла або гістероскопічної – субмукозного вузла з коагуляцією ложа (1б підгрупа), 46 вагітних – після лапаротомічної міомектомії (1в підгрупа)). Групу порівняння склали 82 вагітні жінки без лейоміоми з ускладненнями вагітності. До контрольної, 3 групи, увійшла 81 вагітна жінка без лейоміоми та без ускладнень вагітності.\u0000Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження свідчать про те, що загроза переривання вагітності в ранні терміни, ретрохоріальна гематома, низька плацентація частіше зустрічались у жінок з лейоміомою, ніж в групі, яким була проведена консервативна міомектомія до вагітності. Залежно від проведеного лікування лейоміоми вагініт частіше зустрічався у вагітних 1а підгрупи – майже у кожної третьої пацієнтки, який потребував санації. У вагітних 1б та 1в підгрупи – майже у кожної п’ятої. Можливо, на фоні інфекційного фактора у вагітних основної групи виникала загроза переривання вагітності.\u0000Висновки. Проведені дослідження свідчать про необхідність консервативної міомектомії у жінок із лейоміомою матки на прегравідарному етапі, що дає можливість зменшити ускладнення перебігу першого триместру вагітності.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617018","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ СТРЕСУ НА ВАГІТНІСТЬ І ПОЛОГИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ","authors":"С. О. Берегуляк, Ю. Б. Якимчук, О. О. Берегуляк","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13458","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13458","url":null,"abstract":"Мета дослідження – дослідити вплив пренатального стресу на особливості психоемоційного стану вагітної, перебіг вагітності, пологів у час війни. \u0000Матеріали та методи. З метою досягнення поставленої мети, шляхом попереднього тестування за рівнем стресу  (за Ю. В. Щербатих) на початку вагітності було обрано 60 вагітних, які були на обліку з приводу вагітності та народжували в КНП “ТМКЛ № 2”. Вагітних за рівнем стресостійкості було розділено на 3 групи: І група (20 жінок) – з відсутністю стресу, ІІ група (20 жінок) з помірним компенсованим стресом та ІІІ група (20 жінок) з симптомами сильного стресу. У досліджуваних групах проаналізовано результати анкетування на визначення рівня стресу на початку вагітності та перед пологами і дані медичної документації історій вагітності та пологів (форма № 096.о) з врахуванням особливостей їх перебігу, стану новонароджених і вирахуванням середньостатистичних показників із застосуванням стандартних систем обробки інформації Statistica. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз рівня стресостійкості та динаміки його показників (інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних) у досліджуваних групах вагітних встановлив зростання рівня стресу у досліджуваних груп за рахунок зростання частки фізіологічних ознак. Частка інтелектуальних та поведінкових симптомів в загальній оцінці стресу в жінок трьох груп за період вагітності зменшувалася. Аналіз особливостей перебігу вагітності у жінок даних груп виявив розвиток зростання таких ускладнень, як загроза передчасних пологів, дисфункція плаценти, гестоз у жінок з вищим рівнем стресу. Так, загрозу передчасних пологів діагностували у 15 % жінок І групи, у 25 %  у жінок ІІ групи, у 30 % у жінок ІІІ групи. Дисфункцію плаценти діагностували у 25 % у жінок І групи, 35% у ІІ групи та 40 %  ІІІ групи, розвиток гестозу в 20 % жінок І групи, 30 % жінок ІІ групи та 45 % ІІІ групи. Також зменшувалася тривалість вагітності у жінок із вищим рівнем стресу: у І групі тривалість склала 39 тижнів 2 дні +7 днів, у ІІ групі 38 тижнів 5 дні + 6 днів і у  ІІІ групі 38 тижнів і 1 день + 6 днів. Зростала частота використання знеболення при родорозрішенні жінок при зростанні рівня стресу, так знеболення використовували у 35 % жінок І групи, у 40 % жінок ІІ групи та 55 % ІІІ групи. Частота родорозрішення кесаревим розтином зросла у жінок з вищим рівнем стресу: у 20 % жінок І групи, 25 % жінок ІІ групи та у 35 % жінок ІІІ групи. \u0000Висновки. Встановлено зростання рівня стресу до пологів, що пов’язано наростанням фізіологічних симптомів вагітності. Тоді як частка інтелектуальних та поведінкових симптомів в загальній оцінці стресу у жінок трьох груп за час вагітності зменшувалася. У результаті проведеного аналізу перебігу вагітності та пологів у жінок досліджуваних груп встановлено, що підвищений рівень стресу під час вагітності збільшує кількість таких ускладнень, як загроза передчасних пологів, дисфункція плаценти, гестоз. У жінок з підвищеним рівнем стресу зменшується тр","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48851060","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОГНОЗУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК З ІДІОПАТИЧНОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТЕНЗІЄЮ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ ТА В ПОЛОГАХ","authors":"Л. Б. Маркін, О. І. Попович, А. І. Попович","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13452","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13452","url":null,"abstract":"Хоча ідіопатичну артеріальну гіпотензію (ІАГ) не включено до протоколів для вагітних із високим ризиком, у звіті Американського коледжу кардіології вказано, що ризик серцево-судинних захворювань зростає логарифмічно: від рівнів САТ <115 мм рт. ст. до >180 мм рт. ст. і від рівнів ДАТ <75 мм рт. ст. до >105 мм рт. ст. І якщо основні зусилля дослідників зосереджені на артеріальній гіпертензії, то артеріальна гіпотензія привертає значно менше уваги вчених. Клінічне значення ІАГ у вагітних прийнято розглядати крізь призму впливу цієї патології на стан матері і плода. З іншого боку, специфічний вплив вагітності на системну гемодинаміку посилює, «проявляє» основні ланки патогенезу та клінічну симптоматику ІАГ. Зниження ДАТ з першого триместру вагітності та САТ і ДАТ у другому триместрі називають «феномен гіпотензивної дії вагітності». Відповідно, вагітність, як правило, посилює прояви гіпотензії, які були раніше, та значно погіршує якість життя вагітних з ІАГ. Численні поліморфні скарги формуються за участю автономної нервової системи і свідчать про вегетативний дисбаланс у них. Зміни центральної та периферичної гемодинаміки матері із гіпотензією (зменшення ударного та хвилинного об’єму серця, збільшення або зниження резистентності судинного русла) сприяють уповільненню надходження крові в міжворсинчастий простір із формуванням плацентарної дисфункції, розвитку страждання плода. Вегетативна дисрегуляція, особливо знижений тонус симпатичної системи, як вважають, впливає на етіологію ІАГ, забезпечення вступу в пологи, є передумовою для деформації «пологової домінанти» і однією з основних причин слабкості пологової діяльності. Переважання тонусу парасимпатичної нервової системи сприяє розвитку сегментарного спазму і дистоції шийки матки, що зумовлює виражену болючість перейм і сповільнене розкриття шийки матки. Неадекватне реагування на звичайні і, тим більше, надсильні подразники, яким і є пологовий акт, вираженою тахікардією, регіонарним спазмом судин погіршує матково-плацентарний кровотік і, тим самим, створюються особливо несприятливі умови для плода. Саме тому роділлі з ІАГ потребують ретельного знеболення та психологічної підтримки в пологах.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617543","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ І ПРОФІЛАКТИКИ НЕВИНОШУВАННЯ БАГАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ, ЩО НАСТУПИЛА ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ","authors":"М. О. Франчук, Л. М. Маланчук, О. А. Франчук","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13456","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13456","url":null,"abstract":"Мета дослідження – дослідити дані анамнезу пацієнток і проаналізувати перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок із багатопліддям, а також оцінити результати застосування акушерського розвантажувального песарію як профілактику невиношування у жінок з багатоплідною вагітністю після застосування допоміжних репродуктивних технологій. \u0000Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 100 жінок з багатоплідною вагітністю, серед яких у 70 застосовували методи допоміжних репродуктивних технологій та у 30 вагітність настала природним шляхом. Після проведеного повного клініко-лабораторного обстеження було запропоновано жінкам із багатоплідною вагітністю після застосування допоміжних репродуктивних технологій встановлення акушерського розвантажувального песарію з метою профілактики виникнення пізнього викидня та передчасних пологів. Таким чином, усі вагітні жінки були поділені на три групи: І група – 35 жінок з багатоплідною вагітністю після допоміжних репродуктивних технологій, котрим з метою запобігання перериванню вагітності встановлювали акушерський розвантажувальний песарій у терміні гестації 14–16 тижнів; ІІ група – 35 жінок з багатоплідною вагітністю після допоміжних репродуктивних технологій, яким не встановлювали акушерський песарій у зв’язку із відмовою пацієнток від даної маніпуляції; ІІІ група – 30 жінок контрольної групи із багатоплідною вагітністю, що настала природним шляхом. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Під час проведення дослідження було проаналізовано дані анамнезу жінок, визначено частку супутніх екстрагенітальних патологій, оцінено гестаційний перебіг, хоріальність і амніальність плодів, а також – перебіг пологів і стан новонароджених. З І групи 31 (88,6 %) жінка доносила багатоплідну вагітність до оптимальних термінів для розродження. З ІІ групи у 28 (80 %) вагітних відбулись передчасні пологи в термінах 24–36 тижнів. У конт­рольній групі доношена багатоплідна вагітність у 16 (53,3 %) вагітних. \u0000Висновки. Жінкам із багатопліддям після застосування допоміжних репродуктивних технологій рекомендується застосовувати розвантажувальний акушерський песарій з метою профілактики невиношування вагітності.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617392","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"PECULIARITIES OF GENITAL ENDOMETRIOSIS ASSOCIATED WITH INFERTILITY","authors":"O. Bakun, O. Yuzko","doi":"10.11603/24116-4944.2022.2.13451","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13451","url":null,"abstract":"The aim of the study – to conduct a comparative retrospective analysis of the medical histories of patients with endometriosis associated with infertility and patients with tubo-peritoneal factor infertility\u0000Materials and Methods. A retrospective analysis of 485 patient’s medical histories, who applied to the medical centre “Yuzko Medical Center” regarding infertility for the period 2019–2022 was conducted. The main group (I) consists of 435 women with infertility, associated with endometriosis. The control group (II) consists of 50 women with tubal-peritoneal infertility factor. The obtained results were processed by the method of variational statistics.\u0000Results and Discussion. It has been founded that women with infertility associated with endometriosis, pain syndrome is noted for 305 patients (70.2 %). The dependence of the pain syndrome on menstruation was noted for 60.2 % of cases. Primary infertility was detected in 40.3 % of patients of group I and 84.6 % of group II, secondary infertility was diagnosed in 38 % of patients group I and 21 % of patients of group II. According to the results of the cytological examination, it was found that type II – 320 women (73.6 %) predominates and 10 women (21.3 %) of the control group. Type I – 114(26.4 %) women of the main group and 42 women (84.6 %) of the control group.\u0000Conclusions Thus, modern medicine should continue to study in detail the diseases that cause infertility. Scientists should investigate the causes of infertility formation in order to their further prevention and successful treatment. According to repeated ultrasound data, internal genital endometriosis is not suspected, therefore, it is not possible to rely on ultrasound data as an additional research method, and this requires the discovery of new diagnostic methods.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64617472","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}