В. П. Міщенко, В. В. Міщенко, Г. Л. Лавриненко, І. Л. Головатюк-Юзефпольська, С. В. Білоусов, В. М. Котляренко
{"title":"ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ АЛГОРИТМУ ПІДГОТОВКИ ДО ВАГІТНОСТІ МАЙБУТНІХ БАТЬКІВ ЗІ ЗВИЧНИМ НЕВИНОШУВАННЯМ В АНАМНЕЗІ ЖІНОК","authors":"В. П. Міщенко, В. В. Міщенко, Г. Л. Лавриненко, І. Л. Головатюк-Юзефпольська, С. В. Білоусов, В. М. Котляренко","doi":"10.11603/24116-4944.2021.1.12366","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12366","url":null,"abstract":"Мета дослідження – зниження частоти та тяжкості гестаційних ускладнень у жінок зі звичним невиношуванням вагітності шляхом проведення персоніфікованої передконцепційної підготовки. \u0000Матеріали та методи. Обстежено 135 осіб репродуктивного віку. 45 жінок (група Аж), які страждали від звичного невиношування, 45 їх чоловіків (група Ач), які пройшли запропоновану передконцепційну підготовку, та 45 жінок (група Б) з обтяженим анамнезом звичним невиношуванням. Було розроблено та запропоновано алгоритм комплексної персоніфікованої передконцепційної підготовки. Всім пацієнтам було проведено загальновизнане обстеження відповідно до нині діючих клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ України. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Супутня соматична патологія у жінок склала до 73,3 %. Інфекційні процеси піхви в анамнезі мали майже 100 % жінок, запальні процеси шийки матки (ендоцервіцит, цервіцит) – 60,0 і 62,2 %, лейоміому матки – 28,9 і 26,7 %, ендометріоз – 11,1 і 13,3 %, хронічний ендометрит – 8,9 і 11,1 %, хронічний сальпінгооофорит – 13,3 і 15,6 %, порушення менструальної функції – 44,4 і 46,7 % обстежуваних груп Аж і Б. У чоловіків патологію сперматогенезу виявлено у 31,1 %, урогенітального тракту – у 55,6 % обстежуваних. У жінок груп Аж і Б гомозиготний поліморфізм MTHFR був виявлений – у 32,2 % і гетерозиготний – у 43,3 %. \u0000Поєднаний поліморфізм генів фолатного циклу MTHFR 1298 А/С, MTHFR 677 С/Т, MTR 2756 А>G, MTRR 66 А>G в обстежуваного контингенту був у межах від 66,7 до 80,0 % спостережень. У групі жінок, які проходили запропоновану комплексну етапну передконцепційну підготовку з біологічними батьками дітей, достовірно знижена частота синдрому загрози раннього викидня у 2,1 раза, відшарування хоріона – у 3,6 раза, пізнього викидня – у 3,1 раза. \u0000Висновки. При звичному невиношуванні потрібні обстеження і підготовка майбутніх батьків відповідно до персоніфікованого алгоритму за 3–4 місяці до запліднення, в тому числі за результатами спадкової схильності до порушень фолатного циклу із призначенням препарату «Метафолін» у фізіологічних дозах.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"19 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64614486","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
О. В. Булавенко, Леся Романівна Остап’юк, Вадим Олексійович Рудь
{"title":"ОПТИМІЗАЦІЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОРОДІЛЛЯМ ІЗ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НА ОСНОВІ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ МОДЕЛІ","authors":"О. В. Булавенко, Леся Романівна Остап’юк, Вадим Олексійович Рудь","doi":"10.11603/24116-4944.2021.1.12351","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12351","url":null,"abstract":"Мета дослідження – застосування патогенетичної діагностично-лікувальної моделі при гнійно-запальних захворюваннях та сепсисі в рамках методу флуоресцентної спектроскопії. \u0000Матеріали і методи. Сироватка крові осіб основної групи – 40 вагітних жінок, 180 породілей із післяпологовим ендометритом і 15 хворих на сепсис та контрольної – 40 здорових жінок із неускладненим перебігом післяпологового періоду. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, метод флуоресцентної спектроскопії, математично-статистичні. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. У здорових людей спектри флуоресценції сироватки крові (СК) мають вигляд лямбдоподібних кривих з λmax в області 330,1–335,1 нм, що відповідають нормальному свіченню сироваткового альбуміну людини. При гнійно-запальних захворюваннях частина його зв᾽язуючих центрів блокується токсинами, тому в СК є наявні два типи молекул альбуміну: «нормальні» та «патологічні». Для вагітних жінок інтенсивність флуоресценції СК зростає не більше ніж на 30 % порівняно з характеристиками 20 % розчину альбуміну, величини яких взято за еталон. Для породілей контрольної групи не було виявлено зсуву λmax. Інтенсивність флуоресценції перебуває в межах більше 0,81 відносних одиниць (в. о.) порівняно з IF 20 % донорського альбуміну. Для породілей із післяпологовими ендометритами зафіксовано зниження інтенсивності флуоресценції СК нижче 0,81 в. о., а в особливо тяжких випадках – плавний довгохвильовий зсув спектра флуоресценції. Для хворих на сепсис характерне зниження інтенсивності флуоресценції на 70–80 % від норми. В особливо тяжких випадках характерною є поява другого піку в довгохвильовій області. \u0000Висновки. Запропоновано патогенетичну модель виникнення гнійно-запальних захворювань та сепсису. Обґрунтовано її ефективність на основі дослідження спектрально-флуоресцентних характеристик сироватки крові хворих із гнійно-запальними захворюваннями та сепсисом. Запропоновано використання розчину альбуміну в комплексному лікуванні післяпологових гнійно-запальних захворювань та сепсису.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64614373","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК УСПІШНОГО ЛІКУВАННЯ СИНДРОМУ ГІПЕРСТИМУЛЯЦІЇ ЯЄЧНИКІВ ТЯЖКОГО СТУПЕНЯ В РАННЬОМУ ТЕРМІНІ ВАГІТНОСТІ (ІСТОРІЯ ХВОРОБИ)","authors":"Д. В. Лецин","doi":"10.11603/24116-4944.2021.1.12361","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12361","url":null,"abstract":"Мета дослідження – опис клінічного випадку з використанням різних методів обстеження та лікування синдрому гіперстимуляції яєчників у ранньому терміні вагітності.\u0000Матеріали та методи. Описано клінічний випадок синдрому гіперстимуляції яєчників, який виник у пацієнтки З., 34 роки, в ранньому терміні вагітності в результаті екстракорпорального запліднення. У роботі використано загальноклінічні (клінічний аналіз крові та сечі), біохімічні (біохімічний аналіз крові) та інструментальні методи дослідження (ультразвукове обстеження органів грудної та черевної порожнин). Терапію проводили з урахуванням принципів лікування відповідно до чинних нормативних документів МОЗ України.\u0000Результати дослідження та їх обговорення. За результатами аналізу даних по клінічному випадку слід сказати, що у пацієнтки синдром гіперстимуляції яєчників виник у пізні терміни з моменту проведення трансвагінальної пункції фолікулів, а клінічна картина синдрому гіперстимуляції яєчників у хворої типова для ІІІ ступеня тяжкості.\u0000Висновки. Застосування комплексного підходу в діагностиці та лікуванні синдрому гіперстимуляції яєчників дозволяє простежити динаміку патологічного процесу під впливом вагітності в ранньому терміні та призначених лікувальних заходів. Таким чином, синдром гіперстимуляції яєчників є важливим фактором ризику ускладненого перебігу вагітності, індукованої в програмі екстракорпорального запліднення та репродуктивних втрат у І триместрі. Тому до кожної конкретної пацієнтки повинен бути індивідуальний підхід при виборі протоколів екстракорпорального запліднення, враховуючи ступінь ризику виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників у жінки.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64614439","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
С. В. Хміль, У. Я. Франчук, Л. М. Маланчук, М. В. Франчук
{"title":"ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИКИ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ ПРЕЕКЛАМПСІЇ НА ТЛІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ З ОЦІНКОЮ ПСИХОСОМАТИЧНОГО СТАНУ ЖІНОК","authors":"С. В. Хміль, У. Я. Франчук, Л. М. Маланчук, М. В. Франчук","doi":"10.11603/24116-4944.2021.1.12371","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12371","url":null,"abstract":"Мета дослідження – оптимізувати маркери визначення ступеня тяжкості прееклампсії у жінок на тлі метаболічного синдрому з оцінкою їх психосоматичного стану. \u0000Матеріали та методи. Нами обстежено 60 вагітних жінок у третьому триместрі вагітності (28–38 тижнів вагітності), залежно від наявності та відсутності у них прееклампсії, ступеня тяжкості та метаболічного синдрому. При прееклампсії легкого ступеня на тлі метаболічного синдрому рівень сечової кислоти перевищував контроль приблизно в 1,3 раза, а при прееклампсії середнього ступеня на тлі метаболічного синдрому цей показник перевищував контрольну групу в півтора раза. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Таким чином, при наростанні ступеня тяжкості прееклампсії на тлі метаболічного синдрому відбувається підвищення рівня сечової кислоти в крові, що може стати прогностичним критерієм виникнення прееклампсії. При визначенні сироваткового заліза ми також виявили досить суттєві зміни. При прееклампсії легкого ступеня рівень сироваткового заліза достовірно підвищувався, порівняно з контрольною групою, і ще більше наростав при прееклампсії середнього ступеня. Аналізуючи отримані дані, можна говорити про порушення обміну сироваткового заліза при прееклампсії. Оцінюючи психоемоційний стан жінок, встановили, що більшість обстежуваних вагітних схильна сприймати ситуації, як загрозливі, реагувати на них станом тривоги, нервозністю та неспокоєм. \u0000Висновок. Оцінюючи дані дослідження, встановлено вагоме значення визначення рівня сечової кислоти та сироваткового заліза як маркерів оцінки ступеня прееклампсії на тлі метаболічного синдрому.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"59 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64614597","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Максим Запорожченко, Д. Ю. Парубіна, А. В. Сидоренко
{"title":"КОРЕЛЯЦІЯ МІЖ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ ТА СТАНОМ МІКРОБІОЦЕНОЗУ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ","authors":"Максим Запорожченко, Д. Ю. Парубіна, А. В. Сидоренко","doi":"10.11603/24116-4944.2021.1.12356","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12356","url":null,"abstract":"Мета дослідження – простежити взаємозв’язок між клінічним перебігом лейоміоми матки та наявністю порушень мікробіоценозу статевих органів. \u0000Матеріали та методи. Обстежено 246 жінок репродуктивного віку, зокрема 216 хворих із клінічно безсимптомним, симптомним перебігом лейоміоми матки, та вивчено мікробіоценоз статевих органів у даних жінок бактеріоскопічним, бактеріологічним, ПЛР методами. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. У 100 % обстежуваних із лейоміомою матки на тлі вагініту постійно мали місце тяжкість, біль внизу живота, радикулоалгічний синдром, часте сечовипускання. При бактеріальному вагінозі до 80 % жінок, хворих на лейоміому матки, відмічали біль внизу живота та радикулоалгічний синдром. У жінок із проміжним типом мікробіоценозу статевих шляхів ці показники були в середньому в 50 % хворих на лейоміому матки. У жінок із нормоценозом незначний біль та дискомфорт внизу живота були відмічені лише в однієї хворої під час статевого акту в групі жінок із безсимптомним перебігом лейоміоми матки. У групі жінок із симптомним перебігом лейоміоми матки нормоценозу виявлено не було, але вдвічі переважав вагініт порівняно з групою безсимптомного перебігу лейоміоми матки. \u0000Висновки. Отже, порівнюючи клінічний перебіг лейоміоми матки в жінок репродуктивного віку залежно від стану мікробіоценозу піхви, найбільш виражені клінічні симптоми лейоміоми матки, які вивчали, були в групі хворих із вагінітом, що не виключає ролі інфекційного фактора в патогенезі лейоміоми матки, «хибному» рості лейоміоматозних вузлів.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-09-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47735068","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
V. М. Zaporozhan, N. M. Rozhkovska, V. G. Marichereda, I. S. Lomakina
{"title":"РОЛЬ ПОРУШЕНЬ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ У ВИНИКНЕННІ АНОМАЛЬНИХ МАТКОВИХ КРОВОТЕЧ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ","authors":"V. М. Zaporozhan, N. M. Rozhkovska, V. G. Marichereda, I. S. Lomakina","doi":"10.11603/24116-4944.2020.1.11490","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11490","url":null,"abstract":"Мета дослідження – оцінка впливу порушень ліпідного обміну на ризик виникнення аномальних маткових кровотеч у жінок репродуктивного віку. \u0000Матеріали та методи. Обстежено 30 жінок репродуктивного віку з аномальними матковими кровотечами. Проводили аналіз експресії α-рецепторів до естрогенів ER1, рецепторів до прогестерону PgR та ядерного білка Ki-67 у залозах та стромі ендометрія імуногістохімічним методом. Оцінювали показники ліпідограми, визначали індекс маси тіла, проводили антропометрію. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці аліментарного статусу встановлено переважання серед пацієнток осіб з ІМТ>25 кг/м2 – 96,7 %, при цьому ознаки аліментарно-конституційного ожиріння були у 33,3 %. Середні значення ІМТ склали (29,1±1,6) кг/м2. Експресія рецепторів до естрогену ER1 була більш високою у залозах (Ме (25 %;75 %) = 100 (80; 100), аніж у стромі (Ме (25 %;75 %) = 80 (60; 90). Натомість, кількість клітин із позитивною реакцією на рецептори до прогестерону PgR у стромі та залозах майже не відрізнялася – Ме (25 %;75 %) = 80 (50; 90). Експресія білка Кі-67 була вищою у залозах – (Ме (25 %;75 %) = 90 (70; 100), у стромі вона не перевищувала 50 % (Ме (25 %;75 %) = 40 (30; 50). \u0000Висновки. 1. У пацієнток з аномальними матковими кровотечами часто зустрічаються порушення ліпідного обміну у вигляді дисліпідемії 2b типу. 2. Вираження дисліпідемії корелює з інтенсивністю АМК та експресією маркерів проліферації.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-11-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64614303","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ РОЗРОДЖЕННЯ ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ ТА СТАТУСОМ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ","authors":"Моз України","doi":"10.11603/24116-4944.2019.2.10926","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10926","url":null,"abstract":"Мета дослідження – оцінити перебіг вагітності, пологів та перинатальні наслідки розродження жінок із загрозою переривання вагітності (ЗПВ) та статусом внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які проживають у Луганській області, для вдосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у таких жінок. \u0000Матеріали та методи. Проведено проспективний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності та пологів 42 вагітних, які в I і II триместрах вагітності перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у лікарнях Луганської області та мали статус ВПО (група I). Контрольну групу склали 64 вагітні жінки з необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну та місця проживання (група II). \u0000Результати дослідження та їх обговорення. У жінок групи I була достовірно вищою питома вага захворювань серцево-судинної системи, сечовивідних шляхів, ЛОР-органів, запальних захворювань жіночих статевих органів в анамнезі, мав місце ускладнений перебіг вагітності та пологів. Кількість випадків гострої респіраторно-вірусної інфекції, істміко-цервікальної недостатності, неспецифічного вагініту достовірно перевищувала показники групи II, безсимптомна бактеріурія, рецидивна ЗПВ, гестаційний пієлонефрит та уреаплазмова інфекція зустрічалися тільки у жінок групи I, кількість випадків анемії не мала достовірної різниці. Передчасні пологи в терміні 33–37 тижнів гестації відбулися у 7 (16,67 %) жінок групи I та у 3 (4,69 %) – групи II (р=0,048), оперативне розродження зареєстровано в 13 (30,95 %) та 8 (12,50 %) випадках відповідно (р=0,02). У жінок групи I передчасний розрив плодових оболонок зустрічався в 1,9, слабкість пологової діяльності – в 3,4, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти – в 6, дистрес плода – в 1,5 раза частіше, центральне передлежання плаценти відмічено тільки в групі I. \u0000Висновки. Наявність в анамнезі хронічних запальних захворювань придатків матки, інфекцій, що передаються статевим шляхом, гострої респіраторно-вірусної інфекції під час наявної вагітності, ЗПВ в I і II триместрах дозволяють виділити вагітних у групу високого ризику щодо розвитку гестаційних ускладнень з метою своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів. Ускладнений перебіг I і II триместрів вагітності впливає на зростання частоти передчасного переривання вагітності, оперативного розродження у жінок групи I порівняно з жінками групи II.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-03-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64614166","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ НЕОНАТОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ РІВНЕНСЬКОГО ОБЛАСНОГО ПЕРИНАТАЛЬНОГО ЦЕНТРУ","authors":"O. V. Klishch, H. A. Pavlyshyn","doi":"10.11603/24116-4944.2019.1.10175","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10175","url":null,"abstract":"Мета дослідження – оцінити основні показники діяльності неонатологічної служби Рівненського обласного перинатального центру впродовж останніх років. \u0000Матеріали та методи. Проведено ретроспективний статистичний аналіз динаміки основних показників роботи відділення інтенсивної терапії новонароджених Рівненського обласного перинатального центру, таких, як народжуваність, захворюваність, неонатальна смертність, за період 2016–2018 рр. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз народжуваності в Рівненському обласному перинатальному центрі свідчить про зниження її рівня в області, при цьому кількість передчасно народжених дітей не зменшується, становлячи 8,7–8,9 %. Показники неонатальної смертності як в області, так і в перинатальному центрі знижуються. У структурі смертності переважають гіпоксично-ішемічні ураження нервової системи, уроджені вади розвитку, внутрішньоутробні інфекції, глибока морфофункціональна незрілість. Уроджені вади серця, не сумісні з життям або в поєднанні з множинними вадами розвитку, переважають у структурі смертності від уроджених вад розвитку. В Рівненському обласному перинатальному центрі рівень виживання немовлят, народжених з екстремально малою масою тіла, має стабільну тенденцію до збільшення – від 25 % у 2016 р. до 40 % у 2018 р. У структурі захворюваності переважають неонатальна енцефалопатія, уроджені вади розвитку, інфекційна патологія. \u0000Висновок. Оцінка основних показників роботи неонатологічної служби Рівненського обласного перинатального центру впродовж останніх років розкриває переваги і труднощі в діяльності неонатологічної служби в області.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47141791","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"КОНТРОЛЬ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ ГІПОТЕРМІЇ У НОВОНАРОДЖЕНИХ З ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮ","authors":"D. Surkov, O. Mochulska","doi":"10.11603/24116-4944.2019.1.10177","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10177","url":null,"abstract":"Мета дослідження – визначити вплив коливань температури тіла під час проведення лікувальної гіпотермії на перебіг та наслідки помірної і тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. \u0000Матеріали та методи. У дослідження включено 205 доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією II–IIІ ст. за шкалою Sarnat у термін ≤72 год після пологів. Методом стратифікації немовлят було поділено за часом прийняття у ВАІТН на групу 0–6 год після народження (n=56) та групу понад 6 год життя (n=149). Проаналізовано вплив пасивної гіпотермії 33–35 °С на перебіг та результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. \u0000Результати дослідження та їх обговорення. Не виявлено достовірної відмінності поміж досліджуваними групами щодо загальної тривалості респіраторної підтримки (р=0,296), строків, коли було проведено екстубацію трахеї (р=0,468), та тривалості перебування у ВАІТН (р=0,165). Отримано достовірну різницю в загальній тривалості лікування до виписування зі стаціонару між групою до 6 год після народження та групою понад 6 год життя (відповідно, 25 [18,3–33] днів проти 22 [14–29], р=0,032). Крім того, було порівняно профілі температури тіла протягом 72 год лікувальної гіпотермії у новонароджених, в яких у подальшому виникла або не розвинулась церебральна лейкомаляція. Результати проведеного мультиваріантного дисперсійного аналізу (ANOVA) не виявили достовірної відмінності між групами (р=0,890). \u0000Висновок. Пасивна гіпотермія з підтримкою температури тіла 33–35 °С є ефективною процедурою. Коливання температури тіла ±0,5 °С за межі цього коридору, а також початок проведення гіпотермії в термін понад 6 год після народження не мають істотного впливу на перебіг та наслідки помірної і тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48633106","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
O. M. Shulhai, A. Kabakova, O. Mochulska, A.-M. A. Shulhai
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ РОСЛИННИХ ПРЕПАРАТІВ У ЛІКУВАННІ ПАРАЗИТОЗІВ У ДІТЕЙ З КОМОРБІДНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ","authors":"O. M. Shulhai, A. Kabakova, O. Mochulska, A.-M. A. Shulhai","doi":"10.11603/24116-4944.2019.1.10178","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10178","url":null,"abstract":"Цель исследования – определить эффективность растительного препарата в виде сиропа в лечении паразитозов у детей разного возраста с коморбидной патологией органов пищеварения. Материалы и методы. Обследовано 48 детей в возрасте от 3 до 14 лет с паразитозами, которые обращались за медицинской помощью к гастроэнтерологу в Тернопольскую областную детскую клиническую больницу по поводу патологии пищеварительной системы. Результаты исследования и их обсуждение. У обследованных детей выявлено такие паразитозы, как лямблиоз, аскаридоз и энтеробиоз. Среди коморбидной патологии у большинства пациентов диагностировали функциональные расстройства гепатобилиарной системы – дисфункцию желчного пузыря и дисфункцию сфинктера Одди. С целью дегельминтизации в качестве антипаразитарного средства был применен растительный препарат в виде сиропа, который содержит экстракты пяти растений, а именно: семян тыквы, полыни горькой, чабреца обыкновенного, листьев грецкого ореха и чеснока. В процессе исследования доказана клиническая эффективность растительного препарата при паразитозах у детей разного возраста с коморбидной патологией пищеварительной системы, а также целесообразность и безопасность его использования при данной патологии. Вывод. Растительный препарат в виде сиропа, который содержит экстракты пяти растений, а именно: семян тыквы, полыни горькой, чабреца обыкновенного, листьев грецкого ореха и чеснока, является эффективным антипаразитарным средством при лечении паразитозов у детей разного возраста с коморбидной патологией органов пищеварения.","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":"26 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"64613049","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}