РОЛЬ ІНФЕКЦІЙНИХ ЧИННИКІВ У ВИНИКНЕННІ ГОСТРОЇ КРОПИВ’ЯНКИ У ДІТЕЙ

Мета дослідження – відстежити вплив гострих інфекційних захворювань на появу гострої кропив’янки в дитячому віці. Матеріали та методи. Проведено поглиблений ретроспективний аналіз клінічної картини гострої кропив’янки  у 81 дитини. Діагноз гострої кропив’янки базувався в основному на даних анамнезу, клінічного огляду дитини (типовими є поява міхурів (кропив’янки), ангіоедеми або їх поєднання, сверблячки), що відповідає міжнародному консенсусу. Особливу увагу звертали на можливий звʼязок проявів гострої кропив’янки із впливом різних чинників (інфекційна захворюваність, приймання медикаментів, харчових продуктів). Результати дослідження та їх обговорення.  Гостру кропив’янку вперше у житті діагностували в 79,01 % дітей. Серед хворих суттєво переважали діти перших трьох років життя (45,68 %, n=37). У 43,21 % пацієнтів встановлений звʼязок із гострим інфекційним процесом, при цьому суттєво переважали вірусні збудники (62,85 %), значно рідше кропив’янка спостерігалася на фоні бактеріальної чи паразитарної інфекції. В групі обстежених не мали суттєвого значення використання медикаментів (антибіотики, нестероїдні протизапальні) та вживання харчових продуктів. Висновки. У групі обстежених пацієнтів відстежена істотна роль інфекційного процесу у провокації гострої кропив’янки,  при цьому вагомо переважали ідентифіковані саме вірусні збудники (вірус грипу, парагрипу, респіраторно-синтиціальний, аденовірус, Епштейна – Барр). Аналіз результатів клінічного обстеження та лабораторних методів дав змогу дійти висновку, що у 43,21 % хворих на гостру кропив’янку мала звʼязок із інфекційними чинниками, у 27, 16 %  була ідіопатичною; у решти дітей потребувала додаткового обстеження в алерголога.