РІВЕНЬ ВІТАМІНУ D У ДІТЕЙ З ОЗНАКАМИ COVID-19

Abstract

Мета дослідження – вивчення вітамін D-статусу в дітей з ознаками COVID-19 та його зв’язку з тяжкістю захворювання. Матеріали та методи. Проведено обстеження 73 дітей віком від 6 до 18 років, серед яких 45 осіб були з клінічними проявами лабораторно підтвердженої SARS-CoV-2 інфекції та 28 дітей без ознак COVID-захворювання. Оцінено клінічний перебіг захворювання та лабораторні показники (С-реактивний білок, ШОЕ, D-димер). За тяжкістю перебігу захворювання сформовано 2 групи: 17 дітей із легким перебігом COVID-19 склали першу групу, 28 пацієнтів із середньотяжким та тяжким перебігом захворювання – другу групу. Діти без будь-яких проявів інфекційних захворювань (28 осіб) склали контрольну групу. Всім дітям проведено визначення рівня 25-ОН вітаміну D (Accu Bind ELISA Microwells). Оптимальний рівень вітаміну D розцінювали при показниках 30–100 нг/мл, недостатність вітаміну D – при 20–30 нг/мл, дефіцит вітаміну D – при концентрації менше 20 нг/мл. Статистичний аналіз проводили за допомогою програми «Stat Plus» (обчислювали критерій Шапіро–Вілка, mean±SD при правильному розподілі ознаки; медіану, верхній та нижній квартилі при її неправильному розподілі, критерій χ2,  критерій Крускала–Уолліса, коефіцієнт кореляції. Результати дослідження та їх обговорення. У більшості пацієнтів із COVID-19 спостерігали підвищення температури, у дітей із легким перебігом переважала субфебрильна температура, у дітей другої групи температура була вищою за 38 °С.  Субфебрильну температуру тіла відмічали у 88,2 % дітей із легким перебігом COVID-19 та у 3,7 % дітей другої групи (р<0,05, χ2=32,2, статистично достовірна відмінність). Водночас гіпертермія понад 38 °С спостерігалася у 92,6 % пацієнтів із середньотяжким та тяжким перебігом, причому в дітей першої групи температура тіла не піднімалась вище 38 °С, (р<0,05, χ2=35,4, статистично достовірна відмінність). Середня тривалість лікування була вищою в 1,5 раза у другій групі дітей. Встановлено зниження середніх значень вітаміну D у пацієнтів із COVID-19 порівняно з контрольною групою, причому спостережено зменшення концентрації вітаміну D в сироватці крові пацієнтів на фоні зростання тяжкості перебігу захворювання. У дітей із COVID-19 при оптимальному рівні вітаміну D відмічено нижчі показники ШОЕ, СРБ та С-димеру, ніж у дітей із недостатністю та дефіцитом цього вітаміну. Встановлено негативний середньої сили кореляційний зв’язок між рівнем вітаміну D та показниками ШОЕ, СРБ та D-димеру. Висновки. Тяжкий перебіг COVID-19 характеризується більшою тривалістю та вираженістю гіпертермічного синдрому, тривалим лікуванням, вищими показниками СРБ, ШОЕ, D-димеру та зниженням рівня вітаміну D.