{"title":"Запобігання можливій ескалації в повітряному домені збройної боротьби","authors":"В. О. Горбенко, Олена Коршець","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/52-60","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/52-60","url":null,"abstract":"Сьогодні, як і раніше, інтерес багатьох дослідників спрямований на вирішення питання, як на майбутнє операційне середовище впливають стратегія потенційного противника, концепції його операцій і технології, що постійно розвиваються. Ці погляди можна систематизувати за допомогою набору загальних припущень про те, що являє собою стратегія противника на практиці. Одним з головних викликів даної стратегії, є впевненість РФ в тому, що початкова фаза війни включатиме масовані ракетно-авіаційні удари (МРАУ). Тому необхідно дослідити основні оперативні концепції, які РФ прогнозує застосувати, насамперед в повітряному домені. \u0000Мета статті – обґрунтування можливих шляхів запобігання ескалації та відбиття агресії в повітряному домені з врахуванням сучасних стратегій, концепцій повітряних операцій, форм і характеру дій противника, спроможностей створених угруповань Повітряних Сил. \u0000В статті розглянуті існуючі погляди військових фахівців провідних країн світу та РФ щодо напрямків розвитку засобів повітряного нападу, класифікації, структури та способів ведення повітряних операцій в сучасних умовах. На підставі аналізу уроків російсько-української війни, наявних і необхідних в сучасних умовах сил (засобів), форм та способів дій повітряних компонентів в операціях, запропоновані шляхи вирішення проблемних питань, пов’язаних з теорією розвитку повітряної операції. Запропонована система застосування Повітряних Сил ЗС України дозволяє класифікувати не тільки їх власні форми дій, а й інтегрувати всі можливі форми дій об’єднаного угруповання сил в єдиній системі багатодоменних операцій. \u0000Запропонований підхід щодо визначення критичних точок стану контролю повітряного простору, дозволить обґрунтувати потрібні шляхи, як під час відсічі агресії в повітряному домені, так і запобігання можливій ескалації в повітряному домені в повоєнний час.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"29 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140460017","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"На шляху до виявлення мови дезінформації: досвід проєкту “Fakespeak”","authors":"С. С. Альвестад","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/84-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/84-88","url":null,"abstract":"Проєкт “Fakespeak” – це міждисциплінарний дослідницький проєкт, в якому беруть участь лінгвісти з Університету Осло та комп’ютерні науковці з SINTEF Digital в Осло, Норвегія. Фінансований Норвезькою дослідницькою радою в рамках програми “Суспільна безпека та ризики”, проєкт розпочався у 2020 році і триватиме до кінця 2025 року. Мета дослідницького проєкту є подвійною: \u0000- по-перше, триває робота над виявленням мови та стилю фейкових новин “Fakespeak” (алюзія на поняття “Newspeak” і “Doublethink” з роману Оруела “1984” – російською, норвезькою та англійською мовами; \u0000- по-друге, досліджується питання, чи може додавання лінгвістичних особливостей фейкових новин до існуючих інструментів виявлення фейкових новин зробити ці інструменти більш ефективними. \u0000У проєкті також беруть участь Faktisk.no, перший і поки що єдиний сервіс фактчекінгу в Норвегії, Норвезька телерадіокомпанія (NRK) і Норвезьке агентство новин (NTB), яке є “найбільшим у Норвегії постачальником контенту у вигляді тексту, зображень, відео та графіки для норвезьких ЗМІ”. Одна з цілей проєкту – допомогти зацікавленим сторонам виявляти потенційно шкідливі фейкові новини ефективніше, точніше і своєчасно, ніж це можливо зараз. З цією метою організовано семінари для обміну знаннями з представниками зовнішніх партнерів по співпраці. \u0000У статті підведено підсумки проєкту “Fakespeak” (до його завершення залишилися два роки). Увагу зосереджено на передумовах виникнення проєкту, викликах при його виконанні, а також на можливих шляхах подальшого розвитку проєкту. \u0000Існують питання, на які мають відповісти майбутні лінгвістичні дослідження: “як можна створити лінгвістичні знання, які стосуються”: \u0000- кількох штучних мов (ШМ), а не лише однієї; \u0000- кількох ШМ протягом тривалого часу, а не лише до наступного оновлення; \u0000- ШМ, про які нічого відомо, оскільки вони можуть бути створені і підготовлені ворожими (державними) суб’єктами.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"49 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140459864","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Стійкість суспільства в теорії та практиці","authors":"Т. Екстрем, T. Лістоу, Юрій Ганненко","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/66-73","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/66-73","url":null,"abstract":"З моменту створення НАТО, інші країни не можуть атакувати територію Альянсу відповідно до акту війни, тоді як Україна зараз переживає найжорстокішу війну на європейській землі з часів Другої світової війни. Російська війна в Україні ілюструє чотири загальні оперативні вимоги до будь-якої військової сили: доступність, готовність, мобільність і стійкість. Жодна військова логістична система сама не може задовольнити всіх експлуатаційних вимог. Логістична система буде залежати від функціонування системи інфраструктури для забезпечення мобільності, а також використовувати комерційні ланцюжки поставок для забезпечення стійкості. Базові вимоги НАТО, викладені в статті 3 Договору НАТО, які стосуються стійкості, як до систем інфраструктури, так і до ресурсів і ланцюгів поставок держав-членів. У статті визначено, що соціальна стійкість є здатність окремих людей і команд, організацій, мереж і товариств, окремо та в цілому готуватися, відповідати, протистояти, одужати та адаптуватися до основних викликів. Також розглянуто функціонування елементів інженерії, екології та психології. \u0000Поєднуючи конструкції з трьох різних областей дослідження стійкості, і додаючи аспекти дослідження стратегії, розроблено орієнтовну основу для вивчення стійкості суспільства, включаючи аспекти чутливості, міцності та стійкості на різних рівнях. \u0000У статті викладено перші кроки до створення основ для подальших досліджень логістичних аспектів ведення війни в контексті стійкості суспільства. Як наступний крок пропонується використання основ для дослідження стійкості суспільства в Україні. Також у статті розглянуто можливість досягнення семи базових показників національної стійкості, організація та мережі використання стратегії швидкого реагування на загрози для досягнення оперативності, надійності та стійкості держави.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"48 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140460160","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Н. М. Андріянова, В. Гордійчук, Володимир Ільченко
{"title":"НАТО та Україна: безпекові аспекти інтеграції","authors":"Н. М. Андріянова, В. Гордійчук, Володимир Ільченко","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/89-96","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/89-96","url":null,"abstract":"Україна, як ніколи в своїй історії рішуча в своєму вступі в Альянс, громадська підтримка досягла рекордних показників. Прагнення України до євроатлантичної інтеграції закріплено в Конституції. Під час воєнного стану проводяться реформи по досягненню взаємосумісності з арміями держав – членів Альянсу. Ані Бухарестський, ані Вільнюській саміти не виправдали надій та сподівань українців, Україну так і не запросили до Альянсу, хоча Альянс потребує вступу України не менше ніж Україна. \u0000Метою статті є дослідження безпекових аспектів євроатлантичної інтеграції України та значення української боротьби проти РФ для Євроатлантичного простору. \u0000Сьогодні Україна як ніколи тверда у своєму рішенні щодо вступу в Альянс, підтримка населення сягнула рекордних за всі часи показників – 82%. Свій євроатлантичний напрям розвитку Україна законодавчо закріпила в головному законі держави – Конституції України, що фактично підтверджує рішучість і безповоротність рішення українців на інтеграцію в європейський та євроатлантичний простір. \u0000Двосторонній альянс з гарантіями США та/або мережа двосторонніх альянсів з сильними у військовому відношенні державами, бажано ядерними, могли б гарантувати безпеку Україні. Однак, хоча країни і пропонують допомогу у сфері безпеки, вони утримуються від надання гарантій, які б виходили за рамки підтримки і становили б запоруку взаємної оборони. Двосторонні і багатосторонні угоди, оголошені в рамках G7 на саміті НАТО 2023 року, пропонують підтримку, але не гарантії. Це пов’язано з тим, що жодна держава не хоче брати на себе ризик військової конфронтації з РФ. \u0000Найбільш ефективним стримуючим фактором проти РФ було б членство України в НАТО. А до вступу необхідно спільними зусиллями забезпечити якнайшвидшу перемогу України, бо це буде перемога не лише України, а всього цивілізованого світу.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"100 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140460426","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Фейкові новини в малих групах соціальних мереж","authors":"I. Іжутова","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/61-65","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/61-65","url":null,"abstract":"Інформаційна війна завжди починається до проведення військової операції, триває паралельно з нею та після її завершення. З 2014 року інформаційне середовище активно використовується Російською Федерацією для поширення пропаганди та дезінформації, а у 2022 році цей процес масштабувався та постійно зазнає змін та перетворень. Сьогодні агресор активно використовує малі групи в соціальних мережах для укорінення своїх наративів, які він реалізовує через поширення фейків, дезінформації, негативної пропаганди, маніпуляцій тощо. \u0000Мета статті – аналіз ведення інформаційної операції з боку Російської Федерації із використанням малих груп в соціальних мережах для обґрунтування рекомендацій щодо захисту інтересів національної безпеки та оборони шляхом побудови реактивної комунікації на локальному рівні. \u0000Надані рекомендації стосовно нівелювання негативного впливу. \u0000По-перше, медіа освіта та просвіта громадян, максимальна робота з ними для пояснення технологій поширення інформації, громадянська свідомість – якщо учасники груп бачать явні ознаки пропаганди або дезінформації, не діяти на емоціях, спокійно і аргументовано пояснити, чому це неправдива інформація. Якщо в групі є хоча б одна людина, яка буде робити такі пояснення, до неї згодом будуть долучатися інші учасники, а тоді робота провокатора буде марною і втратить сенс. \u0000По-друге, моніторинг таких малих груп – необхідні програмні засоби, які дозволять вирішити цю проблему. \u0000По-третє, робота з органами місцевого самоврядування. Найчастіше пропаганда вкорінюється в тих регіонах і місцевостях, де багато літніх людей, які не працюють, або працюють в своїх громадах, тому більше часу виділяють спілкуванню в таких малих групах. На своєму локальному рівні вони повинні знати болючі теми громад, де є певні тріщини в контенті і закривати ці тріщини, інакше їх заповнить хтось інший.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"55 13","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140459561","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Російсько-українська війна на морі: стратегічні уроки та вплив на міжнародну безпеку","authors":"С. В. Яким’як","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/39-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/39-44","url":null,"abstract":"В умовах суттєвих змін у системі міжнародної безпеки внаслідок агресивних дій РФ у світі і російського вторгнення в Україну актуальним питанням є визначення заходів щодо покращання Європейської безпеки на морі. Україна здійснює відсіч збройній агресії росії та успішно протидіє противнику на морі. Водночас, реалізація курсу України на вступ до ЄС та НАТО вимагає впровадження уроків з досвіду війни на морі в спільну діяльність з європейськими партнерами щодо покращання міжнародної безпеки на морі. \u0000Для визначення стратегічних уроків досвіду російсько-української війни на морі враховувано: \u0000еволюцію поглядів сторін на можливі стратегії дій на морі в разі ескалації збройної агресії РФ та переходу до повномасштабних військових дій; \u0000стратегічні наслідки дій сторін на морі, рівень досягнення поставлених цілей; \u0000основні висновки з дій на морі на стратегічному рівні, які необхідно враховувати в майбутньому. \u0000Виділено наступні етапи війни на морі: \u00001 етап (24.02.2022 – 01.04.2022) – створення та підтримання РФ панування на морі; \u00002 етап (02.04.2022 – 21.07.2022) – нанесення низки успішних ракетних ударів українськими силами по крупних військових кораблях Росії; \u00003 етап (22.07.2022 – 28.10.2022) – обмежене застосування сил на морі після укладання гібридних угод щодо реалізації “Чорноморської зернової ініціативи” між Україною, Туреччиною та ООН, а також – подібних домовленостей і РФ з цими ж сторонами; \u00004 етап (29.10.2022 – 04.08.2023) – перехід до роботизованої війни на морі, який розпочався 29.10.2022 з нанесення комплексного удару по російських силах безекіпажними надводними та безпілотними літальними апаратами; \u00005 етап (05.08.2023 р. – по теперішній час) – перехоплення ініціативи українськими силами у воєнних діях на морі. \u0000У статті визначено вплив наслідків війни на морі та запропоновано спільні заходи щодо підвищення рівня Європейської безпеки на морі.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"252 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140460692","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Вплив наслідків російсько-української війни на морі на економічну безпеку","authors":"Є.А. Вдовицький","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/15-22","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/15-22","url":null,"abstract":"Аналіз співвідношення сил сторін показує, що станом на 24 лютого противник мав абсолютну перевагу в силах на морі, яке дорівнювало один до дванадцяти. Також, противник завоював панування у повітрі, що є головною умовою для панування на морі в цілому. За сприятливих умов противник передбачав проведення морської десантної операції з метою сприяння діям військ на приморському напрямку та відрізання України від Чорного моря. Однак внаслідок успішних дій сил (військ) Військово-Морських Сил Збройних Сил України (ВМС ЗС України) та інших складових Сил оборони держави на морі навесні та влітку 2022 року, панування ворога у Чорному морі було зірвано. Противник був змушений обмежити райони дій своїх ударних сил прибережними водами навколо Криму. \u0000Метою статті є аналіз досвіду російсько-української війни на морі у 2022-2023 роках, визначення основних висновків та уроків з досвіду воєнних дій, а також їх впливу на економічну складову міжнародної безпеки. \u0000Проведений аналіз досвіду російсько-української війни на морі у 2022-2023 роках свідчить, що: \u0000час відсутність достатнього комплекту сил ВМС ЗС України в Азовському морі дало змогу противнику встановити повний контроль над акваторією Азовського моря, що не дозволило виконати завдання щодо оборони держави з морського напрямку в Азовській операційній зоні; \u0000з урахуванням значної переваги противника у силах та засобах на морі важливим чинником для забезпечення перехоплення ініціативи в боротьбі з противником є застосування асиметричних засобів впливу, якими є ударні МБА; \u0000враховуючи мінну небезпеку, що виникла в акваторії Чорного виникає потреба у проведенні протимінних заходів, у тому числі із залученням країн – партнерів.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"110 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140460746","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Петро Сніцаренко, Ю. Саричев, В. Гордійчук, В. Грицюк
{"title":"Кіберстійкість в умовах воєнної агресії РФ: досягнення України та проблемні питання","authors":"Петро Сніцаренко, Ю. Саричев, В. Гордійчук, В. Грицюк","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/31-38","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/31-38","url":null,"abstract":"У сучасних воєнних конфліктах поряд з традиційними операційними середовищами (суша, море, повітря, космос), розглядають також інформаційне середовище, передовсім його невід’ємну складову – кіберпростір, в якому динамічно відбуваються кібердії. В цьому протистоянні важливого значення набуває узагальнений розгляд питання кіберстійкості як засадничого елемента національної системи кібербезпеки України, а в умовах зовнішньої воєнної агресії також як чинника кібероборони держави. \u0000Метою статті є розкриття закономірних особливостей забезпечення кіберстійкості в Україні в умовах широкомасштабної воєнної агресії РФ. \u0000До основних чинників, що позитивно вплинули на кіберстійкість в Україні в умовах воєнної агресії, слід віднести наступні об’єктивні явища: \u0000цифрова інфраструктура України в цілому була структурно стійкою; \u0000потужним чинником посилення кіберстійкості стало міжнародне співробітництво у сфері кібербезпеки та інтеграція в міжнародний безпековий кіберпростір; \u0000державні органи, у першу чергу швидко адаптувались до умов, що склались, та прийняли ряд нетривіальних рішень; \u0000ряд кіберактивістських груп самоорганізувались та об’єднались для протидії кіберагресії РФ; \u0000міжнародні ІТ-партнери на волонтерських засадах активно підтримали Україну; \u0000на бік України стали ряд іноземних хактивістських організацій; \u0000можливості використання вже з кінця лютого 2022 року супутникової радіомережі зв’язку Starlink від компанії Ілона Маска; \u0000надання партнерами актуальної інформації від засобів розвідки, що дозволило суттєво підвищити ситуаційну обізнаність. \u0000Перспектива подальших досліджень полягає у пошуку шляхів підвищення рівня кіберстійкості в Україні на підставі аналізу організації національної системи кібербезпеки.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"273 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140460643","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Крим і європейська безпека: зв’язок, вплив, перспективи","authors":"А. М. Іващенко","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/23-30","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/23-30","url":null,"abstract":"Крим став однім із театрів стратегічної конкуренції між Росією і Заходом. Деокупація Криму є основною стратегічною метою України в протидії російській агресії, ключовою ланкою стійкості системи європейської безпеки. Враховуючи те, що Росія є ядерною державою зі значно переважаючим воєнним потенціалом, забезпечення стійкості європейської безпеки в умовах тимчасової окупації Криму вимагає послідовних системних кроків і значних ресурсів. В статті розглядаються зв’язок, взаємний вплив та перспективи європейської безпеки в контексті деокупації Криму. \u0000Фрагментарність Чорноморського ТВД і його розташування на краю зони відповідальності НАТО визначає його особливу складність і важливість для європейської безпеки. \u0000У довгостроковій перспективі тривалої конфронтації на ТВД вимагає від Північноатлантичного Альянсу надання пріоритету стримуванню російської агресії з одночасним збільшенням підтримки держав-партнерів і заохоченням до співпраці між союзниками і партнерами на ТВД. \u0000У короткостроковій перспективі необхідно зосередитися на розширенні безпекової допомоги Україні з метою деокупації Криму. Забезпечення безпечного і стабільного Криму принесе значну користь Україні, Європі в цілому, а також державам, розташованим далі на схід, які залежать від Чорного моря як логістичного шляху на Захід. Попри ризики, з якими стикаються чорноморські країни з боку агресивної Росії, їх політична і воєнна обережність відображає їхні власні занепокоєння, перш за все щодо того, наскільки вони можуть розраховувати на захист НАТО під час кризи. \u0000Деокупація Криму стосується не лише майбутнього України, це стосується всієї Європи. Росія вимагає поділу європейського континенту на сфери впливу, чого європейці намагалися уникнути останні три десятиліття. Європі та її населенню загрожують нові виклики та загрози, потенційно пов’язані з великою кількістю жертв та інших втрат. Україна надає можливість та час Європі відреагувати на цю кризу і не загинути в полум’ї нової світової війни.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"227 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140460320","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
М. П. Коваль, А. К. Павліковський, М. М. Лобко, А. С. Корецький
{"title":"Розвиток концептуальних засад забезпечення оборони України: від воєнної організації держави до всеохоплюючої оборони","authors":"М. П. Коваль, А. К. Павліковський, М. М. Лобко, А. С. Корецький","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/8-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/8-14","url":null,"abstract":"Для формування концептуальних засад забезпечення оборони для післявоєнної України проведено аналіз попередніх концептуальних підходів щодо забезпечення національної безпеки та оборони (з 2014 року), а також досвіду реалізації поточної концепції всеохоплюючої оборони в ході відсічі збройній агресії РФ проти України. \u0000З початком агресії РФ проти України, окупації Криму та окремих районів Донецької, Луганської областей у 2014 році, обранням нашою державою стратегічного курсу на вступ до Європейського Союзу та НАТО відбулись докорінні зміни засад забезпечення національної безпеки та оборони України. \u0000Відповіддю України стало об’єднання зусиль силових структур, державних органів, громадянського суспільства, для реагування на гібридні дії РФ. Для цього у 2016 році рішенням Ради національної безпеки і оборони України було прийнято Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України. В ході реалізації зазначеної концепції відбувся інституційний перехід від радянської парадигми системи оборони України, в основі якої була воєнна організація держави, до нової концепції забезпечення національної безпеки та оборони, в якій головним виконавчим органом став сектор безпеки та оборони. \u0000Концептуальні засади забезпечення оборони України, що пройшли розвиток від воєнної організації держави до сектору безпеки та оборони й концепції всеохоплюючої оборони підтвердили свою життєздатність. \u0000Досвід реалізації концепції всеохоплюючої оборони України щодо стійкого опору агресору у всіх доменах збройної боротьби, використання для відсічі агресії всього потенціалу держави та суспільства, застосування всіх форм і способів воєнних дій, зокрема асиметричних дій для оборони України може бути використаний для удосконалення систем оборони держав-партнерів та загальноєвропейської безпеки в цілому.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"158 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140460955","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}