Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського最新文献

{"title":"НАТО та світова пандемія: від невизначеності до плану дій","authors":"Н. М. Андріянова, Л. С. Голопатюк, Ганна Сергіївна Коваленко, М. І. Шпура","doi":"10.33099/2304-2745/2021-2-72/64-69","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/64-69","url":null,"abstract":"Світова пандемія, викликана вірусом COVID-19 вже майже два роки продовжує вирувати в країнах світу. Без сумніву, пандемія стала безпрецедентним викликом всьому світу і її наслідки ще довго будуть мати вплив та відображатися як на сферах життя окремих країн, так і напрямах політики, яка реалізовуватиметься міжнародними організаціями, в тому числі Організацією Північноатлантичного договору. \u0000Питання дослідження впливу світової пандемії на діяльність НАТО є абсолютно новим як для зарубіжних та і вітчизняних науковців. \u0000Беручі до уваги безпрецедентність такого рівня пандемії НАТО виявилося не готове до оперативної протидії поширенню зазначеного вірусу. Проте, керівництву Альянсу знадобився короткий термін, щоб розпочати реагування на новий виклик за провідної ролі Стратегічного командування НАТО з Трансформації. \u0000В статті на основі проведеного аналізу було визначено пріоритети діяльності Альянсу: \u0000- забезпечення зниження рівня ризику зараження вірусом персоналу; \u0000- збереження (підтримання) належного рівня ефективності роботи; \u0000- поступова, але наполеглива адаптація до нових умов. \u0000Визначені основні заходи, що проводяться та сплановані в НАТО на боротьбу зі світовим викликом: \u0000Інституційний ‑ пов’язаний зі змінами в процедурах прийняття рішень стратегічного рівня на рівні голів держав та урядів; \u0000Організаційний ‑ стосується змін в практичній площині діяльності Альянсу, включаючи заходи освіти та підготовки, спільні військові навчання, проведення операцій та здійснення планових ротацій розгорнутих контингентів; \u0000Інформаційний ‑ охоплює як заходи, спрямовані на оперативне й неупереджене інформування широкого загалу стосовно пандемії, так і на протидію пропаганді, розгорнутій певними країнами з метою дискредитації НАТО, як єдиної міжнародної організації, здатної забезпечити колективну оборону для країн-її членів. Особлива увага і зусилля зосереджуються, зокрема, на протидії кампанії дезінформації і звинувачень з боку Російської Федерації. \u0000Проведене дослідження доводить, що незважаючи на масштабність і наслідки пандемії COVID-19, НАТО внесло свій вклад у її приборкання і продемонструвало здатність діяти в кризових умовах.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"182 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116481540","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Збройні конфлікти як дестабілізуючий фактор прикордонної безпеки","authors":"Вадим Торічний, Артем Братко, Д. А. Захарчук","doi":"10.33099/2304-2745/2021-2-72/57-63","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/57-63","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано природу, характер, особливості сучасних збройних конфліктів, визначено завдання та дії прикордонних підрозділів Державної прикордонної служби України в разі їх виникнення та ескалації. Визначено, що можливими районами виникнення збройних конфліктів є прикордонні території суміжних держав, окремі невеликі за територією, географічні пункти відносно їхньої приналежності, зафіксовано особливості таких конфліктних протистоянь. Підкреслено, що останнім часом суттєво розширився спектр потенційних учасників збройних конфліктів, окрім держав, їх суб’єктами стають різні опозиційні угрупування – примирення з ними не можливе, а значить і повноцінне врегулювання конфліктів матиме місце лише після повного знешкодження. Проаналізовано нові виклики та загрози національній безпеці України на сучасному етапі загалом, та у сфері безпеки державного кордону зокрема. \u0000Визначено, що з оперативно-тактичної точки зору, дії прикордонних підрозділів в умовах збройного конфлікту також мають свої особливості. Для них характерними є поєднання військових та невійськових форм протистояння, створення з метою вирішення конфлікту тимчасових позаштатних формувань, до яких залучаються також представники різних силових структур, у тому числі внутрішніх військ. Підкреслено, що основними завданнями прикордонного загону залишається охорона цілісності та недопущення незаконного перетину державного кордону із використанням традиційних форм оперативно-службової діяльності, а в умовах розгортання збройного конфлікту прикордонники можуть виконувати ряд додаткових завдань. \u0000Зафіксовано, що одним із найбільш складних завдань прикордонного підрозділу в умовах збройного конфлікту є створення єдиної, уніфікованої системи зв’язку та інформації між самостійно діючими прикордонними підрозділами та допоміжними групами на різних ділянках кордону, координація спільних зусиль та узгодження окремих дій із органами місцевої адміністрації в питаннях дотримання надзвичайного стану в регіоні.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128766705","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Тероризм та інші протиправні дії у російській гібридній війні","authors":"Ф. В. Саганюк, Юрій Мудрак, І. Мазуренко, Юрій Піщанський","doi":"10.33099/2304-2745/2021-2-72/51-56","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/51-56","url":null,"abstract":"Головним сучасним безпековим аспектом у воєнній сфері на національному рівні залишається розв’язана Російською Федерацією (РФ) гібридна війна проти України, яка ведеться у формі комбінації різноманітних агресивних протиправних дій, застосування регулярних військ (сил), незаконних збройних формувань і терористичних організацій, використання пропаганди, саботажу, терору, вчинення диверсій, умисного завдавання шкоди громадянам та об’єктам державної власності України. \u0000Метою статті є пошук правових підходів до належного оцінювання наявних агресивних гібридно-терористичних збройних та інших діянь Російської Федерації проти України й інших суверенних держав світу відповідно до чинного законодавства України та міжнародного і міжнародного гуманітарного права. \u0000Сучасні дослідження наявних підходів до боротьби з російським міжнародним тероризмом і збройною агресією переконують, що такі діяння РФ є насильницькими та особливо небезпечними, пов’язаними з масовими вбивствами, захопленнями та викраденнями невинних людей, руйнуваннями чисельних населених пунктів, важливих народногосподарських об’єктів, систем життєзабезпечення, комунікацій, застосуванням зброї масового ураження. \u0000Здійснювані вже восьмий рік Російською Федерацією гібридні агресивні злочинні терористичні діяння на території України та інших суверенних держав світу без оголошення війни та з відвертим цинічним нехтуванням норм міжнародного гуманітарного права належить розцінювати не як війну в межах міжнародного права, а як збройну агресію з наявними ознаками міжнародного тероризму.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"146-147 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124042952","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Досвід збройних сил провідних країн світу в інтересах удосконалення інформаційного забезпечення Збройних Сил України","authors":"Петро Сніцаренко, Ю. О. Саричев, Вячеслав Васильович Ткаченко, В. П. Зубков","doi":"10.33099/2304-2745/2021-2-72/40-50","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/40-50","url":null,"abstract":"Досвід участі збройних сил провідних країн світу в операціях кінця ХХ – початку ХХІ століття визначив основною тенденцією розвитку теорії і практики управління військами – впровадження  концепції мережецентричних війн. \u0000Мета статті – обґрунтування підходів до визначення напрямів (шляхів) удосконалення інформаційного забезпечення системи управління ЗС України на підставі досвіду використання інформаційних систем для управління збройними силами провідних країн світу. \u0000За розрахунками, автоматизація процесів збору, оброблення, узагальнення, передачі (прийому) інформації може сприяти підвищенню бойових можливостей військ (сил) на 15–20% і на 50% скоротити час, який витрачається на прийняття рішень і доведення завдань до підлеглих. \u0000Сучасні автоматизовані системи управління, які за своєю сутністю є інформаційними, зорієнтовані на “мережецентричні дії”. У статті наводяться ключові напрями з питань впровадження мережецентричних концепцій, розподіл класів мережецентричних систем в залежності від ступенів автоматизації керованих процесів та потоків інформації, яка в них циркулює. \u0000Рівень автоматизації діяльності органів військового управління на даному етапі розвитку ЗС України становить лише 10-30 % від потреб.  За роки незалежності в ЗС України не було створено жодної завершеної інформаційної системи як управління військами (силами), так і оборонними ресурсами. \u0000У статті пропонуються рекомендації щодо впровадження мережецентричної концепції (на прикладі С-подібної системи управління збройними силами США з еволюцією від С2 до С4ISR) для ЗС України. Із досвіду провідних країн світу при впровадження мережецентричної концепції для систем управління ЗС України головна увага повинна бути зосереджена на питаннях збору, обробки, аналізу, ототожнення та безпеки інформації для підтримки прийняття рішень керівниками усіх рівнів.  Надання своєчасної актуальної достовірної (релевантної) інформації для систем управління військового призначення постає головним завданням в загальному процесі інформаційного забезпечення ЗС України.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"81 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130286534","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Напрями удосконалення організаційно-штатної структури органів технічного забезпечення підрозділів і частин тактичного рівня у єдиній системі логістики","authors":"M. Шапталенко","doi":"10.33099/2304-2745/2021-2-72/90-96","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/90-96","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано необхідність удосконалення організаційно-штатної структури органів технічного забезпечення підрозділів, частин і з’єднань тактичного рівня Сухопутних військ Збройних Сил України, враховуючи досвід збройних сил США, ФРН та інших провідних країн НАТО. Запропоновано необхідний апарат для вирішення визначених проблем. \u0000Уже більше шести років ЗС України ведуть бойові дії з відстоювання суверенітету та територіальної цілісності України. За цей час відбулися радикальні зміни в політичному житті, економіці держави і ЗС України. \u0000Постала проблема не повної відповідності можливостей сил і засобів ремонтно-відновлювальних органів підсистеми технічного забезпечення цілям і завданням функціонування системи матеріально-технічного забезпечення Сухопутних військ в єдиній системі логістики. Це, в свою чергу, призводить до того, що підсистема технічного забезпечення не повністю забезпечує своєчасність відновлення та повноту технічного обслуговування озброєння та військової техніки, що вийшли з ладу, як у результаті бойових пошкоджень, так і за технічними причинами. \u0000Найкращі вирішення цих завдань в складних ситуаціях, зазвичай, знаходять шляхом раціональної побудови організаційної структури системи та її окремих ланок, чіткого розподілу функцій між ними в типових ситуаціях роботи, достатнього резервування виробничих потужностей і матеріальних засобів на кожному рівні, а також стійкого управління. \u0000Тому, саме розгляд цієї проблеми на засадах системного підходу дозволив запропонувати шляхи раціональної побудови організаційно-штатної структури як сил і засобів ремонтно-відновлювальних органів тактичного рівня в цілому, так і його окремих ланок, чіткого розподілу функцій між ними в типових ситуаціях роботи, достатнього резервування виробничих потужностей і матеріальних засобів на кожному рівні, а також стійкого управління силами і засобами логістики, зокрема технічного забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125004821","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Підходи щодо розроблення методики імплементації концептуальних документів стратегічного та оборонного планування","authors":"А. І. Поляєв","doi":"10.33099/2304-2745/2021-2-72/78-83","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/78-83","url":null,"abstract":"Одним з важливих пріоритетів реалізації державної політики у сфері оборони є виконання завдання з імплементації концептуальних нормативно-правових актів взаємоузгоджених з іншими документами оборонного планування в системи оборонного менеджменту Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Саме тому, вважається актуальним і невідкладним завдання щодо визначення підходів до розроблення методики імплементації концептуальних документів стратегічного та оборонного планування в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України з урахуванням досвіду держав-членів НАТО. \u0000Під імплементацією концептуальних документів стратегічного та оборонного планування у даній статі розуміється сукупність цілеспрямованих організаційно-правових та інституційних заходів, які здійснюються в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України і спрямованих на реалізацію державної політики у сфері оборони, що визначена законами, стратегіями, концепціями, доктринами, засадами, основами, деклараціями для ефективного розвитку Збройних Сил України. \u0000Підходи до розроблення методики імплементації концептуальних документів стратегічного та оборонного планування можна уявити як поетапний процес: \u0000- визначення концептуальних документів стратегічного і оборонного планування, які підлягають імплементації; \u0000- визначення нормативно-правового акту оборонного планування (за рівнем ієрархії), який планується розробити; \u0000- формування вимог концептуального документу до структури та змісту проєкту нормативно-правового акту; \u0000- визначення способів імплементації концептуального документу у проєкті нормативно-правового акту; \u0000- формування змістовної частини проєкту нормативно-правового акта та визначення відповідності нормативно-правового акта вимогам проєкту концептуального документу; \u0000- управління  ризиками та проведення  моніторингу і контролю.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131325895","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Підхід до оцінювання безпекового середовища в сучасних умовах ведення збройної боротьби","authors":"Вячеслав Комаров","doi":"10.33099/2304-2745/2021-2-72/33-39","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/33-39","url":null,"abstract":"Однією з особливостей розвитку безпекового середовища на початку ХХІ століття є перенесення акцентів у збройних конфліктах на асиметричне застосування військової сили. Усе частіше акцент методів протиборства зміщується у бік комплексного використання політичних, економічних, інформаційно-психологічних, гуманітарних та інших невійськових заходів, що принципово змінює характер збройної боротьби та ставить більш високі вимоги до системи забезпечення воєнної безпеки. \u0000За таких умов важливим для національної безпеки є питання своєчасного виявлення викликів і загроз воєнній безпеці держави, яке здійснюється за результатами аналізу безпекового середовища, а також оцінювання їх характеру, рівня, масштабу та прогнозування можливого збитку у разі їх реалізації. \u0000У статті викладені результати досліджень щодо оцінювання безпекового середовища в сучасних умовах ведення збройної боротьби. Запропонований підхід є практичною реалізацією методики оцінювання безпекового середовища. В його основу покладено Модель застосування військової сили проти України. Вона побудована як система координат з відповідними вісями, на яких відображені: Модель гібридної війни РФ (за етапами виникнення, нарощування і реалізації воєнної загрози для нашої держави), ознакове поле та сфери прояву моніторингових ознак. \u0000Використання розробленої Моделі застосування військової сили проти України, як практичної реалізації методики оцінювання зовнішнього безпекового середовища, дає змогу: виявляти ознаки підготовки до застосування військової сили проти України з боку іноземних країн (воєнно-політичних блоків) у прихованій та відкритій формах у всіх сферах на основі проявлення відповідних моніторингових ознак; у поточному режимі оцінювати рівень воєнної загрози; відстежувати глобальні та локальні процеси, тенденції розвитку обстановки в окремих регіонах та у світі в цілому; виявляти явища і чинники, які ускладнюють або роблять неможливою реалізацію національних інтересів у певних сферах національної безпеки держави; прогнозувати сценарії реалізації виявлених викликів та загроз.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130554175","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Методика визначення сценаріїв розвитку держави на довгострокову перспективу","authors":"В. Биченков, A. Павліковський, Олена Миколаївна Левчук, Микола Бутенко","doi":"10.33099/2304-2745/2021-2-72/16-24","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/16-24","url":null,"abstract":"Удосконалений метод сценарного прогнозування вирішує наступні завдання: визначення ступеня впливу держав, коаліцій держав на розвиток подій в регіоні; формування опорного сценарію, який надає можливість отримати інформацію про деформацію в часі можливостей держав щодо впливу на події в регіоні; врахування впливу важливих сфер функціонування держави на оцінку слабопрогнозованих важливих чинників; визначення конфігурації області припустимих сценаріїв, яка дозволяє враховувати певну сукупність комбінованих сценаріїв, які не запропоновані експертами в явному вигляді. \u0000Метою будь-якої держави – є сталий розвиток в сферах своєї діяльності: економічній, політичній, демографічній, технологічній, тощо. Успішність вирішення завдання сталого розвитку держави залежить від вірності обрання вектору свого розвитку, вміння передбачити вплив позитивних та негативних факторів, під впливом яких буде перебувати країна, здатність заздалегідь підготувати адекватні сили і засоби для вирішення завдань під час розвитку ймовірних сценаріїв на свою користь. Для вирішення поставленого завдання керівництвом держави опановується досвід, який використовують провідні країни світу. Мова йде про оборонне планування на основі спроможностей, на основі якого формується низка довгострокових нормативних документів щодо перспектив розвитку країни в умовах оточуючого середовища. Це такі документи, як Стратегія національної безпеки України, галузеві стратегії (наприклад, в Міністерстві оборони України – розробляється Стратегія воєнної безпеки України). Для якісного розроблення означених документів проводиться комплексний огляд сектору безпеки і оборони, складовою якого є оборонний огляд. Оборонний огляд на основному етапі свого проведення містить чотири фази: оцінку стану та перспектив розвитку безпекового середовища; огляд спроможностей за їх функціональними групами та планування сил; планування ресурсів; формування перспективної моделі Збройних Сил та інших складових сил оборони й їх структури.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128363008","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Чинники безпекового середовища, важливі для розвитку сил оборони України","authors":"С. В. Свєшніков, В. П. Бочарніков, А.М. Прима, О. В. Дергільова","doi":"10.33099/2304-2745/2021-2-72/25-32","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/25-32","url":null,"abstract":"Відповідно до рішення першого заступника Міністра оборони України щодо виконання Плану підготовки проєкту опису майбутнього безпекового середовища “Майбутнє безпекове середовище 2030. Аналіз стратегічного передбачення”, протягом 2018–2019 років міжвідомчою робочою групою в рамках серії міжнародних семінарів було проведено дослідження і розроблено документ “Майбутнє безпекове середовище 2030”. Під час розроблення документа об’єктом дослідження було безпекове середовище, а предметом дослідження – його розвиток і визначення воєнно-політичних ризиків, викликів і воєнних загроз на середньострокову перспективу. \u0000Мета статті полягає у переосмисленні результатів прогнозування розвитку майбутнього безпекового середовища і формуванні їх проекції на об’єкт оборонного планування – сили оборони України. Це дасть змогу зробити процедури оборонного планування ідеологічно більш цілісними і зрозумілими. \u0000Відповідно до Стратегії воєнної безпеки України, затвердженої Указом Президента України, Російська Федерація визначена воєнним противником України на національному рівні. З огляду на це, визначені головні воєнно-стратегічні цілі сил оборони України, які витікають з її воєнно-політичних інтересів. \u0000Наведені важливі для побудови перспективної моделі сил оборони України ключові чинники майбутнього безпекового середовища ‑ воєнно-політичні, військово-економічні та військово-технічні, які визначені як результат переосмислення висновків з прогнозу розвитку безпекового середовища. \u0000З погляду оборонного планування, прогноз розвитку безпекового середовища потребує інтерпретації з метою переломлення його ключових положень до питань розвитку сил оборони. Є доцільним запропонувати визначити додаткову вимогу до опису безпекового середовища – виявлення та розгляд чинників, важливих для розвитку сил оборони України.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117260898","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Методичний підхід до оцінювання спроможностей міжвидового угруповання військ під час планування реформування (розвитку) Збройних Сил України","authors":"O. Загорка, I. Загорка, А. Й. Фучко","doi":"10.33099/2304-2745/2021-2-72/6-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-2-72/6-15","url":null,"abstract":"Основна мета реформування (розвитку) Збройних Сил полягає у забезпеченні створення угруповання військ, здатного виконувати завдання щодо відбиття нападу противника. Ураховуючи досвід оборонного планування у країнах-членах НАТО, в Україні впроваджується оборонне планування на основі спроможностей. Здатність угруповання військ виконувати завдання визначається його спроможностями, які при оборонному плануванні потрібно оцінювати за сценаріями бойових дій для різних варіантів складу угруповання військ. \u0000При оцінюванні спроможностей угруповання військ використовується системний підхід, який передбачає декомпозицію угруповання військ на окремі системи відповідно до функціональних груп спроможностей, що прийняті у Збройних Силах (ЗС). Основною ‑вважається система ураження військ і об’єктів противника, решта систем (підготовки угруповання військ, розвідки, управління тощо) виконують завдання щодо забезпечення функціонування основної системи. \u0000Спроможності міжвидового угруповання військ запропоновано характеризувати єдиними для видів ЗС і родів військ показниками ефективності бойових дій, а саме показниками, що характеризують втрати угруповань військ, видів ЗС і родів військ в операції (під час ведення бойових дій). Оцінювання втрат угруповань військ сторін здійснюється за етапами сценаріїв бойових дій. Для цього застосовуються методики оцінювання ефективності бойових дій з’єднань, частин, підрозділів родів військ видів ЗС. При визначенні втрат протидіючих угруповань військ ураховуються бойові потенціали об’єктів ураження та їх важливість. Показники ефективності бойових дій угруповань військ за операцією (бойові дії) визначаються шляхом підсумовування втрат, які оцінюються за етапами сценаріїв. \u0000Наведений методичний підхід доцільно використати для розроблення методики оцінювання спроможностей угруповання військ при оборонному плануванні.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"60 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126683643","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}