Методичний підхід до оцінювання спроможностей міжвидового угруповання військ під час планування реформування (розвитку) Збройних Сил України

Abstract

Основна мета реформування (розвитку) Збройних Сил полягає у забезпеченні створення угруповання військ, здатного виконувати завдання щодо відбиття нападу противника. Ураховуючи досвід оборонного планування у країнах-членах НАТО, в Україні впроваджується оборонне планування на основі спроможностей. Здатність угруповання військ виконувати завдання визначається його спроможностями, які при оборонному плануванні потрібно оцінювати за сценаріями бойових дій для різних варіантів складу угруповання військ. При оцінюванні спроможностей угруповання військ використовується системний підхід, який передбачає декомпозицію угруповання військ на окремі системи відповідно до функціональних груп спроможностей, що прийняті у Збройних Силах (ЗС). Основною ‑вважається система ураження військ і об’єктів противника, решта систем (підготовки угруповання військ, розвідки, управління тощо) виконують завдання щодо забезпечення функціонування основної системи. Спроможності міжвидового угруповання військ запропоновано характеризувати єдиними для видів ЗС і родів військ показниками ефективності бойових дій, а саме показниками, що характеризують втрати угруповань військ, видів ЗС і родів військ в операції (під час ведення бойових дій). Оцінювання втрат угруповань військ сторін здійснюється за етапами сценаріїв бойових дій. Для цього застосовуються методики оцінювання ефективності бойових дій з’єднань, частин, підрозділів родів військ видів ЗС. При визначенні втрат протидіючих угруповань військ ураховуються бойові потенціали об’єктів ураження та їх важливість. Показники ефективності бойових дій угруповань військ за операцією (бойові дії) визначаються шляхом підсумовування втрат, які оцінюються за етапами сценаріїв. Наведений методичний підхід доцільно використати для розроблення методики оцінювання спроможностей угруповання військ при оборонному плануванні.