Вплив наслідків російсько-української війни на морі на економічну безпеку

Аналіз співвідношення сил сторін показує, що станом на 24 лютого противник мав абсолютну перевагу в силах на морі, яке дорівнювало один до дванадцяти. Також, противник завоював панування у повітрі, що є головною умовою для панування на морі в цілому. За сприятливих умов противник передбачав проведення морської десантної операції з метою сприяння діям військ на приморському напрямку та відрізання України від Чорного моря. Однак внаслідок успішних дій сил (військ) Військово-Морських Сил Збройних Сил України (ВМС ЗС України) та інших складових Сил оборони держави на морі навесні та влітку 2022 року, панування ворога у Чорному морі було зірвано. Противник був змушений обмежити райони дій своїх ударних сил прибережними водами навколо Криму. Метою статті є аналіз досвіду російсько-української війни на морі у 2022-2023 роках, визначення основних висновків та уроків з досвіду воєнних дій, а також їх впливу на економічну складову міжнародної безпеки. Проведений аналіз досвіду російсько-української війни на морі у 2022-2023 роках свідчить, що: час відсутність достатнього комплекту сил ВМС ЗС України в Азовському морі дало змогу противнику встановити повний контроль над акваторією Азовського моря, що не дозволило виконати завдання щодо оборони держави з морського напрямку в Азовській операційній зоні; з урахуванням значної переваги противника у силах та засобах на морі важливим чинником для забезпечення перехоплення ініціативи в боротьбі з противником є застосування асиметричних засобів впливу, якими є ударні МБА; враховуючи мінну небезпеку, що виникла в акваторії Чорного виникає потреба у проведенні протимінних заходів, у тому числі із залученням країн – партнерів.