Запобігання можливій ескалації в повітряному домені збройної боротьби

Сьогодні, як і раніше, інтерес багатьох дослідників спрямований на вирішення питання, як на майбутнє операційне середовище впливають стратегія потенційного противника, концепції його операцій і технології, що постійно розвиваються. Ці погляди можна систематизувати за допомогою набору загальних припущень про те, що являє собою стратегія противника на практиці. Одним з головних викликів даної стратегії, є впевненість РФ в тому, що початкова фаза війни включатиме масовані ракетно-авіаційні удари (МРАУ). Тому необхідно дослідити основні оперативні концепції, які РФ прогнозує застосувати, насамперед в повітряному домені. Мета статті – обґрунтування можливих шляхів запобігання ескалації та відбиття агресії в повітряному домені з врахуванням сучасних стратегій, концепцій повітряних операцій, форм і характеру дій противника, спроможностей створених угруповань Повітряних Сил. В статті розглянуті існуючі погляди військових фахівців провідних країн світу та РФ щодо напрямків розвитку засобів повітряного нападу, класифікації, структури та способів ведення повітряних операцій в сучасних умовах. На підставі аналізу уроків російсько-української війни, наявних і необхідних в сучасних умовах сил (засобів), форм та способів дій повітряних компонентів в операціях, запропоновані шляхи вирішення проблемних питань, пов’язаних з теорією розвитку повітряної операції. Запропонована система застосування Повітряних Сил ЗС України дозволяє класифікувати не тільки їх власні форми дій, а й інтегрувати всі можливі форми дій об’єднаного угруповання сил в єдиній системі багатодоменних операцій. Запропонований підхід щодо визначення критичних точок стану контролю повітряного простору, дозволить обґрунтувати потрібні шляхи, як під час відсічі агресії в повітряному домені, так і запобігання можливій ескалації в повітряному домені в повоєнний час.