{"title":"Військове лідерство в умовах всеохоплюючої оборони","authors":"В. Алещенко, Василь Осьодло","doi":"10.33099/2304-2745/2024-1-80/41-48","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2024-1-80/41-48","url":null,"abstract":"Захист суверенітету і територіальної цілісності України – найважливіша функція держави, справа всього українського народу. Реалізація цієї норми Конституції України в умовах повномасштабної російської агресії вимагає послідовної реалізації положень Стратегії воєнної безпеки. Збройні Сили України, сили оборони потребують не просто достатньої кількості кваліфікованих керівників-лідерів, а найкращих серед них, здатних знаходити рішення складних проблем та брати на себе відповідальність. Підготовка керівників-лідерів є актуальним завданням як Збройних Сил України, так і інших складових сил оборони. \u0000Метою статті є розкриття особливостей стратегічного лідерства військового керівника, формування нового стилю військового лідерства у процесі управління військами в умовах всеохоплюючої оборони. \u0000У статті викладено підходи до формування військового лідерства, зокрема роботи військових керівників з трансформації професійної культури на основі євроатлантичних принципів. При цьому увага акцентується на формуванні військового лідерства стратегічного рівня, використанні нового стилю керівника в управлінні військами. \u0000Досягнення взаємосумісності Збройних Сил України, іншими складовими сил безпеки та оборони, а також з аналогічними формуваннями держав-партнерів вимагає від МО України, ГК, ГШ ЗС України встановлення єдиної системи поглядів щодо стратегічного лідерства,професійної культури на основі євроатлантичних принципів. \u0000Фундаментом у формуванні нового стилю військового лідерства, трансформації професійної культури є якісна освіта, набуття спроможностей до виконання завдань за призначенням, практичний бойовий досвід, підтримування здатності до саморозвитку та спроможність сприяти професійному розвитку підлеглого особового складу.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"190 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141388617","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Особливості оборонного менеджменту в міністерстві оборони США","authors":"О. О. Сурков, Ю. Цурко","doi":"10.33099/2304-2745/2024-1-80/34-40","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2024-1-80/34-40","url":null,"abstract":"Розглянуто особливості функціонування основних систем оборонного менеджменту МО США та відмінності від запровадженого оборонного планування на основі спроможностей у МОУ і ЗС України. \u0000Запровадження оборонного менеджменту в Міністерстві оборони та Збройних Силах України триває вже друге десятиріччя, але залишається декларативним. Ситуація дуже відрізняється від провідних країн Заходу. Вивчення та імплементація наявного досвіду сприятиме необхідним змінам в оборонному менеджменті Міністерства оборони та Збройних Сил України. \u0000Оборонний менеджмент США включає три взаємопов’язані системи PPBE, JCIDS і DAS, які функціонують на постійній основі за річним циклом. Схвалені в JCIDS потреби у спроможностях є основою для вибору систем та інших засобів, які постачатимуть у збройні сили через DAS. Система РРВЕ забезпечує визначення пріоритетів і розподіл фінансових ресурсів для виконання програм. \u0000Оборонне планування в МОУ та ЗС України, на відміну від провідних держав – членів НАТО, організоване з прив’язкою до оборонного огляду як головного заходу, за результатами якого провадять всю іншу діяльність. В оборонному плануванні не передбачений етап програмування, замість нього розроблено окремі державні цільові програми, не пов’язані з бюджетним процесом. Закупівля озброєння, техніки та матеріальних ресурсів також відокремлена від оборонного планування, програм і бюджету. Із керівних документів розроблено лише один наказ МОУ і три методичні рекомендації. \u0000Необхідно також дослідити можливість впровадження подібної комплексної системи оборонного менеджменту США для вдосконалення й об’єднання розрізнених елементів наявної системи оборонного планування МОУ та ЗС України.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"89 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141388973","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Погляди щодо удосконалення управління частинами територіальної оборони та їх забезпечення","authors":"М. Попельський, В. Шевчук","doi":"10.33099/2304-2745/2024-1-80/49-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2024-1-80/49-54","url":null,"abstract":"Безпосередня участь частин та підрозділів Сил Територіальної оборони ЗС України в забезпеченні проведення повномасштабної мобілізації населення, оперативного розгортання сил і засобів оборони, участь їх в обороні населених пунктів та їх звільненні від загарбників забезпечило стратегічне розгортання Сил оборони держави та не дало можливості РФ виконати завдання “спеціальної військової операції” у визначений термін. \u0000В той же час виявилась низка проблем, а саме: \u0000низький рівень професійної підготовки та тактичного досвіду в організації управління в бойовій обстановці; \u0000невчасне і неповне забезпечення важкими видами озброєння, технікою зв’язку, боєприпасами та іншими матеріально-технічними засобами військових частин територіальної оборони (ТрО). \u0000Аналіз нормативно-правових актів України, функціонування створеного окремого роду військ – Командування Сил ТрО ЗС України протягом ведення широкомасштабної війни з РФ та змісту основних завдань ТрО дозволив сформулювати пропозиції щодо удосконалення системи управління частинами Сил ТрО ЗС України шляхом: \u0000внесення змін в організаційно-штатну структуру органів державної військової адміністрації; \u0000формування Регіональних командувань на базі оперативних командувань (по принципу військових округів) з комплектом військових частин (2-3 корпусів, частин РВ і А, ППО та забезпечення) та їх керівництво частинами ТрО в зоні своєї відповідальності з залученням до їх складу в особливий період оперативних управлінь регіональних управлінь ТрО; \u0000всебічного матеріально-технічного забезпечення Сил територіальної оборони Збройних Сил України в загальній системі матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України; \u0000з набуттям спроможностей бригадами та корпусами, які заново формуються, до виконання завдань за призначенням, проведення ротації частин територіальної оборони Сил територіальної оборони з районів бойових дій.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"4 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141387957","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Удосконалена методика розподілу сил і засобів Сил спеціальних операцій за завданнями в ході застосування за призначенням","authors":"Андрій Кокойко, I. Данілюк","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/135-141","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/135-141","url":null,"abstract":"Виходячи із завдань, поставлених Силам спеціальних операцій (далі – ССпО), доцільно уточнити порядок застосування ССпО у військових операціях. Потреба полягає у забезпеченні умов досягнення цілей операцій шляхом виконання різноманітних дій і використанню різних засобів розвідки і ураження, проведенню самостійних операцій (дій) в складних умовах оперативної обстановки. ССпО також мають бути готові до перекидання на значні відстані всіма видами транспорту і десантуванню різними способами. Крім того, на території, контрольованій противником, вони будуть вести маневрені дії, тому швидкість пересування підрозділів ССпО повинна забезпечувати виконання бойових завдань і достатню міру скритності. \u0000Метою статті є розроблення методики розподілу сил і засобів ССпО за завданнями в ході ведення спеціальної операції шляхом розв’язання оптимізаційної задачі. \u0000Найбільш доцільним підходом до розподілу сил і засобів є застосування методів оптимізації. Для цього необхідно здійснити формалізацію процесу розподілу сил і засобів ССпО між завданнями операції. Задача розподілу сил і засобів ССпО за завданнями в операції передбачає її поетапне вирішення: \u0000аналіз особливостей постановки оптимізаційних задач; \u0000аналіз процесу розподілу сил і засобів ССпО для обґрунтованого вибору певного типу оптимізаційної задачі; \u0000розробка алгоритму розподілу сил і засобів ССпО; \u0000узагальнення методики розподілу сил і засобів ССпО за завданнями. \u0000Методика розподілу сил і засобів комплексно враховує неоднорідність сил і засобів ССпО та завдань ССпО в операції, базується на оптимізаційній задачі, зокрема методі двох функцій і дозволяє оптимально для умов операції розподілити сили і засоби ССпО між завданнями та визначити ступінь досягнення мети бойового застосування ССпО в операції.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"42 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140448807","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Методичний підхід до оцінки ймовірності ліквідації Силами територіальної оборони диверсійно-розвідувальних груп під час забезпечення перевезення військ (сил) залізничним транспортом","authors":"А. О. Романюк","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/126-134","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/126-134","url":null,"abstract":"Своєчасне створення угруповань військ (сил), у визначених операційних зонах (районах) з метою початку ведення воєнних (бойових) дій значною мірою залежить від своєчасного розгортання військ (сил). Основним видом транспорту для забезпечення розгортання є залізничний транспорт (ЗТ), перевагами якого є здатність здійснювати перевезення важких і великогабаритних вантажів на великі відстані при відносно високих швидкостях, забезпечення регулярної роботи в будь-який час року і доби незалежно від погодних умов, готовність для виконання масових військових перевезень. Разом з тим об’єкти ЗТ є уразливими від дій диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ). \u0000Метою статті є удосконалення методичних положень до оцінки ймовірності ліквідації Силами територіальної оборони диверсійно-розвідувальної групи під час забезпечення перевезення військ (сил) залізничним транспортом в ході оперативного розгортання військ. \u0000Завдання із оборони важливих об’єктів і комунікацій полягає у своєчасному виявленні та ліквідації ДРГ противника, тому оцінка ймовірності виконання завдання СТрО здійснюється за таким показником ‑ ймовірність ліквідації ДРГ противника – Розроблено методику оцінки ймовірності виконання означеного завдання. \u0000Методика оцінки ймовірності ліквідації диверсійно-розвідувальної групи противника ґрунтується на застосуванні диференційного рівняння Осипова-Ланчестера, що дозволяє порівняти вклад у результат бойових дій різних типів озброєння та впливу навченості, морально-психологічного стану особового складу; отримати прогнозовані значення оцінки ймовірності ліквідації ДРГ противника певним елементом бойового прядку; прийняти рішення на застосування визначеного складу сил і засобів СТрО для досягнення необхідного результату.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"128 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140445847","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В. Сотник, С. П. Леонтович, Є. І. Косарецький, Регіна Олегівна Бойко
{"title":"Шляхи удосконалення механізму управління оборонними ресурсами","authors":"В. Сотник, С. П. Леонтович, Є. І. Косарецький, Регіна Олегівна Бойко","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/108-117","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/108-117","url":null,"abstract":"Базовою основою забезпечення обороноздатності держави і розвитку спроможностей сил оборони є ефективне управління оборонними ресурсами. В цьому напрямку важливим питанням є визначення показників ефективності управління оборонними ресурсами, їх структурування, визначення основних елементів та критеріїв ефективності механізму їх управління. \u0000Мета статті ‑ аналіз показників, критеріїв та етапів механізму управління оборонними ресурсами для обґрунтування рекомендацій щодо його удосконалення. \u0000Механізм управління оборонними ресурсами включає в себе комплекс дій, процесів та структур, спрямованих на ефективне використання ресурсів для забезпечення національної безпеки. Елементами механізму управління оборонними ресурсами є: військові планування, логістика та інфраструктура; розвідка і контррозвідка; оборонні технології; кібербезпека; тренування та підготовка особового складу. \u0000Ефективність механізму управління оборонними ресурсами оцінюється за допомогою різноманітних критеріїв, які характеризуються відповідними показниками та метриками. Критерії можна структуризувати за такими кластерами: готовність військ, логістика і постачання, бюджетна та технологічна ефективність, ефективність використання персоналу, стратегічна ефективність, інформаційна безпека. \u0000Удосконалення механізму управління оборонними ресурсами доцільно здійснювати у взаємодії з зацікавленими сторонами: При цьому залучаються військові експерти, урядові органи, академічна громадськість для отримання об’єктивної оцінки та забезпечення широкого погляду на ефективність. \u0000Впровадження в практичну діяльність розглянутого підходу сприятиме спроможності держави ефективно протистояти воєнній агресії, іншим викликам національної безпеки, покращить міжнародну взаємодію в оборонній сфері та допоможе Україні бути складовою частиною системи міжнародної безпеки.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"217 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140459634","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
С. В. Свєшніков, В. П. Бочарніков, Юрій Мудрак, П. Ковальчук
{"title":"Оцінка якості та ризиків виконання оборонних проєктів на основі нечітко-інтегрального числення","authors":"С. В. Свєшніков, В. П. Бочарніков, Юрій Мудрак, П. Ковальчук","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/97-107","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/97-107","url":null,"abstract":"Останнім часом Міністерство оборони України для здійснення оборонної реформи робить акцент на виконанні оборонних проєктів, що дозволяє підвищити ефективність використання бюджетних коштів в умовах недостатнього фінансування. Відповідно до Методичних рекомендацій з управління проектами від 2019 року, одним з головних завдань проєктного менеджменту є забезпечення високої якості кінцевого результату оборонних проєктів. \u0000Метою статті є розроблення методики і алгоритму оцінювання якості оборонних проєктів в умовах невизначеності, в також ризиків якості. \u0000Якість результату оборонного проєкту є інтегрованою, складною, багатокомпонентною категорією, яка не піддається прямому оцінюванню. Тому категорія якості потребує декомпозиції на часткові категорії, які самі можуть потребувати декомпозиції і так далі, до рівня, коли найбільш деталізовані категорії будуть визначатись неподільними, усім зрозумілими категоріями, легко вимірюваними за допомогою елементарних шкал. \u0000У статті запропоновано методичний підхід до оцінювання якості результатів (у тому числі часткових) оборонних проєктів, який полягає у поєднанні нечітко-інтегрального числення і відомих багатокритеріальних методів прийняття рішень. Відповідно до цього, якість результату оборонного проєкту представляється як ієрархічна сукупність якісних категорій, де зв’язки між категоріями описано нечіткими мірами Сугено, вхідні дані щодо часткових оцінок якості описано нечіткими функціями належності, а узагальнення часткових оцінок здійснюється нечітким інтегралом Сугено від функції належності по нечіткій мірі. \u0000Нечіткий інтеграл Сугено є гнучким інструментом для оцінювання якості проєктів, оскільки він може бути налагоджений на різні логіки узагальнення часткових результатів. Ризик визначається як відхилення реальної якості від очікуваною і розглядається як результат дії факторів невизначеності.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"116 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140459147","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Прогнозування світових військових витрат","authors":"Р. Руська, С. Руський","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/118-125","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/118-125","url":null,"abstract":"Останні десятиліття супроводжуються посиленням локальних конфліктів, руйнуванням інституту безпеки держав, що супроводжуються військовими діями, наслідки яких непередбачувані. Своєрідним гарантом безпеки держави виступала система колективної безпеки, та як показав час, не є дієвою, коли держава гарант захоплює територію. Досліджуючи загальні світові військові витрати та здійснюючи прогнози, щодо них, на наступні роки, дасть змогу передбачити локальні військові конфлікти. \u0000Мета статті ‑ застосування властивостей часових рядів для побудови прогнозних моделей визначення інтенсивності світових військових витрат у майбутньому, для підвищення ступеня поінформованості особи, яка приймає рішення стосовно важливих тенденцій у сфері зовнішньої безпеки держави. \u0000Використовуючи базу даних SIPRI, яка є достовірним доступним джерелом статистичної інформації про військові витрати, здійснено аналіз світових військових витрат за період 1988 року до 2022 року. Розглядаючи політичну ситуацію в світі, можна відмітити, що збільшення військових витрат супроводжується загостренням військових конфліктів, зменшення – затуханням, або вирішенням конфлікту. \u0000Дані світових військові витрати (рис. 1) являють собою часовий ряд. Для його дослідження перевірено дві гіпотези: H0 – відсутність автокореляції у показниках, ряд не стаціонарний, і для подальшої роботи необхідно приводити перетворення; H1 – автокореляція присутня, ряд є стаціонарним, з ним можна працювати. Доведено справедливість гіпотези H1. Для прогнозування світових військових витрат використовувався експонентний тренд без сезонності. \u0000Запропоновану методику можна використати для дослідження військових витрат, як держав-сусідів, так і альянсів держав, в яких військові витрати відповідають експонентному тренду, щоб мати загальну картину щодо безпеки своєї країни. Якщо спостерігається інший тренд доцільно використовувати різновиди Arima-моделей, що і буде метою наших подальших досліджень.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"5 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140459488","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
А. Бейкун, С. Матвієць, I. Чухрай, Олександр Михайлович Баланда
{"title":"Визначення проблем розвитку конституційних принципів складових системи забезпечення національної безпеки","authors":"А. Бейкун, С. Матвієць, I. Чухрай, Олександр Михайлович Баланда","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/45-51","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/45-51","url":null,"abstract":"Актуальність роботи полягає в тому, що розвиток Української держави є, насамперед, результатом постійної орієнтації українського суспільства на принципи гуманізму і справедливості та демократичного розвитку в умовах, коли зовнішні загрози і небезпеки зросли до критичного рівня, зокрема в контексті відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України. У пошуку шляхів подальшого розвитку необхідно усвідомити реальне використання основних принципів правового регулювання системи забезпечення національної безпеки, наповнити його реальним демократичним змістом і, відповідно, шукати гармонійний баланс ефективності системи забезпечення національної безпеки. \u0000Метою статті є теоретичне окреслення проблем регулювання та правового забезпечення державної безпеки, функціонування суб’єктів сектору безпеки і оборони в контексті необхідності дотримання принципів конституційної діяльності, а також вдосконалення правового підґрунтя взаємодії між громадянським суспільством і складовими сектору безпеки і оборони. \u0000В умовах воєнного стану в Україні потребують вирішення наступні питання: удосконалення існуючої нормативно-правової бази для ефективної відсічі військовій агресії з боку Російської Федерації; створення умов для сприяння відбудові держави; відновлення різних секторів економіки та промисловості; створення комплексних механізмів соціальної підтримки громадян, які постраждали внаслідок військової агресії, та надання їм адекватної соціальної допомоги. \u0000В якості квінтесенції цих зусиль має бути розроблена системна, логічна та узгоджена нормативно-правова база у сфері національної (державної) безпеки. Крім того, слід піддати аналізу правове забезпечення національної безпеки в інших країнах та можливість запозичення найбільш конструктивних і адаптованих елементів нормативно-правової бази у сфері національної безпеки інших країн.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"74 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140459902","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Стратегія і операції у війні на виснаження","authors":"П. Йдстебо","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/74-83","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/74-83","url":null,"abstract":"У статті оцінено стратегію і війну в Україні у світлі радянських стратегічних дебатів 100-річної давнини. Мета ‑ поставити під сумнів життєздатність стратегічної мети повалення іншої держави за допомогою військової сили. Це зроблено в рамках класичних дебатів про стратегії руйнування та виснаження з 1880-х до 1920-х років. Ці дебати також допоможуть пояснити фундаментальні зміни в характері війни після відновлення спроб РФ повалити Україну шляхом повномасштабного вторгнення взимку 2022 року. \u0000Основним теоретичним джерелом є книга радянського генерала Олександра Свєчина “Стратегія” 1927 року. Свій історичний метод та інтерпретації сучасної стратегії Свєчин базує на працях німецького військового історика Ганса Дельбрюка. Дельбрюк ініціював так звану німецьку стратегічну суперечку між собою та історичним відділом німецького Великого генерального штабу. Спочатку палкі дебати точилися навколо того, чи використовував прусський король Фрідріх Великий стратегію руйнування або виснаження під час Семирічної війни 1756-1763 років. Це також були дебати про історію як науку і про зловживання історією для легітимізації доктрини. \u0000Три українські наступальні операції, описані вище, були дуже різними за розміром і формою. Ці наступальні операції ілюструють спектр оперативних можливостей в стратегії виснаження. Метою військових операцій в стратегії виснаження є накопичення здобутків там, де це можливо, і за прийнятних витрат. При цьому всі інші засоби держави будуть, з одного боку, підтримувати військові операції, а з іншого – використовувати успіхи для сприяння прогресу на політичній, дипломатичній і стратегічній аренах. \u0000Стратегія руйнування уніфікована і допускає лише одне правильне рішення (білі). У стратегії виснаження інтенсивність збройного конфлікту може змінюватися, а отже, для кожного рівня інтенсивності може бути своє правильне рішення.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"30 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140459933","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}