В. Сотник, С. П. Леонтович, Є. І. Косарецький, Регіна Олегівна Бойко
{"title":"Шляхи удосконалення механізму управління оборонними ресурсами","authors":"В. Сотник, С. П. Леонтович, Є. І. Косарецький, Регіна Олегівна Бойко","doi":"10.33099/2304-2745/2023-3-79/108-117","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Базовою основою забезпечення обороноздатності держави і розвитку спроможностей сил оборони є ефективне управління оборонними ресурсами. В цьому напрямку важливим питанням є визначення показників ефективності управління оборонними ресурсами, їх структурування, визначення основних елементів та критеріїв ефективності механізму їх управління. \nМета статті ‑ аналіз показників, критеріїв та етапів механізму управління оборонними ресурсами для обґрунтування рекомендацій щодо його удосконалення. \nМеханізм управління оборонними ресурсами включає в себе комплекс дій, процесів та структур, спрямованих на ефективне використання ресурсів для забезпечення національної безпеки. Елементами механізму управління оборонними ресурсами є: військові планування, логістика та інфраструктура; розвідка і контррозвідка; оборонні технології; кібербезпека; тренування та підготовка особового складу. \nЕфективність механізму управління оборонними ресурсами оцінюється за допомогою різноманітних критеріїв, які характеризуються відповідними показниками та метриками. Критерії можна структуризувати за такими кластерами: готовність військ, логістика і постачання, бюджетна та технологічна ефективність, ефективність використання персоналу, стратегічна ефективність, інформаційна безпека. \nУдосконалення механізму управління оборонними ресурсами доцільно здійснювати у взаємодії з зацікавленими сторонами: При цьому залучаються військові експерти, урядові органи, академічна громадськість для отримання об’єктивної оцінки та забезпечення широкого погляду на ефективність. \nВпровадження в практичну діяльність розглянутого підходу сприятиме спроможності держави ефективно протистояти воєнній агресії, іншим викликам національної безпеки, покращить міжнародну взаємодію в оборонній сфері та допоможе Україні бути складовою частиною системи міжнародної безпеки.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":"217 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-02-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2023-3-79/108-117","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Базовою основою забезпечення обороноздатності держави і розвитку спроможностей сил оборони є ефективне управління оборонними ресурсами. В цьому напрямку важливим питанням є визначення показників ефективності управління оборонними ресурсами, їх структурування, визначення основних елементів та критеріїв ефективності механізму їх управління.
Мета статті ‑ аналіз показників, критеріїв та етапів механізму управління оборонними ресурсами для обґрунтування рекомендацій щодо його удосконалення.
Механізм управління оборонними ресурсами включає в себе комплекс дій, процесів та структур, спрямованих на ефективне використання ресурсів для забезпечення національної безпеки. Елементами механізму управління оборонними ресурсами є: військові планування, логістика та інфраструктура; розвідка і контррозвідка; оборонні технології; кібербезпека; тренування та підготовка особового складу.
Ефективність механізму управління оборонними ресурсами оцінюється за допомогою різноманітних критеріїв, які характеризуються відповідними показниками та метриками. Критерії можна структуризувати за такими кластерами: готовність військ, логістика і постачання, бюджетна та технологічна ефективність, ефективність використання персоналу, стратегічна ефективність, інформаційна безпека.
Удосконалення механізму управління оборонними ресурсами доцільно здійснювати у взаємодії з зацікавленими сторонами: При цьому залучаються військові експерти, урядові органи, академічна громадськість для отримання об’єктивної оцінки та забезпечення широкого погляду на ефективність.
Впровадження в практичну діяльність розглянутого підходу сприятиме спроможності держави ефективно протистояти воєнній агресії, іншим викликам національної безпеки, покращить міжнародну взаємодію в оборонній сфері та допоможе Україні бути складовою частиною системи міжнародної безпеки.