Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука最新文献

{"title":"Відеоасистована резекція тонкої кишки у дітей з доброякісними кістами черевної порожнини","authors":"Я. М. Сусак, Євген Руденко, А. Ф. Левицький, О. С. Годік","doi":"10.11603/2414-4533.2023.2.13843","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13843","url":null,"abstract":"Мета роботи: проаналізувати особливості клінічного перебігу, діагностичні та лікувальні підходи до кіст черевної порожнини, визначити роль міні-інвазивної хірургії в діагностиці та лікуванні кіст черевної порожнини.\u0000Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано історії хвороби 5 дітей з діагнозом “кістозне утворення черевної порожнини”, яким було надано допомогу в клініці в період від січня 2015 до грудня 2020 р. Середній термін спостереження склав (17±1,9) місяця.\u0000Результати досліджень та їх обговорення. Серед пацієнтів серії випадків було 2 (40,0 %) дівчинки та 3 (60,0 %) хлопчики. Вік на момент звернення в середньому склав (24±7,1) місяця. Четверо пацієнтів госпіталізовані в клініку в екстреному порядку, в трьох спостерігалася клінічна картина кишкової непрохідності, одна дитина звернулася зі скаргами на випорожнення чорного кольору, одна дитина звернулася планово. Візуалізацію всім пацієнтам проводили за допомогою УЗД, в усіх випадках були виявлені кісти черевної порожнини. Враховуючи наявність гострої хірургічної патології та неоднозначність результатів первинної візуалізації, дітям було виконано діагностичну лапароскопію. Після визначення об’єму ураження в чотирьох випадках виконано відеоасистовану резекцію сегмента кишки з кістою та анастомозом, в одному випадку застосовано конверсію на відкрите втручання. Гістологічно кістозне ураження являло собою лімфатичну мальформацію (n=2) та кістозне подвоєння кишечника (n=3). Ускладнень після операційних втручань не спостерігали.","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117053281","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Морфологічні та морфометричні особливості структурної перебудови товстої кишки у хворих на дивертикулярну хворобу","authors":"Володимир Олександрович Шапринський, В. Р. Тагеєв, О. Г. Урван","doi":"10.11603/2414-4533.2023.2.13988","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13988","url":null,"abstract":"Мета роботи: дослідити морфологічні та морфометричні зміни структурної перебудови товстої кишки у хворих на дивертикулярну хворобу. \u0000Матеріали і методи. Відповідно до поставленого завдання ми дослідили морфологічні зміни структури товстої кишки при дивертикулярній хворобі, використовуючи патогістологічні препарати 17 хворих, які знаходились на лікуванні у Клінічному високоспеціалізованому хірургічному центрі з малоінвазивними технологіями в КНП “Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова” Вінницької обласної ради. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. За нашими спостереженнями, дивертикули зазвичай розташовувались у 2–4 паралельних ряди. Макроскопічно в товстій кишці з дивертикулами виявлено потовщення м’язового шару, вкорочення теній, що призводить до зближення складок за типом “акордеона”. Однак гістологічно ознак справжньої гіпертрофії м’язової оболонки немає, а визначаються її дистрофічно-дегенеративні зміни, розволокнення. Дослідження за допомогою електронної мікроскопії підтвердили, що стінка товстої кишки при дивертикульозі містить структурно нормальні м’язові клітини, але містить в два рази більше еластину, розташованого між м’язовими клітинами в теніях, який знаходиться в скороченій формі та, вірогідно, викликає вкорочення теній і, як наслідок, зближення циркулярних м’язів.","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126952209","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Клінічний випадок синдрому Вебера – Крісчена","authors":"А. Р. Вайда, Олег Якимчук","doi":"10.11603/2414-4533.2023.2.13807","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13807","url":null,"abstract":"Синдром Вебера – Крісчена – системне захворювання, яке характеризується лобулярним панікулітом жирової клітковини з можливим ураженням внутрішніх органів. Синдром Вебера – Крісчена належить до рідкісної патології, що викликає труднощі діагностики та лікування даного захворювання. У статті описано випадок синдрому Вебера – Крісчена у 42-річної пацієнтки, яка страждала від даного захворювання впродовж 2 років, лікуючись від рецидивуючого тромбофлебіту.","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"2011 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127372107","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Клінічний випадок діагностики та хірургічного лікування злоякісної філоїдної пухлини грудної залози","authors":"Л. В. Нітефор, І. Й. Галайчук, О. Р. Туманова, О. А. Міклашевська, О. С. Карашівська, Т. Ю. Угляр, Ю. В. Угляр","doi":"10.11603/2414-4533.2023.2.13997","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13997","url":null,"abstract":"У статті описано клінічний випадок діагностики та успішного хірургічного лікування пацієнтки з філоїдною пухлиною грудної залози велетенських розмірів.","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"71 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128684802","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Однопортовий лапароскопічний доступ як метод вибору операційного втручання в пацієнтів, хворих на гострий апендицит","authors":"А. В. Клименко, Б. С. Кравченко, В. М. Клименко, К. П. Поліщук","doi":"10.11603/2414-4533.2023.2.13797","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13797","url":null,"abstract":"Мета роботи: оцінка ефективності використання однопортового лапароскопічного доступу в пацієнтів, хворих на гострий апендицит.\u0000Матеріали і методи. Проведено порівняльний аналіз показників 74 хворих оперованих із приводу гострого апендициту впродовж 2020–2022 рр. за критеріями: характеристика пацієнтів (вік, стать, ІМТ), тривалість операційного втручання та перебування в стаціонарі, дренування черевної порожнини, анестезіологічна оцінка ASA, рівень больового синдрому та використання опіоїдних анальгетиків у післяопераційний період, наявність інтра- та післяопераційних ускладнень, косметичний результат. З включенням пацієнтів з апендицитом без місцевих ускладнень та терміном захворювання до 48 год; виключенні хворі з перфорацією червоподібного відростка, періапендикулярним абсцесом, поширеним перитонітом. У 33 (44,6 %) пацієнтів (1-ша група) виконано однопортову лапароскопічну апендектомію (SILА), у 41 (55,4 %) хворих (2-га група) – багатопортова лапароскопічна апендектомія (MLA).\u0000Результати досліджень та їх обговорення. Найбільш значні відмінності результатів лікування виявлені у першої групи пацієнтів (SILA) стосовно рівня больового синдрому та задоволеності косметичним результатом. При виборі методу операційного втручання необхідно провести ретельну оцінку пацієнта. Важливе місце займають вік хворого, стать, ІМТ та наявність місцевих ускладнень (апендикулярний інфільтрат, абсцес, злукова хвороба). Термін перебігу хвороби понад 48 год та ускладнення гострого апендициту визначають необхідність виконання багатопортової лапароскопічної апендектомії. У разі наявності пупкової грижі у хворого слід використовувати однопортовий доступ, що дає можливість досягти герметичності в грижових воротах для підтримання достатнього пневмоперитонеума. Виконання конверсій однопортового лапароскопічного доступу здебільшого зумовлено технічними складнощами через неможливість досягнення адекватної експозиції апендиксу та труднощами при його мобілізації. В таких випадках можна встановити додатковий троакар або перейти на багатопортовий лапароскопічний доступ, іноді лапаротомію.","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121929913","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Exocrine secretion oppression as game changing tool in acute pancreatitis surgical treatment","authors":"S. Podpryatov, O. Ivanko, S. S. Popdryatov, O. Levytska, V. Korchak","doi":"10.11603/2414-4533.2023.2.13989","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13989","url":null,"abstract":"the aim of the work: to assess changes in tactic of surgical treatment of acute destructive pancreatitis (ADP) due to octreotide prescription in high dose 1 mg/day (OHD). \u0000Materials and Methods. OHD had been used as treatment of 6 patients with ADP. Within first two days of illness in such way were treated 4 patients (group1), in terms of two weeks after disease beginning OHD treatment had been applied to 2 patients (group2). All patients gave an informed consent to applied treatment. \u0000There were 2 women and 4 men in the age from 17 to 75 years. Gallstone disease combined with excessive eating lied ground to ADP outbreak in 2 patients, alcohol excessive consumption combined with overeating in 4. \u0000In our observations acute pancreatitis was diagnosed on integrated assessing results of clinical appearances, and results of laboratory and instrumental examining. OHD had been prescribed to every patient immediately after the diagnosis had been stated. \u0000Results and Discussion. All patients from group 1 became free from clinical signs of ADP two hours after OHD administering. Prolongation of the OHD use during next two days resulted in normalizing of general clinical state and amylase level. In one patient after two days of OHD treatment clinical signs didn’t normalized. There left some abdominal pain and substantial meteorism. \u0000Both patients from group 2 obtain stabilization of general clinical status with the clear expression a sign of a local abscess. By means of computed and magnetic tomography almost two local niduses in every patient had been localized and subsequently subjected it to healing through a mini-invasion approach. Both patients recovered. \u0000Conclusion. Thus, we can suggest that proposed method of OHD treatment cause stabilization of pancreatic parenchyma what may be the reason for observed immediate break of inflammation. \u0000 \u0000  \u0000","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132383568","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Профілактика та лікування панкреатиту після ендоскопічних втручань на жовчовивідних протоках","authors":"І. В. Шкварковський, Олександр Москалюк, І. М. Козловська","doi":"10.11603/2414-4533.2023.2.13994","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13994","url":null,"abstract":"Мета роботи: верифікація механізмів і факторів розвитку панкреатиту після ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії та узагальнення заходів, які вживаються для запобігання та лікування цього ускладнення. Матеріали і методи. За результатами лікування 1214 хворих проведено детальний аналіз структури нозологічних одиниць, які найчастіше призводять до розвитку механічної жовтяниці. У групу спостереження увійшли 481 особа чоловічої та 733 – жіночої статі, вік пацієнтів коливався від 21 до 87 років і в середньому становив 63,5 року. Середня тривалість існування жовтяниці на догоспітальному етапі становила 23,9 доби. Загальна кількість ускладнень, що мали місце під час втручання або в післяопераційному періоді, становила 68 спостережень (5,61 %). Спроби ендоскопічної корекції жовтяниці виявилися невдалими у 26 хворих (2,14 %), що було зумовлено деформацією постбульбарного відділу ДПК на фоні інвазії новоутворень підшлункової залози або перенесеними в анамнезі резекціями шлунка за Більрот-2. Результати досліджень та їх обговорення. Визначено роль та місце можливих факторів розвитку пост-EРХПГ панкреатиту. Вивчено причини розвитку інтра- та пост-EРХПГ ускладнень. Акцент зроблено на пошуку шляхів запобігання розвитку пост-ЕРХПГ панкреатиту. Лікувальна тактика ведення пацієнтів з пост-ЕРХПГ панкреатитами побудована з урахуванням рекомендацій Європейського товариства ендоскопістів. Слід зауважити, що остаточно не сформульовано алгоритм ведення пацієнтів, в яких у ході операційного втручання виникли технічні передумови розвитку пост-ЕРХПГ панкреатиту. Накопичений у літературі досвід медикаментозної профілактики не у всіх випадках забезпечує сприятливий перебіг післяопераційного періоду, передусім це стосується пацієнтів груп високого ризику, в яких ми спостерігаємо тяжкий перебіг з несприятливим результатом. Незважаючи на визнану ефективність нестероїдних протизапальних препаратів, у 2 % хворих спостерігається розвиток тяжкого пост-EРХПГ панкреатиту.","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"120 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129376109","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Діагностично-лікувальна тактика при закритій травмі живота","authors":"©П. О. Герасимчук, Д. В. Осадчук, Д. Б. Фіра, А. В. Павлишин","doi":"10.11603/2414-4533.2023.2.13833","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13833","url":null,"abstract":"Мета роботи: оцінити ефективність діагностичного пошуку та надання хірургічної допомоги хворим із закритою травмою живота в умовах лікарні швидкої допомоги.\u0000Матеріали і методи. Проаналізовано досвід лікування 257 хворих із закритою травмою черевної порожнини, які перебували на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги впродовж 2016–2022 рр.\u0000Фізикальні та лабораторні методи дослідження були використані в 100 % випадків. З інструментальних методів діагностики використовували ультразвукове дослідження за FAST протоколом (89,1 %), комп’ютерну томографію (36,7 %), лапароскопію (78,2 %), лапароцентез (3,9 %).\u0000Статистичну обробку проводили з використанням методів медичної статистики.\u0000Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів дослідження дозволив у 34,6 % хворих з гемоперитонеумом використати консервативну терапію при суворому дотриманні її критеріїв: відсутність ушкодження порожнистих органів, наявність свідомості, стабільність гемодинаміки, ушкодження паренхіматозного органа не більше ІІІ ступеня за шкалою OIS, гемоперитонеум до 500 мл.\u0000Ретельне обстеження хворого та диференційований підхід до лікування дозволяє у 64,2 % випадків ліквідувати патологічний процес шляхом міні-інвазивних лапароскопічних методик.\u0000Лапароскопічні операції при травмах завершували ретельною ревізією, санацією та дренуванням черевної порожнини. Ускладнень, пов’язаних з ендовідеохірургічним втручанням, у цієї групи хворих ми не спостерігали. Летальних наслідків не було, що зумовлене перш за все ретельним відбором пацієнтів. Використання міні-інвазивних лапароскопічних методик лікування у означеної групи пацієнтів сприяє зниженню тяжкості операційної травми і частоти різноманітних післяопераційних ускладнень.\u0000Отже, для успішного лікування вищеозначених хворих необхідно використовувати комплексне обстеження, що дозволяє скоротити час діагностичного пошуку та визначитися в тактиці диференційованого лікування.","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"521 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127094032","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Ускладнений рак шлунка як проблема ургентної хірургії","authors":"Б. О. Матвійчук, Ярослав Король, Я. З. Патер, Д. В. Андрющенко, Олександра Матвійчук, А. В. Гоцуленко, С. О. Шеремета","doi":"10.11603/2414-4533.2023.2.13993","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13993","url":null,"abstract":"Мета роботи: вивчення безпосередніх результатів надання ургентної хірургічної допомоги пацієнтам з ускладненим раком шлунка. \u0000Матеріали і методи. Проаналізовано 47 карт стаціонарних хворих, яких проліковано в клініці хірургії, пластичної хірургії та ендоскопії ФПДО ЛНМУ імені Данила Галицького (база – відділення № 2 центру хірургії КНП 1 ТМО м. Львова) за період з квітня 2020 до вересня 2022 р. Серед пацієнтів переважали чоловіки – 31 хворий (66 %), старші 60 років (35 хворих – 75 %). \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Основною причиною госпіталізації в ургентному порядку була шлункова кровотеча (20 пацієнтів – 43 %). Медикаментну терапію успішно проведено у 12 (60 %) пацієнтів. У решти (8 хворих – 40 %) довелося використати методи ендоскопічної зупинки кровотечі, зокрема, аргоноплазмову коагуляцію. У 9 пацієнтів онкопроцес проявлявся ознаками стенозу виходу зі шлунка. Після тривалої передопераційної підготовки у 4 хворих застосовано операційне лікування – субтотальну резекцію шлунка. Решті пацієнтів (5), яким встановлено IV стадію онкологічного процесу, для ліквідації стенозу виконано ендоскопічне стентування. Двом пацієнтам, яких госпіталізовано з ознаками дифузного перитоніту внаслідок перфорації раку шлунка, виконано зашивання перфораційного отвору із тампонадою пасмом великого сальника. Загалом, із 31 пацієнта, госпіталізованого у стаціонар з ускладненим раком шлунка, прооперовано 7 (хірургічна активність – 22,6 %). Виконано наступні операційні втручання: гастректомія з D2-лімфодисекцією – 1 (з приводу кровотечі); радикальна субтотальна резекція – 3 (з приводу стенозу); паліативна субтотальна резекція – 1 (з приводу стенозу); зашивання перфорації – 2. Після зашивання перфорації раку шлунка помер один пацієнт, внаслідок неспроможності швів та формування шлункової нориці. Післяопераційна летальність склала 14,3 %. \u0000Ускладнення раку шлунка розподілено на специфічні (стосуються власне наявного онкопроцесу – кровотеча, стеноз, перфорація) та неспецифічні, які виникають виключно при дисемінації процесу незалежно від його первинної локалізації.","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133411348","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Аналіз показників планіметрії рани при використанні різних методів впливу на рановий процес в експерименті","authors":"М. Ю. Кріцак, М. Аль Джехані Наіф Абдулела, І. Я. Дзюбановський, Ю. М. Футуйма","doi":"10.11603/2414-4533.2023.2.13992","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13992","url":null,"abstract":"Мета роботи: проаналізувати показники планіметрії у щурів при різних методах впливу на рановий процес окремо при венозній та діабетичній етіології. \u0000Матеріали і методи. Робота виконана на 57 білих статевозрілих щурах обох статей вихідною масою (220±12) г. Тварин розділено на 6 груп, яким моделювали рани площею 400 мм2 окремо за діабетичної етіології та венозної етіології. Цукровий діабет 1 типу моделювали внутрішньовенним введенням алоксану (15 мг/кг), підтверджували через 14 діб шляхом оцінки глікемії (більше 12 ммоль/л). Венозну гіпертензію моделювали шляхом перев’язування стегнової вени нижче пахової зв’язки. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі перебігу ранового процесу за цукрового діабету встановлено, що перебіг повільніший, ніж при венозній етіології, найкращі результати отримано при використанні дебридменту із ін’єкціями в рану плазми збагаченої тромбоцитами. Так, на 14-ту добу площа рани у третій групі була найменша і у 2 рази менша порівняно з початковою площею, в 1,1 раза менша, ніж у групі, де використовували лише дебридмент рани та у 1,3 раза менша у групі з використанням класичної методики впливу на рановий процес. При венозній патології на 14-ту добу у шостій групі була найменша площа рани, яка зменшилась на 70,8 % ( з 400 до (117±8,2) мм2) порівняно з початковими даними, на 33,6 % ( з (176±11,6) до (117±8,2) мм2), ніж у п’ятій групі, на 47,6 % ( з (223±8,7) до (117±8,2) мм2) менше, ніж у четвертій групі і на 41,8 % ( з (201±10,2) до (117±8,2) мм2), ніж у аналогічній групі при діабеті.","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124871477","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}