Я. М. Сусак, Євген Руденко, А. Ф. Левицький, О. С. Годік
{"title":"Відеоасистована резекція тонкої кишки у дітей з доброякісними кістами черевної порожнини","authors":"Я. М. Сусак, Євген Руденко, А. Ф. Левицький, О. С. Годік","doi":"10.11603/2414-4533.2023.2.13843","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета роботи: проаналізувати особливості клінічного перебігу, діагностичні та лікувальні підходи до кіст черевної порожнини, визначити роль міні-інвазивної хірургії в діагностиці та лікуванні кіст черевної порожнини.\nМатеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано історії хвороби 5 дітей з діагнозом “кістозне утворення черевної порожнини”, яким було надано допомогу в клініці в період від січня 2015 до грудня 2020 р. Середній термін спостереження склав (17±1,9) місяця.\nРезультати досліджень та їх обговорення. Серед пацієнтів серії випадків було 2 (40,0 %) дівчинки та 3 (60,0 %) хлопчики. Вік на момент звернення в середньому склав (24±7,1) місяця. Четверо пацієнтів госпіталізовані в клініку в екстреному порядку, в трьох спостерігалася клінічна картина кишкової непрохідності, одна дитина звернулася зі скаргами на випорожнення чорного кольору, одна дитина звернулася планово. Візуалізацію всім пацієнтам проводили за допомогою УЗД, в усіх випадках були виявлені кісти черевної порожнини. Враховуючи наявність гострої хірургічної патології та неоднозначність результатів первинної візуалізації, дітям було виконано діагностичну лапароскопію. Після визначення об’єму ураження в чотирьох випадках виконано відеоасистовану резекцію сегмента кишки з кістою та анастомозом, в одному випадку застосовано конверсію на відкрите втручання. Гістологічно кістозне ураження являло собою лімфатичну мальформацію (n=2) та кістозне подвоєння кишечника (n=3). Ускладнень після операційних втручань не спостерігали.","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13843","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета роботи: проаналізувати особливості клінічного перебігу, діагностичні та лікувальні підходи до кіст черевної порожнини, визначити роль міні-інвазивної хірургії в діагностиці та лікуванні кіст черевної порожнини.
Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано історії хвороби 5 дітей з діагнозом “кістозне утворення черевної порожнини”, яким було надано допомогу в клініці в період від січня 2015 до грудня 2020 р. Середній термін спостереження склав (17±1,9) місяця.
Результати досліджень та їх обговорення. Серед пацієнтів серії випадків було 2 (40,0 %) дівчинки та 3 (60,0 %) хлопчики. Вік на момент звернення в середньому склав (24±7,1) місяця. Четверо пацієнтів госпіталізовані в клініку в екстреному порядку, в трьох спостерігалася клінічна картина кишкової непрохідності, одна дитина звернулася зі скаргами на випорожнення чорного кольору, одна дитина звернулася планово. Візуалізацію всім пацієнтам проводили за допомогою УЗД, в усіх випадках були виявлені кісти черевної порожнини. Враховуючи наявність гострої хірургічної патології та неоднозначність результатів первинної візуалізації, дітям було виконано діагностичну лапароскопію. Після визначення об’єму ураження в чотирьох випадках виконано відеоасистовану резекцію сегмента кишки з кістою та анастомозом, в одному випадку застосовано конверсію на відкрите втручання. Гістологічно кістозне ураження являло собою лімфатичну мальформацію (n=2) та кістозне подвоєння кишечника (n=3). Ускладнень після операційних втручань не спостерігали.