Діагностично-лікувальна тактика при закритій травмі живота

Abstract

Мета роботи: оцінити ефективність діагностичного пошуку та надання хірургічної допомоги хворим із закритою травмою живота в умовах лікарні швидкої допомоги. Матеріали і методи. Проаналізовано досвід лікування 257 хворих із закритою травмою черевної порожнини, які перебували на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги впродовж 2016–2022 рр. Фізикальні та лабораторні методи дослідження були використані в 100 % випадків. З інструментальних методів діагностики використовували ультразвукове дослідження за FAST протоколом (89,1 %), комп’ютерну томографію (36,7 %), лапароскопію (78,2 %), лапароцентез (3,9 %). Статистичну обробку проводили з використанням методів медичної статистики. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів дослідження дозволив у 34,6 % хворих з гемоперитонеумом використати консервативну терапію при суворому дотриманні її критеріїв: відсутність ушкодження порожнистих органів, наявність свідомості, стабільність гемодинаміки, ушкодження паренхіматозного органа не більше ІІІ ступеня за шкалою OIS, гемоперитонеум до 500 мл. Ретельне обстеження хворого та диференційований підхід до лікування дозволяє у 64,2 % випадків ліквідувати патологічний процес шляхом міні-інвазивних лапароскопічних методик. Лапароскопічні операції при травмах завершували ретельною ревізією, санацією та дренуванням черевної порожнини. Ускладнень, пов’язаних з ендовідеохірургічним втручанням, у цієї групи хворих ми не спостерігали. Летальних наслідків не було, що зумовлене перш за все ретельним відбором пацієнтів. Використання міні-інвазивних лапароскопічних методик лікування у означеної групи пацієнтів сприяє зниженню тяжкості операційної травми і частоти різноманітних післяопераційних ускладнень. Отже, для успішного лікування вищеозначених хворих необхідно використовувати комплексне обстеження, що дозволяє скоротити час діагностичного пошуку та визначитися в тактиці диференційованого лікування.