Pedagogical Sciences Theory and Practice最新文献

{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ІНОЗЕМНИХ ФАХІВЦІВ ІЗ МЕДИЦИНИ В ЗВО УКРАЇНИ","authors":"Ж. М. Рагріна, А. К. Репетун","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-16","url":null,"abstract":"Актуальність вибраної теми дослідження полягає у необхідності виокремлення низки соціологічних особливостей становлення професійної ідентичності майбутніх іноземних фахівців із медицини. У статті висвітлено визначення та підходи до розуміння понять «ідентичність», «професійна ідентичність» майбутніх іноземних фахівців із медицини під час навчання в закладах вищої освіти України. Розглянуто концепції і зміст означених понять у працях вітчизняних та зарубіжних дослідників. Зазначено, що професійна ідентичність є результатом професійної соціалізації та контрольованого процесу становлення іноземного студента під час навчання в українському медичному закладі вищої освіти та розуміння себе як майбутнього професіонала. Наголошено, що поняття «професійна ідентичність» безпосередньо пов’язане з поняттям «соціальна ідентичність» та зумовлюється ним. Охарактеризовано процес становлення професійної ідентичності як складного і багатокомпонентного поняття, у якому зосереджені соціальні, мотиваційні та ціннісні чинники, взаємозв’язок яких забезпечує орієнтацію в професійному виборі та становленні особистості як компетентного фахівця. Наголошено, що професійна освіта у цьому процесі посідає одне з провідних місць. Описано, що професійна ідентичність майбутніх іноземних фахівців із медицини є результатом соціалізації та контрольованого процесу ставлення в людині уособлення себе як професіонала. Доведено, що професійна ідентичність тісно пов’язана з груповою ідентичністю (категоризацією), яка відображає не лише приналежність індивіда до конкретної спільноти, а й свідчить про усвідомлення ним тотожності з учасниками цієї групи, визнання її філософії, норм і правил. Розглянуто процес професійної діяльності як основу становлення професійної ідентичності майбутніх іноземних фахівців із медицини. Наголошено, що під час цих процесів характерне виникнення кризових ситуацій, що може стати імпульсом для професійного зростання та розвитку або ж, навпаки, призводити до виникнення «негативної» ідентичності та кризи. Запропоновано шляхи уникнення або полегшення перебігу кризових ситуацій під час становлення професійної ідентичності майбутніх іноземних фахівців із медицини.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129872931","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМПОНЕНТНА СТРУКТУРА КОМПЕТЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ","authors":"О. В. Боровець, Т. В. Яковишина","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-10","url":null,"abstract":"У статті наголошується, що сучасний етап розвитку галузі професійної освіти характеризується певними тенденціями, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок суміжних наук. Актуалізується: на сьогоднішньому етапі якісна професійна підготовка майбутнього вчителя має на меті формування педагога, здатного до вироблення стратегій професійного розвитку та саморозвитку. Це є обов’язковою вимогою професії. Розглянуто зміст поняття «професійний саморозвиток» як базової складової професійної компетентності майбутнього вчителя. Авторки трактують це поняття як безперервний, цілеспрямований процес особистісного та професійного зростання, спрямований на підвищення рівня власної професійної компетенції через удосконалення професійно значущих якостей, умінь і навичок та реалізації творчих здібностей відповідно до соціальних вимог з метою досягнення значних результатів у майбутній професійній діяльності. Виявлено, що структура саморозвитку охоплює: самосвідомість, що здійснюється через механізм самопізнання; самовизначення як умову формування життєвої позиції, що позитивно сприймається особистістю; самоврядування як цілеспрямовану діяльність людини з управління собою; самоосвіту, що включає самонавчання і самовиховання; професійну самореалізацію, яка є метою, умовою, результатом цілеспрямованого професійного саморозвитку здобувача. Встановлено, що системоутворюючі елементи професійного саморозвитку та компоненти компетенції професійного саморозвитку мають взаємозв’язок й у своєму змісті випливають одне з одного. Охарактеризовано компоненти компетенції професійного саморозвитку: мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, рефлексивний. Зроблено узагальнювальні висновки щодо вивчення окресленої проблеми та необхідності створення таких педагогічних умов, що забезпечуватимуть формування в кожного здобувача потреби максимально саморозвиватися і застосовувати свої здібності до педагогічної сфери діяльності на практиці.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131082257","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ДО КЕРІВНИЦТВА ЗОБРАЖУВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ДІТЕЙ","authors":"Наталія Скрипник","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-18","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано значення відповідності змісту освіти та підходів до підготовки майбутніх педагогів теперішнім змінам, що відбуваються у суспільстві. Означено потребу розроблення і впровадження дистанційних освітніх технологій та пошуку нових напрямів і шляхів якісної підготовки кваліфікованих, умотивованих професіоналів, здатних до нестандартної, ефективної організації навчально-виховного процесу в закладах освіти. З огляду на потреби сьогодення, розкрито особливості викладання курсу «Методики керівництва зображувальної діяльності дітей» для здобувачів вищої освіти зі спеціальності 012 «Дошкільна освіта» в умовах дистанційного навчання. Виокремлено проблеми, з якими зіткнулися викладачі методик, де вагому частку займає освоєння студентами практичних навичок і вмінь. Досліджено доцільність упровадження комп’ютерних та інтерактивних технологій, які охоплювали б усі етапи навчання, включаючи і практичний цикл. Проаналізовано застосування різних вебзастосунків та освітніх платформ для дистанційного навчання у закладах вищої освіти. Особливу увагу приділено освітній платформі Moodle як ефективному ресурсу систематизованого навчального матеріалу і потужної методичної підтримки здобувачів освіти. Окреслено характерні риси дистанційної освіти та проблеми навчання на відстані. З’ясовано, що якісна реалізація освітніх завдань залежить від організації ефективного зворотного зв’язку, тому було визначено принципи організації, проблеми і шляхи створення умов для різнопланового зворотного зв’язку на заняттях із методики керівництва образотворчої діяльності дітей дошкільного віку. Установлено, що використання вибраної системи комп’ютерних, комунікаційних технологій та освітніх платформ здатне забезпечити необхідну інтерактивну взаємодію викладача зі здобувачами вищої освіти та якісну практичну підтримку протягом усього курсу навчання.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125425106","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРАКТИКА «ПРОБНІ ЗАНЯТТЯ У ЗВО»: СУЧАСНІ ВЕКТОРИ РЕАЛІЗАЦІЇ","authors":"Ірина Толмачова, О. О. Ільїна","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-30","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-30","url":null,"abstract":"У статті представлено досвід забезпечення сучасних векторів організації та проведення практики «Пробні заняття у ЗВО» зі здобувачами вищої освіти другого (магістерського) рівня, спеціальність 011 «Освітні, педагогічні науки». Дану практику схарактеризовано як площину професійно- особистісного самовизначення студентів, у якій актуалізується їхній суб’єктний потенціал, формуються та набувають нових якісних ознак усі складники професійної компетентності. Мета практики «Пробні заняття у ЗВО» – підготовка фахівців, здатних розв’язувати актуальні проблеми, складні завдання інноваційного характеру у сфері освітньої практики в ході викладацької діяльності. Акцентовано увагу на очікуваних результатах проходження практики, а саме на комплексі компетентностей, знань та розумінь за спеціальністю, які відповідають освітньо-професійній програмі. Представлено специфіку організації та проведення практики в дистанційній формі. Висвітлено систему принципів та умов роботи з майбутніми фахівцями, які сприяють максимальному забезпеченню програмових результатів. Продемонстровано систему трудових дій, представлених у Професійному стандарті на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти», зокрема: підготовка навчальних та методичних матеріалів; викладання, консультативна підтримка студентів; оцінювання результатів навчання; використання дослідницьких і творчих проєктів; участь у роботі кафедри, професійних об’єднань, організація освітніх та наукових заходів. Виділено та стисло схарактеризовано групи труднощів, із якими стикаються студенти в ході практики «Пробні заняття у ЗВО». Запропоновано шляхи усунення кожного ускладнення. Акцентовано увагу на ролі викладача – керівника практики як носія ціннісних установок та сенсів у професійній діяльності, що усвідомлено транслює певну модель поведінки викладача ЗВО. Наголошено, що такий підхід до організації та проведення практики «Пробні заняття у ЗВО» зі здобувачами вищої освіти другого (магістерського) рівня відповідає сучасним викликам та сприятиме професійному становленню майбутнього фахівця, який буде ефективно здійснювати викладацьку діяльність в умовах академічної свободи.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126715406","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ","authors":"С. В. Дуброва","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-06","url":null,"abstract":"У статті розглядаються особливості організації самостійної роботи майбутніх учителів іноземних мов в умовах дистанційного навчання. Процес організації самостійної роботи студентів у закладах вищої освіти є одним із пріоритетних напрямів роботи викладача, оскільки від його організаційних умінь залежить ефективність формування ключових компетенцій майбутніх учителів іноземних мов. Професійна підготовка здобувачів вищої освіти реалізується відповідно до умов кредитно-трансферної (кредитно-модульної) системи організації навчального процесу. Самостійна робота студентів вищої освіти є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи, регламентується робочим навчальним планом і становить не менше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни. Зміст самостійної роботи визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Особливості процесу організації самостійної роботи майбутніх учителів іноземних мов в умовах дистанційного навчання у ЗВО висвітлюються на основі застосування найпопулярніших цифрових платформ – Microsoft Teams, Zoom, Moodle. Програми Microsoft Teams та Zoom використовуються для проведення лекційних, практичних занять, організації онлайн-конференцій, для розміщення навчальних матеріалів. Завдання для самостійної роботи та інструкції для їх виконання розміщуються у відповідних розділах із доступом для усіх учасників. Студенти мають змогу їх виконувати у зручний час, ділитися та ознайомлюватися з роботами інших студентів. Програма Moodle зручна для розміщення завдань для самостійної роботи у формі тесту з отриманням миттєвого результату, без безпосередньої участі викладача при оцінюванні. Розглянувши загальну функціональність визначених цифрових платформ, навели приклади, виділили переваги та недоліки їх використання при організації самостійної роботи майбутніх учителів іноземних в умовах дистанційного навчання.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133276603","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ","authors":"В. М. Швидун","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-19","url":null,"abstract":"Статтю присвячено аналізу теоретичних аспектів застосування педагогічних інновацій у системі освіти та визначенню практичних пропозицій щодо їх ефективного використання у закладах післядипломної педагогічної освіти. Констатовано, що сучасне постіндустріальне суспільство з орієнтацією на інформаційну модель ставить вимоги змістової, технологічної та інформаційної модернізації вищої освіти, оскільки підготовка конкурентоспроможних, висококваліфікованих, креативних фахівців передбачає забезпечення продуктивності, випереджувальності, неперервності освіти. Питання професійної підготовки педагогів, видання підручників з основ педагогічної майстерності, поширення передового педагогічного досвіду (підготовка та проведення сучасного уроку, диференційований підхід до навчання тощо) активізувалося ще в 1970–1980-ті роки під час третього етапу впровадження інновацій у систему освіти. Акцентовано на тому, що на сучасному етапі обов’язковими умовами професійного розвитку педагогів є неперервність оволодіння знаннями, активне та ефективне використання інноваційних педагогічних технологій. Для збереження та розвитку свого фахового рівня, відстеження динаміки змін та не просто адаптування до них, а випередження, забезпечення своєї конкурентоспроможності, вони мають безперервно розвиватися і самовдосконалюватися впродовж усієї професійної діяльності. Здобувачі освіти повинні мати можливість навчатися із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та в різноманітних організаційних формах: очній, заочній, дистанційній, змішаній або в оптимальному поєднанні кількох указаних форм в освітньому середовищі, що відповідає здібностям, потребам та можливостям кожної особистості. У зв’язку із цим необхідно, у тому числі в закладах післядипломної педагогічної освіти, акцентувати увагу на підготовці викладачів до оновлення змісту освіти на засадах компетентнісного підходу, розвитку інноваційного складника тощо. Необхідно продовжувати реформування системи післядипломної педагогічної освіти, оскільки саме працівники даних закладів освіти на практиці забезпечують реалізацію визначених завдань. Пропонуються практичні кроки подальшої модернізації закладів післядипломної педагогічної освіти.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116678229","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"І. І. Жукович","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-25","url":null,"abstract":"Статтю присвячено вивченню труднощів викладання англійської мови у вищих військових навчальних закладах України в умовах війни. Для виявлення труднощів проведено було добровільне анонімне опитування серед викладачів іноземної мови на платформі Google Forms. Результати опитування аналізувалися шляхом методу експертних оцінок. (Експерти були виявлені через наявність наукового ступеня, вчене звання, педагогічний стаж (10 років). Проаналізовані показники 30 учасників дали змогу визначити три категорії труднощів, з якими найчастіше зустрічається викладач через збройну агресію росії в Україні. Це – психолого-педагогічні (психолого-емоційне виснаження викладача та курсанта, різний темп роботи курсантів в одній робочій групі), організаційні (проблеми з електропостачанням, повітряні тривоги, відсутність спеціальних засобів для аудіювання, віддалене розташування курсів, відсутність викладачів, які готові працювати у вищих військових навчальних закладах, відтік професійних кадрів за кордон) та мотиваційні (відсутність інтересу до навчання через технічну незабезпеченість, різний рівень мотивацій (залежно від курсу). Визначено було також, що на якість навчання впливають і такі чинники, як: апатичність курсантів, розсіяна концентрація уваги, незнання граматичних конструкцій іноземної мови, низький півень самопідготовки, більша кількість стресових ситуацій для всіх учасників освітнього процесу, мізерний рівень зацікавленості у вивченні іноземної мови через можливість бути учасником бойових дій, неправильна організація навчального процесу, що ґрунтується на нерівномірному розподілі практичних занять на тиждень. Подальші наші дослідження вбачаємо у вивченні подолання вищезазначених труднощів у роботі викладача іноземної мови, розробленні алгоритму дій викладача у разі виникнення повторних чи нових труднощів, опрацюванні спеціальних заходів, які зосереджені на підвищенні мотиваційної складової навчання курсантів.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130176595","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГЕНДЕРНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ДОШКІЛЬНИКА","authors":"О. М. Литвишко, Л. В. Яценко, I. M. Зачепа","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-22","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-22","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано поняття «гендерна соціалізація» через розкриття його складових, якими є «соціалізація» і «гендер», та проаналізовано гендерну соціалізацію дітей дошкільного віку засобами творів художньої літератури. Гендерна соціалізація розглядається як процес засвоєння особистістю соціальної (гендерної) ролі, визначеної для неї суспільством із народження, залежно від того, чоловіком чи жінкою вона народилась. На основі розкриття поняття «гендерна соціалізація» виокремлено поняття «гендерні уявлення» – це первинні знання, які активно формуються у дошкільному віці і є основою гендерної ідентичності. Досить ґрунтовно охарактеризовано період дошкільного дитинства як період активного оволодіння механізмами соціалізації, привласнення норм соціальної поведінки та міжособистісної взаємодії, набуття соціальних ціннісних орієнтацій, випробовування соціальних ролей. Головним соціальним інститутом, в якому росте та розвивається дитина і за допомогою якого відбувається входження її у суспільне соціальне середовище, є сім’я. Згідно з гендерними уявленнями, за допомогою яких набувається гендерний досвід, дітей старшого дошкільного віку умовно поділили на такі групи: статевотипізовану (чітке усвідомлення дітей статевих переваг та орієнтацій лише на представників своєї статі), індиферентну (позитивне ставлення до власної статі, середній рівень усвідомлення гендерних особливостей) та андрогінну (позитивне сприйняття своєї і протилежної статі, невелика вага стереотипізованих поглядів). Зазначено, що завдяки гендерній соціалізації дошкільника відбувається процес адаптації дитини в суспільстві, соціально-особистісне зростання, становлення особистості в соціумі, закладаються духовні, моральні та особистісні риси дітей старшого дошкільного віку, формуються суспільні відносини, риси характеру, накопичується соціальний досвід спілкування з іншими людьми. Виокремлено, що в процесі гендерної соціалізації твори художньої літератури відіграють величезну роль, а саме: вірші, оповідання, байки, притчі, прислів’я, приказки, загадки, казки, іграшки. Зосереджено увагу на соціалізуючому впливі казки. Зазначено, що казка містить у собі соціальну основу, утримує набір моделей поведінки, ситуації морального вибору, завдяки чому дитина дошкільного віку набуває уявлень про довколишній соціальний світ, знайомиться з людьми, що її оточують, та вчиться сприймати гендерні ролі у суспільстві.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125212233","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СОЛІДАРНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІЗ ПОЗИЦІЇ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ","authors":"Р. Л. Сойчук, Н. Б. Грицай, С. В. Лісова","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-21","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-21","url":null,"abstract":"У статті актуалізовано проблему формування національної солідарності в майбутніх учителів, що сприяє творенню консолідованої української нації як осердя повноцінного українського громадянського суспільства, зокрема в умовах відстоювання української державності. Розглянуто формування національної солідарності в майбутніх педагогів на гуманістичних засадах, що уможливлює формування ціннісного ставлення до іншого у полікультурному українському суспільстві та розуміння й усвідомлення потреби становлення української нації, уміння вибудовувати під час різних видів діяльності в закладі вищої освіти міжособистісну та міжнаціональну взаємодію, зорієнтовану на досягнення національної консолідації. Досліджено, що формування національної солідарності майбутніх учителів відбувається не лише під час освітньо-виховного процесу в закладі вищої освіти, а й під дією різних чинників виховного впливу та в різних соціальних контекстах. Доведено, що підґрунтям процесу формування національної солідарності у студентської молоді слугує система загальнолюдських і національних цінностей. Розкрито сутність понять «загальнолюдські цінності» та «національні цінності», визначено базову систему національних цінностей як національно-консолідаційного та регулювального чинників процесу ствердження української нації в умовах відстоювання української державності. Схарактеризовано особливості застосування системного підходу у формуванні національної солідарності майбутніх учителів як науково організованого постійного багаторівневого освітньо-виховного процесу розвитку й саморозвитку та зорієнтованого на формування складників національної солідарності майбутніх учителів, що охоплює проєктування всіх елементів національно спрямованого освітньо-виховного процесу з відповідними властивостями й системоутворюваними характеристиками.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"100 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134096965","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ","authors":"В. В. Перевознюк, Світлана Сошенко","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-07","url":null,"abstract":"У статті осмислюється досвід упровадження наукового проєкту «Експертний супровід конкурсу на здобуття літературної премії Кременчуцької міської ради імені Віктора Баранова» у Кременчуцькому університеті імені Михайла Остроградського, який реалізується з 2020 р. кафедрою лінгводидактики та журналістики. Започаткування проєкту було зумовлене тим, що 2019 р. у Кременчуці було організовано літературний конкурс, а викладачів кафедри запрошено до складу журі. Згодом до фахової експертизи творів було залучено здобувачів освіти – майбутніх учителів української мови і літератури. Доведено, що експертиза художніх творів виявилася корисним і дієвим шляхом формування фахових компетентностей, зокрема пов’язаних зі знанням літератури рідного краю. Проаналізовано серію уроків у ЗЗСО Кременчука і району, присвячених сучасній літературі Кременчуччини, яку провели у 2020–2021 рр. у процесі проходження навчальної і педагогічної практики майбутні вчителі української мови і літератури. Практиканти використовували, зокрема, й нестандартні уроки з метою підвищення зацікавленості учнів. У статті проаналізовано урок літератури для учнів 7-го класу, до основних цілей якого належить формування в учнів екологічної компетентності, адже любов до рідного краю передбачає турботу про довкілля, збереження природних ресурсів, дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Для проведення уроку було вибрано ліричні твори чотирьох кременчуцьких письменниць, твори яких номінувалися на здобуття літературної премії. Учні, аналізуючи поезії, акцентували увагу не лише на тематиці та ідейному змісті творів, а й на засобах художньої виразності, що сприяють сугестивності, тобто роблять твір переконливішим. На урок було запрошено авторок твору. У подальшому планується розроблення і проведення інтегрованих уроків із літератури рідного краю та інших предметів: алгебри (з аналізом літературних творів про Михайла Остроградського), історії (аналіз творів, присвячених Голодомору і сталінським репресіям), біології (аналіз фітонімів і зоонімів у творах), географії (аналіз топонімів і гідронімів). Доведено, що реалізація проєкту сприяла інтеграції літераторської спільноти міста з освітніми установами (гімназіями та університетом).","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129088022","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}