Pedagogical Sciences Theory and Practice最新文献

{"title":"ДОСВІД ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ У ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ","authors":"Тетяна Анатоліївна Вакалюк, Дмитро Антонюк, І. В. Новіцька, Л. А. Марцева, Н. С. Кот","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-12","url":null,"abstract":"Статтю присвячено актуальній проблемі – аналізу досвіду підготовки бакалаврів у галузі інформаційних технологій у провідних країнах світу. У сучасних умовах система вищої освіти потребує постійної модернізації, здатності випускати велику кількість спеціалістів з інформаційних технологій, здатних розвивати державу. Інформаційні технології дуже швидко розвиваються і є, власне, одним з інструментів розвитку країни. Саме тому одним із пріоритетів розвитку будь-якої країни є побудова інформаційного суспільства, що, безперечно, залежить від розвитку інформаційних технологій. Саме тому підготовці фахівців у галузі інформаційних технологій усе більше уваги приділяють не лише науковці всього світу, а й заклади вищої освіти для перегляду та переосмислення навчальних планів відповідно до вимог сьогодення. Підготовкою ІТ-фахівців у різних розрізах займалися багато вчених. Кожен із них приділяв увагу якійсь конкретно визначеній проблемі. У статті проаналізовано проблематику, яку досліджують вітчизняні науковці, що пов’язана з підготовкою фахівців з інформаційних технологій. Метою статті є аналіз підготовки бакалаврів у галузі інформаційних технологій у провідних країнах світу. Проаналізовано програми підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій у провідних закладах освіти світу за рівнем «бакалавр»: Delft University of Technology (Нідерланди), University of Cambridge (Велика Британія), University of Toronto (Канада), Carnegie Mellon University, Stanford University. Проведено детальний огляд навчальних планів підготовки фахівців з інформаційних технологій у зазначених університетах різних країн. Підсумовано, що навчальні плани підготовки бакалаврів у галузі інформаційних технологій є досить різними, адже у різних університетах вивчається різний спектр дисциплін, хоча є й багато схожих «універсальних» предметів, що є основою ІТ-галузі. Запропоновано закладам вищої освіти України для модернізації своїх навчальних планів брати собі за звичку переглядати навчальні плани раз на певний термін для порівняння із закладами освіти провідних країн світу. До перспектив подальших досліджень віднесено дослідження можливості інтеграції окремих курсів із провідних університетів світу до вітчизняних закладів освіти.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"98 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"113999533","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"С. І. Петрова","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-28","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-28","url":null,"abstract":"Сучасне суспільство вимагає конкурентоздатних фахівців, здатних спілкуватися професійно іноземною мовою за своїм фахом. Знання іноземної мови підвищує рівень професійної компетенції фахівців. У статті розглянуто використання технологій змішаного навчання на заняттях з англійської мови у закладах вищої освіти (на прикладі Поліського національного університету, факультету інформаційних технологій, обліку і фінансів). Визначено, що застосування змішаного навчання передбачає використання інформаційно-освітніх ресурсів, що дає змогу використовувати переваги очної та дистанційної форм навчання одночасно. Проаналізовано ставлення студентів до впровадження змішаного навчання на заняттях з англійської мови. Для проведення дослідження було використано метод опитування з метою збору та аналізу персональної інформації про респондентів. Описано результати анкетування студентів, що висловлювали думку респондентів щодо вивчення англійської мови в процесі реалізації змішаного навчання. Опитування студентів Поліського національного університету, факультету інформаційних технологій, обліку і фінансів продемонструвало низку недоліків: змішане навчання вимагає більших витрат часу порівняно з очними курсами через необхідність використання електронної пошти, дошки оголошень, можливі труднощі роботи Інтернету. Водночас проведене дослідження показало низку переваг змішаного навчання для студентів, серед яких – можливість удосконалення мовленнєвих навичок під час вивчення курсу «Ділова іноземна мова (англійська)» шляхом перегляду онлайн-відео за участі носіїв мови, можливість працювати в індивідуальному темпі незалежно від групи, можливість освоїти поглиблений курс та отримати результати тестування онлайн. Наголошено, що використання технологій змішаного навчання під час вивчення англійської мови сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу. Перспектива подальших досліджень полягає у діагностиці умов, які забезпечать подолання комунікативних бар’єрів студентів немовних спеціальностей.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122570360","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ","authors":"Н. П. Редзюк","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-17","url":null,"abstract":"Із розвитком інформаційних технологій потреба у цифровій компетентності майбутніх педагогів професійного навчання стає все більш нагальною. У професійній освіті викладачі, що володіють цифровими навичками, краще можуть підготувати своїх студентів до ринку праці, який швидко стає більш цифровим. У статті досліджуються педагогічні умови, необхідні для формування цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання у процесі професійної підготовки. Проаналізовано міжнародні стандарти ЮНЕСКО, Європейську рамку цифрової компетентності для громадян (DigComp 2.1) та освітян (Digcompedu), а також узагальнено критерії визначення та оцінювання цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання у процесі професійної підготовки. Надано комплексне визначення поняття «педагогічні умови формування цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання» як структурної оболонки педагогічних технологій, що зорієнтовані на підвищення якості викладання і навчання, поліпшення результатів здобувачів і підготовку викладачів до ефективного орієнтування та використання цифрових технологій у своїй професійній діяльності. Установлено, що важливими є такі педагогічні умови, як: інтеграція цифрових інструментів і ресурсів, практичний досвід, співпраця та мережування, рефлексивна практика, сприятливе середовище та ін., які сприяють формуванню цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання у процесі професійної підготовки. Окрім того, важливою умовою є мотивація педагогів до постійного професійного розвитку та самооцінки своєї цифрової компетентності. Доведено, що розроблення та впровадження національних стандартів цифрової компетентності майбутніх педагогів професійного навчання у процесі професійної підготовки на основі врахування найкращого світового досвіду сприятиме формуванню інтегральних характеристик особистості, яка динамічно поєднує знання, уміння, навички та ставлення щодо використання цифрових технологій для спілкування, власного розвитку, навчання, роботи, участі в суспільному житті відповідно до сфери компетенцій та дасть змогу майбутнім педагогами професійного навчання виконувати комплексні завдання у цифровому середовищі.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124271488","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ","authors":"Л. В. Борщевич, Н. В. Стець, Світлана Д. Коптєва, Т. О. Денисенко, О. В. Саєвич","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-11","url":null,"abstract":"Успіх у працевлаштуванні молодих спеціалістів залежить від того, наскільки вони вміють реалізовувати на практиці професійні компетентності, які були сформовані під час освітнього процесу. Виходячи з цього, практична складова навчання має ключове значення. Аналіз літературних джерел показав, що ґрунтовні дослідження щодо проблеми організації та проведення практичної підготовки майбутніх вчителів хімії, яка є необхідною для формування у студентів професійно-педагогічних компетентностей, достатньо обмежені. Тому пріоритетним завданням є пошук шляхів реалізації практичної підготовки студентів, особливо для організації її в дистанційній та он-лайн формах навчання, а також удосконалення і осучаснення методів та способів проведення усіх видів практик. У статті викладена чітка система організації всіх видів практичної діяльності на базі хімічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара для майбутніх вчителів хімії. Авторами статті зазначено, що проведення практичної роботи студентів відбувалося згідно з освітньою програмою бакалаврів за предметною спеціальністю «014.06 Середня освіта (Хімія)». У статті розглянуті особливості організації практичної підготовки майбутніх вчителів хімії в сучасних умовах; продемонстровано способи удосконалення класичних підходів проведення різних видів практик та їх адаптація під умови дистанційної та он-лайн форм навчання; показано ефективність запропонованих інноваційних методик та визначено результати, які при цьому формуються. Виходячи з навчального плану освітньої програми, проведення практик відбувається на різних етапах навчання із залученням студентів 1–4 курсів. Спочатку проводиться обчислювальна практика для студентів першого курсу, яка спрямована на формування інформаційно-цифрових компетентностей. На другому курсі відбувається навчальна лабораторно-хімічна практика, що передбачає набуття низки знань та навичок, необхідних для виконання обов’язків лаборанта в кабінеті хімії, та сприяє формуванню загальних і фахових компетентностей. Виробнича практика здійснюється з і без відриву від навчання та має форму виховної роботи для студентів 3 курсу та педагогічної роботи для студентів 4 курсу. Педагогічна робота складається з пасивного (пропедевтична практика) та активного (педагогічна практика) етапів. Педагогічна практика, яка є завершальною, дозволяє поєднати професійні знання здобувачів освіти з їхньою подальшою роботою у закладі середньої освіти. Виховна та педагогічні практики завершують формування у студентів усіх компетентностей, передбачених освітньою програмою. Реалізація практичної роботи студентів здійснювалась за допомогою платформи Microsoft 365 (Teams, Forms), веб-сервісів (ZOOМ, GoogleMeet, Skype), онлайн-порталу «На Урок» і «Всеосвіта».","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115711261","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА В УМОВАХ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ","authors":"О. О. Стечкевич, А. В. Букач","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-08","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-08","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано теоретичні аспекти та презентовано авторські ідеї методики формування цифрової компетентності педагога в умовах неформальної освіти. Виявлено, що дистанційна освіта, яка не є новим явищем, водночас для більшості вчителів зумовлює низку проблем у сфері цифровізації освіти (створення контенту для онлайн-просторів, вивчення основ цифрових технологій, ознайомлення з онлайн-педагогікою тощо). Проаналізовано досвід створення масових відкритих дистанційних курсів сМООС (connective Massive open on-line courses). Зроблено висновок, що відносно доступно створити технологічну інфраструктуру для доставки контенту, однак доволі складно будувати відносини й освітні співтовариства. Обґрунтовано актуальність педагогічної проблеми розроблення методики формування цифрової компетентності педагога. Уточнено, що методика як термін має подвійне значення (сукупність методів і наука про методи навчання). Запропоновано та описано авторські методики формування цифрової компетентності педагога, які реалізовано у навчанні за програмою «Цифрові інструменти Google для освіти» від МОН і Google Україна. Показано, що основна мета програми – формування цифрової компетентності освітян щодо використання можливостей цифрових інструментів Google у професійній діяльності. Описано переваги Google Workspace for Education, організації персонального інформаційного середовища викладача закладу освіти та застосування цифрових інструментів для організації ефективної взаємодії учасників освітнього процесу. Презентовано опис програми та акцентовано її унікальність (можливість вибору індивідуальної траєкторії навчання; асинхронний та синхронний режими роботи в безпечному та захищеному середовищі навчання; можливість паралельного навчання; комбінований розподіл часу на самостійну роботу в контексті практико-орієнтованого підходу; організація безпечної та безконфліктної роботи на різних пристроях). Висвітлено можливості поширення авторського досвіду та використання матеріалів закладами вищої освіти, обласними інститутами післядипломної освіти та регіональними центрами професійного розвитку педагогічних працівників.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128898102","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ СОЦІАЛЬНО- ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГАЛУЗІ ДО БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ","authors":"Н. С. Кушнір","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-15","url":null,"abstract":"У статті досліджено проблему формування готовності майбутніх фахівців соціально-психологічної галузі до безперервного професійного саморозвитку. Саморозвиток особистості – це надважлива соціальна проблема, яка очікує на адекватне осмислення того, наскільки заклади освіти створюють відповідні умови для реалізації особистості в професійній галузі, надаючи відповідні знання та навички, стимулюють її саморозвиток, чи навпаки, блокують його, провокуючи вихід її активності в небажаному напрямі. Саме тому проблема самовдосконалення людини, зокрема особистості майбутнього фахівця соціально-психологічної галузі, була і є надзвичайно актуальною. Метою статті визначено дослідження процесу формування готовності майбутнього фахівця соціально-психологічної галузі до безперервного самовдосконалення та самоосвіти. Автором статті досліджено структуру поняття «готовність майбутніх фахівців соціально-психологічної галузі до безперервного самовдосконалення та самоосвіти». Здійснено узагальнення наукових поглядів на структуру поняття «готовність майбутніх фахівців соціально-психологічної галузі до безперервного самовдосконалення та самоосвіти». Підкреслено, що формування готовності до професійного саморозвитку майбутніх фахівців соціально-психологічної галузі – процес тривалий, який вимагає певних зусиль та конкретних педагогічних заходів. Визначено етапи формування готовності до професійного саморозвитку майбутніх фахівців соціально-психологічної галузі через забезпечення мотивації до професійного саморозвитку студентів у процесі вивчення фахових дисциплін та активізації інтересу до майбутньої професійної діяльності та набуття студентами необхідного обсягу знань і практичних умінь для здійснення професійного саморозвитку (засвоєння майбутніми спеціалістами системи знань про сутність, зміст, особливості професійного саморозвитку; формування компетентності професійного саморозвитку; оволодіння практичними навичками і вміннями власного професійного саморозвитку студентів; підвищення рівня загальної ерудиції).","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129124332","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ-НЕФІЛОЛОГІВ НА ПЕРШОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ","authors":"К. І. Гейченко, Ж. М. Рагріна, О. Л. Соляненко","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-24","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-24","url":null,"abstract":"У статті розглядаються актуальні питання щодо мовної підготовки іноземних студентів, зокрема характеристика й особливості першого етапу навчання в закладі вищої освіти, урахування яких чинить вплив на ефективність викладання української мови як іноземної. Зазначені головна та спеціальні цілі початкового етапу мовної підготовки інофонів. Ми поділяємо думку викладачів-методистів, що провідне завдання мовної підготовки іноземців нефілологічних спеціальностей – сформувати в них комунікативну компетенцію в необхідному обсязі та досить високого рівня. Це необхідно, по-перше, для того щоб студенти були здатні до оволодіння спеціальними дисциплінами, які викладаються їм українською мовою паралельно з їхньою мовною підготовкою; по-друге, щоб оволодіння іноземною (українською) мовою допомагало іноземним студентам здійснювати комунікацію з носіями та представниками інших культур у побутових і навчально-професійних ситуаціях. Відомо, що практично всі мовні кафедри закладів вищої освіти організовують навчальний процес з урахуванням комунікативної методики на всіх етапах навчання. Як правило, навчальний процес у закладі вищої освіти розділяється на певні етапи, у яких є свої цілі: початковий, або перший; основний, або поглиблений; завершальний. За безперечної важливості всіх етапів особливим є перший, початковий, етап, який можна назвати адаптивним, тому що він закладає абсолютно новий для студентів режим праці саме вищого навчального закладу, нові форми й методи та, безумовно, нову взаємодію і спілкування. Перший етап має загальну мету та свої спеціальні цілі, що зумовлені етапом (початок навчання в закладі вищої освіти) і вступним змістом дисципліни «Українська мова як іноземна». У статті зроблено опис загальної та спеціальних цілей навчання цього етапу як із лінгвістичного, так і з психологічного аспектів. Важливо, що загальна мета як ідеальний результат мовної підготовки іноземних студентів-нефілологів може бути досягнута лише за умови адекватної реалізації всіх зазначених у статті проміжних цілей.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133022721","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВІРТУАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ ЯК СУЧАСНА ФОРМА РОБОТИ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"В. В. Сторож","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-23","url":null,"abstract":"У статті розглядаються особливості віртуальної екскурсії як однієї із сучасних форм освітньої діяльності дошкільнят, що дає змогу підвищити пізнавальний інтерес сучасних дітей. Доведено, що використання віртуальних екскурсій формує у дітей дошкільного віку потреби в отриманні інформації, підвищує мотивацію до пізнання, формує активну особистісну позицію. Методологічну основу дослідження становлять праці психологів, педагогів, які створили передумови для комплексного підходу до вирішення завдань розвитку дітей дошкільного віку. Розглянуто основні форми проведення віртуальних екскурсій: фотоподорож, мультимедійні презентації, відеоекскурсії, інтерактивне спілкування за допомогою мережі Інтернет. Визначено основні етапи створення віртуальної екскурсії: підготовчий, основний, завершальний (результат), які включають у себе тему, цілі, завдання, зміст та маршрут екскурсії, збір матеріалу, оформлення презентації та відеоролика. У сучасному освітньому процесі особливу цінність становлять віртуальні екскурсії, наприклад по рідному місту, вони дають змогу будь-якої пори року опинитися в будь-якому куточку міста, що зазвичай недоступне через віддаленість та погодні умови. Виховання любові до рідного міста – це тривалий за часом та трудомісткий процес, який слід починати з дітьми якомога раніше. Знайомство з малою батьківщиною необхідно здійснювати систематично протягом тривалого часу, використовуючи опору на візуальне сприйняття, інакше не буде позитивного результату, буде втрачено інтерес до вивчення рідного міста. Під час ознайомлення старших дошкільнят із рідним містом показані можливі способи використання віртуальних екскурсій у навчально-виховному процесі закладів дошкільної освіти, система віртуальних екскурсій може бути використана в практичній діяльності дошкільних закладів. Доведено, що пізнавальний інтерес сучасного дошкільника успішно реалізується через організацію віртуальних екскурсій, підвищує мотивацію до пізнання, формує активну особистісну позицію у навколишньому світі.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131690905","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УПРОВАДЖЕННЯ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАДАЧ В КУРСІ ФІЗИКИ ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ПРИ ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО НАПРЯМУ","authors":"В. Г. Таран, C. В. Губарєв, С. І. Головко, Т. М. Дорожка","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-29","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-29","url":null,"abstract":"Розробка сучасної методики вивчення фізики для здобувачів технічних спеціальностей у руслі компетентнісного підходу є пріоритетною задачею інженерної освіти. З літературних джерел відомо, що в умовах науковоємного виробництва її вирішення залежить від системності й методичної доцільності застосування різних форм та дидактичних засобів навчання. Ефективне набуття фахових компетентностей студентами у вищих технічних навчальних закладах успішно реалізується за допомогою впровадження в навчальний процес компетентнісно-орієнтованих задач з фундаментальних дисциплін, насамперед фізики, оскільки вона є базовою для освоєння технічних дисциплін широкого спектру виробничого застосування. Тому доцільно розглядати особливості трансформації та адаптації стандартного навчально-методичного комплексу дисципліни «Фізика» вищого навчального закладу до предметно-професійного спрямування фахової підготовки здобувачів. У роботі висвітлені нові науково-методичні результати практичного спрямування, які можуть бути впроваджені при розробці та застосуванні компетентнісно орієнтованих задач в курсі загальної фізики для електро- та теплоенергетичного напрямів. Як приклад, розроблено варіанти компетентнісно-орієнтованих задач із застосовуванням методики наочного представлення процесів формування електрорушійної сили електромагнітної індукції в різний спосіб її збудження, що розкриває сутність як фізичних процесів, так і технічних різновидів роботи електрогенераторів різного призначення. При цьому ефективно формуються елементи фахових компетентностей майбутніх спеціалістів. За своїм змістом такий тип задач включає в себе не тільки навчальний, але й інженерно-конструкторський аспекти. На основі ОПП спеціальностей 141 «Електроенергетика» та 144 «Теплоенергетика» складено таблиці міжпредметних зв’язків дисциплін циклу професійної підготовки за тематикою загального курсу фізики. На природничо-фундаментальному рівні вивчаються відповідні фізичні закони та напрацьовуються методи щодо їх розв’язань на основі відтворення правильних методик розв’язку. А на рівні встановлення міжпредметних зв’язків відбувається інтеграція матеріалу споріднених тем для розв’язування виробничих процесів.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124556885","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗМІСТ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ","authors":"Н. І. Дичка, О. І. Гураль, Л. В. Ломакіна","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-05","url":null,"abstract":"У статті розглядаються змістові компоненти навчання англомовного професійно орієнтованого писемного мовлення майбутніх бакалаврів інформаційних технологій. Розглянуто сучасні тенденції викладання англійської мови та мовні потреби студентів. У роботі визначено, що у студентів ІТ-спеціальностей необхідно сформувати навички написання технічної документації, зокрема специфікації вимог до програмного забезпечення, для власного розроблення програмного забезпечення. У статті ми розглядаємо специфікацію вимог до програмного забезпечення як технічний документ (відповідно до стандарту IEEE- 830), що визначає вимоги й порядок створення програмного продукту, відповідно до якого він розробляється та приймається до реалізації. З огляду на державні стандарти та навчальну програму з англійської мови технічного спрямування основною метою навчання англійської мови студентів бакалаврату технічних закладів вищої освіти є розвиток таких комунікативно-мовленнєвих компетентностей, як мовленнєва, лінгвістична, соціокультурна та навчально-стратегічна. Навчальні компоненти були визначені щодо зазначених компетентностей. Складниками першого змістового компоненту є: 1) сфера спілкування, методи, види спілкування, функції, ситуації (у нашому випадку сфера спілкування професійно орієнтована, сфера комп’ютерної та програмної інженерії – створення специфікації вимог до програмного забезпечення); 2) комунікативні цілі та наміри (повідомлення про програмний продукт); 3) теми, проблеми і тексти (теми мають бути проблемного характеру). Другий складник змісту навчання пов’язаний із формуванням у студентів- бакалаврів лінгвосоціокультурної компетентності, яка складається із соціолінгвістичної, соціокультурної, соціальної. Третій складник змісту навчання професійно орієнтованого писемного мовлення пов’язаний із формуванням мовних компетентностей. Це лінгвістичний матеріал, закладений у специфікацію вимог для розроблення програми (лексичний, граматичний та для навчання техніки письма). Четвертий компонент предметного аспекту змісту навчання має забезпечити формування навчально-стратегічної компетентності – володіння різноманітними навчально-комунікативними стратегіями та вміння використовувати їх у процесі вивчення англійської мови.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"707 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124284816","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}