Pedagogical Sciences Theory and Practice最新文献

{"title":"УКРАЇНО-НОРВЕЗЬКІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"О. С. Іваницька","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-26","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-26","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості україно-норвезьких відносин у сфері вищої освіти, що сприяють максимальному набуттю професійних компетентностей через усесторонню роботу над професійним становленням майбутнього фахівця, зокрема, через залучення до міжнародної мобільності для отримання передового практичного досвіду. Війна в Україні вплинула на функціонування усіх сфер життєдіяльність громадян. Держава сприяє участі у програмах двостороннього та багатостороннього міжнародного обміну здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників. Доведено, що сьогодні Норвегія пропонує вагому підтримку українським студентам, школярам та біженцям загалом. Створюються безкоштовні курси вивчення мови, що сприяє активному вступу молоді на навчання в норвезькі університети і коледжі. Університет Норд розробляє спеціальні освітні програми і працює над спрощенням процедури навчання для українських біженців, які перебувають у Норвегії. Уряд Норвегії оголосив про продовження програми стипендій для українських студентів, які знаходились у Норвегії до 24 лютого 2022 року. Акцентовано увагу на важливості, в контексті наукової співпраці України і Норвегії, Проєкту «Україна – Норвегія», запущеного у Національному університеті «Львівська політехніка. Одним з актуальних напрямів цього Проєкту стали курси професійної перепідготовки звільнених у запас кадрових військовослужбовців Збройних сил України та членів їхніх сімей, що були організовані в Інституті адміністрування та післядипломної освіти Львівської Політехніки. Зазначено, що важливим для збереження національної самоідентифікації українців в Норвегії є надання можливості вивчення української мови, історії України для учнів і студентів з України. Забезпечення таких умов освітніми закладами Норвегії допоможе уникнути «втрати» потенційних молодих спеціалістів і загалом громадян України для нашої держави через зміну національно-патріотичних ціннісних орієнтирів.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"2013 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127415632","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ","authors":"І. М. Непорада","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-20","url":null,"abstract":"У статті наголошено, що значний потенціал мають засоби усної народної творчості, які сприяють формуванню громадянської компетентності молодших школярів та пізнанню учнями історичного минулого та культурних традицій українського й інших народів. Сучасна система освіти забезпечує недостатній емоційно-духовний зв’язок школярів із усною народною творчістю та здійснює вплив на формування громадянської компетентності молодшого школяра, тому акцентовано увагу на створенні відповідних педагогічних умов. Окреслено педагогічні умови формування громадянської компетентності молодших школярів. Реалізація першої педагогічної умови – наявність позитивної мотиваційної настанови учнів щодо розвитку їхньої національної самосвідомості – здійснювалася шляхом посилення уваги на застосуванні методів стимулювання поведінки та діяльності школярів (заохочення, схвалення, вдячність), прийомів вітагенної технології (стартової актуалізації життєвого досвіду, вітагенної проєкції (актуалізація мети), натхнення та аналогії). Упровадження другої педагогічної умови – розширення та вдосконалення методів, прийомів і засобів виховного впливу усної народної творчості на особистість школяра в різних видах діяльності (художньо-мовленнєва, ігрова, театралізована, комунікативна) – передбачало використання широкого арсеналу методів навчання й виховання, що поділялися на народно-педагогічні, методи виховання патріотичного досвіду, традиційні й інноваційні (бесіда, розповідь, роз’яснення, імпровізація, повчання, порада, сторітелінг, різновиди ігрових методів і методу проєктів тощо). Реалізація третьої педагогічної умови – використання потенціалу етнопедагогіки та краєзнавчого матеріалу в позакласній роботі з молодшими школярами – реалізується в процесі індивідуальної, групової та масової позакласної роботи. Використання потенціалу етнопедагогіки та краєзнавчого матеріалу в позакласній роботі з молодшими школярами є невід’ємною частиною національної освіти, у процесі якої генерується відчуття громадянськості, дбайливе ставлення до духовних цінностей рідного краю, почуття любові до малої батьківщини, активна громадянська та соціальна позиція. У статті досліджено рівень сформованості громадянської компетентності молодших школярів, обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування громадянської компетентності учнів молодших класів засобами усної народної творчості. З огляду на результати експериментального дослідження доходимо висновку про доцільність впровадження педагогічних умов формування громадянської компетентності молодших школярів. Проведена робота не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми та засвідчує перспективність подальшого вивчення потенціалу усної народної творчості у формуванні громадянської компетентності учнів початкової школи в позашкільних закладах освіти.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130349030","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ НАРОДНОЇ МУЗИЧНОЇ ІГРАШКИ У ВИХОВАННІ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ (ХІХ – ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ ХХ СТ.)","authors":"Т. В. Окольнича, О. Є. Лобода","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-02","url":null,"abstract":"У статті на основі аналізу етнографічних досліджень вивчено народну музичну іграшку як засіб виховання українських дітей ХІХ – першої чверті ХХ ст. Наголошено, що нового прочитання потребує педагогічний дискурс ХІХ – першої чверті ХХ ст., адже саме цей історичний період є надзвичайно плідним дослідницьким полем – це час бурхливих суспільних, політичних, економічних перетворень, що змінювали традиційну українську сім’ю. Саме у цей час педагогічні, культурологічні пошуки педагогів мали етнографічний, етнологічний характер, основною метою яких було збирання, висвітлення й розкриття народної педагогіки: українського фольклору, звичаїв, обрядів, релігійних вірувань, символів, народного мистецтва, дитячих розваг, іграшок тощо. Зауважено, що спеціальних іграшок для дітей було дуже мало, зокрема й музичних. Іграшки діти зазвичай робили собі самі, старші інколи передавали їх меншим і тільки інколи робили це дорослі селяни. Виготовляючи самостійно іграшки, діти розвивалися й росли. Дорослі всіляко заохочували дітей до виготовлення іграшок і з повагою ставилися до дитячих промислів. Для малюків батьки та гончарі виготовляли іграшки-брязкальця. Поширеною іграшкою українських хлопчиків і дівчаток до трьох років були глиняні свистунці. Українські хлопчики із шести років виготовляли іграшки-забави, що видавали певні тони – музичні інструменти, які виготовлялися з природних матеріалів. Такими іграшками гралися й дівчатка. У публікації автори зупиняються на характеристиці технології виготовлення таких дитячих музичних інструментів (дудки, гуркалки, жухалки, фуркала, свистки, пищала тощо). Серед шумових духових іграшок найбільш популярними в дитячому товаристві були дудки через доступність та простоту їх виготовлення.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115736593","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УПРОВАДЖЕННЯ ЕКСКУРСІЙ ДО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ УКРАЇНИ 1917–1919 РР.","authors":"О. Д. Наровлянський","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-01","url":null,"abstract":"Стаття присвячена недостатньо дослідженій темі використання екскурсій у середній школі за часів Української Народної Республіки, Української гетьманської держави та Директорії. Для написання статті використано маловідомі архівні матеріали фонду Міністерства освіти 1917–1919 років у Центральному державному архіві вищих органів влади України. До наукового обороту залучено низку маловідомих та раніше не досліджених архівних матеріалів. Досліджено процес упровадження українознавчих елементів та курсів в середніх навчальних закладах в 1917–1918 роках, зокрема українознавства, української мови та літератури, історії України, географії України, що не викладалися в школах до цього періоду. Відзначено, що в курсі українознавства та інших курсах українознавчого спрямування, які планувалося впровадити у школи, було передбачено широке використання навчальних екскурсій. Висвітлено процес роботи комісій з розробки та затвердження нових навчальних програм з історії, географії, природознавства, інших предметів, до змісту яких вводилися навчальні екскурсії. Показано роль окремих діячів освіти, зокрема С. Русової, Ф. Тушкана, Н. Мірза-Авакянц та інших, в процесі розробки програм та упровадженні екскурсій в школи. Висвітлено тематику екскурсій, які було включено до навчальної програми з географії. Визначено місце, що відводилося екскурсіям в освітньому процес шкіл досліджуваного періоду. Проаналізовано методичні рекомендації щодо підготовки та проведення навчальних екскурсій, зокрема підготовки вчителя та учнів до екскурсії, організації групової роботи учнів, методики пояснення вчителя, організації ігор. Підкреслено, що вперше методичні рекомендації було включено безпосередньо до навчальних програм з різних предметів (зокрема географії та природознавства). Висвітлено діяльність окремих навчальних закладів з упровадження екскурсій в освітній процес. Вказано на проблеми, з якими стикалося проведення екскурсій та які заважали їх поширенню, зокрема складна соціально-політична ситуація, військові дії, порушення залізничного та пароплавного сполучення, епідемії.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131089342","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИКЛАДАННІ МЕДИКО-ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ","authors":"О. О. Пилипенко","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-21","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-21","url":null,"abstract":"У статті описується досвід використання сучасних методик інформаційних технологій під час вивчення предметів «Медична хімія» і «Біологічна та біоорганічна хімія» в медичному університеті. У роботі обґрунтовано доцільність упровадження саме тих технологій, які охоплювали би всі етапи навчання за циклової системи. Мотивація та правильна постановка мети й цілей для студентів є тією рушійною силою, яка буде спонукати їх до успішного завершення вивчення предмета. Тому у статті розглядається застосування спеціальних освітніх дорожніх карт, які студенти формували разом із викладачем. Техніка «OKR – Objective & Key Results» допомогла правильно сформувати завдання, цілі для кожного студента, а також створити власний план реалізації поставлених завдань. Доведено ефективність використання на заняттях із хімії медичного спрямування різноманітних завдань із застосуванням цифрових платформ (наприклад, Canva), онлайн-дошок, гейміфікованих онлайн-програм для вирішення тестових завдань (наприклад, Кahoot), що викликають зацікавленість та спонукають творчо мислити й заглиблюватися у вивчення дисципліни. Також проаналізовано результати співпраці викладача та студентів. Для цього проведено підсумкові вправи на етапі завершення вивчення предмета, а також удосконалено вміння студентів робити самоаналіз. Було використано методику, що отримала назву «Key Performance Indicators», яка дає змогу визначити те, наскільки ефективно працював студент, щоб досягнути поставлених цілей. Крім того, у статті проаналізовано роботу вчених у цьому напрямі, розглянуто їхній досвід застосування інформаційних технологій в освітньому процесі для покращення сприймання матеріалу здобувачами освіти. У статті порівнюються та узагальнюються результати роботи студентів і їх враження від навчання за техніками сучасних ІТ. Згідно з даними, що отримані під час спілкування, анкетування, та за рівнем знань зроблено висновок, що активізація діяльності студентів різними сучасними засобами цифровізації дає позитивний результат. Знання, які отримані здобувачами освіти, є більш ґрунтовними та глибокими.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115693197","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АДАПТАЦІЯ КУРСАНТІВ ДО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ","authors":"С. В. Шевченко, Марина Горліченко, К. В. Буренкова","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-20","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню особливостей адаптації курсантів першого курсу до навчання у вищому військовому закладі та впливу особливостей воєнного стану на їхню адаптацію. У статті проаналізовані підходи до вивчення адаптаційних процесів у першокурсників-курсантів. Оскільки у фаховій літературі єдиного підходу до класифікації адаптації немає, то відповідно до конкретних критеріїв адаптацію розглядають як явище позитивне чи негативне. Адаптованість особистості проявляється в емоційному стані і соціально значущих почуттях (відчуття душевного комфорту, рівноваги, психоемоційної стабільності, стану вдоволеності, позитивні стосунки з членами групи, відсутність стресу та відчуття загрози і т. п.) та показниках адаптованості (впевненість у собі, адекватність самооцінки, ясність самосвідомості, відповідальність, уміння долати перешкоди). Доведено, що ключовими педагогічними умовами адаптації курсантів до навчання у військових вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) вважають: достатню мотивацію до навчання; позитивне відношення до них молодших командирів; психологічну стійкість до подолання труднощів військової служби; наявність достатньої освітньої бази для оволодіння військовими спеціальностями та інше. В умовах російського вторгнення в Україну були проведені певні зміни в продовженні навчального процесу у Військовій академії: деякий час курсанти перебували поза межами навчального закладу і виконували військові завдання на своїх постах, заняття були припинені. Як тільки з’явилась можливість проводити навчальні заняття за навчальними програмами почалися нові труднощі, пов’язані з великим навантаженням та розташуванням у нових місцях, автори дослідили вплив таких змін на адаптацію курсантів та на навчально-виховний процес загалом, який спрямований на підготовку високо мотивованих професійних військовослужбовців. Доведено дослідженнями багатьох учених, що адаптація – це процес вироблення певного режиму функціонування особистості, тобто бачення її в конкретних умовах місця і часу в такому стані, коли всі духовні і фізичні сили спрямовані й витрачаються лише на виконання основних завдань, у нашому випадку – на навчання та виховання. Авторами у статті проаналізовано особливості процесу адаптації курсантів-першокурсників до навчання в умовах вищого військового навчального закладу з урахуванням того, що адаптаційний період відбувається в них по-різному, залежно від їхніх індивідуально-психологічних особливостей, рівня готовності до навчання у вищій школі. Грамотно організований процес первинної адаптації курсантів дає можливість їм у майбутньому долати труднощі, які трапляються в періоди спеціалізації та професіоналізації у військовому ВНЗ.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125606190","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖІВ: СУТНІСТЬ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ","authors":"Н. В. Заверико, О. І. Іваницький, В. О. Яковенко","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-14","url":null,"abstract":"У статті з’ясовано сутність професійної мобільності студентів медичних коледжів як інтегрованого особистісного утворення, що характеризується прагненнями розкривати власний потенціал у різних видах медичної діяльності, знаннями про власні потенційні можливості й оновлені вимоги медичної праці, уміннями швидко сприймати зміни в медичній галузі й реагувати на них, бути відкритим до інновацій, розв’язувати стандартні й нестандартні ситуації, розвивати креативне інноваційне мислення, прогнозувати власні позитивні зміни, розвивати особистісні якості та сприяти розвитку професійного акме. Встановлено, що поняття «професійна мобільність студентів медичних коледжів» поєднує декілька важливих складників: готовність та здатність студентів медичних коледжів до професійної діяльності, яка виражається в професійній компетентності фахівця; вміння адаптуватися до нових умов (медичних, соціальних, управлінських), навички використання інноваційних технологій і обладнання у професійній діяльності; здатність приймати відповідальність за самостійно прийняті рішення; постійне вдосконалення, саморозвиток та реалізацію в професійній діяльності і професійному співтоваристві. Доведено, що в процесі навчання в медичному коледжі у студентів суттєво зростає рівень сформованості професійної мобільності. На початку навчання студенти дещо перевищують свої реальні можливості. На старших курсах на самооцінку готовності до подальшої професійної мобільності впливає наявність особистого професійного досвіду – його присутність дає змогу студентам досить реально оцінювати свої можливості, тоді як відсутність досвіду спонукає до деякої невпевненості та зниження розуміння своєї здібності до професійної мобільності.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"277 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134089243","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ АКТОРА У ПРОЦЕСІ СТВОРЕННЯ ДИПЛОМНОЇ ВИСТАВИ","authors":"Надія Стадніченко","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-19","url":null,"abstract":"Зміст статті полягає у висвітленні процесу формування вмінь і навичок професійного спілкування майбутніх акторів відповідно до етапів підготовки до кваліфікаційного екзамену, а саме створення дипломної вистави. З метою вивчення всіх аспектів цього питання розглянуто науково- теоретичні, педагогічні, мистецтвознавчі підходи до зазначеної проблеми в роботах відомих вітчизняних і зарубіжних науковців, театральних педагогів та діячів театру. Підкреслюється роль театру як суспільно значущого видовищного мистецтва, популярність якого зумовлена його специфікою – публічним показом різножанрових літературних творів із використанням різноманітних засобів художньої виразності, спрямованих на налагодження людського взаєморозуміння в усіх аспектах життя. Наголошується на важливості ролі театру у процесі відкриття кожним окремо взятим індивідом та суспільством загалом додаткових можливостей для спілкування на емоційному, інтелектуальному, етичному й естетичному рівнях. Професійне спілкування актора визначається як провідна ознака його творчої діяльності. Зроблено акцент на важливості підготовки майбутнього актора до комунікації, налагодження спілкування з глядачем, провокування його на емоційні реакції щодо подій на сценічному майданчику з метою повноцінної реалізації творчого задуму. Зосереджено увагу на важливості ролі актора у здійсненні сценічної взаємодії у процесі суб’єкт-суб’єктного, суб’єкт-об’єктного та суб’єкт- предметного спілкування з використанням засобів, що притаманні різним видам мистецтв. Підкреслюється важливість напрацювання акторами, учасниками творчого проєкту навичок прийняття необхідних рішень щодо організаційних і творчих проблем, налагодження процесу професійного спілкування між членами колективу, їх тісної взаємодії у процесі випуску кваліфікаційної вистави. Висвітлено методи формування вербальних і невербальних засобів професійного спілкування актора у процесі опанування знань із фундаментальних, професійно орієнтованих дисциплін, а саме: «Майстерність актора», «Сценічна мова», «Сценічний рух», «Вокал», «Хореографія», «Історія зарубіжного театру», «Історія українського театру», «Психологія мистецтва», «Етика», «Історія мистецтва». Визначено етапи створення дипломної вистави, рівні оволодіння засобами акторської майстерності на кожному етапі та практичного використання набутих професійних умінь і навичок кожним студентом. Висвітлено напрями пошуку шляхів удосконалення творчого та організаційного аспектів освітнього процесу у вищому навчальному закладі з метою підвищення рівня фахової підготовки майбутніх акторів, формування їх готовності до професійного спілкування під час роботи над роллю у кваліфікаційній виставі.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127588582","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ БАКАЛАВРІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Л. П. Карнаух, О. М. Мельникова","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-16","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз проблеми формування фахових компетентностей здобувачів вищої освіти в умовах сучасного ЗВО. Наголошено на тому, що соціальна значущість діяльності вихователя закладу дошкільної освіти висуває низку вимог щодо якості його професійної підготовки згідно з вимогами стандартів вищої освіти, що відображені в освітньо- професійній програмі «Дошкільна освіта». Здійснено огляд сучасних наукових досліджень щодо важливих аспектів професійної підготовки бакалаврів дошкільної освіти, проте виявлено, що питання інтеграції теоретико-практичної підготовки до роботи з дітьми дошкільного віку недостатньо висвітлюються. Мета статті полягає у здійсненні аналізу освітньо-професійної програми «Дошкільна освіта» у контексті теоретико-практичної підготовки бакалаврів дошкільної освіти в закладі вищої освіти. Розкрито сутнісне та змістове наповнення понять «компетентність», «фахові компетентності»; розглянуто теоретико-практичні засади реалізації завдань ОПП в умовах освітнього процесу фахової підготовки бакалаврів факультету дошкільної та спеціальної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Окреслено напрямки інтеграції теоретичної та практичної складових частин освітньо- професійної програми «Дошкільна освіта» для забезпечення ефективної фахової підготовки здобувачів вищої освіти. Зокрема, акцентовано увагу на змісті ОПП підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня. Проаналізовано особливості ОПП, яка реалізується в динамічному професійно-орієнтованому, інформаційно насиченому освітньому просторі з акцентом на формування фахових компетентностей здобувачів вищої освіти, спрямована на розвиток критичного мислення, практичних навичок та творчого потенціалу бакалаврів, забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти. Наголошено на тому, що унікальність освітньо-професійної програми «Дошкільна освіта» ґрунтується на інтеграції теоретичної та практичної складових частин у підготовці бакалаврів дошкільної освіти, що здійснюється на базі Центру розвитку дитини «Дивосвіт», Академії обдарованих дітей «Вундеркінд» факультету дошкільної та спеціальної освіти, в освітньому середовищі яких здобувачі мають змогу набувати фахових компетенцій.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128996449","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМУНІКАТИВНА СПРЯМОВАНІСТЬ НАВЧАННЯ ДІАЛОГІЧНОГО ТА МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ","authors":"Ю. А. Герасименко","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-12","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано комунікативну спрямованість навчання діалогічного та монологічного мовлення у процесі підготовки студентів- філологів. Відповідно до впровадженого компетентнісного підходу, який реалізується в діалогічній та монологічній формах, визначено, що сьогодні важливу цінність має формування монологічного і діалогічного мовлення у студентів-філологів. Це пов’язано з тим, що діалогізація відображає природу дидактичної взаємодії, сприяє створенню сприятливих умов для здійснення діалогічного спілкування у системі відносин «науково- педагогічний працівник ‒ студент» на практичних заняттях з англійської мови, а монолог в процесі мовленнєвого спілкування знаходиться в постійній взаємодії з діалогом. У процесі аналізу даної проблематики було розглянуто особливості навчання монологічного та діалогічного мовлення студентів-філологів на практичних заняттях з англійської мови. Крім того, описано різні методи, вправи, прийоми та технології з метою розвитку комунікативно- мовленнєвих умінь майбутніх філологів в процесі виконання ними різних форм монологічного та діалогічного мовлення, що сприяє формуванню комунікативних, мовленнєвих, професійних умінь і навичок спілкування, а також сприяє вираженню вербальних засобів спілкування, що активізує навчальний процес і забезпечує оволодіння студентами-філологами матеріалу лексичного та граматичного характеру. Сформовано висновки, що добре розвинене зв’язне мовлення студента- філолога має вагоме значення у формуванні та розвитку особистості, допомагає мислити чітко і ясно в процесі висловлювання та легко налагоджувати контакти, підтримувати розмову і спілкуватися з людьми.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117045998","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}