Pedagogical Sciences Theory and Practice最新文献

{"title":"ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У КОНТЕКСТІ ПРОТИДІЇ НЕБЕЗПЕЦІ ІНФОРМАЦІЙНОГО НАСИЛЛЯ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ","authors":"Юлія Глінчук","doi":"10.26661/2786-5622-2024-1-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-11","url":null,"abstract":"Звертається увага на те, що побічним наслідком тотальної інформатизації стало стрімке поширення інформаційного насильства, яке часто реалізується через засоби масової інформації – пресу, інтернет, телебачення, радіо тощо. Акцентується, що ця проблема актуалізувалася під час війни, адже московська пропаганда постійно використовує мас-медіа для поширення панічних і антидержавницьких настроїв в українському суспільстві. Стверджується, що дієвим механізмом протидії інформаційному насильству, яке реалізується через засоби масової інформації, є медіаграмотність, яка дозволяє свідомо сприймати та критично тлумачити інформацію, отриману з різних медіа, відділяти реальність від її віртуальної симуляції. Підкреслюється важливість формування медіаграмотності майбутніх педагогів, зважаючи на їхню соціальну роль. Зазначається двовекторність формування медіаграмотності майбутніх педагогів: по-перше, вони самі повинні бути медіаграмотними, по-друге, вони повинні бути готовими до формування медіаграмотності тієї вікової категорії здобувачів освіти, з якою працюватимуть. Аналізується досвід формування медіаграмотності студентів педагогічних спеціальностей, на основі чого робиться висновок про провідну роль у формуванні медіаграмотності майбутніх педагогів загальноуніверситетських дисциплін. Водночас вказується на невикористання потенціалу безпекових дисциплін. Окреслюється низка проблем організаційно-методичного характеру у викладанні загальноуніверситетських дисциплін, які знижують ефективність формування медіаграмотності майбутніх педагогів. Робиться висновок про те, що формування медіаграмотності майбутніх педагогів повинне передусім починатись із планування відповідної змістовно-процесуальної «траєкторії», яка за законами логіки та цілісності наскрізно пройде через відповідні освітні програми, навчальні плани та плани виховної роботи. Окреслюються перспективи подальших наукових розвідок.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"40 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140665692","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОСВІТНЬОГО ЛІДЕРСТВА МАЙБУТНІХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ","authors":"Андрій Горбатюк","doi":"10.26661/2786-5622-2024-1-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-06","url":null,"abstract":"У статті автор розкрив потенціал використання штучного інтелекту під час формування компетентностей освітнього лідерства майбутніх військовослужбовців Національної гвардії України. Наукова розвідка здійснена з опорою на системний, праксеологічний методологічні підходи, принципи відкритості та неперервності професійної освіти. Відзнакою статті є орієнтування на розуміння освітнього лідерства в системі професійної підготовки військовослужбовців Національної гвардії України для здійснення різних форм взаємодії для ефективної комунікації між гвардійцями для досягнення цілей: навчальних та інформаційних, виховних і переконувальних, розвивальних і спонукальних. У змісті статті виокремлено переваги, виклики та способи їх вирішення в реаліях українського сьогодення. У статті розкрито групи компетентностей освітнього лідерства з урахуванням стандартизованих програмних вимог до змісту програм фахової підготовки майбутніх військовослужбовців Національної гвардії України. Автором зосереджено увагу на можливостях використання нейронної мережі GPT для генерації й обробки текстів професійної та соціально значущої тематики, перекладу, підготовки сценаріїв професійно спрямованих дозвіллєвих і виховних заходів, перекладу, проведення тренувальних занять з розвитку комунікативних технік майбутніх гвардійців. Зазначено, що в умовах провадженого воєнного стану, коли розширено коло повноважень і функціональних обов’язків офіцерів Національної гвардії України, пріоритетного значення набувають питання приватності та професійної етики, а в контексті забезпечення якості професійної освіти – суворе дотримання норм академічної доброчесності під час використання потенціалу штучного інтелекту у процесі фахової підготовки майбутніх військовослужбовців Національної гвардії України.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"21 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140659765","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"AD-HOC-МЕТОД НАВЧАННЯ У ВЕББАЗОВАНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ІНТЕГРАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ","authors":"Ю. Л. Романишин","doi":"10.26661/2786-5622-2024-1-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-20","url":null,"abstract":"У статті схарактеризовано та визначено особливості ad-hoc-методу навчання в рамках веббазованого освітнього середовища закладу вищої освіти, обґрунтована доцільність активного застосування концепції управління знаннями в освітньому процесі. Акцентованого увагу на тому, що поступ глобалізованих інформаційних інтернет-сервісів, концепцій семантичної мережі, інструментів керування мережею знань сприяє стрімкому розвитку концепції веббазованого навчання, пропонує значні можливості для освітнього процесу. Роль викладачів-модераторів у процесі такого навчання полягає в тому, щоб освітнє середовище враховувало потреби студентів і забезпечувало їх ефективною навчальною підтримкою, стимулювало навчальний і професійний розвиток. Сучасні технології в освітньому процесі вищої школи уможливили поширення такої тенденції освіти, як навчання з будь-якого місця. Тому в рамках цієї тенденції досить ефективно реалізуються концепції гібридного й активного навчання, які поєднують педагогічні принципи гнучкості в освітньому процесі закладу вищої освіти та професійного «занурення». Непрості умови функціонування та розвитку українського освітнього простору сприяли швидкому перенесенню традиційного освітнього процесу у віртуальне середовище. Тому нині маємо гібридний освітній процес у закладі вищої освіти – поєднання дистанційного навчання (на основі концепції е-навчання) із традиційним освітнім процесом, який підкріплений веббазованими освітніми середовищами навчання з онлайн-освітніми платформами та сервісами. Охарактеризовано концепцію управління знаннями та виокремлено такі її ключові аспекти: технологічно-орієнтоване управління інформацією та знаннями, навчання в інтегрованому освітньому середовищі, комп’ютерно-підтримуване спільне навчання, ергономіка програмного забезпечення тощо. Ad-hoc-метод навчання варто розглядати як невід’ємну частину роботи зі знаннями. Оскільки таке навчання відбувається за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, то з технічного погляду воно потребує конвергенції системи управління знаннями та системи веббазованого навчання. Метод аd-hoc-навчання реалізується в ad-hoc-середовищі, яке є інтегрованим предметним веббазованим освітнім середовищем для підтримки фахівців, залучених до виконання конкретного завдання. Установлено, що метод ad-hoc-навчання розширює та збагачує сферу навчальних активностей і діяльності, є більш гнучким методом навчання порівняно із традиційною, усталеною моделлю навчання у закладі вищої освіти.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"104 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140659198","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ORGANISATIONAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS OF FOREIGN LANGUAGE PROFESSIONALLY ORIENTED STUDENT`S TRAINING OF HIGHER AGRICULTURAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS","authors":"О. І. Піддубцева","doi":"10.26661/2786-5622-2024-1-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-18","url":null,"abstract":"The relevance of the study is determined by the active processes of reforming higher education in Ukraine and current trends in language training of agricultural specialists, which stimulate the scientific and educational environment to improve and find new conditions for foreign language training. In this regard, the purpose of our scientific development is to determine the organisational and pedagogical conditions for foreign language vocationally oriented training of higher agricultural education students. To achieve this goal, we used a set of theoretical research methods to analyse, synthesise, generalise, compare and systematise theoretical data. After analysing the results of foreign and domestic studies, it is found that today there is no single approach to defining the content and quantitative component of organisational and pedagogical conditions. It is noted that the professional training of agricultural students has its own peculiarities, therefore, it provides for specific organisational and pedagogical conditions of foreign language vocationally oriented training. The paper defines the organisational and pedagogical conditions for the formation of readiness for foreign language professionally oriented communication as an integral system of factors that affect the effectiveness of mastering knowledge, skills and abilities. With the help of pedagogical conditions, an educational environment is created that promotes the creative development of students’ personalities and the formation of professional competence of the future agrarian. It has been observed that the process of foreign language vocationally oriented training is effective if the following organisational and pedagogical conditions are met during the training: ensuring the gradual formation of a stable internal motivation to learn a foreign language for professional purposes; directing the foreign language training of future agricultural specialists to the gradual accumulation of professional experience in foreign language vocationally oriented communication; creating an active educational and communicative environment taking into account the peculiarities of foreign language teaching.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"35 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140662695","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕДАГОГІКА МУЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ: ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД","authors":"Руфіна Добровольська","doi":"10.26661/2786-5622-2024-1-21","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-21","url":null,"abstract":"Стаття присвячена феномену музичної терапії як розвиненої галузі у Сполучених Штатах Америки та Європі. Установлено, що підготовка музичних терапевтів відрізняється в цих регіонах. Проаналізовано, що у Сполучених Штатах Америки музичні терапевти отримують ступінь бакалавра, магістра або доктора філософії в музичній терапії в університетах, які пропонують таку програму. Бакалаврська програма зазвичай триває чотири роки, магістерська – два роки, а докторська програма – чотири-п’ять років. Під час навчання студенти вивчають теоретичні та практичні аспекти музичної терапії, зокрема й основи психології, музичну теорію та техніки музичної терапії для різних популяційних груп, як-от діти з аутизмом, люди з деменцією тощо. Установлено, що в Європі, підготовка музичних терапевтів може відрізнятися залежно від країни, але загалом підготовка музичних терапевтів відбувається на магістерському рівні, який зазвичай триває два роки. Студенти вивчають теорію та практичні навички музичної терапії, а також здійснюють практичну роботу із клієнтами на різних етапах навчання. Навчання може здійснюватися в університетах або у фахових навчальних закладах, які спеціалізуються на музичній терапії. В обох регіонах підготовка музичних терапевтів охоплює багато практичних компонентів, як-от стажування та практикуми. Доведено, що навчальні програми музичної терапії в Європі забезпечують захопливий огляд обраних програм музичної терапії в десяти різних країнах, як-от: Австрія, Бельгія, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Латвія, Велика Британія, Польща й Іспанія. У статті надається довідкова інформація про теми та філософії, що впливають на програми, критерії прийому, структуру навчального плану, клінічну підготовку, стажування, музичну підготовку та досвід, навчання й оцінку процедури щодо якості викладання та програми PhD. Узагальнено, що підготовка музичних терапевтів у Сполучених Штатах Америки та Європі має свої відмінності та спільні риси. У статті наведено загальний огляд основних рис підготовки музичних терапевтів у цих регіонах.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"49 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140663146","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ ТА РИЗИКАМИ В ОСВІТІ","authors":"Владислава Любарець, Л. В. Грибова","doi":"10.26661/2786-5622-2024-1-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-16","url":null,"abstract":"У статті розкрито особливості управління проєктами та ризиками в освіти. Зазначено, що ефективне управління проєктами та ризиками у сфері освіти допомагає створити стабільне й інноваційне освітнє середовище, що дозволяє розвивати якість навчання та досягати стратегічних цілей освітніх установ. Зауважено також, що особливістю освітніх ризиків є їхня потенційна віддаленість від прямих фінансових втрат, натомість вони можуть проявлятися як загрози таких втрат у довгостроковому періоді. Незважаючи на це, важливим аспектом є формування стратегічного освітнього ризик-менеджменту, спрямованого на ухвалення управлінських рішень на різних рівнях (у навчальних закладах, регіонах, галузях освіти тощо) з метою зменшення ймовірності негативних подій і мінімізації можливих збитків. Зазначено, що управління ризиками в освіті – це комплекс заходів, спрямованих на ідентифікацію, оцінку, управління й мінімізацію ризиків, що виникають у сфері освіти. Освітні установи: школи, університети, навчальні центри тощо – стикаються з різноманітними загрозами й ризиками, які здатні вплинути на їхню діяльність, якість навчання й безпеку учнів і працівників. У висновку зазначено, що управління проєктами й ризиками в освіті відіграє важливу роль у забезпеченні якості освіти та стабільності освітніх закладів. Ефективне планування, організація й координація проєктів сприяють досягненню освітніх цілей і підготовці компетентних кадрів. Ідентифікація, оцінка й управління ризиками дозволяють запобігати можливим негативним наслідкам для освітніх закладів, гарантувати безпеку та стабільність їхньої діяльності. Зокрема, стратегічне планування, гнучке вирішення проблем, залучення стейкхолдерів і використання сучасних технологій сприяють успішному управлінню проєктами в освіті. А постійний моніторинг ризиків й оновлення стратегій допомагають адаптуватися до змін середовища та запобігати можливим ускладненням.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"100 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140659224","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДІЄВІСТЬ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ","authors":"Лариса Петриченко","doi":"10.26661/2786-5622-2024-1-09","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-09","url":null,"abstract":"У статті актуалізовано проблему підвищення ефективності сприяння професійному самовизначенню особистості, зокрема й у процесі профорієнтаційної роботи. Аналіз результатів сучасних досліджень, представлених у науковій літературі та публікаціях із проблеми, дозволив виокремити такі її аспекти, як: стан і напрями розвитку професійної орієнтації; професійна орієнтація в закладах загальної середньої освіти; професійна адаптація в системі профорієнтаційної роботи; теорія та практика професійного самовизначення. Названо узагальнені проблеми, які відчувають сучасні абітурієнти у процесі власного професійного самовизначення. За результатами аналізу висновків науковців визначено й охарактеризовано рівні профорієнтації: громадський і особистісний. У змісті наукової публікації представлено аналіз наукової теорії та сучасної практики профорієнтаційної роботи як чинника професійного самовизначення на рівні формування реальних та ідеальних особистісної та професійної «Я-концепції». Сформульовано узагальнене визначення поняття «профорієнтація». Виокремлено низку проблем професійного вибору здобувачами освіти та рівні профорієнтації. Представлено окремі історичні факти, що ілюструють розвиток профорієнтаційної роботи в Україні, та запропоновано систему профорієнтації молоді. Професійне самовизначення схарактеризовано як складову частину процесу саморозвитку. Проілюстровано процес професійного самовизначення особистості з виокремленням суб’єктів, засобів, новоутворень, проміжних і кінцевих результатів. Сформульовано перспективи подальших досліджень і практичних дій щодо формування системного супроводу процесу самовизначення особистості.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"48 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140664918","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"IMPLEMENTATION OF PRINCIPLES OF INDIVIDUALIZATION AND DIFFERENTIATION IN FOREIGN LANGUAGE CLASSES IN HIGH SCHOOL","authors":"І. О. Півкач","doi":"10.26661/2786-5622-2024-1-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-17","url":null,"abstract":"The article examines the system and approaches of individualization and differentiation in the process of learning a foreign language in higher education. Determined factors that affect their functioning in the process of working in classes. Separate problems and ways to overcome them are analyzed. Certain opportunities for creating favorable conditions for the development of the creative potential of an individual, development of his thinking and understanding of the ultimate goal and task of learning a foreign language have been identified. Methods and techniques for increasing students’ cognitive activity in classes and strengthening their motivation are illustrated. The article examines the views of scientists N.P. Volkova, G.R. Havryshchak, O.M. Shparyk on individualization and differentiation as dominant and organic components of the educational process. Various approaches to the concepts of differentiation and individualization, as well as concepts related to them, are summarized. The works of these scientists became the theoretical and methodological basis of the conducted research. These principles help to find effective means for teaching a foreign language and learning it effectively. We must not forget that in higher education, the main influence on a student is his mood, curiosity, drive, concentration, surprise. The ability to stimulate the mental states we desire requires a process of individualization and differentiation of each student. A unique approach should be the whole system of education and training of the individual. This article describes the technology of implementing the abovementioned principles in English language classes in higher education. The use of internal differentiation for working in groups and the cluster method for strengthening the cognitive development of each individual when learning a foreign language in higher education are illustrated. The problem of a wide range of possibilities of these principles in the conditions of changes in the system of social relationships, rules of student behavior in the new realities of life is raised. Emphasis is placed on the importance of new requirements for the education system: flexibility, adaptability, feedback, quick response to changes in the social environment, cooperation with psychologists. Considered possible means of organizing students’ work in groups and individually, determined prospects for further research in this direction.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"55 24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140662306","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЛОГОРИТМІКА ЯК ЗАСІБ ДІАГНОСТИКИ ЗАЇКАННЯ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"Ю. В. Рібцун, О. Є. Майчук","doi":"10.26661/2786-5622-2024-1-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-05","url":null,"abstract":"У статті схарактеризовано заїкання як одне з найскладніших комплексних нейромоторних порушень, у якому виокремлюють нейродинамічний (міжпівкульний дисбаланс, дисфункції нейронних зв’язків), неврологічний (органічна невропатія, резидуально-органічна церебральна недостатність тощо), руховий (загально- та мовленнєво-руховий), мовленнєвий (логопсихосинергетичний), психологічний (недостатність мнестичних операцій, мисленнєвих операцій самоконтролю, імовірного прогнозування, специфічні прояви емоційно-вольової сфери, зокрема, підвищена тривожність, логофобія, дезадаптаційні реакції), психосоматичний (розлади шлунково-кишкового тракту, часті респіраторно-інфекційні захворювання тощо) компоненти (Ю. Рібцун). Зважаючи на досить високу поширеність заїкання в популяції як у світі загалом, так і в Україні зокрема, особливо серед дитячого населення в сензитивному періоді розвитку психомовленнєвої діяльності, негативний вплив на збільшення зазначеного темпоритмічного порушення за умов пандемій і тривалих воєнних дій на території нашої держави, підкреслюється актуальність дослідження стосовно розроблення доступних методів логопсиходіагностики й ефективної логокорекції заїкання в дітей. Доступним і цікавим для дітей дошкільного віку засобом логопсиходіагностики може стати логоритміка у вигляді ігрових пізнавально-мовленнєвих завдань у поєднанні з музичним (пісенно- музичним), вербальним і руховим супроводом. Розроблений комплекс логопсиходіагностичних логоритмічних завдань був структурований (мета, попередня робота – за потреби, обладнання, музичний, мовленнєвий матеріал, перебіг проведення, інструкція) і апробований з дітьми старшого дошкільного віку із заїканням на базі логопедичної студії «Планета слова». Особливі труднощі в дітей фіксувалися під час обстеження темпоритмічної, дихальної, голосової функцій, привертали увагу недостатньо сформовані фонематичні уявлення та всі види праксису. Проведений кількісний і якісний аналіз результатів виконання проб дав змогу намітити подальші напрями логокорекційної роботи з дітьми із заїканням.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"76 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140659574","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ","authors":"К. І. Гейченко, Олена Цупікова","doi":"10.26661/2786-5622-2024-1-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-1-02","url":null,"abstract":"Повномасштабна озброєна агресія спричинила значні зміни в системі освіти. У складних умовах воєнного стану перехід на дистанційне навчання дозволив відновити освітній процес і продовжити безпечно здобувати вищу освіту в Україні іноземним студентам незалежно від місця їх перебування. У статті маємо на меті дослідити особливості організації дистанційного навчання української мови як іноземної в умовах сьогодення. Розглянуто складнощі та відмінності викладання мови в дистанційному форматі порівняно з іншими дисциплінами гуманітарного профілю. Наголошено на важливості та необхідності комунікативної практики, яка є обов’язковою для отримання якісного результату. Проаналізовано позитивні аспекти (віддалений глобальний доступ, розмаїтість ресурсів і навчальних матеріалів тощо) і труднощі (технічні обмеження учасників, часовий пояс, ослаблення невербальної підтримки тощо) дистанційної освіти, які виникають під час викладання української мови як іноземної. Підкреслено, що онлайн-навчання підвищує вимоги до всіх учасників навчального процесу, активізує розвиток самостійної роботи у студентів і розширює компетенції викладача. Зазначено, що дистанційний формат може здійснюватися в синхронному й асинхронному режимах. Доведено, що найбільш ефективною формою дистанційного навчання під час вивчення української мови як іноземної є синхронне онлайн-заняття. Охарактеризовано його особливості в порівнянні із традиційним очним заняттям, виділено переваги та недоліки, окреслено вимоги до викладачів і студентів. Висвітлено особливості асинхронного формату навчання, можливості, які надає цей формат, і недоліки. Аналіз дистанційної форми навчання української мови як іноземної довів її продуктивність і перспективність. Нині онлайн-формат є гідною альтернативою традиційним заняттям в аудиторії, який забезпечує безперервний (а під час війни і безпечний) освітній процес.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"52 24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140662854","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}