ДІЄВІСТЬ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

У статті актуалізовано проблему підвищення ефективності сприяння професійному самовизначенню особистості, зокрема й у процесі профорієнтаційної роботи. Аналіз результатів сучасних досліджень, представлених у науковій літературі та публікаціях із проблеми, дозволив виокремити такі її аспекти, як: стан і напрями розвитку професійної орієнтації; професійна орієнтація в закладах загальної середньої освіти; професійна адаптація в системі профорієнтаційної роботи; теорія та практика професійного самовизначення. Названо узагальнені проблеми, які відчувають сучасні абітурієнти у процесі власного професійного самовизначення. За результатами аналізу висновків науковців визначено й охарактеризовано рівні профорієнтації: громадський і особистісний. У змісті наукової публікації представлено аналіз наукової теорії та сучасної практики профорієнтаційної роботи як чинника професійного самовизначення на рівні формування реальних та ідеальних особистісної та професійної «Я-концепції». Сформульовано узагальнене визначення поняття «профорієнтація». Виокремлено низку проблем професійного вибору здобувачами освіти та рівні профорієнтації. Представлено окремі історичні факти, що ілюструють розвиток профорієнтаційної роботи в Україні, та запропоновано систему профорієнтації молоді. Професійне самовизначення схарактеризовано як складову частину процесу саморозвитку. Проілюстровано процес професійного самовизначення особистості з виокремленням суб’єктів, засобів, новоутворень, проміжних і кінцевих результатів. Сформульовано перспективи подальших досліджень і практичних дій щодо формування системного супроводу процесу самовизначення особистості.