Pedagogical Sciences Theory and Practice最新文献

{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЕМПІРИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТОВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДО КРОСКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ","authors":"Олександр Гура, В. В. Горлач","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-05","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано підходи до розуміння поняття кроскультурної комунікації, розглянуто сучасний стан вивчення питання міжкультурного спілкування, критерії ефективності комунікаційного процесу. Доведено, що поняття кроскультурної комунікації не має однозначного трактування і є багатоплановим, а отже, й питання формування готовності до міжкультурного спілкування залишається остаточно не вирішеним, зокрема в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Проведений аналіз українських і зарубіжних наукових праць, присвячених дослідженню сутності та структури процесу кроскультурної комунікації, дав підстави розуміти кроскультурну комунікацію в професійній підготовці майбутніх фахівців як процес інформаційного обміну між здобувачами вищої освіти – представниками різних культур, що здійснюється за допомогою різноманітних засобів і має на меті встановлення взаєморозуміння через досягнення відповідності різних культурно обумовлених систем цінностей. Констатовано, що формування готовності здобувачів вищої освіти до кроскультурної комунікації в процесі професійної підготовки є системним, складним за своєю структурою процесом, який потребує спеціально організованого, цілеспрямованого підходу до його реалізації. Проаналізовано результати дослідження стану готовності здобувачів вищої освіти до кроскультурної комунікації в процесі професійної підготовки. Визначено, що питання формування готовності здобувачів вищої освіти до кроскультурної комунікації в процесі професійної підготовки є актуальним, оскільки, з одного боку, майбутні фахівці чітко усвідомлюють необхідність такої готовності, а з іншого, відсутнє конкретне уявлення щодо сутності кроскультурної комунікації, її складових частин, можливих вад, що перешкоджають встановленню ефективного міжкультурного спілкування, а також системне змістове і науковометодичне забезпечення цього процесу під час професійної підготовки майбутніх фахівців.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126643566","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ІКТ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"А. А. Вознюк","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-04","url":null,"abstract":"У статті розглянуто сучасний стан системи вищої освіти в рамках підготовки фахівців дошкільного профілю. Визначено сучасні проблеми у вихованні сучасних дітей дошкільного віку та переглянуто позицію дорослого, що змінилася, по відношенню до дитини. Наголошено на необхідності створення відповідних умов підготовки майбутніх педагогів до процесу виховання з урахуванням особливостей розвитку сучасної дитини дошкільного віку. Визначено шляхи та напрями професійної підготовки майбутнього педагога у сучасних умовах, де зі зміною традиційного навчання у ЗВО на дистанційне та змішане актуалізувалося питання формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх вихователів. Виділено особливості діяльності майбутнього педагога ЗДО, що лежать в основі формування професійних компетенцій у студентів. Представлені ціннісні основи професійної діяльності майбутнього педагога дошкільної освіти, які є базою, де розвивається його інтелект і будується педагогічна технологія. Розуміння цінностей та цілей освіти становлять основу підготовки педагогів дошкільної освіти, що базується на ідеях моральності, демократії, гуманізму та громадянської відповідальності, що виражається у вимогах до особистості та професіоналізму педагога дошкільної освіти. Виділено найважливіші особливості діяльності педагога дитячого садка, що лежать в основі формування професійних компетенцій у студентів. Охарактеризовано актуальність використання ІКТ у підготовці майбутніх педагогів. Представлено рівневу модель ІКТ-компетентності майбутнього педагога, де описано три основні аспекти (когнітивний, операційний та аксіологічний) та виділено два суттєво різних рівнів професійної ІКТ-компетентності (рівень підготовленості до діяльності та рівень реалізованості (що відбулася в діяльності), які відповідають етапам професійного вдосконалення майбутнього педагога у сфері нових інформаційних технологій відносно дошкільної освіти. Результатам дослідження стало визначення ефективних прийомів використання ІКТ у підготовці майбутніх педагогів до громадянського виховання дітей дошкільного віку.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"532 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116173886","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОБЛЕМА ІНТЕГРАЦІЇ ПРИРОДНИЧИХ ПРЕДМЕТІВ У ПРОФІЛЬНІЙ СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ (ПОГЛЯД УЧИТЕЛЯ)","authors":"Дмитро Фролов, Лілія Васильченко","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-02","url":null,"abstract":"У статті розглядається проблема та перспективи впровадження інтегрованого курсу «Природничі науки» для 10–11 класів, що здійснюється в рамках всеукраїнського експерименту. Експериментальний інтегрований курс «Природничі науки» не є сумою знань з фізики, хімії, біології і географії, він покликаний вирішити завдання формування цілісної природничо-наукової картини світу, сучасного наукового світогляду, самовизначення особистості в навколишньому світі. Проте такий курс реалізує мінімальні вимоги державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, а його впровадження рекомендується для профілів суспільно-гуманітарного циклу, тобто для тих учнів, які не пов’язують свою подальшу професійну діяльність із природничими спеціальностями. Проведене нами дослідження відношення вчителів природничих дисциплін щодо успішності впровадження інтегрованого курсу «Природничі науки» здійснювалося в період із січня 2019 року до листопада 2021 року у КЗ «ЗОІППО» ЗОР шляхом анкетування слухачів курсів підвищення кваліфікації. Аналіз відповідей учителів дозволяє сформулювати два загальні висновки проведеного дослідження. Перший полягає в педагогічній необхідності запровадження курсу інтегрованого курсу «Природничі науки» для 10–11 класів. Думка про те, що інтегрований курс буде ефективним в умовах профільного навчання знайшла позитивне відображення у 28,3% (повністю згодні), 28% – відповіли як згодні, тобто більше половини респондентів були згодні з нею, а твердження, що інтеграція допоможе у формуванні цілісного природничо-наукового світогляду учнів, які не пов’язують майбутню професійну діяльність з природничими науками, позитивно сприйняли 29,4% та 38,8% як повністю згодні та згодні відповідно. Крім цього, більшість учителів були повністю згодні – 23,8% та згодні – 26,6%, що запровадження такого курсу сприятиме реалізації компетентнісного підходу до навчання. Другий висновок полягає в необхідності профільного навчання та перенавчання педагогів для викладання інтегрованого курсу «Природничі науки» і забезпечення його відповідним методичним, дидактичним супроводом та матеріально-технічним оснащенням. Стосовно необхідності спеціального матеріального забезпечення курсу «Природничі науки» «за» висловились 91,5% учителів, тобто 15,3% згодні та 76,2% повністю згодні.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"147 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133795285","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФАХОВА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ПРОДУКТИВНОГО НАВЧАННЯ: НЕДОЛІКИ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ","authors":"Тетяна Дніпровська, Ольга Кондрашова","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-06","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано основні підходи до фахової підготовки майбутніх учителів англійської мови у ЗВО, визначено основні дидактичні проблеми та недоліки їхньої фахової підготовки. Розкрито сутність та особливості продуктивного навчання студентів як категорії вищої школи. Зазначено, що учитель іноземної мови повинен уміти одночасно користуватися іноземною мовою як засобом професійного спілкування під час розв’язання проблемних ситуацій, продукувати і варіювати професійне іншомовне мовлення в умовах професійно-педагогічного спілкування з учнями шкіл, доцільно обирати та застосовувати методи навчання учнів. Визначено мету, зміст, принципи, компоненти, етапи реалізації, методи та форми дидактичної технології навчання майбутніх учителів іноземних мов до застосування методів продуктивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Частково наведено результати емпіричного дослідження щодо їх підготовленості до застосування таких методів. Визначено змістові елементи дидактичної технології: таксономія завдань за дисципліною «Методика викладання англійської мови», характеристика об’єкта проектування, педагогічні умови проведення занять, етапи навчального процесу, форми проекту навчально-виховного процесу, систему навчальних методів, критерії продуктивності розробленої технології тощо. Перший етап такого навчання спрямований на оволодіння студентами знаннями згідно з традиційною системою організації навчального процесу. Другий етап спрямований на практику вирішення професійних ситуацій шляхом створення навчальних продуктів (вправи в діадах, групах, завдання для мікрогруп тощо). У третій частині переважають індивідуальні завдання, самостійна робота студентів під керівництвом викладача. За підсумками частково-пошукового дослідження сформульовано основні напрямки покращення процесу формування фахової компетентності майбутнього вчителя іноземної мови.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"98 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115311547","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ ДИСЦИПЛІНИ «ПАРАЛЕЛЬНІ ТА РОЗПОДІЛЕНІ ОБЧИСЛЕННЯ»","authors":"Юрій Олександрович Сіциліцин","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-03","url":null,"abstract":"У статті описується моделювання змісту дисципліни «Паралельні та розподілені обчислення». Стаття є продовженням попереднього дослідження автора. У роботі висвітлено проблеми, які виникають у разі намагання визначення місця дисципліни «Паралельні та розподілені обчислення» в сітці знань і часу її викладання. Для вирішення проблеми на основі змісту професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у галузі паралельних обчислень була розроблена модель дисципліни «Паралельні та розподілені обчислення». Розроблення моделі відбувалося в декілька етапів: 1) сформовано цілі вивчення дисципліни «Паралельні та розподілені обчислення»; 2) розглянуто фахові компетентності, визначені Стандартом вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 122 «Комп’ютерні науки»; 3) проведено огляд сучасного стану професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів із паралельних обчислень. Було розглянуто освітньо-професійні програми бакалаврського рівня вищої освіти закладів вищої освіти України. Розроблена модель змісту дисципліни «Паралельні та розподілені обчислення» є циліндром, що сегментований на шари, кожен із яких має визначене семантичне навантаження. Найнижчий шар – це область опорних знань, яка включає поняття та зв’язки між ними, необхідні для повного розуміння теоретичного матеріалу. Безпосередньо над базовим шаром знаходяться поняття першого рівня, формування яких ґрунтується на базових (підтримуючих) знаннях. Блоки третього рівня передбачають формування понять, які безпосередньо пов’язані з програмуванням MPI та OpenMP. Шар понять і зв’язків четвертого рівня поглиблює розуміння раніше засвоєного матеріалу. Встановлено, що для переходу до роботи з паралельними бібліотеками, які в моделі посідають третій рівень, необхідно ознайомитися з поняттями першого й другого рівнів, а це передбачає наявність у студентів знань і вмінь з алгоритмізації, об’єктно-орієнтованого програмування, операційних систем, комп’ютерної схемотехніки, архітектури комп’ютерів. Тому повноцінне вивчення дисципліни «Паралельні та розподілені обчислення» не можна починати раніше третього курсу навчання.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131758875","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОГО НАПРЯМУ В УКРАЇНІ (1930–1941 РР.)","authors":"О. Д. Наровлянський","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-01","url":null,"abstract":"Статтю присвячено початковому періоду діяльності туристсько- краєзнавчого напряму позашкільної освіти України. Висвітлено процес пошуку найбільш ефективної системи управління туристсько- екскурсійною діяльністю закладів та органів управління освітою у 20–30-х рр. ХХ ст. (це були, зокрема, музейно-екскурсійно-виставкові відділи, центральне та місцеві екскурсійні бюро, бази центральних і місцевих органів управління освітою, Українське мішане пайове екскурсійне товариство, Українське відділення Всесоюзного добровільного товариства пролетарського туризму). Показано процес створення Центральної дослідної дитячої екскурсійної станції при Народному комісаріаті освіти Української СРР (нині – Український державний центр національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Міністерства освіти і науки України). Визначено суттєві проблеми щодо вивчення історії освіти довоєнного періоду, пов’язані з неповнотою збереження архівних фондів унаслідок знищення документів у період воєнних дій на території України в 1941–1943 рр. На основі аналізу архівних матеріалів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, державних архівів Миколаївської, Одеської та Харківської областей, публікацій республіканських і місцевих періодичних видань 1930-х рр. проаналізовано процес утворення низки обласних і міських дитячих екскурсійних станцій другої половини 1930-х рр. Встановлено, що Харківська обласна екскурсійна станція (нині – Харківська обласна станція юних туристів), Миколаївська обласна екскурсійна станція (нині – Миколаївський обласний центр національно- патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді), Київська міська екскурсійна станція (нині – Київський центр дитячо- юнацького туризму, краєзнавства та військово-патріотичного виховання) виникли у другій половині 1930-х рр., тобто набагато раніше, ніж вказується в публікаціях з історії цих закладів. Висвітлено окремі моменти діяльності зазначених установ. Доведено, що на 1941 р. дитячі екскурсійно-туристські станції функціонували в кожній області України, які існували на той час.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130260586","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ МЕДИЧНОЇ СФЕРИ","authors":"Світлана Хлєстова","doi":"10.26661/2786-5622-2022-3-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-3-15","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемі професійного самовизначення майбутніх фахівців медичної сфери. У статті розкрито суть специфіки професійної діяльності працівників медичної сфери, охарактеризовано місце та роль професії медика для суспільства, висвітлено й обґрунтовано особливості професійного самовизначення майбутніх працівників медичної сфери. Проаналізовано сучасні підходи вітчизняних і зарубіжних учених досліджень у різних наукових аспектах. Розкрито науковий психолого-педагогічний зміст і структуру професійного самовизначення працівників медичної сфери. Визначено головні завдання професійного самовизначення майбутніх працівників медичної сфери, які стануть дороговказом у: правильності та чіткості підтвердження щодо професійного вибору здобувача; уточненні професійної кваліфікаційної спрямованості здобувача теоретичного чи хірургічного напряму; створенні планів щодо професійного розвитку, удосконалення та їх реалізації. Установлено, що процес професійного самовизначення фахівця перебуває в тісному зв’язку з його соціалізацією. Сучасне динамічне суспільство сколихнуло всі верстви населення, особливо молодь, перед якою повстає вибір майбутньої професії та реалізація задуманих життєвих планів. Молоде населення нашої держави не зможе досягнути задуманого професійного успіху без здобуття освіти в навчальному закладі. Молодь має знати ще зі школи про те, що до спеціалістів медицини з вищою освітою відносять лікарів, провізорів, фармацевтів, які мають виконувати свої професійні обов’язки у призначенні лікування відповідно до своєї спеціальності. Середній медичний персонал не має права призначати лікування, має право лише виконувати певні маніпуляції щодо призначень лікаря. Основне пріоритетне завдання закладів освіти – ще з перших курсів навчати та давати знання здобувачам, формувати професійні навички та спеціальні вміння, сприяти формуванню життєвої орієнтації та професійної підготовки особистості як майбутнього фахівця. Сучасна система освіти має надавати всі належні умови та всіляко сприяти у процесі професійного самовизначення майбутніх фахівців. Тому подальші перспективи вивчення проблеми професійного самовизначення будуть відображені в педагогічних дослідженнях із лікарями медико- психологічного профілю.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"102 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134520855","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ В АСПЕКТІ СТРУКТУРИ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ","authors":"К. І. Гейченко, Л. Ф. Богуславська, О. Л. Соляненко","doi":"10.26661/2786-5622-2022-3-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-3-20","url":null,"abstract":"У статті розглянуто формування комунікативної компетенції іноземного студента-нефілолога відповідно до професійної сфери спілкування, включаючи жанри навчального та ділового спілкування під час мовної підготовки. Для інофонів опанування іноземної мови важливо не тільки тому, що вони мешкають і спілкуються в українському середовищі, а головне, що їхня професійна підготовка зазвичай організована і проходить українською мовою. Головною метою навчання інофонів української мови є формування в них комунікативної компетенції, тобто вміння спілкуватися мовою, що вивчається, і передусім у навчально-професійній сфері. Навчання професійного спілкування представлено в сучасних навчальних матеріалах фрагментарно й однотипно, що не відповідає реальному спілкуванню. Тому треба скорегувати список можливих і необхідних жанрів наукового мовлення. У змістову структуру комунікативної компетенції спеціаліста необхідно включити сукупність знань і вмінь адекватної мовленнєвої поведінки та досить повного мовленнєвого самовираження цього спеціаліста в типових для нього ситуаціях, стратегії і тактики здійснення ним комунікативних намірів під час реалізації професійних завдань і отримання професійного результату. Важливо включити і низку знань і умінь із соціальної психології, психології особистості та теорії комунікації тощо. У статті зазначається, що зміст комунікативної компетенції буде мати низку складників: мовні знання й уміння; комунікативні знання у сфері професійного спілкування; стратегічні вміння прогнозування та планування спілкування і здійснення завдань професійного спілкування; тактичні правила мовленнєвої поведінки.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133199352","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО ВИВЧЕННЯ МЕЖ ТОЛЕРАНТНОСТІ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ","authors":"Н. Ю. Тробюк, В. П. Зінченко","doi":"10.26661/2786-5622-2022-3-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-3-14","url":null,"abstract":"Метою пропонованої розвідки є аналіз наявних підходів і поглядів на межі толерантності. Формування толерантності громадян є важливою складовою частиною всіх ланок освіти, зокрема й вищої військової освіти. Але постає проблема щодо визначення її меж. Увага сконцентрована на наявних дослідженнях із питань меж толерантності, доцільності їх установлення. У статті використовуються такі методи теоретичного дослідження: аналіз інформаційних джерел, понятійний аналіз, порівняльний аналіз, класифікація. Аргументовано, що більшість науковців наполягають на розробленні та поширенні меж толерантності для стабілізації співіснування, упевненості в майбутньому та можливості самореалізуватись. Реалізація принципу толерантності має бути закріплена на державному рівні у справедливому та неупередженому законодавстві. Зазначено, що вихід за межі толерантності спричиняє порушення прав людини, насильство та збройні конфлікти, а надмірна толерантність може призвести до хаосу та самознищення. Установлено, що межі толерантності залежні від соціальних і правових норм суспільства, базуються на знаннях про права людини, про етичні норми та правила суспільства, проявляються в активній позиції особистості та її готовності до взаємодії, усвідомленні нею ненасилля як суспільної цінності. Наголошується на необхідності чіткого визначення меж толерантності та формування здатності їх визначати. Також зазначається, що коли людина не знає своїх прав, нею дуже легко маніпулювати та вводити в оману, вона не може визначити істину та відрізнити агресію від конфлікту. У статті наголошено необхідність розроблення та впровадження освітніх програм із формування толерантної особистості з її активною моральною позицією для набуття знань і розвитку здібностей, що допомагатимуть знаходити аргументи переконання в доцільності своїх рішень, усвідомлювати наслідки своїх вчинків, розуміти межі толерантності та знаходити альтернативу. Акцентується особлива роль сучасної освіти у процесі формування толерантності, яка має стати активним чинником поступального розвитку толерантної особистості. Аналіз підходів до визначення меж толерантності з метою формування даної якості в майбутніх офіцерів Національної гвардії України дозволяє констатувати, що межі толерантності не є чимось заданим наперед і жорстко реґламентованим. Вони можуть змінюватись відповідно до вимог нормативно-правових актів, службових інструкцій, наказів, з урахуванням моральних норм і загальнолюдських цінностей.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127763157","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДИДАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЗМІСТУ ПРИРОДНИЧОЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ","authors":"В. В. Білецький","doi":"10.26661/2786-5622-2022-3-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-3-19","url":null,"abstract":"У статті розкриті дидактичні підходи до змісту освіти в закладах вищої освіти. Акцентована увага на модернізації освітніх підходів, що охоплюють цілісний розвиток особистості через забезпечення зростання її розумового, етичного, естетичного, емоційного, фізичного та соціального потенціалу; підготовку студентів до праці, активної ролі в економічному та громадському житті суспільства, успішної діяльності в умовах швидких змін технологій і мультикультурного суспільства. Нові підходи передбачають якісне оновлення змісту освіти відповідно до пріоритетних цілей освіти, сформульованих світовим освітнім співтовариством. На основі педагогічного дослідження виокремленні основні варіанти розгортання логіки навчання природничих дисциплін, що охоплюють: зміст наукових знань; логічну структуру підготовки матеріалу; формування пізнавальних можливостей студентів. Головною метою навчання студентів є не лише опанування ними універсальної методології природничого пізнання для аналізу природних явищ, а й розуміння сукупності загальних ідей, принципів, законів, взаємодії матеріальних об’єктів. Методологічні знання мають сприяти активізації мислиннєвої діяльності студентів, спрямованої на цілісне сприйняття реальності та процесів її пізнання. З погляду розв’язання завдань реалізації виховних функцій навчання і професійної практичної спрямованості навчання здобувачів вищої освіти доцільно, на нашу думку, відтворювати в навчальному матеріалі бібліографічні дані видатних українців, максимально спрямовувати на розвиток професійних компетентностей. Зроблено висновки щодо важливості добору матеріалу для реалізації в освітньому процесі вишу системи громадянсько-патріотичного виховання. Означено зміст громадянсько-патріотичного виховання та його мету – виховання в людини моральних ідеалів суспільства, почуття любові до Батьківщини, прагнення до миру, потреби у праці на благо суспільства. У сучасних умовах важливою громадянською якістю стає здатність людини до самовизначення, завдяки якому людина зможе розумно існувати в умовах вибору, тобто в умовах свободи та відповідальності, для утвердження у свідомості громадян України ідей патріотизму, гордості за свою суверенну державу, готовності стати на захист істинної демократії, інтересів свого народу.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128118267","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}