{"title":"ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОГО НАПРЯМУ В УКРАЇНІ (1930–1941 РР.)","authors":"О. Д. Наровлянський","doi":"10.26661/2786-5622-2022-4-01","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Статтю присвячено початковому періоду діяльності туристсько- краєзнавчого напряму позашкільної освіти України. Висвітлено процес пошуку найбільш ефективної системи управління туристсько- екскурсійною діяльністю закладів та органів управління освітою у 20–30-х рр. ХХ ст. (це були, зокрема, музейно-екскурсійно-виставкові відділи, центральне та місцеві екскурсійні бюро, бази центральних і місцевих органів управління освітою, Українське мішане пайове екскурсійне товариство, Українське відділення Всесоюзного добровільного товариства пролетарського туризму). Показано процес створення Центральної дослідної дитячої екскурсійної станції при Народному комісаріаті освіти Української СРР (нині – Український державний центр національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Міністерства освіти і науки України). Визначено суттєві проблеми щодо вивчення історії освіти довоєнного періоду, пов’язані з неповнотою збереження архівних фондів унаслідок знищення документів у період воєнних дій на території України в 1941–1943 рр. На основі аналізу архівних матеріалів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, державних архівів Миколаївської, Одеської та Харківської областей, публікацій республіканських і місцевих періодичних видань 1930-х рр. проаналізовано процес утворення низки обласних і міських дитячих екскурсійних станцій другої половини 1930-х рр. Встановлено, що Харківська обласна екскурсійна станція (нині – Харківська обласна станція юних туристів), Миколаївська обласна екскурсійна станція (нині – Миколаївський обласний центр національно- патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді), Київська міська екскурсійна станція (нині – Київський центр дитячо- юнацького туризму, краєзнавства та військово-патріотичного виховання) виникли у другій половині 1930-х рр., тобто набагато раніше, ніж вказується в публікаціях з історії цих закладів. Висвітлено окремі моменти діяльності зазначених установ. Доведено, що на 1941 р. дитячі екскурсійно-туристські станції функціонували в кожній області України, які існували на той час.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-01","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Статтю присвячено початковому періоду діяльності туристсько- краєзнавчого напряму позашкільної освіти України. Висвітлено процес пошуку найбільш ефективної системи управління туристсько- екскурсійною діяльністю закладів та органів управління освітою у 20–30-х рр. ХХ ст. (це були, зокрема, музейно-екскурсійно-виставкові відділи, центральне та місцеві екскурсійні бюро, бази центральних і місцевих органів управління освітою, Українське мішане пайове екскурсійне товариство, Українське відділення Всесоюзного добровільного товариства пролетарського туризму). Показано процес створення Центральної дослідної дитячої екскурсійної станції при Народному комісаріаті освіти Української СРР (нині – Український державний центр національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Міністерства освіти і науки України). Визначено суттєві проблеми щодо вивчення історії освіти довоєнного періоду, пов’язані з неповнотою збереження архівних фондів унаслідок знищення документів у період воєнних дій на території України в 1941–1943 рр. На основі аналізу архівних матеріалів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, державних архівів Миколаївської, Одеської та Харківської областей, публікацій республіканських і місцевих періодичних видань 1930-х рр. проаналізовано процес утворення низки обласних і міських дитячих екскурсійних станцій другої половини 1930-х рр. Встановлено, що Харківська обласна екскурсійна станція (нині – Харківська обласна станція юних туристів), Миколаївська обласна екскурсійна станція (нині – Миколаївський обласний центр національно- патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді), Київська міська екскурсійна станція (нині – Київський центр дитячо- юнацького туризму, краєзнавства та військово-патріотичного виховання) виникли у другій половині 1930-х рр., тобто набагато раніше, ніж вказується в публікаціях з історії цих закладів. Висвітлено окремі моменти діяльності зазначених установ. Доведено, що на 1941 р. дитячі екскурсійно-туристські станції функціонували в кожній області України, які існували на той час.