{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ","authors":"В. М. Швидун","doi":"10.26661/2786-5622-2023-1-19","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Статтю присвячено аналізу теоретичних аспектів застосування педагогічних інновацій у системі освіти та визначенню практичних пропозицій щодо їх ефективного використання у закладах післядипломної педагогічної освіти. Констатовано, що сучасне постіндустріальне суспільство з орієнтацією на інформаційну модель ставить вимоги змістової, технологічної та інформаційної модернізації вищої освіти, оскільки підготовка конкурентоспроможних, висококваліфікованих, креативних фахівців передбачає забезпечення продуктивності, випереджувальності, неперервності освіти. Питання професійної підготовки педагогів, видання підручників з основ педагогічної майстерності, поширення передового педагогічного досвіду (підготовка та проведення сучасного уроку, диференційований підхід до навчання тощо) активізувалося ще в 1970–1980-ті роки під час третього етапу впровадження інновацій у систему освіти. Акцентовано на тому, що на сучасному етапі обов’язковими умовами професійного розвитку педагогів є неперервність оволодіння знаннями, активне та ефективне використання інноваційних педагогічних технологій. Для збереження та розвитку свого фахового рівня, відстеження динаміки змін та не просто адаптування до них, а випередження, забезпечення своєї конкурентоспроможності, вони мають безперервно розвиватися і самовдосконалюватися впродовж усієї професійної діяльності. Здобувачі освіти повинні мати можливість навчатися із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та в різноманітних організаційних формах: очній, заочній, дистанційній, змішаній або в оптимальному поєднанні кількох указаних форм в освітньому середовищі, що відповідає здібностям, потребам та можливостям кожної особистості. У зв’язку із цим необхідно, у тому числі в закладах післядипломної педагогічної освіти, акцентувати увагу на підготовці викладачів до оновлення змісту освіти на засадах компетентнісного підходу, розвитку інноваційного складника тощо. Необхідно продовжувати реформування системи післядипломної педагогічної освіти, оскільки саме працівники даних закладів освіти на практиці забезпечують реалізацію визначених завдань. Пропонуються практичні кроки подальшої модернізації закладів післядипломної педагогічної освіти.","PeriodicalId":362708,"journal":{"name":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Pedagogical Sciences Theory and Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-19","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Статтю присвячено аналізу теоретичних аспектів застосування педагогічних інновацій у системі освіти та визначенню практичних пропозицій щодо їх ефективного використання у закладах післядипломної педагогічної освіти. Констатовано, що сучасне постіндустріальне суспільство з орієнтацією на інформаційну модель ставить вимоги змістової, технологічної та інформаційної модернізації вищої освіти, оскільки підготовка конкурентоспроможних, висококваліфікованих, креативних фахівців передбачає забезпечення продуктивності, випереджувальності, неперервності освіти. Питання професійної підготовки педагогів, видання підручників з основ педагогічної майстерності, поширення передового педагогічного досвіду (підготовка та проведення сучасного уроку, диференційований підхід до навчання тощо) активізувалося ще в 1970–1980-ті роки під час третього етапу впровадження інновацій у систему освіти. Акцентовано на тому, що на сучасному етапі обов’язковими умовами професійного розвитку педагогів є неперервність оволодіння знаннями, активне та ефективне використання інноваційних педагогічних технологій. Для збереження та розвитку свого фахового рівня, відстеження динаміки змін та не просто адаптування до них, а випередження, забезпечення своєї конкурентоспроможності, вони мають безперервно розвиватися і самовдосконалюватися впродовж усієї професійної діяльності. Здобувачі освіти повинні мати можливість навчатися із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та в різноманітних організаційних формах: очній, заочній, дистанційній, змішаній або в оптимальному поєднанні кількох указаних форм в освітньому середовищі, що відповідає здібностям, потребам та можливостям кожної особистості. У зв’язку із цим необхідно, у тому числі в закладах післядипломної педагогічної освіти, акцентувати увагу на підготовці викладачів до оновлення змісту освіти на засадах компетентнісного підходу, розвитку інноваційного складника тощо. Необхідно продовжувати реформування системи післядипломної педагогічної освіти, оскільки саме працівники даних закладів освіти на практиці забезпечують реалізацію визначених завдань. Пропонуються практичні кроки подальшої модернізації закладів післядипломної педагогічної освіти.