ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ

У статті осмислюється досвід упровадження наукового проєкту «Експертний супровід конкурсу на здобуття літературної премії Кременчуцької міської ради імені Віктора Баранова» у Кременчуцькому університеті імені Михайла Остроградського, який реалізується з 2020 р. кафедрою лінгводидактики та журналістики. Започаткування проєкту було зумовлене тим, що 2019 р. у Кременчуці було організовано літературний конкурс, а викладачів кафедри запрошено до складу журі. Згодом до фахової експертизи творів було залучено здобувачів освіти – майбутніх учителів української мови і літератури. Доведено, що експертиза художніх творів виявилася корисним і дієвим шляхом формування фахових компетентностей, зокрема пов’язаних зі знанням літератури рідного краю. Проаналізовано серію уроків у ЗЗСО Кременчука і району, присвячених сучасній літературі Кременчуччини, яку провели у 2020–2021 рр. у процесі проходження навчальної і педагогічної практики майбутні вчителі української мови і літератури. Практиканти використовували, зокрема, й нестандартні уроки з метою підвищення зацікавленості учнів. У статті проаналізовано урок літератури для учнів 7-го класу, до основних цілей якого належить формування в учнів екологічної компетентності, адже любов до рідного краю передбачає турботу про довкілля, збереження природних ресурсів, дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Для проведення уроку було вибрано ліричні твори чотирьох кременчуцьких письменниць, твори яких номінувалися на здобуття літературної премії. Учні, аналізуючи поезії, акцентували увагу не лише на тематиці та ідейному змісті творів, а й на засобах художньої виразності, що сприяють сугестивності, тобто роблять твір переконливішим. На урок було запрошено авторок твору. У подальшому планується розроблення і проведення інтегрованих уроків із літератури рідного краю та інших предметів: алгебри (з аналізом літературних творів про Михайла Остроградського), історії (аналіз творів, присвячених Голодомору і сталінським репресіям), біології (аналіз фітонімів і зоонімів у творах), географії (аналіз топонімів і гідронімів). Доведено, що реалізація проєкту сприяла інтеграції літераторської спільноти міста з освітніми установами (гімназіями та університетом).