Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini最新文献_第5页

Сукцесія рослинності зрубів після проведення суцільних рубок дубових насаджень в умовах Західного та Центрального Полісся України 乌克兰中西部地区主要肥料种植后作物产量的变化

Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Pub Date : 2020-12-28 DOI: 10.15421/412024

I. Ivanyuk, Y. Fuchylo

{"title":"Сукцесія рослинності зрубів після проведення суцільних рубок дубових насаджень в умовах Західного та Центрального Полісся України","authors":"I. Ivanyuk, Y. Fuchylo","doi":"10.15421/412024","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412024","url":null,"abstract":"Результати досліджень щодо відтворення насаджень дуба звичайного після суцільних рубок в умовах свіжих і вологих сугрудів Західного та Центрального Полісся України показали, що впродовж 1-3 років на зрубах формуються динамічні, мозаїчні рослинні угруповання із залишками лісових та значною участю світлолюбних рудеральних і лучних видів. Головним лімітуючим чинником у відновленні фіторізноманіття на цьому етапі є відсутність верхнього ярусу насаджень. \u0000Після змикання крон (орієнтовно у 10-річному віці) флористичний склад і ценотична будова лісових фітоценозів майже відновлюється, а елементи синузіальної будови з’являються у 20-річних ценозах. У подальшому відбувається повне відновлення як флористичного складу, зокрема видів, віднесених до Червоної книги України, так і ценотичної будови фітоценозу. \u0000Подібність флористичного складу трав’яно-чагарничкового ярусу 120-річних дубових насаджень і 1-10-річних рослинних угруповань є низькою (індекс Сьоренсена-Чекановського в межах 0,27-0,44). Натомість встановлено високу видову подібність флористичного складу трав’яно-чагарничкового ярусу 40-річних культур дуба з усіма віковими категоріями. Величина індексу видової подібності змінюється у межах 0,72 – у віці 10 років, 0,79 – у 20, 0,73 – у 60, 0,85 – у 80, 0,79 – у 100 років. У субклімаксових 120-річних фітоценозах трав’яно-чагарничковий ярус складається переважно з лісових видів (на 88,0%); як домішки траплялися лучні (8,0% видового складу) та болотні (4,0%) види. Після суцільної рубки і створення лісових культур у 1-річних рослинних угрупованнях частка лісових видів становила 32,9%, світлолюбних лучних та рудеральних – по 25,7%, узлісних – 8,9%. \u0000У трав’яно-чагарничковому ярусі угруповань усіх вікових категорій переважають трав’яні багаторічники, їх участь є максимальною у материнських 120-річних фітоценозах (96,0%).","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647288","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Еколого-соціо-економічний аналіз управління міськими територіями в умовах зміни клімату: на прикладі міст обласного значення України 气候变化中城市治理的生态社会经济分析：以城市地区为例

Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Pub Date : 2020-12-28 DOI: 10.15421/412036

V. Soloviy, I. Dubovich

{"title":"Еколого-соціо-економічний аналіз управління міськими територіями в умовах зміни клімату: на прикладі міст обласного значення України","authors":"V. Soloviy, I. Dubovich","doi":"10.15421/412036","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412036","url":null,"abstract":"Зміна клімату на території України швидко прогресує, втім національна екологічна політика наразі не відповідає нагальності кліматичних викликів. У цьому контексті особливої актуальності набуває роль міст, як середовищ уразливості до зміни клімату, втім, також і джерела потенційних рішень. На основі аналізу 78 планів міст обласного значення України, які є учасниками Глобальної Угоди мерів щодо клімату та енергії, наведено критичний міждисциплінарний аналіз виконання містами своїх зобов’язань і цілей щодо зменшення викидів, ефективності управління міськими територіями в умовах зміни клімату, а також парадигм, у рамках яких розгортається екологічна політика щодо зміни клімату на місцевому рівні. Виявлено, що більшість міст працюють у рамках парадигми слабкої сталості, застосовують підходи, які не відповідають особливостям викликів зміни клімат, і не виконують поставлених цілей. Поширений суто формалістичний підхід до використання шаблонів для планування, декларативне ставлення до питань адаптації та фрагментарна звітність. Перевага надається вузькому спектру рішень, а супутні вигоди заходів переважно не розглядаються. Водночас, наявні позитивні тенденції, такі як виникнення нішевих інновацій, розбудова мереж та нагромадження досвіду в окремих секторах. Розроблено методику оцінювання ефективності управління міськими територіями в умовах зміни клімату та з її допомогою здійснено оцінку трьох міст обласного значення – Львова, Харкова та Одеси. На основі здійсненого аналізу та результатів оцінювання, запропоновано рекомендації щодо переходу від слабкої до трансформаційної парадигми сталості, як передумови ефективного управління міськими територіями в умовах зміни клімату.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647779","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Теоретико-методологічні засади побудови лісонасінного районування України 乌克兰林区建设的理论和方法论原则

Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Pub Date : 2020-12-28 DOI: 10.15421/412028

O. Danchuk

{"title":"Теоретико-методологічні засади побудови лісонасінного районування України","authors":"O. Danchuk","doi":"10.15421/412028","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412028","url":null,"abstract":"Запропоновано методологію проведення робіт для розробки уніфікованого лісонасінного районування території України. Теоретичною основою такої розробки є природна внутрішньовидова мінливість деревних порід, що сформувалася у процесі еволюції як результат пристосування місцевих популяцій до умов середовища їх функціонування під дією природного добору. Для виділення окремих одиниць лісонасінного районування як базову, доцільно використати схему чинного фізико-географічного районування території України; результати досліджень, отримані під час розробки спеціальних видів районувань, важливих для організації ведення лісового господарства; дані з досліджень міжпопуляційної та внутрішньопопуляційної мінливості деревних порід. Пропонується запровадити систему уніфікованих територіальних одиниць районування наступних рангових рівнів: підрайон, район, округ. Просторові межі одиниць районування визначаються фізико-географічними умовами території та є загальними для всіх лісотвірних порід. Пропонований принцип використання уніфікованих одиниць районування відмінний від діючої з 1982 р. системи лісонасінного районування, яка, разом з наступними доповненнями, передбачала побудову окремих схем районування загалом для семи основних лісотвірних порід України. Підрайони, як базові одиниці районування, пропонується поділити на донорні та реципієнтні. Статус донорних підрайонів передбачає заборону використання у їх межах репродуктивного матеріалу інорайонних популяцій. Донорні підрайони є також джерелом репродуктивного матеріалу для спеціально визначених відповідними переліками реципієнтних підрайонів. Впровадження пропонованих теоретико-методологічних засад лісонасінного районування забезпечить збереження генофонду лісових порід, ефективний захист найцінніших популяцій від проникнення чужорідного генетичного матеріалу, а також збагачення генофонду менш цінних популяцій завдяки штучно регульованому притоку генів із найцінніших популяцій.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647124","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Матеріально-енергетичний вплив лісової рослинності на довкілля 森林生长对环境的物质能量影响

Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Pub Date : 2020-12-28 DOI: 10.15421/412021

P. Tretyak, Jurij Chernevyy

{"title":"Матеріально-енергетичний вплив лісової рослинності на довкілля","authors":"P. Tretyak, Jurij Chernevyy","doi":"10.15421/412021","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412021","url":null,"abstract":"Здійснена спроба теоретичного опрацювання проблеми оцінювання матеріально-енергетичного впливу на приземну атмосферу приросту фітомаси лісів України, порівняно з іншими типами рослинності, стосовно депонування вуглецю, продукуванню кисню, транспірації і збагачення атмосфери вологою, а також споживання енергії з навколишнього середовища. \u0000Теоретична концепція побудована на основі відомих біохімічних і фізичних закономірностей. Це матеріально-енергетичні пропорції фотосинтезу та супроводжуючої його транспірації, а також охолоджуючого повітря ефекту. \u0000Отримані аналітичні матеріали підтверджують істотний вплив процесів фотосинтезу і супутньої йому транспірації на газовий склад та енергетичний потенціал приземного шару повітря. \u0000Ліси України загалом щорічно здатні депонувати 3 т∙га-1 вуглецю, продукувати 8 т∙га-1 кисню та збагачувати повітря вологою в обсязі 3600 т∙га-1. Ці процеси вимагають відповідного споживання енергії, що призводить до охолодження 30-метрового приземного шару повітря у середньому впродовж року на 2,4°С. Такі екологічні функції виконують також лучна рослинність та агрокультури. Однак, цей процес відбувається лише під час відносно короткого періоду фотосинтезу. За показниками інтенсивності фотосинтезу і транспірації, екологічні функції лісів утричі перевищують відповідні властивості лучної рослинності. \u0000У випадку вирощування високопродуктивних лісів, річний приріст стовбурового запасу яких сягав би 10 м3∙га-1, збагачення приземного шару атмосфери киснем було б удвічі більшим, ніж за теперішнього середнього приросту 5 м3∙га-1, а водяною парою – у три-чотири рази більше. Відповідно, у три-чотири рази більшим було б і споживання теплової енергії з навколишнього природного середовища.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47283362","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Оцінка точності визначення надземної фітомаси дистанційними методами 用远程方法估算地外植物病测定的准确性

Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Pub Date : 2020-12-28 DOI: 10.15421/412032

P. Lakyda, V. M. Lovynska, Yuriy Buchavy

{"title":"Оцінка точності визначення надземної фітомаси дистанційними методами","authors":"P. Lakyda, V. M. Lovynska, Yuriy Buchavy","doi":"10.15421/412032","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412032","url":null,"abstract":" \u0000Надано результати оцінювання надземної фітомаси соснових деревостанів, отриманої за допомогою дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). На основі мультиспектральних зображень супутника Sentinal-2 здійснено обробку спектральних характеристик із розрахунком вегетаційних індексів та біофізичних параметрів соснових деревостанів регіону Байрачного Степу України. Підґрунтям для побудови регресійних моделей залежності надземної фітомаси від отриманих спектральних характеристик використано результати польових досліджень. \u0000Найвищі кореляційні коефіцієнти фіксуються між показниками загальної і стовбурової фітомаси з вегетаційними індексами NDVI, TVI та біофізичними параметрами FARAP і FCOVER. \u0000Для побудови моделей залежності надземної фітомаси соснових деревостанів використовували як одно-, так і двофакторні моделі, з яких найоптимальнішими виявились ті, що містили як предиктори NDVI окремо та за поєднання з FCOVER. Фактичні показники фітомаси сосняків на ТПП знаходились у межах від 27,6 до 287,6 тˑга-1. Прогнозовані значення загальної надземної фітомаси для моделі із залученням NDVI становили від 32,5 до 236,3 тˑга-1. \u0000Здійснено картографування надземної фітомаси соснових деревостанів Байрачного Степу за допомогою мультиспектральних знімків Sentinel-2, а саме, отриманих спектральних характеристик їх похідних (вегетаційних індексів, біофізичних параметрів). Дослідження продемонструвало обнадійливі результати для впровадження лісового картування надземної фітомаси соснових насаджень у регіоні за допомогою ресурсів вільного доступу.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"77 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647314","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Forest carbon stock in Left-bank Forest-Steppe of Ukraine according to intensive forest monitoring data 根据集约森林监测数据，乌克兰左岸森林草原的森林碳储量

Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Pub Date : 2020-06-04 DOI: 10.15421/412011

V. Pasternak, T. Pyvovar, V. Yarotsky

{"title":"Forest carbon stock in Left-bank Forest-Steppe of Ukraine according to intensive forest monitoring data","authors":"V. Pasternak, T. Pyvovar, V. Yarotsky","doi":"10.15421/412011","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412011","url":null,"abstract":"The issues of carbon stock and dynamic in different carbon pools in forest stands of Left-bank Forest-steppe of Ukraine are considered. The aim of the study was to evaluate carbon stocks and their changes in main pools: trees biomass and mortmass. Data of two repeated observations on 19 permanent intensive forest monitoring plots in Kharkiv and Sumy regions were used. Conversion method was used. Study of increment and mortality dynamics at monitoring plots showed, that two processes impact carbon balance: biotic damage which leads to trees dieback, and partial removal of dead wood from stands. Oak stands have, on average, higher carbon stock in trees biomass and mortmass (102.9 t С ha-1) than the pine stands (98.7 t С ha-1), which is associated with a higher representation of mature and overmature oak stands. While comparison by age classes showed that pine stands, in general, have higher values of C in trees biomass, due to higher productivity. The increase in carbon stocks with age is observed. The annual change of C stock in trees biomass is the highest in younger stands, and it decreases with age; while in mortmass it increases. Mature and overmature oak stands have negative trees biomass and positive dead wood growth. At age 81-100 years oak forest stands have higher carbon storage capacity than pine (total carbon stock in main pools (biomass, mortmass, litter and soils (30-cm layer)) is 191.7 t C ha-1 for oak and 175.4 t C ha-1 for pine stands). Trees biomass carbon prevails among other pools (50.3 % in oak forests, and 57.6% in pine), the next is soil carbon pool (45.9 and 29.0%, respectively). National forest inventory will provide data for assessments of carbon stocks and dynamics in trees biomass and mortmass pools. However, forest soil monitoring is necessary to evaluate carbon pools in soils and litter.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647477","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 2

Изменчивость Pinus sibirica Du Tour по образованию шишек за 10-летний период на прививочной гибридно-семенной плантации Pinus sibirica du tour在接种杂交种植者种植园10年内球果形成的变异性

Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Pub Date : 2020-06-04 DOI: 10.15421/412007

R. Matveeva, O. Butorova, N. Bratilova, Yulia Scherba, Vitaliy Komarnitsky

{"title":"Изменчивость Pinus sibirica Du Tour по образованию шишек за 10-летний период на прививочной гибридно-семенной плантации","authors":"R. Matveeva, O. Butorova, N. Bratilova, Yulia Scherba, Vitaliy Komarnitsky","doi":"10.15421/412007","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412007","url":null,"abstract":"Приведены данные по образованию шишек на привитых деревьях кедра сибирского за 10-летний период на гибридно-семенной плантации, расположенной на территории Караульного лесничества Учебно-опытного лесхоза СибГУ. Черенки кедра сибирского для прививок нарезаны с 21-22-летних (маточных) экземпляров, произрастающих в географических посадках на территории дендрария СибГУ, выращенных из семян популяций, отличающихся местом произрастания. Черенки были привиты на подвой сосны обыкновенной в 1982 году. Цель исследований – проанализировать урожайность клонового потомства на привитых деревьях кедра сибирского с использованием привоя разного географического происхождения за 10-летний период (2007-2016). Установлена изменчивость количества шишек в зависимости от географического происхождения и клоновой принадлежности деревьев. Наибольшее количество шишек зафиксировано на деревьях кемеровского и свердловского происхождений в сравнении с алтайскими, бирюсинскими и тюменскими. Обильное семеношение зафиксировано в 2009, 2013 и 2016 годах. На побеге (в пучке) формировалось по 1-5 шишек. Деревьев с шишками, в зависимости от географического происхождения привоя, в отдельные годы было от 58 до 100%. Клоны и отдельные раметы отселектированы по количеству шишек. Выделены раметы, которые ежегодно формировали шишки или имели короткий межурожайный период. Данные раметы и отселектированные маточные деревья рекомендуются для дальнейшего размножения прививкой с целью создания высокоурожайных лесосеменных плантаций.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49034464","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Особливості техногенного впливу лісокористування на чистоту води у гірських лісових водотоках 森林使用对山区森林清洁用水技术影响的具体情况

Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Pub Date : 2020-06-04 DOI: 10.15421/412013

V. Korzhov, V. Kudra

{"title":"Особливості техногенного впливу лісокористування на чистоту води у гірських лісових водотоках","authors":"V. Korzhov, V. Kudra","doi":"10.15421/412013","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412013","url":null,"abstract":"Під час здійснення лісозаготівель у гірських умовах із застосуванням наземного транспортування деревини відбувається трансформація лісового ґрунту як у межах лісосіки, так і на трелювальних волоках. Трелювальні волоки, по яких заготовлена деревини доставляється до навантажувальних майданчиків, прокладаються на схилах різної стрімкості, що спричиняє порушення монолітної структури ґрунту та утворення значних обсягів експлуатаційної ерозії. Внаслідок багаторазового проїзду лісових машин по волоках формуються глибокі колії, по яких відбувається поверхневий стік води до підніжжя схилу, яка потрапляє у водотоки. Тому волоки одночасно є і руслами стоку води, яка концентрується на них у разі виникнення інтенсивних опадів та внаслідок cніготанення. При цьому разом із водою виносяться і частинки лісового ґрунту, що призводить до забруднення води. \u0000Дослідженнями зарубіжних і вітчизняних науковців встановлено, що основним потенційним впливом на чистоту води внаслідок лісогосподарської діяльності є потрапляння у річки частинок землі з доріг і трелювальних волоків. Тому одним із важливих завдань є встановлення ступеня впливу техногенних чинників, які виникають під час лісокористування, на ступінь забруднення води в лісових водотоках. З огляду на це, були здійснені чотирирічні дослідження на двох лісових водозборах з метою вивчення ступеня каламутності води в руслах рік. У результаті дослідження встановлено чітку тенденцію щодо збільшення каламутності води в робочі дні (понеділок-п’ятниця) та її суттєве зменшення під час не робочих днів (субота, неділя). При цьому характерним є зростання забруднення води, починаючи з вранішніх годин з поступовим його зменшенням наприкінці робочого дня.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647090","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Реакція радіального приросту Quercus robur L. на зміни клімату в Поліссі та Лісостепу Policia和Lisbon粗壮栎对气候变化的径向生长响应

Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Pub Date : 2020-06-04 DOI: 10.15421/412006

I. Koval

{"title":"Реакція радіального приросту Quercus robur L. на зміни клімату в Поліссі та Лісостепу","authors":"I. Koval","doi":"10.15421/412006","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412006","url":null,"abstract":"Досліджено стиглі та перестиглі дубові насадження в Поліссі та Лісостепу, які ростуть в умовах свіжого сугруду та свіжого груду. Встановлено кліматичні чинники, які впливають на радіальний приріст дуба звичайного (Quercus robur L.) в Поліссі та Лісостепу і порівняно його реакції на зміни клімату в обох природних зонах. Виявлено реперні роки максимального (1891, 1902, 1924, 1931, 1957,1971, 1987) та мінімального (1895, 1906, 1918, 1922, 1929, 1936, 1950, 1976, 1992, 2000, 2005) радіального приросту дуба звичайного для Полісся, а також позитивні (1971, 1978, 1987) та негативні (1918, 1922, 1929, 1936, 1950, 1976, 1992, 2000, 2005 реперні роки для Лісостепу. Негативні реперні роки характеризуються дефіцитом опадів, посухами вегетаційного періоду, холодними або занадто теплими зимовими та ранньовесняними періодами, а позитивні –. сприятливим для росту дерев співвідношенням тепла і вологи. \u0000 Для першого періоду (1960-1988 рр.) виявлено позитивний вплив зимових та ранньовесняних температур на радіальний приріст дуба у Поліссі і Лісостепу. У другому періоді (1989-2013 рр.) відбувся протилежний сценарій – значне підвищення зимових та ранньовесняних температур призвело до зменшення радіального приросту. У другому періоді дубові насадження в Поліссі більше потерпали від теплих зим, ніж насадження в Лісостепу. Негативний вплив посух вегетаційного періоду на приріст посилився у другому періоді для обох насаджень. Упродовж другого періоду опади суттєво втратили позитивний вплив на приріст у насадженнях як Полісся, так і Лісостепу. \u0000Підтверджено гіпотезу щодо посилення чутливості реакції радіального приросту дуба звичайного до змін клімату в Поліссі та Лісостепу.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647188","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 1

Вплив метеорологічних чинників на радіальний приріст дуба звичайного в умовах свіжих і вологих сугрудів Полісся України 波兰-乌克兰新鲜湿润商品条件下气象因素对普通橡树径向生长的影响

Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Pub Date : 2020-06-04 DOI: 10.15421/412005

I. Ivanyuk, Y. Fuchylo

{"title":"Вплив метеорологічних чинників на радіальний приріст дуба звичайного в умовах свіжих і вологих сугрудів Полісся України","authors":"I. Ivanyuk, Y. Fuchylo","doi":"10.15421/412005","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412005","url":null,"abstract":"Встановлено оптимальні параметри метеорологічних чинників, які забезпечують максимальний приріст штучних насаджень дуба звичайного за діаметром в умовах свіжих і вологих сугрудів Центрального Полісся України. \u0000Аналіз залежностей між метеорологічними чинниками і радіальним приростом дерев дуба за період 1946-2018 рр. показав, що незначний позитивний вплив на радіальний приріст виявляють річна сума опадів (r= 0,16), сума опадів за вегетаційний період (r= 0,22) та опади осінніх і зимових місяців попереднього року (r = 0,14). Встановлено, що роки найбільш високих і низьких величин радіального приросту слабо відрізняються за середньомісячними температурами повітря. У той же час встановлено наявність тісного зв’язку індексу ширини річного кільця з показниками гідротермічного коефіцієнта – відношення суми опадів (Р) за вегетаційний період до десятої частини суми температур (t) вище 10°С (ГТК = Р / 0,1∑ t≥10°С). У понад 90% дерев дуба звичайного підвищені прирости з індексом > 80 формуються в роки з гтк від 1,4 до 1,8. За межами цього інтервалу знаходиться зона пригнічення росту дерев зі зниженими індексами радіального приросту. \u0000На основі математичного моделювання залежності між індексом радіального приросту і гідротермічним коефіцієнтом встановлено, що оптимальними для росту деревостанів дуба звичайного є показники ГТК для свіжих і вологих сугрудів, відповідно, 1,65 та 1,62. При цьому, індекс радіального приросту значно більший у свіжому сугруді (125,7 проти 114,8 у вологих умовах), що вказує на більшу чутливість дерев дуба звичайного у свіжому сугруді до зміни погодних умов. \u0000Виявлені кореляційні зв’язки параметрів радіального приросту з кліматичними показниками у наступних дослідженнях можуть бути використані для побудови реконструкцій клімату та прогнозу продуктивності дубових деревостанів у майбутньому.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47680143","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0