{"title":"Еколого-соціо-економічний аналіз управління міськими територіями в умовах зміни клімату: на прикладі міст обласного значення України","authors":"V. Soloviy, I. Dubovich","doi":"10.15421/412036","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Зміна клімату на території України швидко прогресує, втім національна екологічна політика наразі не відповідає нагальності кліматичних викликів. У цьому контексті особливої актуальності набуває роль міст, як середовищ уразливості до зміни клімату, втім, також і джерела потенційних рішень. На основі аналізу 78 планів міст обласного значення України, які є учасниками Глобальної Угоди мерів щодо клімату та енергії, наведено критичний міждисциплінарний аналіз виконання містами своїх зобов’язань і цілей щодо зменшення викидів, ефективності управління міськими територіями в умовах зміни клімату, а також парадигм, у рамках яких розгортається екологічна політика щодо зміни клімату на місцевому рівні. Виявлено, що більшість міст працюють у рамках парадигми слабкої сталості, застосовують підходи, які не відповідають особливостям викликів зміни клімат, і не виконують поставлених цілей. Поширений суто формалістичний підхід до використання шаблонів для планування, декларативне ставлення до питань адаптації та фрагментарна звітність. Перевага надається вузькому спектру рішень, а супутні вигоди заходів переважно не розглядаються. Водночас, наявні позитивні тенденції, такі як виникнення нішевих інновацій, розбудова мереж та нагромадження досвіду в окремих секторах. Розроблено методику оцінювання ефективності управління міськими територіями в умовах зміни клімату та з її допомогою здійснено оцінку трьох міст обласного значення – Львова, Харкова та Одеси. На основі здійсненого аналізу та результатів оцінювання, запропоновано рекомендації щодо переходу від слабкої до трансформаційної парадигми сталості, як передумови ефективного управління міськими територіями в умовах зміни клімату.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2020-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/412036","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Зміна клімату на території України швидко прогресує, втім національна екологічна політика наразі не відповідає нагальності кліматичних викликів. У цьому контексті особливої актуальності набуває роль міст, як середовищ уразливості до зміни клімату, втім, також і джерела потенційних рішень. На основі аналізу 78 планів міст обласного значення України, які є учасниками Глобальної Угоди мерів щодо клімату та енергії, наведено критичний міждисциплінарний аналіз виконання містами своїх зобов’язань і цілей щодо зменшення викидів, ефективності управління міськими територіями в умовах зміни клімату, а також парадигм, у рамках яких розгортається екологічна політика щодо зміни клімату на місцевому рівні. Виявлено, що більшість міст працюють у рамках парадигми слабкої сталості, застосовують підходи, які не відповідають особливостям викликів зміни клімат, і не виконують поставлених цілей. Поширений суто формалістичний підхід до використання шаблонів для планування, декларативне ставлення до питань адаптації та фрагментарна звітність. Перевага надається вузькому спектру рішень, а супутні вигоди заходів переважно не розглядаються. Водночас, наявні позитивні тенденції, такі як виникнення нішевих інновацій, розбудова мереж та нагромадження досвіду в окремих секторах. Розроблено методику оцінювання ефективності управління міськими територіями в умовах зміни клімату та з її допомогою здійснено оцінку трьох міст обласного значення – Львова, Харкова та Одеси. На основі здійсненого аналізу та результатів оцінювання, запропоновано рекомендації щодо переходу від слабкої до трансформаційної парадигми сталості, як передумови ефективного управління міськими територіями в умовах зміни клімату.