Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini最新文献

{"title":"Роль соціокультурного аспекту у формуванні паркового середовища","authors":"N. Oleksiichenko, N. Gatalska, Marina Kolenkina","doi":"10.15421/412130","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412130","url":null,"abstract":"Дослідження фокусуються довкола людини як суб’єкта сприйняття паркового середовища, яке змінюється із плином часу під дією соціокультурних чинників та спрямовані на виявлення вимог респондентів різних вікових категорій до паркового середовища різного функціонального призначення (історичного, меморіального, міського парку відпочинку). \u0000Для проведення дослідження було залучено 60 осіб, віком від 22 до 74 років. Виявлення впливу соціокультурного чинника, зокрема радянських ідеалів на формування вимог до паркового середовища зумовило необхідність розподілу респондентів на дві вікові категорії: молоді люди – 22-34 роки (народилися після або незадовго до закінчення радянського періоду історії України); зрілі люди – 46-74 роки (дитинство, юність та/або середні роки пройшли за часів Радянської України). \u0000Встановлено, що основною вимогою до міського парку відпочинку є комфорт рекреації незалежно від віку респондентів. Для молодих людей міський парк відпочинку є важливим об’єктом комунікації, як на рівні повсякденного спілкування, так і об’єктом культурного надбання соціуму, для зрілих – пріоритетним, після комфорту, є привабливість та функціональність території. Наявність національних прикмет у межах міського парку відпочинку важлива для однакової частки (близько 11%) респондентів обох вікових категорій. \u0000Для меморіального та історичного парку важливими є інформативні функції паркового середовища, однак шляхи забезпечення останньої відрізняються відповідно до вікової категорії. У зрілих людей це, насамперед, матеріальні компоненти культурної спадщини, у молодих – інформаційні якості паркового середовища.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67648140","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Симптоми, поширення та шкодочинність туберкульозу Fraxinus excelsior L. (збудник – Pseudomonas syringae pv. savastanoi (Smith 1908) Young et al.)","authors":"I. Kulbanska","doi":"10.15421/412123","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412123","url":null,"abstract":"Останніми роками спостережено епіфітотійне всихання багатьох видів лісових деревних рослин як в Україні, так і в інших країнах, яке має динамічний характер і тенденцію до зростання. У глибокій патології цього явища поза увагою залишилися фітопатогенні бактерії, які володіють високою енергією розмноження і здатні проникати в рослину як ззовні, так і спричиняти патологічний процес як вітальні облігати. \u0000Найбільш поширеним і шкодочинним захворюванням Fraxinus excelsior L. є туберкульоз. Туберкульоз завдає більшою мірою економічних, ніж екологічних збитків. Збудник хвороби – фітопатогенна бактерія Pseudomonas syringae pv. savastanoi – уражує як стовбури, гілки та пагони, так і суцвіття ясена. З туберкульозної патології, як супутню міко- і мікробіоту, ізольовано бактерії Pseudomonas sp., P. fluorescens, P. syringae, Erwinia herbicola, E. horticola, Xanthomonas sp. та мікроміцети Cladosporium cladosporiodes, Ulocladium botrytis, Mycelia sterilia (dark), Mycelia sterilia (orange), Fusarium heterosporum, Fusarium sp., Acremonium strictum, Cylindrocarpon didymum тощо. \u0000У патогенезі хвороби виділено п’ять етапів (фаз) її розвитку та наведено основні симптоматичні характеристики уражень, що дає змогу вчасно розпізнати уражене дерево для кожної вікової групи насаджень. Удосконалено методи діагностики бактеріальних хвороб Fraxinus excelsior. Виявлено пряму залежність поширення туберкульозу від частки ясена у складі насаджень різних вікових груп.   \u0000Показано, що патологія Fraxinus excelsior – явище багатогранне із взаємопов'язаними процесами інфекційного та неінфекційного характеру.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"64 4 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67648093","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Наукові засади створення навчально-виробничого стаціонару \"Борщовичі\"","authors":"V. Lavnyy, R. Vytseha, R. Kravchuk, Peter Spathelf","doi":"10.15421/412127","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412127","url":null,"abstract":"У лісовому фонді ДП \"Львівське лісове господарство\" створено навчально-виробничий стаціонар \"Борщовичі\", щоб дослідити різні способи господарювання у соснових деревостанах. Запропоновано схему розміщення секцій у сосновому деревостані свіжого  грабово-дубово-соснового сугруду віком 19 років з різними варіантами інтенсивності та методів рубок догляду. Зокрема, рівномірно по площі таксаційного виділу закладено п’ять секцій розміром 50 × 80 м з 15-метровими буферними зонами між ними. Виконано нумерацію та вимірювання таксаційних показників усіх ростучих дерев діаметром 6,1 см і більше на висоті 1,3 м на кожній секції. Загалом обліковано 5416 дерев, з яких 4870 особин становить Pinus sylvestris L. Встановлено лісівничо-таксаційні показники деревостанів на кожній секції, обґрунтовано організаційно-технічні показники прочищення на кожній із секцій. При цьому перша секція є контрольною, на якій жодних лісівничих заходів не запроєктовано. Виконано розрахунок кількості дерев, відведених у рубку, об’єм яких забезпечує відповідну інтенсивність рубки (20% ‒ на другій і четвертій, 40% ‒ на третій і п’ятій секціях). На другій секції запроєктовано проведення рубки догляду низовим методом, для чого було відібрано і призначено в рубку 349 дерев сосни звичайної, здебільшого відсталих у рості; на третій секції у рубку призначено 440 дерев, з яких 363 дерева сосни звичайної; на четвертій секції у рубку призначено 183 дерева, з яких 167 дерев сосни звичайної і на п’ятій секції у рубку призначено 298 дерев, з яких 223 дерева сосни звичайної. У натурі виконано підбір таких дерев залежно від їх стану, класу Крафта, категорії технічної придатності та методу рубки (низовий – на другій і третій секціях; верховий – на четвертій і п’ятій секціях). Розраховано динаміку лісівничо-таксаційних показників деревостанів кожної секції до та після рубки. Встановлено, що проведення рубки низовим методом несуттєво впливає на зміну лісівничо-таксаційних показників деревостану, зокрема на середній діаметр та середню висоту. Натомість значно більший вплив та різницю у таксаційних показниках зумовлює проведення рубки верховим методом. Із сукупності залишених дерев виділено дерева майбутнього (65-72 шт. на кожній секції) головних деревних видів (здебільшого ‒ Pinus sylvestris L, рідше ‒ Quercus robur L.), частка об’ємів яких становить 9,5-12,0% від загального запасу деревостану.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67648104","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Оцінка кліматичних тенденцій в Українському Розточчі за результатами динаміки плювіотермічних умов","authors":"Halyna Stryamets, Tetyana Prykladivska, V. Hrebelna, O. Skobalo, N. Ferents","doi":"10.15421/412134","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412134","url":null,"abstract":"Метеорологічними спостереженнями за період 2005-2020 рр. на метеостанції Природного заповідника «Розточчя» (49°55´N 23°45´E) встановлено загальні тенденції у динаміці головних кліматичних факторів – температури повітря і кількості опадів. \u0000Аналіз місячних і сезонних параметрів опадів і температур повного шістнадцятирічного періоду показав, що сучасний клімат цієї території зазнав помітних змін порівняно з кліматом першої половини ХХ ст. (дані метеостанції Рава-Руська у північній частині Українського Розточчя – 50°14´N 23°37´E). Особливо відчутні зміни зафіксовано за останній п’ятирічний період 2016-2020 років. \u0000Відбулось істотне підвищення температури, яка за весь досліджуваний період піднялась на 2,2°С, а за останні п’ять років – на 3,2°С. Суми літніх активних температур (більше 10°С) за період 2005-2020 рр. збільшились на 15%, за 2016-2020 рр.– на 18%, а у посушливі 2015, 2017, 2019 роки ці показники зросли на 27-36%. \u0000За загального збільшення кількості опадів за досліджуваний період на 3,6%, відбувся несприятливий перерозподіл вологи по календарних сезонах року за рахунок зменшення її кількості у період вегетації і збільшення у холодну пору року. Якщо за архівними даними минулого століття літні опади становили 40% від річної кількості, то за період 2005-2020 рр. ця частка зменшилась до 33%, а за останнє п’ятиріччя – до 30%; відбулось не тільки зменшення літньої кількості дощів, але й зміщення їх піку з липня місяця на травень. \u0000Гідротермічний коефіцієнт Г.Т. Селянінова за літні місяці 2005-2020 рр., порівняно з архівними даними, зменшився з 1,9 до 1,4; а по окремих літніх місяцях 2015, 2017 і 2019 років цей показник змінювався від мінімальних декадних значень у 0,01 до середніх місячних – від 0,1 до 0,9. \u0000Наведені вперше для цієї території кліматичні діаграми наглядно демонструють динаміку плювіотермічних умов регіону, тобто зміни річного ходу кривих обох головних кліматичних факторів – опадів і температур. Кліматичні діаграми аномально сухих 2015, 2017 і 2019 років в Українському Розточчі нагадують середземноморський тип клімату зі значною зволоженістю перехідних сезонів і дефіцитом вологи в теплу пору року, коли літній максимум температур накладається на мінімум опадів. Виявлений дисбаланс у взаємозв’язку «температура – волога», особливо в останній п’ятирічний період, свідчить про дефіцит вологи, необхідної для розвитку рослин, і тенденцію трансформації клімату від м’якого гумідного до теплішого аридного","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67648791","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Біотична стійкість Pinus sylvestris L. у сугрудових лісостанах Львівського Розточчя","authors":"H. Krynytskyy, Ihor Skolsky, O. Krynytska, N. Lutsiv, Volodymyr Yakhnytsky","doi":"10.15421/412126","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412126","url":null,"abstract":"Об’єктами досліджень були деревостани, сформовані типовими для Львівського Розточчя лісотвірними деревними видами: сосною звичайною, буком лісовим, дубом звичайним, грабом звичайним за участю клена гостролистого, клена-явора, липи дрібнолистої та інших. Специфіка лісорослинних умов дослідних об’єктів зумовила різні фітоценотичні взаємовпливи сосни звичайної з іншими деревними видами, та, відповідно, її різну життєвість, для визначення якої було використано діелектричні показники – імпеданс і поляризаційна ємність. \u0000Встановлено, що у вегетаційний період величина імпедансу різко зменшується (мінімальні значення у дерев сосни спостережено у червні-липні), а в період фізіологічного і вимушеного спокою – зростає, досягаючи максимуму у грудні. Водночас мінімальні величини поляризаційної ємності у дерев сосни звичайної спостережено у листопаді, а максимальні – у лютому. \u0000Найбільші відмінності між деревами сосни у різних за складом деревостанах за річною динамікою імпедансу і поляризаційної ємності спостережено у періоди фіксації максимальних значень цих показників. В інші періоди року ці відмінності, зазвичай, неістотні. Водночас дослідження показують, що  найінформативнішими щодо життєвого стану дерев сосни звичайної є середньорічні величини діелектричних показників. \u0000Середньовікові (55-річні) дерева сосни за достатнього світлового живлення мають більшу життєвість і, відповідно, характеризуються меншим, ніж материнські дерева, імпедансом і більшою поляризаційною ємністю. \u0000Встановлено також, що життєвість дерев сосни в грабово-дубово-соснових і сосново-букових деревостанах проявляється неоднозначно. Зниження біотичної стійкості дерев сосни з віком інтенсивніше відбувається у сосново-букових деревостанах порівняно з грабово-дубово-сосновими. Загалом фітоценотичні взаємовпливи для сосни звичайної в грабово-дубово-соснових деревостанах є сприятливішими, ніж у сосново-букових.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49042539","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Реліктова ценопопуляція Ulmus glabra Huds. у Покутських Карпатах","authors":"Petro Plichtyak, Andrzej Woźniak, M. Soroka, Andriy Onyskіv","doi":"10.15421/412124","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412124","url":null,"abstract":"У Покутських Карпатах виявлено ценопопуляцію Ulmus glabra Huds. із 15 дерев віком близько 100 років, які пережили епідемію «голландської хвороби» у минулому столітті. Унікальна популяція сформувалася на південному схилі лісового потоку у глибокій ущелині, зайнятій фітоценозами трьох лісових асоціацій рослинності, які змінюють одна одну по мірі віддалення від водного дзеркала. Встановлено, що в умовах лісових ярів панує специфічний мікроклімат і формуються фітоценози гігрофільної рослинності, які належать до рідкісних угруповань Європи згідно Директиви ЄС 92/43/EEC: Stellario nemorum-Alnetum glutinosae, Ulmo glabrae-Aceretum pseudoplatani і Dentario glandulosae-Fagetum. Великі екземпляри Ulmus glabra збереглися лише на першій терасі у прирусловій частині водного потоку, утворивши наступну за клейковільховими лісами смугу у висотному градієнті яружних лісів. Для вивчення особливостей лісів, у яких ростуть великовікові дерева стійкої до «голландської хвороби» форми Ulmus glabra, досліджено їхній видовий склад і фітосоціологічні характеристики на основі еколого-флористичної класифікації та методу J. Braun-Blanquet (1964). Синтаксономічний аналіз засвідчив, що ценопопуляція Ulmus glabra у Покутських Карпатах має реліктовий характер, оскільки є залишком давніх вологих лісів союзу Alno-Ulmion підсоюзу Alnenion glutinoso-incanae, які внаслідок пониження рівня ґрунтових вод і наступних динамічних змін рослинності поступово трансформуються у ліси союзу Tilio platyphyllis-Acerion pseudoplatani.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67648241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Структура соснових деревостанів Придонецького Степу України","authors":"V. Pasternak, Olexiy B. Prihodko, O. A. Girs","doi":"10.15421/412132","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412132","url":null,"abstract":"Здійснено аналіз поширення Pinus sylvestris L. у лісовому фонді регіону дослідження та встановлено лісівничо-таксаційні показники соснових деревостанів. Характеристику соснових деревостанів базових підприємств здійснено за типами лісу, повнотою та продуктивністю. Розглянуто таксаційну будову соснових деревостанів, проаналізовано розподіл дерев Pinus sylvestris за діаметром і класами Крафта. За результатами кореляційного аналізу встановлено тісний зв'язок між діаметром, максимальним і мінімальним редукційними числами; дещо меншої тісноти зв'язок існує між віком і діаметром та максимальним і мінімальним редукційними числами. Розраховано моделі мінливості діаметра, відношення мінливості ділової частини до загальної мінливості діаметра деревостану з урахуванням мінімального та максимального діаметрів модальних деревостанів. Розподіл дерев за діаметром характеризується переважно гостроверхою кривою з правосторонньою асиметрією. Середні значення асиметрії розподілів становлять 0,33; ексцес – -0,08. Розрахунки моделей розподілу стовбурів сосни за діаметром показали, що β-розподіл є оптимальним для цього об’єкта дослідження. Встановлено зв’язок між часткою ділових стовбурів і віком модальних соснових деревостанів. За результатами порівняння нормативів розподілу, розроблених для соснових деревостанів Придонецького Степу України, з даними для Полісся встановлено більшу мінливість за діаметром останніх, що зумовлено, насамперед, лісорослинними умовами регіону та режимом господарювання. \u0000Побудовано таблиці динаміки товарної структури модальних соснових деревостанів з урахуванням розподілу об’ємів ділових стовбурів за класами і підкласами товщини, узгодженими з європейськими підходами щодо таксації круглих лісоматеріалів. Наведені нормативи розподілу дерев за діаметрами та динаміка товарної структури модальних соснових насаджень з урахуванням розподілу ділової деревини за класами діаметрів дають змогу підвищити точність визначення показників соснових насаджень Придонецького Степу.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67648464","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Стовбурова біопродуктивність букових деревостанів Полонинського хребта Українських Карпат","authors":"H. Hrynyk, A. Zadorozhnyy, O. M. Hrynyk","doi":"10.15421/412131","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412131","url":null,"abstract":"Розроблені на основі середніх значень діаметра, висоти та відносної повноти букових деревостанів моделі адекватно описують залежність компонентів надземної фітомаси дерев бука лісового в типах лісорослинних умов С3 та D3. Показники загальної біопродуктивності у досліджуваних типах лісорослинних умов мають близькі значення, але істотно відрізняються структурою компонентів надземної фітомаси стовбурів деревостану. Встановлено, що модальні букові деревостани у властивих їм типах лісу в ТЛУ D3 незначно переважають аналогічні в ТЛУ С3 за такими таксаційними показниками деревостанів, як середня висота, середній діаметр, сума площ поперечного перетину, загальний запас деревини. Також виявлено, що в ТЛУ D3 вищі значення притаманні фітомасі стовбура та фітомасі стовбура у корі. Сумарні значення фітомаси гілок у корі у ТЛУ D3 є вищими, порівняно із  ТЛУ C3,  у віці 1-20 років, а від 21 до 100 років вищі значення виявлено у ТЛУ C3. З’ясовано, що загальна біопродуктивність до 70 років є вищою у ТЛУ D3. Загальна надземна стовбурова фітомаса букових деревостанів на досліджуваній території становить 24592775 т, зокрема найбільшу частку становлять середньовікові деревостани – 51,2% . Зважаючи на нерівномірний розподіл площ деревостанів за групами віку, зі зростанням віку деревостану збільшується їхня відносна частка у загальній біопродуктивності. Найбільшу частку у загальній біопродуктивності надземної частини дерева становить фітомаса стовбура (74,1%), гілок (17,5%), кори стовбура (3,9%), листя (3,4%) та кора гілок (1,1%). У розрізі вікових груп фітомаса стовбура зі збільшенням віку деревостану зростає. Так само збільшується значення частки стовбура у корі – від 73,5 до 78,9%. Частка гілок у корі з віком, навпаки, зменшується – від 22,4 до 17,9%.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67648223","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив мікробних агентів і біопрепаратів на їх основі на біометричні показники сіянців Pinus sylvestris L.","authors":"Hanna Boyko, Natalia Puzrina, Anatoliy Bondar, V.A. Hryb","doi":"10.15421/412128","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412128","url":null,"abstract":"Найвищі показники проростання насіння Pinus sylvestris L. в умовах in vitro виявлено за умов їхнього оброблення штамами Trichoderma viride 2016, Trichoderma lignorum 201. Менш ефективними виявилися штами Fusarium oxysporum 206, Fusarium sambucinum 16, Penicillium lanosum 201, Trichothecium roseum 2016. У лісовому розсаднику для передпосівного оброблення насіння найефективнішими виявилися Trichoderma viride 2016, Trichoderma viride 16, Trichoderma lignorum 201, Alternaria alternata 2016. Фітотоксичний вплив виявили штами Fusarium sambucinum 2016, Penicillium variabile 16, Penicillium lanosum 201, Aspergillus fumigatus 20, Aspergillus fumigatus 2016. \u0000Оброблення насіння штамами Trichoderma viride 2016, Trichoderma viride 16 забезпечило збільшення висоти сіянців сосни на 15-19%, діаметра на кореневій шийці – на 10-21% та маси коренів – на 39-40%. Використання штамів Trichoderma lignorum 201, Alternaria alternata 2016 збільшило ці ж показники сіянців, порівняно з контролем, на 5-14, 5 та 37% відповідно. \u0000Водна витяжка із мортмаси листків Corylus avellana сприяла збільшенню висоти сіянців на 19%, діаметра на кореневій шийці – на 15%, маси коренів – на 30%, порівняно із контролем. За оброблення насіння витяжкою із мортмаси листків Tilia cordata Mill. збільшення згаданих показників становило 13, 13 та 23% відповідно. \u0000За оброблення насіння водною витяжкою із мортмаси листків Quercus robur L. та Alnus glutinosa Gaertn. ріст сіянців пригнічувався: їхня висота, порівняно з контролем, зменшилася на 23 і 13%, діаметр на кореневій шийці – на 29 і 11%, маса корінців – на 9 і 33%.  \u0000За оброблення насіння біопрепаратами Триходермін, Гаупсин, Планриз у лабораторних умовах, його якісні показники в усіх варіантах були вищими, ніж на контролі. У лісовому розсаднику за передпосівного оброблення насіння зазначеними вище біопрепаратами висота сіянців збільшилася на 5-19%, діаметр на кореневій шийці – на 10-21%, а маса коренів – на 38-53%, порівняно із контролем. Менш ефективними виявилися біопрепарати Мікосан-Н і Фітоспорин.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49604667","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"New insights into the role of phytopathogenic fungi vectored by pine bark beetles in pine decline","authors":"K. Davydenko","doi":"10.15421/412122","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412122","url":null,"abstract":"The study presented was carried out in response to the alarmingly increasing number of outbreaks of bark beetles and associated fungi in European forests including Ukraine. Our study was aimed to generate new knowledge on bark beetles and understand the possible role of vectored fungi. The obtained data can contribute to the increased knowledge and will allow adequately responsing to an expected intensification of bark beetle disturbances, as well as may allow better understanding tree diseases and how to cope with them. In total, eleven ophiostomatoid fungi (Graphium sp., Leptographium sosnaicola, Grosmannia olivacea, Grosmannia penicillata, Ophiostoma bicolor, O. ips, O. canum, O. piceae, O. minus, O. nigrocarpum Graphilbum rectangulosporium) were found here in association with five species of bark beetles (Hylurgus ligniperda, Hylastes ater, Hylastes angustatus, Ips acuminatus and Ips sexdentatus) on Scots pine trees infested by bark beetles. Scots pine seedlings were inoculated with ophiostomatoid fungi and sterile medium (control) to evaluate their pathogenicity. The inoculated seedlings were examined finally 6 months later after inoculation. Inoculation with Leptographium sosnaicola, Graphium sp and O. minus produced significantly large lesions and mortality of pine seedlings. In total, all the eight fungal-inoculated species caused resin exudation and staining on the bark around inoculations in Scots pine seedlings and different rate of the seedlings decline. \u0000It can be concluded that the studied bark beetles are vectors for different functional groups of fungi including aggressive pathogens, and that ophiostomatoid fungi are the most closely associated symbionts. Moreover, high virulence fungi can help bark beetles to overcome the tree resistance and may significantly contribute to tree mortality.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48574574","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}