V. Lavnyy, R. Vytseha, R. Kravchuk, Peter Spathelf
{"title":"Наукові засади створення навчально-виробничого стаціонару \"Борщовичі\"","authors":"V. Lavnyy, R. Vytseha, R. Kravchuk, Peter Spathelf","doi":"10.15421/412127","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У лісовому фонді ДП \"Львівське лісове господарство\" створено навчально-виробничий стаціонар \"Борщовичі\", щоб дослідити різні способи господарювання у соснових деревостанах. Запропоновано схему розміщення секцій у сосновому деревостані свіжого грабово-дубово-соснового сугруду віком 19 років з різними варіантами інтенсивності та методів рубок догляду. Зокрема, рівномірно по площі таксаційного виділу закладено п’ять секцій розміром 50 × 80 м з 15-метровими буферними зонами між ними. Виконано нумерацію та вимірювання таксаційних показників усіх ростучих дерев діаметром 6,1 см і більше на висоті 1,3 м на кожній секції. Загалом обліковано 5416 дерев, з яких 4870 особин становить Pinus sylvestris L. Встановлено лісівничо-таксаційні показники деревостанів на кожній секції, обґрунтовано організаційно-технічні показники прочищення на кожній із секцій. При цьому перша секція є контрольною, на якій жодних лісівничих заходів не запроєктовано. Виконано розрахунок кількості дерев, відведених у рубку, об’єм яких забезпечує відповідну інтенсивність рубки (20% ‒ на другій і четвертій, 40% ‒ на третій і п’ятій секціях). На другій секції запроєктовано проведення рубки догляду низовим методом, для чого було відібрано і призначено в рубку 349 дерев сосни звичайної, здебільшого відсталих у рості; на третій секції у рубку призначено 440 дерев, з яких 363 дерева сосни звичайної; на четвертій секції у рубку призначено 183 дерева, з яких 167 дерев сосни звичайної і на п’ятій секції у рубку призначено 298 дерев, з яких 223 дерева сосни звичайної. У натурі виконано підбір таких дерев залежно від їх стану, класу Крафта, категорії технічної придатності та методу рубки (низовий – на другій і третій секціях; верховий – на четвертій і п’ятій секціях). Розраховано динаміку лісівничо-таксаційних показників деревостанів кожної секції до та після рубки. Встановлено, що проведення рубки низовим методом несуттєво впливає на зміну лісівничо-таксаційних показників деревостану, зокрема на середній діаметр та середню висоту. Натомість значно більший вплив та різницю у таксаційних показниках зумовлює проведення рубки верховим методом. Із сукупності залишених дерев виділено дерева майбутнього (65-72 шт. на кожній секції) головних деревних видів (здебільшого ‒ Pinus sylvestris L, рідше ‒ Quercus robur L.), частка об’ємів яких становить 9,5-12,0% від загального запасу деревостану.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/412127","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У лісовому фонді ДП "Львівське лісове господарство" створено навчально-виробничий стаціонар "Борщовичі", щоб дослідити різні способи господарювання у соснових деревостанах. Запропоновано схему розміщення секцій у сосновому деревостані свіжого грабово-дубово-соснового сугруду віком 19 років з різними варіантами інтенсивності та методів рубок догляду. Зокрема, рівномірно по площі таксаційного виділу закладено п’ять секцій розміром 50 × 80 м з 15-метровими буферними зонами між ними. Виконано нумерацію та вимірювання таксаційних показників усіх ростучих дерев діаметром 6,1 см і більше на висоті 1,3 м на кожній секції. Загалом обліковано 5416 дерев, з яких 4870 особин становить Pinus sylvestris L. Встановлено лісівничо-таксаційні показники деревостанів на кожній секції, обґрунтовано організаційно-технічні показники прочищення на кожній із секцій. При цьому перша секція є контрольною, на якій жодних лісівничих заходів не запроєктовано. Виконано розрахунок кількості дерев, відведених у рубку, об’єм яких забезпечує відповідну інтенсивність рубки (20% ‒ на другій і четвертій, 40% ‒ на третій і п’ятій секціях). На другій секції запроєктовано проведення рубки догляду низовим методом, для чого було відібрано і призначено в рубку 349 дерев сосни звичайної, здебільшого відсталих у рості; на третій секції у рубку призначено 440 дерев, з яких 363 дерева сосни звичайної; на четвертій секції у рубку призначено 183 дерева, з яких 167 дерев сосни звичайної і на п’ятій секції у рубку призначено 298 дерев, з яких 223 дерева сосни звичайної. У натурі виконано підбір таких дерев залежно від їх стану, класу Крафта, категорії технічної придатності та методу рубки (низовий – на другій і третій секціях; верховий – на четвертій і п’ятій секціях). Розраховано динаміку лісівничо-таксаційних показників деревостанів кожної секції до та після рубки. Встановлено, що проведення рубки низовим методом несуттєво впливає на зміну лісівничо-таксаційних показників деревостану, зокрема на середній діаметр та середню висоту. Натомість значно більший вплив та різницю у таксаційних показниках зумовлює проведення рубки верховим методом. Із сукупності залишених дерев виділено дерева майбутнього (65-72 шт. на кожній секції) головних деревних видів (здебільшого ‒ Pinus sylvestris L, рідше ‒ Quercus robur L.), частка об’ємів яких становить 9,5-12,0% від загального запасу деревостану.