Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini最新文献

{"title":"Ризик зникнення берези повислої в Житомирському Поліссі України","authors":"Anatoliy Goychuk, V. Drozda, M. Shvets","doi":"10.15421/411816","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411816","url":null,"abstract":"З’ясовано причини усихання березових насаджень у Житомирському Поліссі України. Акцентовано увагу на глибокій патології берези повислої, яка спричинена комплексом факторів і передусім пов’язана з бактеріальною етіологією. Встановлено, що мокра деревина у стовбурі беріз – бактеріального походження. Відібрано зразки деревини й ексудату для лабораторних досліджень із рослин, які мали яскраво виражені ознаки патології (тріщини, здуття). Експериментально доведено, що збудником бактеріозу берези повислої є фітопатогенна бактерія-полібіотроф Enterobacter nimipressuralis Carter, яка спричинює водянку хвойних і листяних лісових деревних рослин. \u0000Встановлено, що на ступінь всихання беріз дещо впливає склад насаджень – складні за формою і мішані за складом деревостани є стійкішими до бактеріозу. Поширеність бактеріальної водянки в березових насадженнях різних вікових груп зростає зі збільшенням їхнього віку і зниженням повноти. Відзначено неоднаковий ступінь ураження бактеріальною водянкою різних груп рослинних асоціацій: чорницевих, злакових, зеленомохових та вересових. \u0000Під час обстеження стовбурів модельних дерев виявлено закономірність висотного розташування осередків ураження. Наведено дані щодо характеру типу ураження і щільності розташування виразок на стовбурі, описано видовий склад і рівень домінування рогохвостів, котрі екологічно та трофічно пов’язані з березою повислою.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-10-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67645479","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Ріст і формування дубових деревостанів за участю липи дрібнолистої в умовах свіжої грабової діброви Західного Поділля","authors":"V. Zaika, Yurii Kalenuk","doi":"10.15421/411818","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411818","url":null,"abstract":"Досліджено лісівничо-таксаційні показники та санітарний стан дубових деревостанів різного віку за участю у їх складі липи дрібнолистої. Встановлено, що тут формуються складні деревостани за участю дуба звичайного, ясена звичайного, граба звичайного, липи дрібнолистої, в’яза голого, кленів гостролистого і явора та інших деревних видів. Частка липи у їх складі становить від поодиноких дерев до 6-8 одиниць. Серед них переважають деревостани, в яких частка липи становить 2-4 одиниці. Дуб звичайний росте за ІІ-Іb бонітетом та досягає максимальної продуктивності (Іа-Іb бонітет) у деревостанах, де частка липи у  складі змінюється в межах 2-8 одиниць і відстає в рості від дуба за висотою на 10,0-46,1%. Найгіршим ростом дуб звичайний характеризується в деревостанах, де відмінності за висотою між ним і липою становлять до 7%. \u0000Повнота деревостанів і запас стовбурової деревини відзначаються високою варіабельністю навіть у межах вікових груп. У середньовікових деревостанах абсолютна повнота становить 21,4-34,0 м2/га, а запас деревини – 172-374 м3/га. У пристигаючих деревостанах ці показники, відповідно, становлять 24,6-34,9 м2/га і 263-409 м3/га, а в стиглих – 26,6-40,3 м2/га і 330-487 м3/га. Найбільшого запасу (409-487 м3/га) досягають дубові деревостани, де частка липи у їх складі становить 3-6 одиниці. Водяні пагони у дерев дуба не виявлено на 20% дослідних ділянок. В інших деревостанах різної повноти і продуктивності кількість дерев дуба з водяними пагонами становить 5,3-53,3%. У деревостанах переважають дерева І і ІІ категорій санітарного стану. Сухі дерева трапляються на 70% дослідних ділянок в кількості 1,2-7,2%. Індекс санітарного стану дуба змінюється в межах 1,36-2,65.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-10-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67645293","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив лісових насаджень плантаційного типу на водно-фізичні властивості лісового ґрунту в умовах Західного Лісостепу України","authors":"Iurii Debryniuk","doi":"10.15421/411817","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411817","url":null,"abstract":"Між насадженнями різного видового складу та ґрунтом існує тісна взаємодія, на яку можна впливати через зміну складу деревостану. Питання особливо актуальне з погляду тимчасового запровадження на відносно короткий проміжок часу плантаційних лісових насаджень на місці низькопродуктивних деревостанів. Тому вивчення змін у системі  плантаційні насадження → ґрунт → відновлений корінний деревостан є надзвичайно важливим чинником забезпечення високої продуктивності та біотичної стійкості лісових фітоценозів. \u0000Високі запаси стовбурової деревини (понад 400 м3/га) в умовах вологої грабово-букової діброви у 40-річних насадженнях Larix eurolepis відзначено за щільності ґрунту 1,07-1,26 г/см3, пористості 48,1-59,4%, польової вологоємності 24,2-26,1% та ступеня аерації 41,6-54,3% в горизонтах He та І. Для насаджень Larix kaempferi із запасами 578 та 582 м3/га ці показники становлять, відповідно, 1,16-1,39 г/см3, 45,3-54,1%, 23,2-25,7% та 36,9-42,8%. \u0000Для 40-річних насаджень Larix kaempferi в умовах вологої грабової діброви ці показники визначено для трьох горизонтів ґрунту (Н; Не; І) і становлять, відповідно, 1,46-1,68 г/см3, 40,1-58,6%, 14,0-30,3% та 25,7-59,9%. Наведені значення водно-фізичних показників грунту забезпечують високий запас стовбурової деревини (447 та 476 м3/га) модринових насаджень. \u0000В умовах вологої грабової діброви 41-річне насадження Picea abies нагромаджує такі ж високі запаси стовбурової деревини (476 м3/га) за подібних значень водно-фізичних показників ґрунту: 1,47-1,66 г/см3, 42,1-59,7%, 20,1-28,5% та 20,9-29,8%. \u0000Негативного впливу на водно-фізичні властивості ґрунтів чистих ялинових та модринових культур не встановлено, що дає підставу рекомендувати досліджувані деревні види для застосування у плантаційних лісових насадженнях на темно-сірих ґрунтах в умовах вологого груду Західного Лісостепу України.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"23 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-10-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67645168","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості впливу середовища на оцінювання естетичних якостей паркових пейзажів: теоретичні та прикладні аспекти","authors":"N. Oleksiichenko, N. Gatalska","doi":"10.15421/411822","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411822","url":null,"abstract":"Наведено спектр досліджень естетичного оцінювання ландшафту із залученням респондентів (42 особи), які здійснено упродовж 2017-2018 рр. безпосередньо в парковому середовищі та із застосуванням фотографій. Враховуючи різні методологічні підходи та за результатами порівняльного аналізу особливостей сприйняття пейзажів паркового середовища, виявлено взаємозв’язки між естетичною оцінкою паркового ландшафту та ознаками, які впливають на її формування. \u0000За результатами узагальнень теоретичних та практичних наукових робіт виявлено принципову різницю у методології досліджень естетики паркових ландшафтів із залученням респондентів. Ключовим методологічним питанням дослідження естетики паркового середовища є визначення способу проведення досліджень – натурний, або заміщення. \u0000Встановлено, що за умов оцінювання паркового середовища безпосередньо в парку оцінка знижується порівняно з фотографіями. За аналізом частоти згадувань ознак та характеристик, які позитивно впливають на естетику пейзажів Маріїнського парку, визначено їх подібність упродовж різних сезонів за умов проведення оцінювання в середовищі та суттєві відмінності під час застосування фото. Отримані результати можуть бути свідченням подібності сприйняття паркового середовища упродовж року безпосередньо в парку. Поряд із тим, виявлено суттєві відмінності у частоті згадувань низки ознак у межах кожного сезону за умов застосування різних способів досліджень. Незважаючи на суттєву різницю у частоті згадувань ознак паркового середовища за різних умов та способів проведення досліджень, встановлено, що сила впливу конкретної ознаки на естетичні якості пейзажів не визначає її факторну вагу в оцінці, однак пов’язана із нею. Окрім того, виявлено ознаки, вплив яких на естетичну оцінку паркового середовища є суттєвим. \u0000Застосування фотографій є доцільним для визначення сприйняття колориту та образно-символічної структури пейзажів паркового середовища відвідувачами, а оцінювання впливу насаджень та архітектурних компонентів на естетичні якості пейзажів варто проводити безпосередньо в парку. Оцінювання задоволеності відвідувачів парку станом його компонентів можна здійснювати із застосуванням фотографій, або безпосередньо в парку за комфортних для людини умов (весняно-літній період).","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-10-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67645476","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Комплексне оцінювання перспективності видів і гібридів модрини для умов Лісостепу України","authors":"S. Los, V. Grygor’yeva, V. Samoday, I. Neyko","doi":"10.15421/411807","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411807","url":null,"abstract":"  \u0000Узагальнено дані щодо комплексного оцінювання лісових культур видів і гібридів модрини у насадженнях Лісостепу України на території трьох областей – Харківської (ДП «Харківська ЛНДС», ДП «Гутянське ЛГ»), Сумської (ДП «Тростянецьке ЛГ», ДП «Свеське ЛГ») та Вінницької (ДП «Вінницьке ЛГ», ДП «Вінницька ЛНДС»). У деревостанах віком 52-124 роки закладено 10 пробних площ. Переважна більшість насаджень розташована у лісостеповій природній зоні за виключенням ДП «Свеське ЛГ», розташоване у Поліській природній зоні. \u0000Об’єкт дослідження – інтродукція видів та гібридів роду Larix L. \u0000Мета досліджень – оцінювання успішності інтродукції видів та гібридів модрини у штучних насадженнях Лісостепу України. \u0000У більшості лісових культур види і гібриди модрини переважають дуб звичайний за діаметром (на 4,9 -38,5 %) і майже в усіх – за висотою (на 10,6-29,0 . Порівняння таксаційних показників модрини і сосни звичайної показало, що в п’яти деревостанах модрина переважає сосну за висотою на 3,5–34,9 %, за діаметром – на 0,3-7,7 %. У решті випадків модрина рості подібно до сосни або незначно відстає за висотою та діаметром. \u0000Кліматичні умови Вінниччини і Сумщини є сприятливими для росту і розвитку модрин, тоді як тривалі періоди посухи на Харківщині впливають на них негативно. Суттєвого впливу типу лісорослинних умов на ріст модрини не відмічено, але показники деревостанів, в багатших умовах (D2) переважно дещо вищі, ніж у сугрудових типах. \u0000За результатами комплексного оцінювання видів і гібридів модрини у трьох областях України переважна більшість виявилися перспективними для культивування, що підтверджує придатність модрин для створення лісових культур, захисних насаджень і озеленення в умовах Сумської і Вінницької областей. В умовах Харківщини види і гібриди модрин придатні для створення захисних насаджень і озеленення. \u0000 Для ширшого впровадження видів і гібридів модрини у лісове господарство необхідно розширити лісонасінну базу, зокрема, з використанням вихідного матеріалу з плюсових і кращих дерев, відібраних в обстежених деревостанах.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47240378","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Туберкульоз ясена звичайного у Західному Поділлі України: етіологія, симптоматика, патогенез","authors":"А. Goychuk, V. Drozda, І. Kulbanska","doi":"10.15421/411804","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411804","url":null,"abstract":"Наведено результати досліджень патологічних змін вегетативних і генеративних органів ясена звичайного під дією патогенної міко- та мікробіоти, зокрема фітопатогенних бактерій, а також шкодочинної ентомофауни. Показано, що в Україні епіфітотійним захворюванням ясена звичайного є туберкульоз. Збудник хвороби – фітопатогенна бактерія Pseudomonas syringae pv. savastanoi (Smith 1908) Young et al. 1978 – уражує як стовбури, гілки та пагони, так і суцвіття ясена звичайного. Удосконалено методи діагностики бактеріальних хвороб ясена звичайного. Зокрема, виділено п’ять етапів (фаз) розвитку туберкульозу ясена («парша», «поширення», «власне туберкульоз», «деформація генеративних органів», «вади деревини») та наведено основні симптоматичні характеристики уражень, що дозволяє вчасно розпізнати уражене дерево для кожної вікової групи насаджень. Описано ряд збудників мікофітозів та представників шкодочинної ентомофауни, що внаслідок своєї діяльності суттєво послаблюють ріст, розвиток та знижують якісні характеристики деревини ясена звичайного. Показано, що патологія ясена звичайного – явище багатогранне з взаємопов'язаними процесами інфекційного та неінфекційного характеру, що необхідно враховувати при симптоматиці і діагностиці захворювань під час проведення заходів з підвищення біостійкості насаджень у системній єдності складників лісового біоценозу. Акцентується увага на перспективності та доцільності використання антагоністичних властивостей мікроорганізмів і біопрепаратів на їхній основі для профілактики і захисту ясеневих насаджень від збудників бактеріозів.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67644992","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Запаси підстилки та живого надґрунтового вкриття як показник ризику виникнення пожеж у соснових лісах Полісся","authors":"V. Voron, O. Tkach, S. Sydorenko, Y. Melnyk","doi":"10.15421/411801","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411801","url":null,"abstract":"Для лісового господарства України надзвичайно актуальною проблемою є боротьба з лісовими пожежами. У виникненні та розвитку пожеж ключову роль відіграє підстилка, яка є однією із основних складових лісових горючих матеріалів. Особливо це стосується соснових лісів Полісся, де нагромаджуються значні запаси підстилки. За наявності у нижніх шарах підстилки коріння сосни звичайної навіть пожежа слабкої інтенсивності з мінімальною висотою нагару може призводити до значних пошкоджень деревного виду. \u0000Запас підстилки збільшується з віком і досягає максимуму у насадженнях 8-го класу віку. Найбільшу здатність до загорання має лишайникове надґрунтове вкриття та опадовий шар лісової підстилки (L), а найменшу – надґрунтове вкриття, яке формується переважно за рахунок мохів, брусниці та чорниці. Акумуляція значного запасу підстилки в сосняках Полісся вказує на потенційну можливість збільшення інтенсивності ушкодження під час лісової пожежі не тільки стовбурів дерев сосни, але й кореневих систем внаслідок згоряння підстилки або пошкодження кореневих лап і тонких коренів у верхніх шарах ґрунту. \u0000Запаси підстилки в насадженні залежать від місця збору зразків. Найбільший запас підстилки зафіксовано біля стовбура, а найменший – у міжкроновому просторі. Найбільший обсяг мортмаси зафіксовано у нижньому шарі (H), а найменший – у верхньому  опадовому шарі. Маса всіх шарів підстилки збільшується з віком сосняків і зменшується із віддаленням від стовбура. У подібних за віком чистих соснових лісостанах запаси підстилки більші у багатших за трофністю умовах. Відмінність у запасах мортмаси різних за віком сосняків може досягати 300-400 %.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48562090","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості транскордонного економіко-правового співробітництва України з Європейським Союзом у сфері екологічного туризму","authors":"І. Dubovich, O. Shvayka, K. Vasylyshyn, Т. Fomicheva","doi":"10.15421/411813","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411813","url":null,"abstract":"  \u0000Розглянуто особливості виникнення та формування екологічного туризму. Поява екологічного туризму пов’язана з пошуком належних підходів щодо охорони навколишнього природного середовища та створення умов для реалізації концепції сталого розвитку. Розглянуто важливість розвитку екологічного туризму на прикордонних територіях України та держав-сусідів ЄС. Акцентовано увагу на потенціалі розвитку екологічного туризму в прикордонних регіонах України та ЄС з урахуванням чинника децентралізації управління та самостійності територіальних громад. Обґрунтовано, що транскордонне співробітництво України з державами ЄС у галузі екологічного туризму спрямоване на: підвищення іміджу прикордонних регіонів України і ЄС; поглиблення партнерських відносин між туристичними підприємствами та організаціями не тільки на рівні прикордонних регіонів, але й на рівні України та держав-сусідів загалом; вивчення та впровадження досвіду сусідніх держав для регіонального економіко-правового регулювання та стимулювання екологічного туризму; налагодження контактів з іноземними представництвами, громадськими організаціями тощо. Розроблено пропозиції щодо належного співробітництва на транскордонному рівні між Україною та країнами ЄС у сфері екологічного туризму. Наголошено, що екологічний туризм відіграє важливу роль для соціально-економічного розвитку і підвищення рівня добробуту населення в прикордонних регіонах України та сусідніх держав ЄС. Запропоновано розробити нормативно-правові акти, які би повністю регулювали економіко-правові аспекти розвитку екологічного туризму.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47618723","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Порівняльний аналіз класифікацій зелених насаджень населених пунктів України та пострадянських країн","authors":"V. Yukhnovskyi, O. Zibtseva","doi":"10.15421/411810","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411810","url":null,"abstract":"Окреслено сучасні підходи до озеленення урбосередовища: концепції зеленого простору, зеленої інфраструктури та сталість поглядів в Україні, де збереглися традиції з радянських часів. Обґрунтовано доцільність структурування зелених насаджень з компонентами, які виокремлюють фізичний вигляд, просторову мозаїчність, соціальну функцію, доступність, екосистемні послуги, збереження біорізноманіття, антропогенний вплив, функціональне призначення. Охарактеризовано поняття зеленої інфраструктурної мережі як сукупності різних видів рослинності і відкритих просторів, інтегрованих у здоров’я та якість життя людей, що підтримують і посилюють природні та екологічні процеси. Проаналізовано трансформацію класифікації зелених насаджень населених пунктів України та інших пострадянських країн. Виявлено принципові відмінності у переліку класифікаційних груп насаджень та проаналізована їхню доцільність. Виявлено недоліки класифікації зелених насаджень, використовуваної в Україні: суперечливий розподіл за групами насаджень, не чітко прописані переліки груп, наявність у двох категоріях незрозумілих «інших» насаджень. Встановлено, які саме теоретичні аспекти та деталі функціональної класифікації доцільно запозичити в інших пострадянських країнах. Розглянуто основні показники озеленення, коректність їх визначень, а також динаміка мінімальних розмірів зелених насаджень загального користування: парків, садів, скверів. Зазначено, що нормативне зниження у 5-7,5 раз мінімальної площі парків і у 25 разів – мінімальної площі скверів призводить до небажаної фрагментації зелених просторів. З’ясовано, що показники озеленення потребують чіткішого визначення та сучасної аргументації щодо їх нормативних кількісних значень. Підкреслено переваги класифікації зелених насаджень, використовуваної у Білорусії.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47424182","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Лісорослинні умови та інші характеристики насаджень сосни звичайної, сприятливі для короїдів","authors":"V. Meshkova, O. Borysenko, V. Pryhornytskyi","doi":"10.15421/411812","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411812","url":null,"abstract":"Дослідження 2014-2016 рр. свідчать, що площа осередків короїдів у насадженнях сосни звичайної Тетерівського лісництва Державного підприємства \"Тетерівське лісове господарство\" становить 5,4 % площі лісів штучного походження та 13,1 % площі природних соснових лісів. Статистично підтверджено приуроченість осередків короїдів до природних соснових лісів. \u0000Осередки короїдів відсутні у сухих і мокрих суборах (B1 та B4 відповідно). У межах суборів і сугрудів осередки короїдів приурочені до вологих умов (B3 та C3), але вік і склад насаджень впливають на поширення осередків більше, ніж тип лісорослинних умов. \u0000Частка площі осередків короїдів від площі соснових лісів збільшується з віком деревостанів: 52,7 % соснових насаджень віком понад 100 років заселено короїдами. Середній зважений вік усіх соснових насаджень Тетерівського лісництва становить 67,9 років, а вік насаджень в осередках короїдів збільшився від 96,5 року у 2014 р. до 105,2 року у 2016 році. Короїди \"літнього\" покоління заселяли насадження більш старшого віку, ніж короїди \"весняного\" покоління. \u0000Приуроченість осередків короїдів до соснових насаджень із відносною повнотою 0,6-0,8 доведена статистично. Середня зважена відносна повнота заселених короїдами соснових насаджень зменшилася від 0,73 у 2014-2015 рр. до 0,67 у 2016 р. внаслідок проведення вибіркових санітарних рубок у перші роки спалаху цих шкідників. \u0000Приуроченість осередків короїдів до чистих соснових деревостанів доведена статистично для штучних і природних соснових насаджень. \u0000У штучних і природних насадженнях осередки короїдів приурочені до деревостанів І класу бонітету.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47776469","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}