Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini最新文献

{"title":"Visions, Missions and Strategies of selected International Forest Research Organizations","authors":"A. Koller, N. Weber","doi":"10.15421/412016","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412016","url":null,"abstract":"This paper provides a comparison of current visions, missions and strategies of three international forest research organizations: European Forest Institute (EFI), Center for International Forest Research (CIFOR) and International Union of Forest Research Organizations (IUFRO). Against the background of theoretical conceptions of visions, missions and strategies, a qualitative tabular content analysis is applied. A special focus lies on the thematic work areas of the organizations and their connection to the Sustainable Development Goals (SDGs). \u0000Visions and missions provide an important guidance for employees and other people in the organization, but also for communication to outsiders. Within strategies, Non-Profit Organizations can define their mission and vision as well as strategic goals. Recent missions and visions of EFI, CIFOR and IUFRO are analyzed with a textual analysis, while for their strategies a summarizing content analysis is used. \u0000The comparison discloses differences between the three organizations with regard to their orientation towards societal impact and/or advancement of science. However, all of them strive for improving living conditions for people. CIFOR clearly focuses on the SDGs and covers all of them, while IUFRO and EFI do this only partially. Except for doublings, EFI and IUFRO together address 12 SDGs out of 17 SDGs. This finding is especially important in the light of the current cooperation between EFI and IUFRO. Both organizations signed a Memorandum of Understanding in 2019, where they claim to account for achieving the SDGs by strengthening the role of forest conservation and sustainable forest management.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647210","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Parameters of Pinus sylvestris health condition and Ips acuminatus population in pure and mixed stands of Sumy region","authors":"V. Meshkova, Ivan Bobrov","doi":"10.15421/412012","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412012","url":null,"abstract":"Outbreaks of bark beetles have increased in recent years in various regions. Pine engraver beetle (Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827); Coleoptera: Curculionidae: Scolytinae) is most common in the pine forests of many European countries. Research on its biology and spread carried out in different natural conditions, phases of pest outbreak and considered various parameters to characterize the population of the pest and forest health condition. \u0000The aim of the research was to compare the health condition of Scots pine stands and population parameters of I. acuminatus in its two generations in pure and mixed stands in Polissya and Forest-steppe parts of Sumy region. Research was carried out in 2017 in the pure Scots pine stands and mixed stands with Scots pine and other forest species in Polissya (State Enterprise \"Seredyno-Budsky Agroforest Economy\"; State Enterprise \"Seredyno-Budsky Forest Economy\") and Forest-steppe parts (State Enterprise \"Velykopysarivske Agroforest Economy\"; State Enterprise \"Okhtyrske Forest Economy\") of Sumy region at 26 sample plots. In sample plots, parameters of forest health condition and bark beetle population were assessed in June and in September, after completion of development of spring and summer generation of I. acuminatus.  \u0000By most of the parameters assessed, significant differences between sample plots in Forest-Steppe and Polissya parts of Sumy region were not found. In pure Scots pine stands the mean area of bark beetles’ foci and bark beetles’ production were larger in Forest-steppe in June, and the density of Ips acuminatus nuptial chambers in June and September. \u0000In pure Scots pine stands the area of I. acuminatus focus, the number of colonized trees, the proportion of recently died trees, health condition indices, the density of egg galleries and nuptial chambers as well as young beetle’s production increased from June to September. In mixed stands the focus area, the number of colonized trees and health condition index increased insignificantly, and population parameters of I. acuminatus decreased from June to September. Pure Scots pine stands changed the health condition from \"severely weakened\" to \"drying up\" in three months, and mixed ones remained in the \"weakened\" category. \u0000In pure pine stands, the density of egg galleries and beetles of the young generation increased for three months from the lower limit of a moderate level to a high level, the density of nuptial chambers – from low to a high level. In mixed stands, all population parameters of I. acuminatus correspond to a low population level. The parameters characterizing the investigated foci of I. acuminatus in the Sumy region significantly correlated with the participation of pine in the stand composition, and in September the correlation is closer than in June. The data obtained indicate the feasibility of creating predominantly mixed pine stands.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48889245","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Поширення та аналіз стану похідних ялинових деревостанів в Українських Карпатах","authors":"V. Lavnyy, O. Pelyukh","doi":"10.15421/411927","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411927","url":null,"abstract":"Встановлено негативний синергетичний вплив змін клімату та посилення антропогенного навантаження на стан, структуру та функціонування похідних ялинових деревостанів Українських Карпат. Аналіз таксаційних показників похідних ялинових деревостанів Українських Карпат засвідчив критичний стан цих лісових екосистем та їхні негативні наслідки для ведення лісового господарства підприємствами регіону досліджень. Загальна площа похідних ялинників на території Українських Карпат становить 126678,1 га із загальним запасом деревини 43032,5 тис. м3. Найбільшу площу похідні ялинові деревостани займають на території Івано-Франківської – 60514,8 га (47,8% від загальної площі похідних ялинових деревостанів), а найменшу у Чернівецькій області – 13155,1 га або 10,4%. Середній запас похідних ялинників становить 340 м3∙га-1. Серед типів лісу похідні ялинові деревостани на території Українських Карпат найчастіше трапляються у вологій смереково-буковій суяличині, де їхня площа становить 47537,3 га (37,5% від загальної площі похідних ялинових деревостанів). Значна кількість похідних ялинників зосереджена також у вологій смереково-буковій яличині ‒ 17761,2 га (14,0%). Поряд з цим, похідні ялинові деревостани відзначаються високою продуктивністю: найбільшу площу займають деревостани І класу бонітету – 89631 га або 70,8% від загальної площі. \u0000Для вирішення проблеми всихання ялинових насаджень на території Українських Карпат рекомендовано здійснювати моніторинг лісових екосистем та інтегрувати у практику ведення лісового господарства засади наближеного до природи лісівництва. Зокрема, для підвищення біотичної стійкості, стабільності та біорізноманіття похідних ялинових деревостанів необхідно ширше застосовувати рубки переформування.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67646826","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"A comparative characteristic of fungal communities associated with Ips acuminatus in different regions of Ukraine","authors":"K. Davydenko","doi":"10.15421/411912","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411912","url":null,"abstract":"Pine bark beetles are typically associated with complexes of fungi that could reveal different functional interaction. Thus, previously nonaggressive bark beetle Ips acuminatus is considering now to be among the most serious pests of pine forest in Ukraine and other European countries and vectored fungal community is very important to assess total harm of this bark beetle. The aim of this study was to reveal the vectored fungal community associated with the pine engraver beetle, I. acuminatus with special emphasis on pathogenic fungi for further evaluation of harm bark-beetle - fungi association for Ukrainian forest. \u0000In total, 288 adult beetles were collected from Scots pine trees at six different sites through Ukraine. DNA sequencing as fungal culturing from all beetles resulted in 1681 isolates and amplicons representing 42 fungal taxa. NCBI BLAST search revealed that the overall fungal community was composed of 94 species, of which 80.85% were Ascomycota, followed by Basidiomycota and unidentified fungal group, which accounted for 10.6% and 8.5 % of the total sequences, respectively. Among these, the most commonly detected fungi for pooling dataset were Sphaeropsis sapinea (23.6%), Cladosporium pini-ponderosae (19.44%), Ophiostoma ips (19.1%), Ophiostoma canum (19.1%) and Cladobotryum mycophilum (18.06%). In the pooled dataset of isolates and amplicons for each site, Shannon diversity indices ranged between 1.9 and 2.9 while Simpson diversity index varied between 0.69 and 0.89 indicating rich species diversity. \u0000In total twelve ophiostomatoid species were detected. All ophiostomatoid fungi were showing varying degrees of virulence and O. minus was the most aggressive fungus in previous studies. It is concluded that I. acuminatus vectors a species-rich fungal community including pathogens such as ophiostomatoid fungi, Sphaeropsis sapinea, different needle pathogens and wood decay fungi that seems to be very important for the assessment of threat of I. acuminatus to the pine forest in Ukraine.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48374717","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"The use of agricultural waste for the renewable energy production","authors":"A. Zapałowska, U. Bashutska","doi":"10.15421/411914","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411914","url":null,"abstract":"In addition to hydroelectric power plants, solar and wind power plants, biogas plants are important in the production of electricity and heat from renewable energy sources. It is known that depending on the type of substrate used for processing and the design features of biogas plants, they have their own advantages and disadvantages. Nevertheless, properly localized biomass installation is able to decrease the use of conventional materials reducing greenhouse gas emissions. Bio-waste, plant residues and other by-products can be used to produce electricity, heat and purified methane as fuel for repaired vehicles. Biogas production is a key technology for the sustainable use of agricultural biomass as a renewable energy source. Both, Poland and Ukraine, have a large agricultural area, and well developed animal cattery, which creates opportunities for alternative energy sources from biomass development. \u0000         Agricultural biogas plant energy produced from waste such manure, slurry and another agricultural waste, is an excellent source of heat, likewise, electricity. Therefore the importance of using agricultural waste as an energy source in the production of biogas shall be emphasized. A significant drawback of the system is the need to provide low economic and environmental losses. For this purpose, the place of biomass harvesting, transport and its preparation together with storage should be taken into account. To achieve the highest efficiency, small biogas plants should have permanent composition of substrate consisting of various ingredients. \u0000                Ukraine and Poland has considerable potential of renewable energy sources development of which can provide significant economic, ecological, and social benefits. The production of biogas has become an attractive source of extra income for many farmers. Biogas production has a useful effect not only on economic, but ecological development, particularly in the rural regions. At the same time, environmental protection aspects have gained additional importance, so that anaerobic treatment processes have become a key technology for environmental and climate protection. \u0000         On the basis of the submitted documentation by the municipal administration and the manufacturer, the operation of biogas plants for the processing of organic agricultural waste in Gorajec and Odrzechowa (Poland) has been presented.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48079061","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив лісових насаджень плантаційного типу на показники родючості лісових ґрунтів в умовах Західного Лісостепу України","authors":"Iurii Debryniuk, S. Raspopina","doi":"10.15421/411903","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411903","url":null,"abstract":"Між насадженнями різного складу та родючістю ґрунту існує тісна взаємодія, яку можна корегувати, змінюючи участь порід у складі деревостану. Питання особливо актуальне з погляду запровадження плантаційних лісових насаджень на місці низькопродуктивних деревостанів. Тому вивчення змін показників родючості ґрунту у системі – плантаційні насадження → ґрунт → корінний деревостан, є надзвичайно важливим чинником забезпечення високої продуктивності та біотичної стійкості лісових фітоценозів. \u0000Досліджені темно-сірі опідзолені ґрунти на лесоподібному суглинку характеризуються високим лісорослинним потенціалом, результатом якого є формування чистих і мішаних насаджень модрини та ялини за високими класами бонітету – від І до Іс. Водночас значення показників родючості ґрунтів (вміст гумусу та рухомих сполук NPK) під цими насадженнями відрізняються. \u0000Вміст гумусу у ґрунтах під насадженнями за участю ялини коливається в межах від 0,32 до 4,52 % та в середньому становить 1,80 %, що нижче, ніж під насадженнями модрини – 0,32-9,32 % та  2,17 % відповідно. \u0000Склад насаджень впливає на вміст у ґрунті усіх досліджених елементів живлення. Середній вміст легкогідролізованого азоту у ґрунтах під насадженнями за участю ялини є нижчим (5,68 мг/100 г ґрунту), ніж за участю модрини (7,10) та більш амплітудно знижується вниз по профілю. Так, його середній вміст у Не-горизонті становить 9,63 мг/100 г ґрунту, в НІ – 4.87, в І – 2,52, а під насадженнями за участю модрини – 10,41, 6,51 та 4,24 мг/100 г ґрунту відповідно. \u0000Середній вміст рухомих сполук фосфору в обох групах насаджень є доволі подібним –5,93 мг/100 г ґрунту за участю ялини та 5,80 – модрини. Водночас в І-горизонті у культурах з модриною він значно вищий, ніж у культурах з ялиною – 7,70 проти 2,64 мг/100 г ґрунту, що сприяє росту модрини за Іb-Iс класами бонітету. Характер розподілу обмінного калію за профілем ґрунту принципово відрізняється. Так, якщо під насадженнями за участю модрини його найвищий вміст (9,50 мг/100 г ґрунту) зафіксовано в Не-горизонті, то за участю ялини – у І-горизонті (11,85), що свідчить про інтенсивний прояв процесу кислотного гідролізу у ґрунтах під впливом опаду ялини. Проте середньопрофільний вміст обмінного калію у ґрунтах під обома групами насаджень є доволі подібним – 8,90 мг/100 г ґрунту у культурах з модриною та 9,17 – з ялиною. \u0000Загалом чисті ялинові та модринові культури в умовах свіжого і вологого груду Західного Лісостепу України не виявляють негативного впливу на показники родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту. Водночас сприятливіші поживні властивості формуються у ґрунтах під насадженнями за участю модрини, які, своєю чергою, забезпечують найвищий рівень їх продуктивності, що необхідно брати до уваги під час проектування складу лісових культур плантаційного типу.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67645721","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Епістемологічний інструментарій дослідження еколого-економічних систем","authors":"L. Zahvoyska, O. Pelyukh","doi":"10.15421/411916","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411916","url":null,"abstract":"Проаналізовано методологічні обмеження мейнстриму економічної теорії ХХ ст. у сфері дослідження еколого-економічних систем (ЕЕС) у соціо-екологічному контексті антропоцену. ЕЕС розглянуто на засадах постнекласичної наукової парадигми як органічну і динамічну єдність екологічної та економічної систем, пов’язаних обміном речовини, енергії та інформації, для яких характерна сильна нелінійна взаємодія структурних елементів і колективна (виникаюча, емерджентна) поведінка. Особливу увагу зосереджено на таких особливостях досліджуваних систем, як  нелінійність, стохастичність і генераційність, а також на таких особливостях прийняття рішень стосовно управління цими системами, як плюралізм вартостей (цінностей), суб’єктивність оцінок і суджень, контекстуалізм рішень, релевантність неакадемічних знань і партисипативність самого процесу прийняття рішень. \u0000Обґрунтовано напрями трансформування теоретико-методичних підходів до дослідження ЕЕС у межах постнекласичної наукової парадигми для усунення методологічних некоректностей сучасної економічної науки шляхом теоретизування на засадах екологічної економіки і теорії економічної складності, обмеженої раціональності і теорії економічного оцінювання. Аргументовано застосування нових інструментів дослідження еколого-економічних систем, а саме: нексусний підхід, деліберативні методи, імітаційне моделювання (агентне і системно-динамічне), методи оцінювання економічної вартості та ін.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"31 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67646864","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості розвитку крон дуба звичайного (Quercus robur L.) на клонових насінних плантаціях у Харківській області","authors":"S. Los, Oleksiy Godovanyi","doi":"10.15421/411907","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411907","url":null,"abstract":"Представлено результати досліджень розвитку крон клонів плюсових дерев дуба звичайного (Quercus robur L.) на трьох клонових насінних плантаціях (КНП) в Харківській області віком 35 і 40 років з розміщенням садивних місць 5 × 5 м та 10 × 5 м. На КНП представлені клони плюсових дерев з Харківської і Сумської областей. \u0000Проаналізовано результати досліджень, проведених на КНП у 1999 і  2018 рр. У процесі вивчення розвитку крон на КНП дуба звичайного у не менш, ніж у трьох рамет кожного клону, визначали висоту дерева, діаметр проекції крони та розраховували об’єм продуктивної (з погляду репродукції) частини крони. За показниками розмірів крони визначали оптимальну кількість дерев на КНП. \u0000Відзначено низьку та середню індивідуальну мінливість між клонами за висотою крони, середню – за діаметром проекції крони, високу і підвищену – за об’ємом репродуктивної частини крони. Визначено клони, які суттєво перевищують середні показники по КНП за висотою і діаметром проекції крони, тобто мають найкраще розвинені крони. \u0000Зафіксовано переваги за висотою дерев на КНП 35-річного віку за розміщення 5 × 5 м, тоді як найбільші показники діаметра крони та об’єму продуктивного шару крони відзначено на 40-річній КНП з розміщенням щеп 10 × 5 м. Виявлено, що до змикання крон у міжряддях спостерігається інтенсивніший розвиток крони у ширину, а після змикання – у висоту. \u0000Для покращення умов освітлення та живлення дерев і збереження наявного продуктивного шару крони доцільно з 15-20 років здійснювати селективне зрідження. Оптимальна кількість дерев має розраховуватися на основі показника середнього діаметру проекції крони. Тривала експлуатація КНП дуба звичайного є доцільною за умови здійснення своєчасних зріджувань і збереження максимальних розмірів продуктивної частини крони.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67646188","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Еколого-економічна оцінка ефективності використання енергетичної деревини в регіональній агломерації «Дрогобиччина»","authors":"L. Maksymiv, T. Lutsyshyn","doi":"10.15421/411917","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411917","url":null,"abstract":"Агломерація є територіальним об'єднанням різних населених пунктів, пов’язаних економічними, трудовими, соціальними й іншими зв'язками. Однією із найважливіших сфер, в якій потрібно налагодити тісну співпрацю в межах агломерації, є підвищення енергоефективності. Особливістю регіональної агломерації «Дрогобиччина» є її приналежність до Карпатського економічного району, який характеризується найвищою в Україні лісистістю і де місцеве населення традиційно використовує деревину в енергетичних цілях для обігріву приміщень і приготування їжі. Відповідно тут є достатня кількість ресурсів деревної біомаси, яку можна і потрібно використовувати в енергетичних цілях, а також сприйняття цього виду палива як природного і прийнятного. \u0000Карпатський регіон має значний потенціал деревної біомаси, доступної для енергетичного використання шляхом залучення лісової деревини, деревини від проведення ландшафтних робіт, залишків деревини від технічної обробки, деревних відходів. Додатковими джерелами деревного палива можуть бути парки, полезахисні лісосмуги, енергетичні плантації, лісонасадження уздовж автомобільних доріг і залізниць, а також сухостій. \u0000Ресурсний потенціал енергетичної деревини на території регіональної агломерації «Дрогобиччина» формують ресурси спеціалізованих підприємств, де головними постачальниками деревної біомаси є ДП «Дрогобицьке лісове господарство», Дрогобицьке ДЛГП «Галсільліс» і потенційно КП «Зелений світ» у м. Борислав. У 2017 р. приріст деревини у лісовому фонді аналізованих підприємств становив: у ДП «Дрогобицьке ЛГ» – 113,4; Дрогобицькому ДЛГП «Галсільліс» – 32,2, КП «Зелений світ» – 0,9 тис. м3. \u0000Резервом підвищення ефективності використання деревини є порубкові рештки, об’єм яких на зрубах ДП «Дрогобицьке ЛГ» у 2017 р. становив 7,1 тис. м3, а на Дрогобицькому ДЛГП “Галсільліс” за перше півріччя 2018 р. – 0,5 тис. м3. Додатковим ресурсом деревної біомаси для використання в енергетичних цілях можуть слугувати відходи операційної діяльності лісових господарств. Ще одним способом отримання деревної біомаси є вирощування енергетичних плантацій. \u0000Для встановлення міри готовності місцевого населення використовувати деревину для опалення домогосподарств, а також чинників, які впливають на масштаби використання енергетичної деревини, було проведено соціологічне опитування населення м. Борислав. З’ясовано, що більшість жителів користуються індивідуальною системою опалення, використовуючи газ або комбіновані котли для опалення. Встановлено, що 40 % респондентів хотіли б змінити систему опалення. За сприятливих умов, таких як постійна наявність ресурсів, дешеві кредити на заміну системи опалення, субсидії на тверде паливо та активне просування деревної біомаси як джерела енергії, частина громадян висловила готовність перейти на опалювання житла енергетичною деревиною.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47786681","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Технологічні аспекти регулювання витрат деревинної сировини під час виготовлення віконних блоків з тришарового клеєного бруса","authors":"V. Mayevskyy, Z. Kopynets, Volodymyr Kovbasiuk, Yevstakhii Myskiv, M. Yakuba","doi":"10.15421/411922","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/411922","url":null,"abstract":"На підставі аналізу літературних джерел та власних експериментальних досліджень встановлено, що під час виготовлення віконних блоків з тришарового клеєного бруса зі склопакетами значний обсяг відходів деревини утворюється під час профілювання бруса. Аналіз профілів конструкційних елементів віконних блоків і технологічного процесу їхнього виготовлення дав змогу розробити конструкції тришарових профільних клеєних брусів складного перетину. \u0000Здійснено розрахунки балансів деревинної сировини (сухих обрізних пиломатеріалів) під час виготовлення чотирьох конструкцій віконних блоків розміром 1000×1000 мм з тришарового клеєного бруса прямокутного перетину та тришарового профільного клеєного бруса складного перетину. За результатами аналізу балансів деревинної сировини під час виготовлення різних конструкцій віконних блоків з’ясовано, що частка виходу деталей віконних блоків при використанні тришарового профільного клеєного бруса складного перетину, порівняно з тришаровим клеєним брусом прямокутного перетину, збільшується, зокрема для глухого віконного блоку – від 27,31 до 32,73%; для віконного блоку, розділеного імпостом на глуху і поворотну стулку – від 22,99 до 29,87%; для віконного блоку з двома поворотними стулками – від 21,65 до 28,66%; для віконного блоку, розділеного імпостом і двома поворотними стулками – від 20,95 до 29,15%. \u0000Загалом використання тришарового профільного клеєного бруса складного перетину для виготовлення віконних блоків дасть змогу економити до 25,56% сухих обрізних пиломатеріалів з деревини сосни.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67646683","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}