Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini最新文献

{"title":"Моделювання первинної продукції компонентів надземної частини дерев сосни звичайної Східного Полісся України","authors":"L. Matushevych, P. Lakyda","doi":"10.15421/412112","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412112","url":null,"abstract":"Первинну продукцію компонентів надземної фітомаси (стовбура і крони) оцінено для дерев сосни звичайної, які ростуть переважно у чистих та мішаних (домішка від 1 до 3 од.) соснових насадженнях штучного походження Східного Полісся України. Насадження високопродуктивні (II, I, Ia і вище класів бонітету), середньо- та високоповнотні, ростуть у свіжих борах (А2), суборах (B2) та сугрудах (C2). Використано дані 80 тимчасових пробних площ (ТПП), які закладено у соснових деревостанах Сумської (36 ТПП) та Чернігівської (44 ТПП) областей. Зрубано й обміряно 900 модельних дерев (МД) сосни звичайної, з яких 226 МД опрацьовано з пофракційним оцінюванням компонентів надземної фітомаси та 674 МД – без оцінювання фітомаси крони. Обмір моделей і розрахунки первинної продукції компонентів надземної фітомаси дерев сосни звичайної виконано за допомогою удосконалених загальноприйнятих методів та розробленого алгоритму. \u0000Сукупність значень дослідного матеріалу характеризується їх нормальним розподілом за віком, діаметром, висотою дерев та відносною повнотою насаджень. Встановлено тісноту зв’язку між досліджуваними показниками модельних дерев сосни звичайної (від помірного – -0,31 < r < -0,50, до дуже високого – r > 0,91); слабкої тісноти зв'язок (0,11 < r < 0,30) виявлено між повнотою насаджень та часткою поточного об’ємного приросту з показниками компонентів фітомаси крони дерев. \u0000Розраховано регресійні математичні моделі для оцінювання абсолютного та відносного поточного об’ємного приросту деревини стовбурів, об’єму кори стовбурів, маси деревини, кори гілок і маси хвої в абсолютно сухому стані, в яких аргументами є вік та діаметр дерев (R2 = 0,72-0,92). Для частки хвої 1-го року зв’язок з віком дерев обернений та помірний, але значущий на 5%-му рівні (R2 = 0,33). \u0000Розроблені нормативні таблиці первинної стовбурової продукції деревини та первинної продукції надземної частини дерев сосни звичайної показали, що за однакового діаметра зі збільшенням віку дерев первинна продукція стовбурової деревини збільшується лише до певного віку, а досягнувши максимуму – зменшується. Зі збільшенням діаметра за однакового віку первинна продукція стовбурової деревини зростає. Первинна продукція надземної частини дерев, подібно до окремих компонентів надземної фітомаси, зі збільшенням віку та діаметра також збільшується. У типових лісорослинних умовах Східного Полісся середньовікове дерево (50 років) сосни звичайної в надземній частині може нагромаджувати 15,22 кг·рік-1 первинної продукції.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647770","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості природного поновлення у букових деревостанах Українських Карпат","authors":"V. Lavnyy, V. Mazepa, I. Shyshkanynets, M. Zayats","doi":"10.15421/412103","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412103","url":null,"abstract":"Вивчено особливості природного поновлення деревних порід в експлуатаційних букових лісах та в букових пралісах. Досліджено чисельність самосіву та підросту бука залежно від віку, повноти деревостану та розмірів просвітів (\"вікон\") у наметі деревостану. Об’єктами досліджень були букові лісостани (> 60 років) у ДП \"Воловецьке ЛГ\" та ДП \"Свалявське ЛГ\", а також букові праліси Ужанського національного природного парку Закарпатської області. Успішність природного поновлення у букових деревостанах гірських лісів Українських Карпат залежить від лісівничо-таксаційних показників деревостану – його віку, повноти та освітленості під наметом деревостану. У експлуатаційних букових лісостанах кількість самосіву і підросту Fagus sylvatica L. збільшується з їх віком. Найбільша кількість підросту бука під наметом деревостанів у середньому становить 6,2 тис. шт./га у віці 101-140 років. У низькоповнотних деревостанах експлуатаційних лісів чисельність підросту бука є найбільшою і в середньому становить 12 тис. шт./га. \u0000У букових пралісах добре природне поновлення деревних порід формується у \"вікнах\" намету деревостану. Кількість самосіву і підросту деревних порід зростає зі збільшенням розмірів просвітів у наметі і досягає у найбільших за площею \"вікнах\" 72,3 тис. шт./га. Частка Fagus sylvatica у складі підросту в окремих \"вікнах\" змінюється в межах 6,2-98,7%. Підріст бука переважає у 44% досліджених \"вікон\"; у 39% \"вікон\" переважає підріст клена-явора, у 9% – клена гостролистого; на 4% \"вікон\" спільно домінують бук лісовий і клен-явір. \u0000У підрості букових пралісів за висотою переважає дрібна фракція (заввишки менше 50 см), частка якої в окремих \"вікнах\" змінюється від 13,5 до 94,0% від загальної його кількості. У складі дрібного підросту майже на половині пробних площ переважає клен-явір, кількість якого в окремих \"вікнах\" намету досягає 50 тис. шт./га. Найбільше відпадання підросту спостерігається у дрібній фракції, що призводить до переважання бука у складі підросту більшої висоти. \u0000У деревостанах вологої чистої бучини переважає підріст бука, клена-явора та клена гостролистого. У вологій ялицевій бучині кількість підросту бука лісового і клена-явора є однаковою, а також трапляється достатня кількість підросту ялиці білої. Наявна кількість підросту головних деревних видів в умовах чистої та ялицевої бучин є достатньою для формування корінних деревостанів у цих типах лісу.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49286132","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості формування первинної продукції лісів Карпатського НПП у різних лісорослинних умовах","authors":"R. Vasylyshyn, I. Lakyda, Ivanna Vasylyshyn, Vitalii Diachuk","doi":"10.15421/412110","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412110","url":null,"abstract":"Наведено результати оцінювання чистої первинної продукції лісових фітоценозів Карпатського національного природного парку, яка слугує природним мірилом їхньої вуглецедепонувальної здатності. Оцінювання базується на застосуванні «напівемпіричного» методу, який розглядає чисту первинну продукцію екосистеми у певному віці як аналогію річному збільшенню загальної продукції фітомаси (або загальному приросту фітомаси). Підґрунтям для оцінювання слугували поділянкова характеристика досліджуваних насаджень та математичний інструментарій, що базується на даних 80 тимчасових пробних площ. Загалом оцінювання чистої первинної продукції лісів Карпатського НПП охоплює понад 33 тис. га вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок у межах земель лісового фонду постійного користування парку. \u0000У лісах Карпатського національного природного парку щорічно продукується майже 360 тис. т рослинної органічної речовини, водночас середня щільність чистої первинної продукції досліджуваних деревостанів становить понад 1000 г·(м2)-1·рік-1. Майже 75% продукції лісових фітоценозів парку продукується ялиновими насадженнями. \u0000Визначено особливості формування первинної продукції лісів у насадженнях в різних типах лісорослинних умов. Зокрема, понад 70% продукції припадає на насадження у вологих сугрудах, 80% якої продукується середньовіковими насадженнями. \u0000Встановлено значний вплив типу лісорослинних умов і продуктивності насаджень на показники інтенсивності продукування органічної речовини насадженнями парку. Найвищі значення цього показника характерні для насаджень Іb і вище класів бонітету у вологому груді, які знаходяться на рівні 1300 г·(м2)-1·рік-1. Водночас букові деревостани у цих лісорослинних умовах досягають значень понад 1700 г·(м2)-1·рік-1.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47135280","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Комплексне оцінювання послуг екосистем лісоаграрного ландшафту","authors":"I. Soloviy, Taras Kuleshnyk","doi":"10.15421/412119","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412119","url":null,"abstract":"  \u0000Метою статті є систематизація основних параметрів та алгоритму методики загального комплексного еколого-економічного оцінювання лісоаграрного ландшафту на основі теорії послуг екосистем, здійснення такого оцінювання на прикладі конкретного об'єкта та інтерпретація його результатів. Результати оцінювання можуть бути використані для визначення формування сценаріїв трансформації структури землекористування лісоаграрного ландшафту. Проаналізовано значення розуміння послуг екосистем для обгрунтування рішень щодо землекористування. Охарактеризовано особливості агроекосистем як постачальнка і споживача послуг екосистем в сучасних умовах. Запропоновано ідентифікувати та оцінювати  послуги екосистем  з погляду нової комплексної системи виробництва у ландшафті, що надає послуги забезпечення (продукти харчування, енергію) та підтримувальні і культурні послуги екосистем водночас. Розраховано вартість окремих ринкових і неринкових послуг екосистем та загальну вартість екосистемних послуг, наданих комбінованою системою землекористування (сільськогосподарські угіддя, пасовища та біоенергетичні плантації) для дослідної ділянки території у Жовківському районі Львівської області. У розрахунку взяті до уваги такі послуги екосистем: послуга з біологічної боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур; послуги з регулювання фіксації азоту і мінералізації грунту для сільськогосподарських культур і мікроорганізмів; послуга сприяння грунтоутворенню за допомогою дощових черв'яків;  виробництво продуктів і кормів (сільськогосподарські культури і пасовище); виробництво сировини (біомаси); нагромадження вуглецю в грунті; гідрологічний потік у запасах  підземних вод;  послуга запилення рослин комахами, а також культурна послуга (ландшафтна естетика).","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647636","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості корененаселеності грунту в ялинових лісостанах у зоні гірської туристичної мережі","authors":"V. Yukhnovskyi, Yurii Ivanenko, G. Lobchenko","doi":"10.15421/412025","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412025","url":null,"abstract":"Встановлено особливості корененаселеності грунту в ялинових лісостанах в умовах рекреаційного навантаження у зоні туристичних маршрутів Карпатського національного природного парку. На 13 пробних площах, закладених у чистих і за невеликої участі бука лісового середньовікових і пристигаючих насадженнях, відібрано 136 зразків кореневмісного шару ґрунту на глибині 0-10, 10-20, 20-30 і 30-40 см, з яких виокремлено корені ялини європейської з розподілом їх на провідні і фізіологічно активні, обчислено об’єми і площі поверхні цих коренів. Встановлено статистичні зв’язки між висотою над рівнем моря та об’ємом фракції фізіологічно активних і провідних коренів, коефіцієнти кореляції яких становлять 0,78 і 0,47 відповідно. Розподіл коренів ялини європейської, залежно від глибини залягання материнської породи, показав, що у верхніх мінеральних шарах ґрунту за об’ємом переважає фракція провідного коріння. В деяких випадках його об’єм зростає з глибиною, що впливає на щільність поширення провідного коріння. За площею поверхні переважають фізіологічно активні корені на глибині 0-20 см, у той час, як на глибині 20-30 см спостережено перевагу провідного коріння. У грунтах із дещо потужнішими профілями у верхніх шарах (0-20 см) та на глибині 30-40 см переважає фракція провідних коренів, але на глибині 20-30 см ця тенденція змінюється на користь фізіологічно активних. Основна частка коренів знаходиться у верхньому мінеральному шарі ґрунту на глибині до 10 см, що й визначає їхню високу чутливість до рекреаційних навантажень у гірських умовах. У цьому горизонті ґрунту частка провідних і фізіологічних коренів від загального об’єму кожної фракції становить 67,5 і 75,3%, а в місцях із виходами гірських порід – 72,7 і 87,5% відповідно.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49184049","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Динаміка опаду в сосново-букових деревостанах та її зміни за впливу поступових рубок в умовах Львівського Розточчя","authors":"Volodymyr Yakhnytskyi, H. Krynytskyy","doi":"10.15421/412026","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412026","url":null,"abstract":"Висвітлено особливості річної динаміки нагромадження опаду, його структурних фракцій (хвоя сосни, листя бука, листя супутніх порід, гілки, кора, шишки сосни, горішки бука, пліски горішків бука, насіння супутніх порід) та їхніх змін після проведення перших прийомів поступових рубок головного користування – рівномірних поступових і ґрупово-вибіркових в унікальних за складом та обмежених за поширенням сосново-букових лісостанах Львівського Розточчя. Залежно від лісівничо-таксаційних показників стиглих сосново-букових деревостанів, річна маса опаду становить, зазвичай, 5-6 т∙га-1  в абсолютно сухому стані. Найбільшу частку опаду в річному циклі становить листя бука (29,5-36,8%), значно меншу – хвоя сосни (20,8-25,6%). Достатньо значимою в складі опаду є маса гілок (12,4-14,7%), шишок сосни (10,5-11,7%), кори дерев (6,6-9,0%) і плісок горішків бука (3,6-10,6%). Невеликою часткою опаду представлені горішки бука (1,7-4,3%) та листя супутніх порід (0,4-1,7%) і найменшою – насіння супутніх порід (0,01-0,13%). \u0000Найбільша маса опаду формується в жовтні (35,6-44,6%). Значна кількість мертвої фітомаси опадає також у вересні (14,1-16,2%) та в осінньо-зимово-весняний період (листопад – березень, 19,3-19,7%). Невелике збільшення опаду в сосново-букових деревостанах Львівського Розточчя є характерним і для травня (8,4-14,3%). \u0000Найменша кількість фітомаси опадає в квітні (близько 2,0%). Невелику частку опаду спостережено також у липні (2,9-3,7%) і в серпні (2,7-3,7%). \u0000Річна динаміка нагромадження окремих фракцій опаду в сосново-букових лісостанах є неоднозначною. Найбільша маса хвої сосни опадає у вересні (29,0-33,2%) або у жовтні (26,4-40,2%), листя бука та супутніх порід – у жовтні (відповідно, 84,5-87,4% і 81,0-81,2%), гілок – у зимовий період (38,9-63,6%) або у травні (13,1-45,3%), кори – у зимовий період (39,7-43,1%), шишок сосни – в травні і червні (відповідно, 26,7-38,0% і 28,7-38,8%), горішків бука – у вересні (54,2-58,7%), плісок горішків бука – у вересні і зимовий період (відповідно, 17,9-23,2% і 40,7-53,0%), насіння супутніх порід – у жовтні (57,1-70,7%). \u0000Після проведення першого прийому рівномірної поступової рубки річна маса опаду зменшилась до 44,3%, а групово-вибіркової – до 62,1% порівняно з контролем. При цьому річна динаміка опаду і його фракцій після рубок істотно не змінилася  ","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647508","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив ратичних на рослинність у вольєрах Західного Полісся України","authors":"V. Mazepa, Pavlo Khoyetskyy, A. Yatsyna","doi":"10.15421/412034","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412034","url":null,"abstract":"Наведено результати дослідження впливу ратичних на рослинність у різних за площею вольєрах Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Облікові ділянки закладені у насадженнях, які до створення вольєрів та влаштування підгодівельних майданчиків належали до одного таксаційного виділу, що зумовлює їхню лісівничо-таксаційну подібність і дає змогу застосувати метод порівняльної екології. \u0000Вплив ратичних на лісову рослинність вивчали у вольєрах і лісостанах Губинського, Карасинського та Муравищанського лісництв, що входять до структури державних підприємств «Володимир-Волинське ЛМГ», «Маневицьке ЛГ» та «Ківерцівське ЛГ» відповідно. У дубових деревостанах Губинського лісництва, де облаштовано вольєр з розведення Sus scrofa, що функціонує з 2010 р., зареєстровано зменшення у два рази видового складу судинних рослин. У межах вольєру кількість життєздатного самосіву і підросту Populus tremula L. зменшилась у два, Ulmus scabra Mill. – у вісім, а Sambucus nigra L. – більш ніж у два рази. \u0000У вольєрі Карасинського лісництва для розведення Sus scrofa, що функціонував впродовж 2004-2010 рр., станом на 2017 р. зареєстровано відновлення трав’яного вкриття. Коефіцієнт подібності трав у березово-сосновому деревостані вольєру та за його межами становить 61,5%. \u0000У межах вольєра, де утримують Bison bonasus, Cervus elaphus, Sus scrofa, зонами інтенсивного впливу ратичних на рослинність є підгодівельні майданчики. На функціонуючих майданчиках не виявлено самосіву, підросту та підліску. Разом із кормами, якими підгодовують тварин, у лісове середовище потрапляє насіння сільськогосподарських культур і бур’янів. Встановлено, що з припиненням використання підгодівельних майданчиків, з трав’яного вкриття випадають зернові сільськогосподарські рослини та бур’яни і відновлюється лісова рослинність.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647592","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості формування фітобіоти плоских зелених дахів екстенсивного типу у м. Львові","authors":"Oksana Galevych, M. Soroka","doi":"10.15421/412035","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412035","url":null,"abstract":"Досліджено таксономічний склад, біоекологічні та хорологічні характеристики культивованих видів рослин плоских зелених дахів екстенсивного типу. Виявлено структурні особливості флори культивованих видів, досліджено їх рівні морозо- і зимостійкості та USDA-районування, вивчено вертикальний розподіл типів зелених дахів. Для озеленення покрівель використовують п’ять основних типів – «Седумний килим», «Газонний дах», «Духмяні трави», «Злаковий сад» і «Сад на даху». Більшість втілених проектів виконано за технологією і з використанням субстратів, газонних сумішей і асортименту рослин німецької компанії «ZinCo GmbH». Виявлено також об’єкти колективної та приватної власності у малоповерховій забудові, де для озеленення дахів здійснено індивідуальні проекти, а асортимент рослин підібрано згідно проектних пропозицій. Найбільше озеленених дахів створено на будівлях заввишки 10-20 м (45% зелених дахів). Також популярним у місті є озеленення дахів висотних житлових будівель 10-ти і вищих поверхів (22%). Для озеленення плоских дахів використано 230 видів рослин та 105 їх культиварів. У спектрі життєвих форм домінують фанерофіти (129 видів; 44%) і гемікриптофіти (98; 33%). Більшість видів рослин, використаних для озеленення дахів, природно ростуть у Південно-Східній Азії – 56 видів (24%), Європі (50; 22%), Північній Америці (39; 17%) та Євразії (32; 14%); 11 видів (5%) мають гібридне походження. Серед представників хвойних переважають карликові рослини з блакитним забарвленням хвої, серед листяних дерев і кущів – строкатолисті, облямовані та пурпурнолисті низькорослі форми. Газонні дахи виконані, переважно, посівом із травосумішей низькорослих злаків та мікроконюшини, однорічні рослини практично не використовуються. Аналіз зимостійкості видів показав, що на зелених дахах найкраще зимують види з гірських районів Центральної і Східної Азії, де панує континентальний клімат. Натомість види з європейських гір мають нижчу зимостійкість. Розподіл видів за USDA-зонами показав, що найбільше використано видів п’ятої зони морозостійкості (96 видів; 33%), широко представлені також види четвертої (69; 23%) і третьої зон (61; 21%).","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647728","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Изменчивость полусибов плюсовых деревьев сосны кедровой сибирской в 30-35-летнем возрасте по показателям роста","authors":"R. Matveeva, O. Butorova, V. Narzyaev, Iuliia Shcherba","doi":"10.15421/412030","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412030","url":null,"abstract":"Приведены данные по изменчивости полусибов Pinus sibirica Du Tour на лесосеменной плантации «Ермаки», расположенной в Ермаковском административном районе юга Красноярского края. Полусибы плюсовых деревьев, аттестованных по семенной или стволовой продуктивности, выращены из семян 1984 года посева. Посадка растений проведена по схеме 8 × 8 м. Цель исследований – проанализировать изменчивость семенного потомства плюсовых деревьев Pinus sibirica в возрасте 30-35 лет. Установлена изменчивость высоты, диаметра ствола, площади и обьема кроны, длины хвои в зависимости от генотипа и принципа отбора плюсовых деревьев. Средняя высота семей в 30-летнем возрасте составила 5,1-6,2 м. Интенсивным ростом отличались полусибы семей 17/17 по стволовой продуктивности и 89/53, 103/67 – по семенной (на 10,7-21,6% больше). Наибольший диаметр ствола отмечен в семьях 17/17 по стволовой и 90/54, 89/53 – по семенной продуктивности. К 35-летнему возрасту высота семей составила 6,3-7,6 м при диаметре ствола 16,4-21,2 см. Некоторые полусибы достигают высоты 9,1-9,6 м. \u0000Коэффициент, характеризующий отношение диаметра кроны к диаметру ствола при свободном размещении деревьев на плантации, составил 15,6-18,4. Относительная высота (Н/d), равная 34,0-39,7, характеризует отсутствие конкурентных взаимоотношений между деревьями. Средний объем кроны 35-летних деревьев в семьях плюсовых деревьев в 2018 году, в зависимости от варианта, составил 19,3-26,4 м3 \u0000Сравнение семей плюсовых деревьев по комплексу показателей свидетельствует, что лучшим ростом отличается семенное потомство плюсовых деревьев по семенной продуктивности. Отселектированы семьи и полусибы по интенсивности роста, длине хвои. Данные полусибы рекомендуются для дальнейшего размножения прививкой с целью создания лесосеменных плантаций.","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67647233","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив технології створення енергетичних плантацій Salix viminalis L. на їх ріст і продуктивність після першого трирічного обороту заготівлі біомаси","authors":"Y. Fuchylo, B. Vokalchuk","doi":"10.15421/412031","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/412031","url":null,"abstract":"  \u0000Оцінено вплив сортових особливостей, схеми та густоти садіння живців на ріст і продуктивність енергетичних плантацій верби прутоподібної (Salix viminalis L.) впродовж двох років другого трирічного обороту заготівлі біомаси в умовах Центрального Лісостепу України. Об’єктом дослідження були плантації двох сортів – ‘Тора’ і ‘Тернопільська’, які висаджені дворядними кулісами з відстанню між рядами 0,75 м, за двох схем садіння живців: відстань між кулісами – 1,5 м (0,75-1,50-0,75 м) та 2,5 м (0,75-2,50-0,75 м). За обох схем садіння, вибравши відповідну відстань між живцями у ряду, було сформовано насадження з трьома варіантами густоти: 12, 15 та 18 тис. шт. га-1. Після досягнення дослідними насадженнями трирічного віку, їх надземна частина була зрізана. На початку четвертого року вегетації зі зрізаних кущів появились молоді пагони, результати дослідження біометричних показників яких впродовж двох років наведені у цій роботі. \u0000Зі збільшенням густоти садіння на всіх варіантах досліду спостережено зменшення середньої висоти кущів. Найбільшу середню висоту (6,09 м ) мали рослини сорту ‘Тора’ за схеми садіння 0,75-1,50-0,75 м та густоти 12 тис. шт.·га-1. Виявлено тенденцію до зменшення кількості пагонів у кущі та їхньої висоти за збільшення густоти плантації. Кількість пагонів у кущі дворічних плантацій становила в межах від 4,8 до 6,9 шт. у сорту 'Тора'  та від 5,0 до 8,0 шт. на один кущ у сорту 'Тернопільська'. \u0000Максимальні показники продуктивності за два роки (41,7 т·га-1 сухої біомаси) та приросту біомаси впродовж другого року (21,3 т·га-1 сухої біомаси) зафіксовані в насадженнях сорту ‘Тора’ за схеми садіння 0,75-1,50-0,75 м і густоти 15 тис. кущів на 1 га. У сорту ‘Тернопільська’ найвищу врожайність (30,5 т·га-1) було зафіксовано за тієї ж схеми садіння і густоти на 1 га. За відстані між кулісами 2,5 м найвищу продуктивність дворічної біомаси також мав сорт ‘Тора’ – 34,0 т·га-1. Максимальна продуктивність сорту ‘Тернопільська’ становила 23,5 т·га-1, а мінімальна (17,5 т·га-1) – за максимальної густоти садіння (18 тис.шт.·га-1).","PeriodicalId":32659,"journal":{"name":"Naukovi pratsi Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48922230","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}