Вплив ратичних на рослинність у вольєрах Західного Полісся України

Abstract

Наведено результати дослідження впливу ратичних на рослинність у різних за площею вольєрах Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Облікові ділянки закладені у насадженнях, які до створення вольєрів та влаштування підгодівельних майданчиків належали до одного таксаційного виділу, що зумовлює їхню лісівничо-таксаційну подібність і дає змогу застосувати метод порівняльної екології. Вплив ратичних на лісову рослинність вивчали у вольєрах і лісостанах Губинського, Карасинського та Муравищанського лісництв, що входять до структури державних підприємств «Володимир-Волинське ЛМГ», «Маневицьке ЛГ» та «Ківерцівське ЛГ» відповідно. У дубових деревостанах Губинського лісництва, де облаштовано вольєр з розведення Sus scrofa, що функціонує з 2010 р., зареєстровано зменшення у два рази видового складу судинних рослин. У межах вольєру кількість життєздатного самосіву і підросту Populus tremula L. зменшилась у два, Ulmus scabra Mill. – у вісім, а Sambucus nigra L. – більш ніж у два рази. У вольєрі Карасинського лісництва для розведення Sus scrofa, що функціонував впродовж 2004-2010 рр., станом на 2017 р. зареєстровано відновлення трав’яного вкриття. Коефіцієнт подібності трав у березово-сосновому деревостані вольєру та за його межами становить 61,5%. У межах вольєра, де утримують Bison bonasus, Cervus elaphus, Sus scrofa, зонами інтенсивного впливу ратичних на рослинність є підгодівельні майданчики. На функціонуючих майданчиках не виявлено самосіву, підросту та підліску. Разом із кормами, якими підгодовують тварин, у лісове середовище потрапляє насіння сільськогосподарських культур і бур’янів. Встановлено, що з припиненням використання підгодівельних майданчиків, з трав’яного вкриття випадають зернові сільськогосподарські рослини та бур’яни і відновлюється лісова рослинність.