Проблеми хімії та сталого розвитку最新文献

{"title":"ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА НА ЗАСАДАХ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН","authors":"Микола Лукащук","doi":"10.32782/pcsd-2022-2-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-2-12","url":null,"abstract":"У статті розкрито сутність поняття «культурологічна компетентність», та вказано підходи науковців до її тлумачення. Подано узагальнене визначення поняття «культурологічна компетентність майбутнього медичного працівника». Цю компетентність ми розуміємо як складову професійної компетентності, яка окреслена колом необхідних та достатніх компетенцій, котрі потрібні для оперативного і якісного вирішення завдань по збереженню життя (покращенню здоров'я, профілактики та гігієни) пацієнта, здатністю адекватно оцінити клінічну ситуацію в якій він перебуває враховуючи особливості соціокультурного простору. Представлено наше розуміння професійної ідентичності майбутнього медичного працівника середньої ланки, яке розуміємо як усвідомлення власної приналежності до цієї професії й уявлення особистої відповідності критеріям, які визначені особливістю професії медичного працівника та співставлення свого рівня професійної компетентності з ідеалом медичного працівника. Визначено низку чинників через які зростає значимість та роль культурологічної компетентності у формуванні професійної ідентичності майбутнього медичного працівника середньої ланки. Підкреслено те, що формування культурологічної компетентності майбутніх медичних працівників не потребує продовження термінів навчання, або введення до навчального плану додаткових дисциплін і спецкурсів, а можливе за умови відображення культурологічної проблематики в змісті хімічних дисциплін. Обґрунтовано шляхам розвитку культурологічної компетентності студентів через форми та прийоми роботи у в процесі навчання блоку хімічних дисциплін. Серед них пріоритетними є: інтегративний підхід шляхом вивчення історичного та культурологічного матеріалу, системне використання інформаційно-комунікаційних технологій, організація позааудиторної роботи студентів, організація проведення експерименту, корекція готовності викладачів хімії до культурологічного спрямування освітньої діяльності. Визначено напрямки подальших досліджень, що спрямовані на проведенні аналізу статусу професійної ідентичності студентів-медиків різних курсів денної та вечірньої форми навчання.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125353442","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Михайло Ростиславович Демянчук","doi":"10.32782/pcsd-2022-2-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-2-11","url":null,"abstract":"У статті розглянуто теоретичні аспекти проблеми підготовки фахівців сестринської справи до професійної діяльності. Розкрито сутність понять «підготовка», «підготовка фахівців», «підготовка до професійної діяльності», «сестринська справа», «фахівці сестринської справи». Підсумовано, що необхідність підвищення якості підготовки фахівців медичної галузі зумовлена певними чинниками. До них передусім відносяться особливості медико-демографічних процесів та їх прогнозний характер, захворюваності та старіння населення, способу його життя, а також ті, що випливають із загальних напрямків реформування системи охорони здоров’я України, в яких роль, місце діяльності і функції медичних сестер набувають якісно нового змісту, зокрема: пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги, в тому числі на засадах сімейної медицини; розширення стаціонарозамінюючих форм лікування; формування закладів медико-соціальної допомоги хронічним хворим, інвалідам і людям похилого віку, паліативної медицини та хоспісів; активізація профілактичної діяльності; створення сектора додаткових можливостей. Установлено, що роль фахівців сестринської справи визначається займаною посадою і функцією в системі охорони здоров’я: незалежна – передбачає дії, які виконує фахівець сестринської справи за власної ініціативи як самостійного спеціаліста в системі охорони здоров’я, без вказівок і призначень лікаря або інших спеціалістів: в рамках реалізації медсестринського процесу; медсестра–педагог; медсестра- організатор (координатор, контролер); медсестра, яка займається науково-дослідницькою роботою; залежна – виконується на підставі письмових призначень лікаря і під його наглядом – помічник лікаря; взаємозалежна – передбачає спільну діяльність фахівця сестринської справи з лікарем та іншими спеціалістами. Конкретизовано найважливіші функції фахівців сестринської справи: забезпечення постійного спостереження за пацієнтами протягом усього життя, висококваліфікованого загального, диференційованого чи інтенсивного догляду за хворими в умовах стаціонарної допомоги населенню, розвиток нових форм амбулаторної допомоги, забезпечення динамічного патронажного спостереження за пацієнтами вдома, проведення реабілітаційного та відновного лікування в спеціалізованих відділеннях чи відділеннях сестринського догляду.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"72 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124877879","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНЮВАННЯ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ","authors":"Ольга Черба, Володимир Квасов","doi":"10.32782/pcsd-2022-1-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-11","url":null,"abstract":"Людська діяльність дуже сильно впливає на стан довкілля і цей вплив збільшується з кожним роком. Негативні наслідки антропогенної діяльності превалюють над позитивними, що призводить до деградації навколишнього середовища. При цьому вплив на довкілля здійснюється опосередковано, через фактори забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів. Тому дуже важливо окрім постійного моніторингу стану навколишнього природного середовища, контролювати розмір антропогенного впливу; відслідковувати, які складові довкілля страждають від нього найбільше; приймати відповідні адміністративні рішення. Метою дослідження є розробка методики інтегральної оцінки антропогенного впливу на навколишнє природне середовище. Методологія. В основу методики покладено європейський підхід до проведення екологічної оцінки, а саме, рекомендації ЄЕК ООН щодо моніторингу й оцінки навколишнього природного середовища. Наукова новизна полягає в розробці набору екологічних показників, який дозволяє максимально повно та достовірно враховувати антропогенний вплив на довкілля; математичного апарату для проведення оцінювання (механізм ранжирування складових методики, розрахунок внеску кожної складової в загальну оцінку). Висновки. Методика розроблена у відповідності з принципами сталого розвитку та європейського законодавства. Її можна використовувати для прийняття коректних управлінських рішень, ранжирування регіонів України за рівнем техногенного навантаження, інформування громадськості про якість довкілля в їх регіоні та на території України в цілому. Особливої актуальності це набуде після припинення дії воєнного стану в Україні, коли до «мирних» антропогенних впливів на навколишнє природне середовище додадуться наслідки руйнування екосистем, спричинені бойовими діями на окремих територіях.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"126 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122168616","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТАН РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН МІСТА РІВНОГО","authors":"Людмила Клименко","doi":"10.32782/pcsd-2022-1-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-3","url":null,"abstract":"Проведений аналіз стану зелених насаджень міста Рівного, які розподіляються на об’єкти: загального користування, у складі якого вирізняють парки, міські сади, сквери, бульвари вздовж вулиць, пішохідних трас; обмеженого користування, куди входять ділянки біля житлових будинків, дитячих закладів, шкіл, закладів вищої освіти, спортивних майданчиків, лікувальних закладів, установ, промислових підприємств, складської зони; спеціального призначення у складі насаджень вздовж магістралей і вулиць, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні насадження, насаджень кладовищ, розсадники, санітарно-захисні зони підприємств. Серед 6 парків найпривабливішим є парк ім. Тараса Шевченка площею 32 га, зелені насадження якого представлені 160 видами рослин, з них 64 види інтродуковані. Інші парки площею від 6 до 37 га представлені одновіковими зрідженими насадженнями, а деякі з ґрунтовим розташуванням. Серед середніх міст Рівне характеризується незначною площею зелених масивів і насаджень – 22,9 м2/особу, тоді як Луцьк – 28,8 м2/особу, Івано-Франківськ – 47,9 м2/особу. Для покращення екологічного стану міста Рівного рекомендується площу зелених масивів і насаджень збільшити до показника 29,0 м2/особу за рахунок посадки дерев і кущів у водоохоронних зонах водних об’єктів, територій закладів освіти, підприємств та новозбудованих житлових масивів, що відповідає критеріям SMART. Насамперед запропоновані рекомендації відповідають критеріям, а саме: конкретністю (наближення площі зелених масивів і насаджень до максимально можливих); вимірювальністю (заплановано збільшити площу зелених масивів і насаджень на 150 га); досяжністю (наявність у місті площ для посадки дерев); доцільністю (посприяє зменшенню поширеності хвороб серед населення); визначеністю у часі (щорічні акції впродовж 2021-2026 років).","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"347 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122101310","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА СТАНУ ПОВІТРЯНОГО БАСЕЙНУ МІСТА ОДЕСИ ЗА КОМПЛЕКСНИМ ІНДЕКСОМ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ","authors":"Алла Колісник, Заряна Наконечна","doi":"10.32782/pcsd-2022-1-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-4","url":null,"abstract":"Актуальність дослідження полягає в тому, що оцінка рівня забруднення повітряного басейну міст є необхідною, так як від якості атмосфери залежить здоров’я населення особливо в урбоекосистемах. У містах основна доля забруднюючих речовин повітря потрапляє від пересувних джерел. Крім автотранспорту у м. Одеса як основними стаціонарними джерелами є підприємства-забруднювачі. Причинами суттєвих викидів у атмосферне повітря м. Одеса є збільшення ремонтних робіт на технологічному обладнанні та збільшення обсягу природного газу, який використовується підприємствами. Метою дослідження є оцінка рівня забруднення повітряного басейну міста Одеси за 2013-2019 рр. на основі індексів забруднення атмосфери (ІЗА). Методи дослідження: оцінка якості атмосферного повітря у дослідженні виконана на основі методу інтегральної оцінки, який дозволяє оцінити якість атмосферного повітря в певному районі або по місту в цілому за однією або декількома забруднюючими речовинами на основі розрахунку комплексних показників. В якості таких нормативів використовуються величини гранично допустимих концентрацій токсичних речовин в атмосферному повітрі. Висновки: за результатами дослідження встановлено, що за значеннями індексів забруднення атмосфери вимоги до якості атмосферного повітря виконуються тільки для таких забруднюючих атмосферу речовин як: оксид вуглецю (за ІЗАсер) та діоксид азоту, сірководень, сажа, фтористий водень (за ІЗАмакс). Пріоритетними забруднювальними речовинами виявилися формальдегід та оксид вуглецю за значенням ІЗАсер та ІЗАмакс відповідно. За комплексним показником забруднення атмосфери максимальні рівні забруднення атмосферного повітря м. Одеси відмічаються у 2013 та 2017 роках. Для зниження рівня забруднення атмосферного повітря м. Одеси місцевим органам влади бажано зосередити увагу та сприяти впровадженню природоохоронних технологій, оновленню обладнання та встановленню очисних споруд, що значно зменшують кількість викидів даних забруднюючих речовин у атмосферне повітря міста, на стаціонарних об’єктах-забруднювачах атмосферного повітря.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129050523","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАЛІЗО-КАРБОНОВІ НАНОКОМПОЗИТИ НА ОСНОВІ СИНТЕТИЧНИХ ГУМІНОВИХ РЕЧОВИН ТА ЇХ МАГНІТНІ ВЛАСТИВОСТІ","authors":"Валентина Литвин, Марина Семенова, Юлія Сметенко","doi":"10.32782/pcsd-2022-1-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-5","url":null,"abstract":"Наночастинки металів інкапсульовані в карбонову матрицю становлять значний інтерес у зв’язку з перспективами їх використання при створенні нових матеріалів для техніки та медицини. Важливе значення для промисловості мають метал-карбонові нанокомпозити в складі яких містяться наночастинки перехідних металів. Метою роботи є синтез залізо-карбонового нанокомпозиту з використанням синтетичних гумінових речовин в якості джерела карбону та дослідження властивостей одержаного продукту. Залізо-карбоновий нанокомпозит було одержано шляхом піролізу ферум(ІІІ) гумату у атмосфері водню Н2. Використаний в роботі ферум(ІІІ) гумат було отримано осадженням з розчину синтетичного натрій гумату йонами Fe3+. Одержаний FeC-нанокомпозит охарактеризовано методом рентгенівської дифракції, рентгенофлюоресцентного аналізу та скануючої електронної мікроскопії. Встановлено, що отриманий залізо-карбоновий нанокомпозит містить металічне залізо з ГЦК та ОЦК граткою. Показано, що середній розмір частинок в інтервалі температур піролізу 300 – 1000 ºС змінюється від 9,8 до 52,5 нм. Масова частка нікелю у композиті при підвищенні температури синтезу збільшується від 29 до 41 %. Дослідження магнітних властивостей отриманих нанокомпозитів дозволило встановити, що в області температур менше 320 К вони володіють феромагнетизмом, а в області 320 К зазнають переходу в суперпарамагнітний стан. Важливим результатом дослідження є залежність питомої намагніченості зразків від вмісту заліза та розмірів наночастинок, що забезпечує можливість направленого регулювання магнітних характеристик при зміні параметрів синтезу.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116964111","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА ПРОТИМІКРОБНОЇ ДІЇ ХАЛЬКОГЕНОВМІСНИХ ПІРОЛО[1,2-а] ХІНАЗОЛІН-5(1H)-ОНІВ","authors":"Наталія Савінчук, Алла Васькевич, Ніна Яковичук, Аліна Грозав, Ангеліна Васькевич, Ольга Панчук, Леся Салієва, Наталія Сливка, Михайло Вовк","doi":"10.32782/pcsd-2022-1-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-8","url":null,"abstract":"У роботі досліджена протимікробна активність нещодавно синтезованих авторами 1-арилхалькогеніл- метилзаміщених піроло[1,2-a]хіназолін-5(1Н)-онів. Вступна частина статті присвячена розкриттю меди- ко-біологічного потенціалу ангулярних синтетичних аналогів природних піроло[2,1-b]хіназолінонів – похідних піроло[1,2-a]хіназолінів, серед яких виявлені сполуки із протизапальною, протимікробною, протибронхіальною та гіпотензивною активністю, а також інгібітори бромодоменів білків PB1, SMARCA4 та SMARCA2 та PARP– фермента, який бере участь у репарації розривів ланцюгів ДНК. Наведена загальна схема синтезу цільових ангулярних 1-(арилхалькогенілметил)-2,3-дигідропіроло[1,2-a] хіназолін-5(1H)-онів, яка базується на ключовому процесі циклосульфенілювання(селенілювання) 2-(3-бутеніл)хіназолін-4(3H)-онів, одержаних послідовним ацилюванням антраніламідів хлорангідри- дом алілоцтової кислоти та високотемпературною циклоконденсацією проміжних 2-(пентеноїламіно) бензамідів. Отримані результати біоскринінгу синтезованих сполук вказують на їх помірну протибактеріальну та протигрибкову активність: мінімальна бактеріостатична концентрація (МБсК) знаходиться в діапазоні 15,62-125,0 мкг/мл, мінімальна фунгістатична концентрація МФсК=62,5 мкг/мл. При тестуванні піроло[1,2-a] хіназолін-5(1Н)-онів 1a-l відносно синьогнійної палички Proteus aeruginosa АТСС 27853, здатної спричиняти важкі запальні захворювання різних органів і тканин та відомої резистентністю до багатьох антибіотиків, встановлено, що мінімальні бактерицидні та бактеріостатичні концентрації у більшості з них знаходяться на рівні контролю (31,25мкг/мл) і вище, а для сполук 1b та 1c МБсК вдвічі менша і становить 15,62 мкг/мл. Отримані результати дозволяють зробити висновок відносно можливості використання цих сполук для більш поглиблених досліджень.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117286248","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОТВЕРДОСТІ ГІБРИДНИХ ОРГАНО-НЕОРГАНІЧНИХ ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИТІВ","authors":"Галина Мартинюк, Олена Аксіментьєва","doi":"10.32782/pcsd-2022-1-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-6","url":null,"abstract":"Проаналізовано результати визначення мікротвердості гнучких плівкових гібридних органо-неоганічних полімерних матеріалів на основі епоксидного олігомеру ЕД-20, амінного отверджувача ПЕПА (поліетиленполіаміну), мінеральних (неорганічних) та органічних (полімерних) наповнювачів, а також їх суміші: електропровідного − поліаніліну (ПАН), легованого толуолсульфокислотою (ТСК) з додатковою магнетною домішкою − високодисперсним магнетитом (Fe3O4), які вирізняються будовою і властивостями. Механічні властивості композитів та термореактивної полімерної суміші вивчали методом вимірювання мікротвердості та граничничної мікротвердості на консистометрі Хепплера. З’ясовано, що введення наповнювачів різної природи, а також їх суміші суттєво впливає на мікротвердість утворених полімеролімерних композитів, причому характер цього впливу значною мірою залежить як від типу полімеру, так і від його вмісту. Введення в склад реакційної суміші наповнювачів в кількості по 5 % мас. кожного призводить до утворення гібридної структури, доказом якої є виникнення синергетичного ефекту, який полягає в тому, що дія одного компоненту підсилюється іншим.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116631919","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОРОТКОСТРОКОВИЙ ПРОГНОЗ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МІСТА ОДЕСА ДІОКСИДОМ АЗОТУ","authors":"Ангеліна Чугай, Лариса Полетаєва, Володимир Терземан","doi":"10.32782/pcsd-2022-1-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-12","url":null,"abstract":"Якість атмосферного повітря є основною складовою, яка впливає на стан здоров’я населення. Для м. Одеса якість атмосферного повітря є важливою складовою, оскільки місто є одним з рекреаційних і курортних центрів України. Поряд з цим Одеса – промислове місто зі значною кількістю автотранспорту, а також вантажоперевезень через наявність на території міста морського порту. З метою зменшення рівня забруднення атмосферного повітря в регіонах України здійснюється ряд заходів на основі даних моніторингу. Одним з таких заходів є прогнозування забруднення з метою попередження високих рівнів концентрацій окремих забруднюючих речовин. Розробка прогностичної схеми забруднення атмосферного басейну міста може дозволити превентивно реагувати на погіршення якості атмосферного повітря. В цілому питання розробки ефективних схем прогнозу забруднення повітряного басейну є важливою і актуальною задачею для м. Одеса. Метою роботи є дослідження практичного використання методу короткострокового прогнозу рівня забруднення атмосферного повітря на незалежному матеріалі різних років. Прогностична схема була побудована для прогнозування забруднення повітряного басейну м. Одеса діоксидом азоту в літній період. Як прогнозована величина використана середня за добу і по місту нормована концентрація кожної домішки Q, яка являє собою відношення абсолютної концентрації до середньосезонної концентрації домішки. В цілому було складено 108 прогнозів. Для перевірки справджуваності прогнозів були побудовані графіки динаміки фактичних та прогностичних значень рівня забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту. При цьому відзначено узгодженість фактичних і прогностичних показників за період дослідження. Отримані результати свідчать про те, що обрані предиктори добре описують процес забруднення атмосфери м. Одеса у літній період. Зазначена прогностична схема може бути рекомендована для впровадження для оперативного прогнозування забруднення атмосфери міста діоксидом азоту.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115638980","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА ПРОТИМІКРОБНОЇ АКТИВНОСТІ 5-ГІДРОКСИ(СУЛЬФАНІЛ)[1,2,3] ТРИАЗОЛО[4,5-e][1,4]ДІАЗЕПІНІВ","authors":"Н.О. Сирота, Сергій Кемський, Ніна Яковичук, Аліна Грозав, Леся Салієва, Наталія Сливка, Михайло Вовк","doi":"10.32782/pcsd-2022-1-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-9","url":null,"abstract":"В короткій літературній довідці статті закцентована увага на серйозній небезпеці інфекційних хвороб, які приводять до високої захворюваності і смертності. Відзначено, що поява резистентності бактеріальних патогенів до старих і нових антибіотиків викликала в останні десятиліття потребу в нових типах антибактеріальних агентів. Саме тому як нові об’єкти для дослідження протимікробної дії були використані функціонально заміщені триазолодіазепінові системи – 5-гідрокси[1,2,3]триазоло[4,5-e][1,4]діазепіни, раніше синтезовані авторами внутрішньомолекулярною циклоконденсацією 5-аміно-N-(2,2-диметоксиетил)-1Н- 1,2,3-триазоло-4-карбоксамідів у мурашиній кислоті та їх 5-сульфанілпохідні, отримані із 5-гідроксипохідних дією S-нуклеофілів. Отримані результати біоскринінгу похідних 5-гідрокси-[1,2,3]триазоло[4,5-e][1,4]діазе- пінів показують, що вони виявляють помірну протибактеріальну активність (мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) становила 31.25-125 мкг/мл) та помірну протигрибкову дію (МІК становила 31.25-62.5 мкг/мл). В той же час активність по відношенню до тест-штамів бактерій Staphylococcus aureus та Bacillus cereus для дослідженої серії сполук не є вибірковою МІК = 125 мкг/мл (Staphylococcus aureu) та МІК = 62.5 мкг/ мл (Bacillus cereus). 5-Сульфанілзаміщені [1,2,3]триазоло[4,5-e][1,4]діазепіни проявляють бактеріостатичну дію в діапазоні концентрацій 31.25-125 мкг/мл та фунгістатичний ефект із МІК = 31.25 мкг/мл. Відносно їх активності до тест-штамів бактерій Bacillus cereus та грибків Candida albicans і Aspergillus niger K9, то вона не є вибірковою, мінімальна інгібуюча концентрація становить 31.25 мкг/мл для всіх трьох типів вказаних мікробів. Натомість по відношенню до тест-штамів Staphylococcus aureus та Esсherichia coli 25922 на особливу увагу заслуговують сполуки із фрагментом тіоалкілкарбонових кислот, які проявляють на порядок вищу активність, ніж їхні аналоги з досліджуваної серії.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"374 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114095189","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}