Проблеми хімії та сталого розвитку最新文献

{"title":"СИНТЕЗ УРЕЇДНИХ ПОХІДНИХ 2-АМІНО-3-КАРБЕТОКСИ(ЦІАНО)ТІОФЕНІВ І ВИВЧЕННЯ ЇХ ЦИКЛІЗАЦІЇ","authors":"Галина Різак","doi":"10.32782/pcsd-2024-1-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-1-3","url":null,"abstract":"Робота присвячена вивченню особливостей синтезу уреїдних похідних 2-аміно-3-карбетокси(ціано)тіофенів та їх циклізації для створення на їхній основі нових ефективних лікарських засобів, що є одним з актуальних завдань органічної хімії та фармацевтики. Метою роботи був синтез уреїдних похідних 2-аміно-3-карбетокси(ціано)тіофенів і вивчення їх циклізації. Методологія. Для синтезу вихідних уреїдів нами досліджено взаємодію 2-аміно-3- карбетокси(ціано)тіофенів з фенілізоціанатом, з реакційного середовища були виділені вихідні тіофени (2.1a-d), розроблено методику синтезу уреїдних похідних (3.1a-c), що містять у положенні 3 естерну групу, яка передбачає використання неполярного розчинника – бензену, з оптимальний часом проведення синтезу орієнтовно 3 години. Одержані сполуки охарактеризовано спектроскопічними методами, зокрема УФ, ІЧ та ЯМР 1Н-спектроскопії. Встановлено, що реакцію можна проводити шляхом кип’ятіння в бензені, що потребує збільшення часу проведення синтезу, окремі уреїди (3.1e,f) були отримані з виходом 75% при кип’ятінні протягом 3,5 годин. Утворення уреїдних похідних в умовах описаного в літературі синтезу аналогічних тіоуреїдів не відбувався. Запропоновано альтернативну методику синтезу уреїдних похідних, що містять у положенні 3 естерну групу, яка передбачає використання неполярного розчинника – бензену. Знайдено оптимальні умови синтезу уреїдних похідних з ціаногрупою у положенні 3, а саме: нагрівання 2-аміно-3-ціанотіофенів з фенілізоціанатом протягом 3 годин у середовищі толуену або суміші ізомерів ксилену. Висновки. Розроблено методики синтезу уреїдних похідних 2-аміно- 3-карбетокси(ціано)тіофенів, натрієвих солей 2-окси-4-оксо(іміно)-3-феніл-5-R-6-R`-тієно[2,3-d]піримідинів, 2,4-діоксо- та 2-оксо-4-іміно-3-феніл-5-R-6-R`-тієно[2,3-d]піримідинів та вивчено їх циклізацію.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":" 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141375449","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЛЬ І МІСЦЕ СУЧАСНИХ ІННОВАЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІНЖЕНЕРНИХ ВІЙСЬК В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"Володимир Родіков","doi":"10.32782/pcsd-2024-1-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-1-6","url":null,"abstract":"У статті акцентовано, що сучасна армія вимагає від закладів військової освіти застосування інноваційних освітніх технологій. Встановлено, що в умовах воєнного стану зменшено час на підготовку майбутніх фахівців інженерних військ, в межах якої курсанти повинні засвоїти великий обсяг інформації. Тому важливого значення набуває практичне відпрацювання ситуацій інженерного забезпечення згідно з тематикою занять. Ефективність підготовки майбутніх фахівців інженерних військ значною мірою визначається підготовленістю керівника заняття, доцільністю і ефективністю застосовування скомпонованих інноваційних форм та методів навчання, правильністю використання навчально-матеріальної бази. Узагальнено, що підвищення якості підготовки фахівців інженерних спеціальностей (на прикладі Об’єднаного навчально-тренувального центру «ПОДІЛЛЯ» Сил підтримки Збройних Сил України) нерозривно пов’язане з впровадженням інноваційних освітніх технологій, в основі яких є такі складники та заходи: навчальна електронна література, посібники та тестові завдання для навчання курсантів; єдина мережа електронних бібліотек, банків та баз даних; комплекс системотехнічних мережевих рішень, спеціального навчального інтерактивного інтерфейсу та інших засобів, що дають змогу використовувати Інтернет та формувати спеціальні мережі, щоб офіцери та курсанти могли ефективно професійно удосконалюватися; комплекс директивних документів, зокрема й ті, що відображені у наказах та організаційно-методичних вказівках щодо організації бойової та оперативної підготовки, у планах бойової та оперативної підготовки військ; розробка комп’ютерних моделей, симуляторів та тренажерів; формування єдиного інформаційного освітнього середовища. Підсумовано, що можливості сучасних освітніх технологій для підготовки майбутніх фахівців інженерних військ мають надзвичайно важливе місце та високий потенціал застосування у безпосередньому симбіозі з традиційними формами навчання.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":" 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141373144","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНИЙ СЕНСОР ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СКОПОЛАМІНУ","authors":"Жолт Кормош, Наталія Горбатюк, Н.І. Кормош, М.П. Шевчук, Євген Анатолійович Распопов, Неделько Павловіч, Оксана Юрченко, Людмила Піскач","doi":"10.32782/pcsd-2024-1-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-1-2","url":null,"abstract":"Розвиток прикладної потенціометрії вимагає як теоретичних досліджень, вкладених у з’ясування природи селективності електродних мембран, і пошуку нових способів синтезу мембран та його модифікації з метою отримання досконаліших структурних одиниць із ширшим діапазоном функціональні властивості цих матеріалів. Для вирішення цієї проблеми важливу роль відіграє встановлення зв’язку між структурними характеристиками мембран та їх впливом на електроаналітичні властивості. Взаємодія органічного катіону скополаміну (Скоп+) з еритрозином (ЕР-) було досліджено методом математичного моделювання обґрунтовано енергоефективність формування ІА. Молекулярне моделювання систем Скоп+ + ЕР- та пов’язані з ним розрахунки проводили з використанням пакета «HyperChem 8.0» для різноманітних початкових варіантів розташування протиіонів відносно один одного (процедура «single point»). Геометричну оптимізацію іонів проводили методом молекулярної механіки MM+. Розроблено скополамін-селективний сенсор із пластифікованою полівінілхлоридною мембраною. Електрод містить іонний асоціат скополаміну з еритрозином. Для моделювання складу мембрани як матрицю використовували ПВХ; досліджено мембрани, пластифіковані дибутілфталатом (ДБФ), діетилфталатом (ДЕФ), діоктилфталатом (ДОФ), динонілфталатом (ДНФ), дибутилсебацинатом (ДБС), трикрезилфосфат (ТКФ). Встановлено, що природа пластифікатора дещо впливає на крутизну і до певної міри на межу виявлення сенсорів. Відгук лінійний у межах зміни концентрації іонів скополаміну 1·10–5 – 1·10–1 моль/л із крутизною електродної функції 55,2 ± 1,0 мВ/рС. Сенсор має короткий час відклику 6-10 с і може використовуватися не менше 10 тижнів. Сенсори з більшим вмістом пластифікатора працюють довше, ніж з меншим вмістом. Електрод можна використовувати у діапазоні pH 3,0-7,0. Були досліджені коефіцієнти селективності для скополаміну по відношенню до іонів, що потенційно можуть заважати. Для оцінки розроблених сенсорів було проведено їх апробацію щодо визначення скополаміну в різних об’єктах методом іонометрії та потенціометричного титрування.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":" 19","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141374343","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УСВІДОМЛЕННЯ МОЛОДДЮ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ВІЙНИ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ","authors":"В. В. Ващук, Соломія Писаревська, Зіновій Яремко","doi":"10.32782/pcsd-2024-1-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-1-5","url":null,"abstract":"Повномасштабне вторгнення рф до України з 24 лютого 2022 року завдало і продовжує завдавати величезної шкоди не лише людям та інфраструктурі населених пунктів, де тривають бойові дії, але й навколишньому природному середовищу не тільки України, а й сусідніх країн та клімату Землі в цілому. Ці згубні наслідки для довкілля матимуть не лише короткостроковий, а й довгостроковий ефект. Тому важливим моментом є усвідомлення населенням згубного впливу результатів бойових дій на екологічний стан нашої країни, бо воно сприятиме швидшому відновленню навколишнього природного середовища після закінчення війни. Проведенo опитування студентів різних напрямів підготовки щодо їхнього усвідомлення та сприйняття екологічних наслідків війни в Україні. Переважна більшість студентів вказує, що війна перш за все вплинула негативно на їхній психологічний стан, проте окремі студенти стверджують, що війна ніяк не вплинула на них. Критичними наслідками війни студенти назвали можливість радіоактивного забруднення території України внаслідок можливого обстрілу Запорізької АЕС, а також мінування значної території нашої країни. Студенти недооцінюють згубний вплив забруднення атмосферного повітря, хоча за моніторинговими даними розраховані збитки від забруднення повітря значно переважають усі інші збитки. В більшості опитані студенти вважають, що інформування населення щодо екологічних наслідків війни є недостатнім. Тому ефективну систему моніторингу стану довкілля, яка б дозволила зафіксувати фактичний обсяг завданої шкоди довкіллю, важливо доповнити підвищенням рівня усвідомлення населенням реального екологічного стану з метою запровадження найефективніших заходів, щоб уникнути подальшого погіршення ситуації та відновлення екосистем до безпечного стану як для людини, так і для дикої природи.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":" 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141373841","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СИНТЕЗ І ОЦІНКА ПРОТИМІКРОБНОЇ ТА АНТИОКСИДАНТНОЇ АКТИВНОСТІ [(2-(ЦІАНОМЕТИЛ)-1,3-ТІАЗОЛ-4-ІЛ)МЕТИЛ](ТРИФЕНІЛ) ФОСФОНІЙ БРОМІДУ","authors":"Іванна Данилюк, Наталія Коваленко, Валентина Толмачова, Олена Ковтун, Ніна Яковичук, Аліна Грозав, Леся Салієва, Наталія Сливка, Михайло Вовк","doi":"10.32782/pcsd-2024-1-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-1-1","url":null,"abstract":"Мітохондріально-таргетовані сполуки на основі трифенілфосфіну знайшли використання для отримання протипухлинних, протигрибкових, протипаразитарних та антиоксидантних агентів. Стратегії, що включають отримання біологічно активних сполук за рахунок поєднання ліпофільних трифенілфосфонієвих катіонних фрагментів з біологічно активними молекулярними платформами, широко досліджується для спрямованого мітохондріального націлювання. Саме тому доцільним видавався синтез модельного [(2-(ціанометил)-1,3- тіазол-4-іл)метил](трифеніл)фосфоній броміду та оцінка його протибактеріальної, протигрибкової та антиоксидантної дії. Отримані результати проведеного біоскринінгу показали, що [(2-(ціанометил)-1,3-тіазол-4-іл)метил] (трифеніл)фосфоній бромід виявляє від помірної до високої протибактеріальну активність (мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) становила 7,81-250 мкг/мл ), помірну протигрибкову дію (МІК становила 62.5-125 мкг/мл) та високу антиоксидантну активність, рівень інгібування радикалів DPPH складає 91.4%.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":" 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141373062","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГІДРОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ВОД РІЧКИ МИХАЙЛІВКИ","authors":"Зоряна Лавринюк, Ольга Караїм, Любомир Гулай, Олена Джам","doi":"10.32782/pcsd-2024-1-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-1-4","url":null,"abstract":"Контроль над раціональним використанням природних вод, моніторинг екологічного стану басейну та хімічного складу води малої річки Михайлівки, в тому числі гідрохімічних показників якості води, що є частиною загального екологічного аналізу стану води у даній водоймі є актуальним в умовах зростаючого антропогенного навантаження. Дослідження проведено на основі матеріалів обстеження стану басейну річки Михайлівки, методами збору та аналізу статистичної інформації, потенціометричного та фотометричного аналізів визначення вмісту сполук нітрогену та фосфору. Михайлівка – річка у Сарненському районі, Рівненської області. Ліва притока Случа, басейн Прип’яті. Довжина 33 км. Площа водозбору – 128 км2, витікає з болотного масиву за 4 км на схід від села Тутовичі. Тече переважно на північний схід: у Тутовичах, Ремчицях, Любиковичах, Стрільську. Впадає в р. Случ в с. Стрільську. Річище має по всій протяжності випрямлене і перетворене на магістральний канал осушувальної системи. Заплава заболочена, широка. Похил річки 0,53 м/км. Нами здійснено відбір серії проб для дослідження гідрохімічних показників поверхневих вод річки Михайлівка у чотири сезони (зима, весна, літо, осінь) 2021–2022 рр. у трьох створах: 1 – у верній течії річки (с. Тутовичі); 2 – біля с. Ремчиці, у середній течії річки, 3 – біля с. Стрільськ у нижній течії річки. На основі проведених досліджень встановлено, що якість води у водоймі є задовільною. Нами зафіксовано перевищення концентрації фосфору. Встановлено, що водні ресурси на даний час використовуються помірно. В основному здійснюється забір води для культурно побутового використання та рибного господарства. Перевищення норм інших гідрохімічних показників не зафіксовано. Екологічний стан басейну річки Михайлівки є задовільним.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":" 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141375496","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВЗАЄМОДІЯ В КВАЗІПОТРІЙНІЙ СИСТЕМІ Cu2S – Sb2S3 – GeS2","authors":"Орися Березнюк, Людмила Піскач","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-1","url":null,"abstract":"Встановлено фазові рівноваги в квазіпотрійній системі Cu2S – Sb2S3 – GeS2 між бінарними та тернарними сполуками, що утворюються на відповідних обмежуючих квазібінарних перерізах. Дослідження проводилося з використанням рентгенофазового, мікроструктурного та диференційно-термічннго методів аналізу. Фазові рівноваги в системі Cu2S – Sb2S3 – GeS2 при 500 К представлені ізотермічним перерізом. Для системи характерна взаємодія фаз із утворенням твердих розчинів α΄, β, γ, δ, ε в межах 5-10 мол. % при 570 К на основі Cu2S, Sb2S3, Cu3SbS3, Cu8GeS6, Cu2GeS3 відповідно. У системі існує вісім однофазних полів (твердих розчинів α΄, β, γ, δ, ε на основі Cu2S, Sb2S3, Cu3SbS3, Cu8GeS6, Cu2GeS3 відповідно та сполук GeS2, Сu2GeS3, Cu4GeS4, CuSbS2), між якими знаходиться тринадцять двофазних рівноваг; з яких вісім – на обмежуючих сторонах: α΄ – γ, γ – CuSbS2, CuSbS2 – β, α΄ – δ, δ – Cu4GeS4, Cu4GeS4 – ε, ε – GeS2 та β – GeS2 та п’ять – всередині квазіпотрійної системи: γ – δ, γ – Cu4GeS4, γ – ε, CuSbS2 – ε, β – ε, які поділяють концентраційний трикутник на шість трифазних областей: α΄ – γ – δ, γ – δ – Cu4GeS4, γ – Cu4GeS4 – ε, CuSbS2 – γ – ε, β – CuSbS2 – ε, β – ε – GeS2. Не підтверджено існування сполуки CuSb5S8. Побудовано діаграми стану систем Sb2S3 – GeS2, Sb2S3 – Cu2GeS3 та Cu3SbS3 – Cu2GeS3, які є евтектичного типу з кристалізацією твердих розчинів на основі Sb2S3, Cu3SbS3 та Cu2GeS3. В системі Sb2S3 – GeS2 координати евтектичної точки складають 35 мол. % GeS2 при 747 К (L↔β+GeS2), зразки з вмістом 10-60 мол. % GeS2 за даних умов одержання є склом чи склокристалами; в системі Cu3SbS3 – Cu2GeS3 – 7 мол. % Cu2GeS3 при 820 К (L↔γ΄+ε), при 760 К протікає перитектоїдний процес, пов’язаний із поліморфізмом Cu3SbS3 (γ΄+ε↔γ); в системі Sb2S3 – Cu2GeS3 – 18 мол.% Cu2GeS3 при 710 К (L↔ β+ε).","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"8 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139155424","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ОПЕРАЦІЙ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ ФОТОЛЕКТРИЧНИХ ПАНЕЛЕЙ В УКРАЇНІ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД","authors":"Наталія Самойленко, Вадим Катенін, Антоніна Сакун","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-11","url":null,"abstract":"Актуальність використання сонячної енергетики в Україні та світовому масштабі визначається як невід’ємна частина переходу до відновлюваних джерел енергії. Стратегічний курс країни на розвиток відновлюваної енергетики сприяли значущому розвитку цього сектора до початку військових дій. Однак, війна спричинила великі втрати в секторі сонячної енергетики, зокрема зруйнування та виведення з ладу значної частини промислових та домашніх сонячних електростанцій. Ця кризова ситуація призвела до виникнення великої кількості відходів від сонячних фотоелектричних панелей (СФЕП), управління якими включає збирання, відновлення та рециклінг як ключові аспекти ефективного вирішення цієї проблеми в умовах триваючого військового конфлікту. Дослідження зосереджується на аналізі утворення та збирання відходів від СФЕП, виготовлених на основі кристалічного кремнію, який відіграє домінуючу роль у виробництві сонячних панелей. Проведено класифікацію відходів панелей, що утворюються у період військових дій. Визначено, що негативний вплив на довкілля ушкоджених та накопичених на грунті панелей може включати великі площі. Приведено загальні рекомендації щодо первинних операцій поводження з відходами панелей. Проблематика дослідження також включає питання відсутність в Україні виробничих потужностей по виготовленню СФЕП та інфраструктури переробки відходів СФЕП. Представлено декілька підходів до використання відходів скла з СФЕП у цементній промисловості, що можуть сприяти вирішенню проблеми управління відходами і зменшенню екологічного навантаження в регіоні. Важливість такого рециклінгу панелей визначається можливістю зменшення використання мінеральних ресурсів та зменшення викидів вуглекислого газу у виробництві цементу.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"45 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139155096","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЕТАКРИНОВОЇ КИСЛОТИ В ЛІКАРСЬКИХ ФОРМАХ ТА БІОРІДИНАХ СПОРТСМЕНІВ","authors":"Жолт Кормош, Леонід Гнітецький, Андрій Ковальчук, Ігор Сахарук, Олександр Хриплюк, Вадим Тесунов, Анатолій Крот, Степан Борисюк, Людмила Піскач, Максим Кормош","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-2","url":null,"abstract":"Показано, що етакринова кислота (ЕК) з поліметиновим барвником астрафлоксин FF (АФ) утворює іонний асоціат (ІА). Методом математичного моделювання обґрунтовано енергоефективність формування ІА. Молекулярне моделювання систем ЕК-+ АФ+ та пов’язані з ним розрахунки проводили з використанням пакета «HyperChem 8.0» для різноманітних початкових варіантів розташування протиіонів відносно один одного (процедура «single point»). Геометричну оптимізацію іонів проводили методом молекулярної механіки MM+. Отримані ІА досить добре екстрагуються різними ароматичними вуглеводнями. Максимальне вилучення ІА з водної фази досягається при рН 4–12. Вивчено вплив концентрації барвника на оптичну густину толуольних екстрактів іонних асоціатів ЕК з АФ. Екстракція ІА досягає максимального значення при концентрації реагенту (1,5 –3,0)·10–4 М. Рівновага екстракції досягається за 50–60 с. Стехіометрію ІА ЕК з АФ встановлено спектрофотометричними методами ізомолярних серій та зсуву рівноваги; співвідношення компонентів складає 1:1. Запропоновано схему утворення та екстракції ІА. Умовний молярний коефіцієнт поглинання ІА становить 1,0·105. Градуювальний графік залежності оптичної густини екстрактів від концентрації етакринової кислоти описується рівнянням прямої А = 0,010 + 0,052c в інтервалі концентрацій 0,7–45,4 мкг/см3 ЕК. Межа виявлення ЕК, розрахована за 3s-критерієм (n = 5; Р = 0,95), становить 0,6 мкг/см3. Розроблена методика екстракційно-фотометричного визначення етакринової кислоти в лікарських формах та біорідинах спортсменів.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"6 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139155523","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ (ПІРИДИН-4-ІЛ) ОКСИЗАМІЩЕНИХ ІМІДАЗО[2,1-b][1,3]ТІАЗИНІВ ЯК ІНГІБІТОРІВ РОСТУ CUCUMIS SATIVUS","authors":"Наталія Сливка, Леся Салієва, Елла Кадикало, Тетяна Бортнік, Валентина Толмачова, Олена Ковтун, Михайло Вовк","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-5","url":null,"abstract":"В поданій роботі досліджено рістінгібуючу дію нових піридинозаміщених імідазо[2,1-b][1,3]тіазинів. Модельні об'єкти 6-[(піридин-4-іл)окси]-2,3-дифеніл-6,7-дигідро-5Н-імідазо[2,1-b][1,3]тіазин 3a та 3-[(піридин-4-іл)окси]- 3,4-дигідро-2Н-бензо[4,5]імідазо[2,1-b][1,3]тіазини 3b-d були синтезовані взаємодією 3-гідроксиімідазо[2,1-b] [1,3]тіазинів із 4-фторопіридинами. Отримані сполуки досліджували на виявлення особливостей фізіологічного розвитку проростків дводольної рослини Cucumis sativus. За результатами проведеного експерименту встановлено, що перебіг фізіологічних процесів у рослинному організмі носить різноплановий характер. Рістінгібуючий ефект залежить від будови сполук, концентрації розчинів та способу їх застосування. Показано, що синтезовані (піридин-4-ілокси)імідазо[2,1-b][1,3]тіазини мають досить сильний і стабільний пригнічуючий вплив у концентраціях 0,1–0,001 %. В залежності від інтенсивності та характеру вияву пригнічуючого впливу досліджувані сполуки можна розмістити у ряд за збільшенням рістінгібуючого ефекту: 3c<3d<3b<3а. Замочування насіння у 0,01–0,0001 % розчинах для усіх сполук показало однаковий результат із сильною пригнічуючою дією, яка спричинила повну ембріональну загибель насіння. Досліджені сполуки характеризуються певним періодом інтенсивного інгібуючого впливу на рослинний організм, тому є перспективними для вивчення їх як складників «досходових» гербіцидів.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"10 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139155649","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}