Проблеми хімії та сталого розвитку最新文献

{"title":"АДАПТАЦІЯ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ МІСТА ЖИТОМИР","authors":"Ірина Пацева, Анастасія Кагукіна","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-9","url":null,"abstract":"В кліматичній системі міста Житомир відбуваються зміни, які несуть за собою наслідки для всіх галузей життєзабезпечення. За останні роки, відбулися події, які можуть стати причиною низки негативних ефектів, для людства та рослинного й тваринного світу. Зміни клімату, посилюють військові дії на території України. Наслідки війни, будуть відчутними не лише на українських територіях, але й в інших країнах світу. Внаслідок пожеж та вибухів збільшуються викиди парникових газів, які є основною причиною виникнення кліматичних змін. Що стосується населення урбанізованих територій, слід зазначити, що процеси, які відбуваються призводять до змін клімату, можуть бути плачевними та понесуть за собою ряд змін, які спричинять незворотні зміни в екосистемах. Всі зміни, які стосуються навколишнього природного середовища мають наслідки. Вони можуть бути, як позитивними, так і негативними. На жаль, якими б не були позитивні наслідки, негативні наслідки завжди будуть переважати. Зміни в умовах існування призводять до появи та розвитку адаптаційних процесів в живих організмах. Але, при наявності патологій в живих організмах екосистем, можливе пригнічення процесів адаптації та поява летальних наслідків. Таким чином, можна стверджувати, що адаптацію до нових умов існування не зможуть пережити більшість живих організмів. Негативізм наслідків буде яскраво вираженим, в умовах близького сьогодення. Хоча Україна і не належить до країн, які є найбільш вразливими до змін клімату в бік потепління, зміни клімату все ж відбуваються. На сьогоднішній день вони не є сильно вираженими, однак показники вказують на початок кліматичних змін. Оскільки, основною причиною змін клімату, є сама людина, зміни в кліматичній системі, які впливають на екосистеми є причиною діяльності людини. В таких умовах, слід пропагувати екологічне та свідоме мислення, для введення в дію звичок, які будуть корисними для навколишнього природного середовища. Дотримуючись правил екологічної свідомості, можна покращити стан проблеми зміни клімату.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"48 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139155838","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНАЛІЗ ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНТЕГРОВАНОГО ПІДХОДУ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ВОДОКОРИСТУВАННЯ","authors":"Оксана Алпатова, Наталія Бордюг, Олена Герасимчук, Т. В. Курбет","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-6","url":null,"abstract":"Водні ресурси являють собою стратегічний, життєво важливий природний ресурс, що має особливе значення. Збереження водних ресурсів прісної води та її якості є невід’ємною частиною стратегії сталого водокористування. Стан водних ресурсів на сучасному етапі розвитку безпосередньо залежить від якості управління ними, екологічної політики держави, визначення її ролі в системі управлінськи правовідносин у сфері охорони довкілля. Сучасним інтегрованим підходом до управління водними ресурсами є басейновий принцип управління поверхневими водними об’єктами, як вагомий чинник сталого розвитку суспільства та біосфери. Метою дослідження є аналіз шляхів удосконалення інтегрованого підходу управління водними ресурсами в контексті забезпечення сталого водокористування. Стаття присвячена актуальним питанням формування системи управління водними ресурсами у рамках інтеграції до Європейського Союзу. Проведено аналіз проблем щодо управління водними ресурсами, які необхідно враховувати при зміні існуючої системи управління в галузі водного господарства на користь сталого розвитку та імплементації вимог Водно-рамкової угоди. Обґрунтовано пріоритетні завдання водної політики щодо формування системи інтегрованого управління водними ресурсами з урахуванням євроінтегративного вектора розвитку України. Класифіковано основні механізми реалізації планів управління річковими басейнами. Запропоновано напрямки удосконалення системи управління водними ресурсами на сучасному етапі трансформації господарських систем. Впровадження інтегрованої системи управління водними ресурсами в Україні за басейновим принципом, дозволить врахувати інтереси усіх суб’єктів-водокористувачів: держави, бізнесу та суспільства, що в свою чергу забезпечить досягнення економічного, соціального та економічного ефекту, в контексті забезпечення сталого водокористування.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"4 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139156817","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНИЙ СЕНСОР ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ НАФАЗОЛІНУ","authors":"Жолт Кормош, М.П. Шевчук, Н.І. Кормош, Катерина Люшук, Світлана Корольчук, Тетяна Савчук, Оксана Юрченко, Людмила Піскач, Світлана Боркова","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-3","url":null,"abstract":"Розвиток прикладної іонометрії на даному етапі вимагає як теоретичних досліджень, вкладених у з'ясування природи селективності електродних мембран, і пошуку нових способів синтезу мембран та його модифікації з метою отримання досконаліших структурних одиниць із ширшим діапазоном. функціональні властивості цих матеріалів. Для вирішення цієї проблеми важливу роль відіграє встановлення зв'язку між структурними характеристиками мембран та їх впливом на електроаналітичні властивості. Взаємодія органічного катіону нафазоліну (НАФ+) з метиловим оранжевим (МО-) було досліджено. Методом математичного моделювання обґрунтовано енергоефективність формування ІА. Молекулярне моделювання систем МО– + НАФ+ та пов’язані з ним розрахунки проводили з використанням пакета «HyperChem 8.0» для різноманітних початкових варіантів розташування протиіонів відносно один одного (процедура «single point»). Геометричну оптимізацію іонів проводили методом молекулярної механіки MM+. Розроблено нафазолін-селективний сенсор із пластифікованою полівінілхлоридною мембраною. Електрод містить іонний асоціат нафазоліу з метиловим оранжевим. Для моделювання складу мембрани як матрицю використовували ПВХ; досліджено мембрани, пластифіковані дибутілфталатом (ДБФ), діетилфталатом (ДЕФ), діоктилфталатом (ДОФ), дінонілфталатом (ДНФ), дибутилсебацинатом (ДБС), трикрезилфосфат (ТКФ). Встановлено, що природа пластифікатора дещо впливає на крутизну і до певної міри на межу виявлення сенсорів. Відгук лінійний у межах зміни концентрації НАФ-іонів 1·10–5–1·10–1 моль/л із крутизною електродної функції 53,1 ± 1,0 мВ/рС. Сенсор має швидкий час відгуку 10 с і може використовуватися не менше 8 тижнів без будь-яких відхилень у довгостроковій перспективі. Сенсори з більшим вмістом пластифікатора працюють довше, ніж з меншим вмістом. Електрод можна використовувати у діапазоні pH 4,0-10,0. Були досліджені коефіцієнти селективності для нафазоліну по відношенню до іонів, що потенційно можуть заважати. Для оцінки розроблених сенсорів було проведено їх апробацію щодо нафазоліну в модельних розчинах і лікарських формах. Даний сенсор використовували як індикаторний електрод при потенціометричному визначенні нафазоліну у лікарських формах.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"86 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139157306","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ ДО МОВНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ЯК ІННОВАЦІЙНОГО ВИДУ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Юлія Головацька","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-12","url":null,"abstract":"Встановлено, що індустрія локалізації в останнє десятиліття стала найактивнішим та найвпливовішим сегментом на ринку постачальників мовних послуг. Ця тенденція виявляється не лише у збільшенні частки проєктів з локалізації, а й у зміні маркетингових стратегій перекладацьких компаній. Зокрема, терміни «локалізація» та «лінгвіст» поступово витісняють терміни «переклад» та «перекладач». Постачальники послуг перекладу стали приділяти значно більше уваги в маркетинговому дискурсі технічним і технологічним аспектам локалізації, зміщуючи акцент з власне мовної складової проєктів (перекладу у вузькому значенні слова) на такі аспекти локалізації, як робота з кодом, інжиніринг веб-сайтів, пошукова оптимізація (локалізація ключових слів) , управління проєктами, оцінка якості тощо. Розглянуто різновиди мовної локалізації: технічна (забезпечення функціонування продукту в умовах певної лінгвокультурної дійсності); часткова (локалізація текстового вмісту без залучення будь-яких інших елементів); паперова («коробкова» локалізація, перекладу підлягає лише вміст продукту); поверхнева –(додавання інформації про розробника, логотип та знак авторського права, компанії-локалізатора). Найефективніший шлях інтеграції проблематики, пов’язаної з мовною локалізацією, у програми підготовки майбутніх перекладачів передбачає, з одного боку, розширення спектру теоретичних та прикладних питань перекладознавства, а з іншого – створення міждисциплінарних програм підготовки у тісній взаємодії з фахівцями у галузях комп’ютерної лінгвістики, людино-комп’ютерної взаємодії, веб-інжинірингу та веб-дизайну. Така підготовка передбачає ознайомлення студентів із веб-технологіями, які стосуються локалізації, а також вивчення процесів локалізації з позицій перекладача, керівника проєкту та інженера у галузі локалізації. Враховуючи тренд, що формується, і попит на локалістів в українському і міжнародному цифровому сегменті, перспективи подальших досліджень вбачаємо у всебічному вивченні специфіки мовної локалізації в межах підготовки майбутніх перекладачів.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"74 S2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139154896","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕЦИКЛІНГУ ВІДХОДІВ РУЙНАЦІЇ – КРОК ДО ЗМЕНШЕННЯ РИЗИКІВ ВОЄННОГО ЕКОЦИДУ","authors":"Ірина Пацева, Людмила Нонік","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-10","url":null,"abstract":"Мета дослідження. Україна підписала у 2014 році Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Цим кроком підтвердила свій європейський вибір, у тому числі і у сфері управління відходами. В мирний час в нашій країні найбільша увага приділялася вирішенню проблеми поводження із твердими побутовими відходами. Застосовувалися технології щодо зменшення виробництва відходів, сортування та використання відходів як ресурсів для вироблення енергії. В наш час, через велику кількість руйнувань внаслідок військових дій на території України, дуже гостро постало питання що робити з відходами руйнацій. Суспільство повинне шукати шляхи вирішення проблеми переробки відходів від руйнувань на інші продукти, які можна використовувати в різних сферах життєдіяльності. Важливим завданням є визначення першочергових кроків до реалізації Закону України «Про управління відходами», вирішення проблем перероблення та утилізації відходів руйнацій, які виникають внаслідок військових дій без негативного впливу на довкілля, сприяння залученню інвестицій у створення екологічно дружньої інфраструктури перероблення відходів та вивчення міжнародного досвіду щодо поводження з відходами руйнацій. Зважаючи на сучасні реалії, значним кроком вперед буде застосування технологій рециклінгу, це значно заощадить фінансові витрати на відбудову нашої держави і цим самим дозволить позбутися значної частки відходів руйнацій. Методологія. Проблема вторинного використання відходів руйнацій є надзвичайно актуальною сьогодні, тому багато науковців-екологів, журналістів та небайдужих громадян приділяють цьому питанню багато уваги. Авторами визначається необхідність застосування технологій рециклінгу задля формування ефективної системи управління відходами руйнацій. Розглядаються основні принципи застосування сучасних підходів стосовно поводження з відходами руйнації житлової та транспортної інфраструктури. Огляд та аналіз публікацій, щодо управління відходами руйнацій, про негативний вплив таких відходів на довкілля підтверджує актуальність та нагальність питання. Наукова новизна полягає у обґрунтуванні та розробці організаційно-технічних рішень щодо використання технології рециклінгу відходів руйнацій, задля зменшення ризиків екологічних збитків в Україні. Висновки. Зменшення ризиків воєнного екологічного збитку (екоциду) через використання рециклінгу відходів руйнації може бути важливим кроком для збереження навколишнього середовища та попередження погіршення екологічної ситуації під час війни.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"32 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139155210","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ПОЖЕЖ У ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМАХ НА СТАН ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ","authors":"Ірина Пацева, Олена Барабаш, Вікторія Вікторівна Мельник-Шамрай, Ігор Пацев","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-8","url":null,"abstract":"Лісові пожежі – це небезпечна подія, яка негативно впливає на всі складові довкілля та спричиняє негативні наслідки для здоров’я людини. В Україні в середньому щорічно виникає близько 3,5 тис. лісових пожеж, в результаті яких вигорає понад 5 тис. га лісу. У статті розглядаються основні причини виникнення лісових пожеж та їх вплив на компоненти довкілля. Результати досліджень свідчать, що в 2022 році кількість пожеж в Україні була в 1,5 разів більше порівняно з 2021 роком, а збитки становили – 438,9 млн. грн. В понад 200 випадках площа пожеж займала більше ніж 5 га. Основними причинами пожеж, що виникають на території України, де проходять бойові діє є загоряння в насадженнях через активні бойові дії, обстріли крилатими ракетами та снарядами, наявність вибухонебезпечних предметів. Проте, зараз не можна оцінити прямі та непрямі збитки, які завдані лісовими пожежами, адже частина території, де відбулися пожежі, наразі перебуває під контролем окупаційних сил або ведуться бойові дії. Лише після завершення військових дій зможемо провести інструментальні дослідження на територіях лісів, що постраждали від пожеж та здійснити розрахунок економічних та екологічних збитків, що були завдані лісовому господарству України. Аналіз статистичних матеріалів свідчить, що основними причинами пожеж в Житомирській області є випалювання лісів, торфовищ, сільськогосподарських угідь та сухої трави. Варто зазначити, що основним рушійним фактором виникнення лісових пожеж є антропогенна діяльність. Найбільшу небезпеки для людей та довкілля становлять пожежі в лісах на радіоактивно забруднених територіях. Для запобігання лісовим пожежам лісогосподарські підприємства будують протипожежні та мінеральні смуги, бар'єри, встановлюють протипожежні банери, панно, плакати та проводять інформаційну роботу через засоби масової інформації.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"77 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139156845","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕНДЕНЦІЇ ВИКИДІВ ДІОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ ЯК ЧИННИКА КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВІД СТАЦІОНАРНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЇХ ОБСЯГІВ","authors":"Людмила Герасимчук, Руслана Валерко, Василь Розгон, Вікторія Маліновська","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-7","url":null,"abstract":"Метою дослідження є висвітлення та оцінка обсягів викидів діоксиду вуглецю, як чинника кліматичних змін, в атмосферне повітря Житомирської області від стаціонарних джерел за період 2005 – 2021 рр., а також прогнозування їх обсягів. Методологія. Інформаційною базою досліджень стали матеріали Державної служби статистики в Житомирській області. Оцінювали динаміку викидів діоксиду вуглецю від стаціонарних джерел за період 2005–2021 рр. в цілому по Житомирській області та в розрізі її адміністративно-територіальних одиниць; проводили ранжування регресійних моделей обсягів викидів за величинами достовірності апроксимації та значенням загальної похибки; здійснювали прогноз обсягів викидів діоксиду вуглецю від стаціонарних джерел. Наукова новизна полягає у висвітленні регіональних тенденцій викидів діоксиду вуглецю в атмосферне повітря Житомирської області від стаціонарних джерел та прогнозування їх обсягів. Висновки. Починаючи з 2005 р. до атмосферного повітря Житомирської області надійшло 11628,7 тис. т діоксиду вуглецю, а його граничні значення відповідали 2005 р. (236,4 тис. т) та 2009 р. (876,2 тис. т). Обсяги викидів діоксиду вуглецю у 2016 – 2021 рр. перевищували рівень 2015 р., а їх відповідні значенням становили від 111% (2016 р.) до 130% (2018 р.), а у 2021 р. – 114,9%. Відмічено нерівномірний розподіл обсягів викидів діоксиду вуглецю від стаціонарних джерел забруднення в межах адміністративно-територіальних одиниць Житомирської області: мінімальні значення – 0,1 тис. т – мали місце у Бердичівському (2012 р.), Ємільчинському (2012 – 2014 рр.), Лугинському (2014 р.), Малинському (2016 р.) та Черняхівському (2010 – 2012 рр. та 2014 р.) районах та м. Новоград-Волинський (2014 р.) – 21,6 тис. т, максимальні – 92,9 тис. т – Бердичівському районі (2014 р.) та у м. Житомир (2010 р.) – 359,1 тис. т. Частка районів у загальних обсягах викидів діоксиду вуглецю по області складала 33,2%, міст – 66,8% (у 2021 р. внесок новостворених районів складав 15,2% (Бердичівський), 48% (Житомирський), 20% (Коростенський), 16,8% (Новоград-Волинський)). За період 2010 – 2020 рр. перевищення середнього по області обсягу викидів діоксиду вуглецю від 1,3 до 11,2 разів мали місце у всіх містах, за виключенням м. Новоград-Волинський (2014 р. і 2017 р.) та у 1,7 – 3 рази у Новоград-Волинському районі (за виключенням 2010 р.). За здійсненим прогнозом у наступні періоди обсяги викидів діоксиду вуглецю від стаціонарних джерел в атмосферне повітря Житомирської області будуть зменшуватися і становитимуть 574,7 тис. т у 2023 р., 522,5 тис. т у 2024 р. та 493,9 тис. т у 2025 р.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"31 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139156957","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІНФОРМАЦІЙНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗВО ЯК ДІЄВИЙ ІНСТРУМЕНТ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ТА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Лариса Петрівна Марушко","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-13","url":null,"abstract":"Сучасні тенденції розвитку суспільства та стан сучасної освіти вимагають нових підходів до розвитку освітнього середовища, яке, по суті, є підсистемою соціокультурного середовища та сукупністю спеціально організованих педагогічних умов розвитку особистості. Одним із пріоритетів модернізації української освіти, поряд з диференціацією та індивідуалізацією навчання, розглядається інформатизація як процес забезпечення сфери освіти методологією та практикою розробки, оптимального використання сучасних засобів інформаційно-комунікативних технологій. Основним завданням інформатизації освіти є створення єдиного інформаційного освітнього середовища. Інформаційне освітнє середовище доцільно організовувати як інтегровану багатокомпонентну систему, що охоплює компоненти згідно з освітньою, позанавчальною, дослідно-експериментальною та науково-дослідною видами діяльності, а також діяльності з вимірювання, контролю та оцінки результатів навчання, якості освіти. Встановлено, що перенесення частини освітнього процесу в інформаційне освітнє середовище змінює структуру лекційних, практичних, лабораторних занять (традиційна передача теоретичних знань, їхнє поглиблення та розширення шляхом використання на аудиторному занятті низки нестандартних диференційованих спеціально розроблених завдань із аналізу, узагальнення, систематизації теоретичних знань, вирішення практичних завдань та проведення міні-досліджень, захисту результатів навчальної діяльності тощо). Підвищення якості підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до професійної діяльності на засадах диференціації та індивідуалізації навчання у нових умовах пов’язане з правильною організацією взаємодії всіх учасників освітнього процесу.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"53 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139155168","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СИНТЕЗ ТА СТРУКТУРНА ГОМОГЕННІСТЬ ПІРАРГІРИТУ","authors":"Олександр Кохан, Мирон Рудиш, Олександр Смітюх, Олег Марчук","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-4","url":null,"abstract":"Робота присвячена вивченню особливостей отримання монокристалів сполуки Ag3SbS3 (аналог природнього мінералу піраргіриту), що є перспективним матеріалом для нелінійної оптики, сенсорних технологій та оптоелектроніки. Монокристал сполуки Ag3SbS3 вирощували методом Бріджмена-Стокбаргера у вертикальній двозонній печі опору з програмованим управлінням регулювання температури. Температура зони розплаву складала 783 К, зони відпалу – 663 К. Ріст кристалу відбувався з швидкістю 0,10–0,24 мм/год; градієнт температури у зоні росту складав 4-6 К/мм. Для синтезу використовували попередньо очищену кварцеву ампулу із шихтою, що була вакуумована до залишкового тиску 10–2 Па. Для отримання монокристалу Ag3SbS3 використовували прості речовини (срібло, стибій та сірку) напівпровідникової чистоти. З метою встановлення фазового складу та розрахунку кристалічної структури, для взірця вирощеного монокристалу отримували дифрактограму на рентґенівському апараті ДРОН 4-13 (CuKα-випромінювання; діапазон зйомки 10≤2Θ≤80°; крок зйомки 0,02°; час відліку в точці 15°с). Кристалічну структуру розраховували методом Рітвельда. Для проведення розрахунків використовували пакет програм WinCSD. Кристалічна структура отриманого монокристалу сполуки Ag3SbS3 належить до тригональної сингонії (cтруктурний тип Ag3AsS3 (прустит); просторова група R3c; cимвол Пірсона hR14,161). Розраховані параметри елементарної комірки становлять: a = 1,10402(9) нм, b = 0,8713(1) нм, V = 0,9197(3) нм3. У структурі Ag3SbS3 атоми Ag та S локалізовані в ПСТ 18b, а атоми Sb – в ПСТ 6а. Дослідження кількісного та якісного складу зразків вирощеного монокристалу досліджуваної сполуки проводили методами енергодисперсійної спектроскопії (EDS) та енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії (EDX) (скануючий електронний мікроскоп Tescan Vega 3 LMU (SEM)). SЕМ-зображення та результати енергодисперсійного рентгенівського аналізу отримано при напрузі 20–25 кВ в умовах високого вакууму (9,0⋅10-2 Па).","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"37 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139155925","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КРИСТАЛІЧНА СТРУКТУРА Ce1.5Tb1.5Ga1.67S7","authors":"Назарій Блашко, Олег Марчук, Анатолій Федорчук, Ярослав Романюк","doi":"10.32782/pcsd-2022-4-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-4-3","url":null,"abstract":"В роботі представлено результати дослідження кристалічної структури Ce1.5Tb1.5Ga1.67S7 як перспективного матеріалу, що прогнозовано може володіти цікавими нелінійно-оптичними властивостями. Синтез зразка стехіометричного складу Ce1.5Tb1.5Ga1.67S7, загальною масою 0.8 г, отримано сплавлянням простих речовин у вакуумованому кварцевому контейнері до залишкового тиску 10 -2 Па за максимальної температури синтезу 1100 °С. Кристалічна структура Ce1.5Tb1.5Ga1.67S7 (a = 10.0316(4) Å, c = 6.0640(4) Å, V = 528.48(6) Å3, RI = 0.0498, Rp = 0.1553) вивчена рентґенівським методом порошку. Встановлено приналежність структури синтезованого сульфіду до гексагональної сингонії (структурний тип La3CuSiS7, просторова група P63; символ Пірсона hP24). Сульфід Ce1.5Tb1.5Ga1.67S7 синтезований на основі La3Ga1.67S7 шляхом заміщення атомів лантану в правильній системі точок 6с атомами статистичної суміші M (0.5 Ce + 0.5 Tb). Елементний склад зразка Ce1.5Tb1.5Ga1.67S7 (Ce: 7.56 ± 1.34%; Tb: 16.82 ± 3.18%; Ga: 15.93 ±1.44 %; S: 59.70 ± 3.07 %) підтверджено EDAX-аналізом. У структурі дослідженого тетрарного сульфіду атоми статистичної суміші M (0.5Ce + 0.5Tb) локалізовані в ПСТ 6с і разом з атомами сульфуру формують тригональні призми, що мають один додатковий атом [M 3S13S21S3]. Тригональні призми утворюють “блоки” 3[M 7S]. У цих “блоках” тригональні призми між собою з’єднані ребрами. Із-за незначного індексу спотворення (розрахований за довжинами зв’язків) ефективне координаційне число атомів статистичної суміші M (0.5 Ce + 0.5 Tb) становить 6.84. Атоми Ga1 (заповнення 0.667), що сконцентровані в ПСТ 2а, формують октаедри [Ga1 6S1]. Ці октаедри між собою з’єднані гранями та в напрямку осі с утворюють колони. Введення у структуру La3Ga1.67S7 атомів статистичної суміші спричинює значне спотворення октаедрів [Ga1 6S1]. В ПСТ 2b атоми Gа2 оточені чотирма атомами cульфуру [Ga2 3S21S3]. Незначний індекс спотворення (0.017 (розрахований за довжинами зв’язків)) тетраедрів свідчить про їх високу симетричність (ефективне координаційне число рівне 3.93).","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122230262","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}