Наталія Сливка, Леся Салієва, Елла Кадикало, Тетяна Бортнік, Валентина Толмачова, Олена Ковтун, Михайло Вовк
{"title":"评估(吡啶-4-基)氧化取代咪唑并[2,1-b][1,3]噻嗪作为 CUCUMIS SATIVUS 生长抑制剂的有效性","authors":"Наталія Сливка, Леся Салієва, Елла Кадикало, Тетяна Бортнік, Валентина Толмачова, Олена Ковтун, Михайло Вовк","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-5","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В поданій роботі досліджено рістінгібуючу дію нових піридинозаміщених імідазо[2,1-b][1,3]тіазинів. Модельні об'єкти 6-[(піридин-4-іл)окси]-2,3-дифеніл-6,7-дигідро-5Н-імідазо[2,1-b][1,3]тіазин 3a та 3-[(піридин-4-іл)окси]- 3,4-дигідро-2Н-бензо[4,5]імідазо[2,1-b][1,3]тіазини 3b-d були синтезовані взаємодією 3-гідроксиімідазо[2,1-b] [1,3]тіазинів із 4-фторопіридинами. Отримані сполуки досліджували на виявлення особливостей фізіологічного розвитку проростків дводольної рослини Cucumis sativus. За результатами проведеного експерименту встановлено, що перебіг фізіологічних процесів у рослинному організмі носить різноплановий характер. Рістінгібуючий ефект залежить від будови сполук, концентрації розчинів та способу їх застосування. Показано, що синтезовані (піридин-4-ілокси)імідазо[2,1-b][1,3]тіазини мають досить сильний і стабільний пригнічуючий вплив у концентраціях 0,1–0,001 %. В залежності від інтенсивності та характеру вияву пригнічуючого впливу досліджувані сполуки можна розмістити у ряд за збільшенням рістінгібуючого ефекту: 3c<3d<3b<3а. Замочування насіння у 0,01–0,0001 % розчинах для усіх сполук показало однаковий результат із сильною пригнічуючою дією, яка спричинила повну ембріональну загибель насіння. Досліджені сполуки характеризуються певним періодом інтенсивного інгібуючого впливу на рослинний організм, тому є перспективними для вивчення їх як складників «досходових» гербіцидів.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"10 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ (ПІРИДИН-4-ІЛ) ОКСИЗАМІЩЕНИХ ІМІДАЗО[2,1-b][1,3]ТІАЗИНІВ ЯК ІНГІБІТОРІВ РОСТУ CUCUMIS SATIVUS\",\"authors\":\"Наталія Сливка, Леся Салієва, Елла Кадикало, Тетяна Бортнік, Валентина Толмачова, Олена Ковтун, Михайло Вовк\",\"doi\":\"10.32782/pcsd-2023-3-5\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"В поданій роботі досліджено рістінгібуючу дію нових піридинозаміщених імідазо[2,1-b][1,3]тіазинів. Модельні об'єкти 6-[(піридин-4-іл)окси]-2,3-дифеніл-6,7-дигідро-5Н-імідазо[2,1-b][1,3]тіазин 3a та 3-[(піридин-4-іл)окси]- 3,4-дигідро-2Н-бензо[4,5]імідазо[2,1-b][1,3]тіазини 3b-d були синтезовані взаємодією 3-гідроксиімідазо[2,1-b] [1,3]тіазинів із 4-фторопіридинами. Отримані сполуки досліджували на виявлення особливостей фізіологічного розвитку проростків дводольної рослини Cucumis sativus. За результатами проведеного експерименту встановлено, що перебіг фізіологічних процесів у рослинному організмі носить різноплановий характер. Рістінгібуючий ефект залежить від будови сполук, концентрації розчинів та способу їх застосування. Показано, що синтезовані (піридин-4-ілокси)імідазо[2,1-b][1,3]тіазини мають досить сильний і стабільний пригнічуючий вплив у концентраціях 0,1–0,001 %. В залежності від інтенсивності та характеру вияву пригнічуючого впливу досліджувані сполуки можна розмістити у ряд за збільшенням рістінгібуючого ефекту: 3c<3d<3b<3а. Замочування насіння у 0,01–0,0001 % розчинах для усіх сполук показало однаковий результат із сильною пригнічуючою дією, яка спричинила повну ембріональну загибель насіння. Досліджені сполуки характеризуються певним періодом інтенсивного інгібуючого впливу на рослинний організм, тому є перспективними для вивчення їх як складників «досходових» гербіцидів.\",\"PeriodicalId\":262003,\"journal\":{\"name\":\"Проблеми хімії та сталого розвитку\",\"volume\":\"10 18\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-12-26\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Проблеми хімії та сталого розвитку\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-5\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Проблеми хімії та сталого розвитку","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-5","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ (ПІРИДИН-4-ІЛ) ОКСИЗАМІЩЕНИХ ІМІДАЗО[2,1-b][1,3]ТІАЗИНІВ ЯК ІНГІБІТОРІВ РОСТУ CUCUMIS SATIVUS
В поданій роботі досліджено рістінгібуючу дію нових піридинозаміщених імідазо[2,1-b][1,3]тіазинів. Модельні об'єкти 6-[(піридин-4-іл)окси]-2,3-дифеніл-6,7-дигідро-5Н-імідазо[2,1-b][1,3]тіазин 3a та 3-[(піридин-4-іл)окси]- 3,4-дигідро-2Н-бензо[4,5]імідазо[2,1-b][1,3]тіазини 3b-d були синтезовані взаємодією 3-гідроксиімідазо[2,1-b] [1,3]тіазинів із 4-фторопіридинами. Отримані сполуки досліджували на виявлення особливостей фізіологічного розвитку проростків дводольної рослини Cucumis sativus. За результатами проведеного експерименту встановлено, що перебіг фізіологічних процесів у рослинному організмі носить різноплановий характер. Рістінгібуючий ефект залежить від будови сполук, концентрації розчинів та способу їх застосування. Показано, що синтезовані (піридин-4-ілокси)імідазо[2,1-b][1,3]тіазини мають досить сильний і стабільний пригнічуючий вплив у концентраціях 0,1–0,001 %. В залежності від інтенсивності та характеру вияву пригнічуючого впливу досліджувані сполуки можна розмістити у ряд за збільшенням рістінгібуючого ефекту: 3c<3d<3b<3а. Замочування насіння у 0,01–0,0001 % розчинах для усіх сполук показало однаковий результат із сильною пригнічуючою дією, яка спричинила повну ембріональну загибель насіння. Досліджені сполуки характеризуються певним періодом інтенсивного інгібуючого впливу на рослинний організм, тому є перспективними для вивчення їх як складників «досходових» гербіцидів.