ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ (ПІРИДИН-4-ІЛ) ОКСИЗАМІЩЕНИХ ІМІДАЗО[2,1-b][1,3]ТІАЗИНІВ ЯК ІНГІБІТОРІВ РОСТУ CUCUMIS SATIVUS

Abstract

В поданій роботі досліджено рістінгібуючу дію нових піридинозаміщених імідазо[2,1-b][1,3]тіазинів. Модельні об'єкти 6-[(піридин-4-іл)окси]-2,3-дифеніл-6,7-дигідро-5Н-імідазо[2,1-b][1,3]тіазин 3a та 3-[(піридин-4-іл)окси]- 3,4-дигідро-2Н-бензо[4,5]імідазо[2,1-b][1,3]тіазини 3b-d були синтезовані взаємодією 3-гідроксиімідазо[2,1-b] [1,3]тіазинів із 4-фторопіридинами. Отримані сполуки досліджували на виявлення особливостей фізіологічного розвитку проростків дводольної рослини Cucumis sativus. За результатами проведеного експерименту встановлено, що перебіг фізіологічних процесів у рослинному організмі носить різноплановий характер. Рістінгібуючий ефект залежить від будови сполук, концентрації розчинів та способу їх застосування. Показано, що синтезовані (піридин-4-ілокси)імідазо[2,1-b][1,3]тіазини мають досить сильний і стабільний пригнічуючий вплив у концентраціях 0,1–0,001 %. В залежності від інтенсивності та характеру вияву пригнічуючого впливу досліджувані сполуки можна розмістити у ряд за збільшенням рістінгібуючого ефекту: 3c<3d<3b<3а. Замочування насіння у 0,01–0,0001 % розчинах для усіх сполук показало однаковий результат із сильною пригнічуючою дією, яка спричинила повну ембріональну загибель насіння. Досліджені сполуки характеризуються певним періодом інтенсивного інгібуючого впливу на рослинний організм, тому є перспективними для вивчення їх як складників «досходових» гербіцидів.