ІНФОРМАЦІЙНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗВО ЯК ДІЄВИЙ ІНСТРУМЕНТ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ТА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
{"title":"ІНФОРМАЦІЙНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗВО ЯК ДІЄВИЙ ІНСТРУМЕНТ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ТА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Лариса Петрівна Марушко","doi":"10.32782/pcsd-2023-3-13","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Сучасні тенденції розвитку суспільства та стан сучасної освіти вимагають нових підходів до розвитку освітнього середовища, яке, по суті, є підсистемою соціокультурного середовища та сукупністю спеціально організованих педагогічних умов розвитку особистості. Одним із пріоритетів модернізації української освіти, поряд з диференціацією та індивідуалізацією навчання, розглядається інформатизація як процес забезпечення сфери освіти методологією та практикою розробки, оптимального використання сучасних засобів інформаційно-комунікативних технологій. Основним завданням інформатизації освіти є створення єдиного інформаційного освітнього середовища. Інформаційне освітнє середовище доцільно організовувати як інтегровану багатокомпонентну систему, що охоплює компоненти згідно з освітньою, позанавчальною, дослідно-експериментальною та науково-дослідною видами діяльності, а також діяльності з вимірювання, контролю та оцінки результатів навчання, якості освіти. Встановлено, що перенесення частини освітнього процесу в інформаційне освітнє середовище змінює структуру лекційних, практичних, лабораторних занять (традиційна передача теоретичних знань, їхнє поглиблення та розширення шляхом використання на аудиторному занятті низки нестандартних диференційованих спеціально розроблених завдань із аналізу, узагальнення, систематизації теоретичних знань, вирішення практичних завдань та проведення міні-досліджень, захисту результатів навчальної діяльності тощо). Підвищення якості підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до професійної діяльності на засадах диференціації та індивідуалізації навчання у нових умовах пов’язане з правильною організацією взаємодії всіх учасників освітнього процесу.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"53 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Проблеми хімії та сталого розвитку","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-13","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Сучасні тенденції розвитку суспільства та стан сучасної освіти вимагають нових підходів до розвитку освітнього середовища, яке, по суті, є підсистемою соціокультурного середовища та сукупністю спеціально організованих педагогічних умов розвитку особистості. Одним із пріоритетів модернізації української освіти, поряд з диференціацією та індивідуалізацією навчання, розглядається інформатизація як процес забезпечення сфери освіти методологією та практикою розробки, оптимального використання сучасних засобів інформаційно-комунікативних технологій. Основним завданням інформатизації освіти є створення єдиного інформаційного освітнього середовища. Інформаційне освітнє середовище доцільно організовувати як інтегровану багатокомпонентну систему, що охоплює компоненти згідно з освітньою, позанавчальною, дослідно-експериментальною та науково-дослідною видами діяльності, а також діяльності з вимірювання, контролю та оцінки результатів навчання, якості освіти. Встановлено, що перенесення частини освітнього процесу в інформаційне освітнє середовище змінює структуру лекційних, практичних, лабораторних занять (традиційна передача теоретичних знань, їхнє поглиблення та розширення шляхом використання на аудиторному занятті низки нестандартних диференційованих спеціально розроблених завдань із аналізу, узагальнення, систематизації теоретичних знань, вирішення практичних завдань та проведення міні-досліджень, захисту результатів навчальної діяльності тощо). Підвищення якості підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до професійної діяльності на засадах диференціації та індивідуалізації навчання у нових умовах пов’язане з правильною організацією взаємодії всіх учасників освітнього процесу.