Проблеми хімії та сталого розвитку最新文献

{"title":"ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ ПОГІРШЕННЯ СТАНУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД СУББАСЕЙНУ СЕРЕДНЬОГО ДНІПРА В МЕЖАХ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ","authors":"Алла Колісник, Віктор ПИЛИП′ЮК","doi":"10.32782/pcsd-2022-4-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-4-6","url":null,"abstract":"Роботу присвячено оцінці екологічного ризику погіршення стану поверхневих вод суббасейну середнього Дніпра в межах Полтавської області. Актуальність дослідження полягає у тому, що оцінка якості та аналіз сучасного стану природних вод є дуже важливим етапом у організації безпечного для життя та здоров'я населення водопостачання питної води. Метою роботи є оцінка екологічного ризику погіршення стану поверхневих вод в межах Полтавської області. Об'єкт дослідження – це поверхневі води суббасейну середнього Дніпра. Предметом дослідження виступає екологічний ризик погіршення стану поверхневих вод. У дослідженні застосований комплекс методичних підходів. Зокрема, оцінена якість поверхневих водних об'єктів за Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями, результати якої стали підґрунтям для оцінки екологічного ризику погіршення стану поверхневих вод суббасейну середнього Дніпра за допомогою Методики оцінювання екологічного ризику погіршення стану водних об’єктів за даними гідрохімічних спостережень та Методики оцінки екологічного ризику. За результатами оцінки якості поверхневих водних об'єктів в межах Полтавської області в 2019 році встановлено, що максимальний вклад в забруднення вносять показники трофо-сапробіологічної категорії, найприорітетніші: нітрит та нітрат іони, фосфати, які погіршують стан вод до «дуже поганого» стану. Найгірший екологічний стан та найвища ступінь забруднення води спостерігається у контрольному пункті спостереження № 8 у р. Сухий Омельник (нижче скиду з комерційного комунального підприємства авіамістечка міста Глобине). За результатами розрахунку екологічного ризику встановлено, що високий ризик погіршення екологічного стану водних ресурсів відмічається за вмістом хлоридіону; нітрит-, нітрат- та фосфат-іонів; нафтопродуктів, міді, АПАР та залізом загальним. Максимальний рівень ризику погіршення стану поверхневих вод в межах суббасейну середнього Дніпра відмічається у створі № 11 (р. Оржиця, нижче місця випуску зворотних вод з о/с Оржицького молокозаводу). Отже, фіксуємо погіршення стану поверхневих вод через скиди в них зворотних вод. Результати дослідження слід використовувати для прийняття управлінських природоохоронних рішень зі зменшення антропогенного навантаження на водні ресурси шляхом запобігання надходження у поверхневі водні об’єкти недостатньо очищених зворотних вод та для реалізації водоохоронних заходів в суббасейні середнього Дніпра в межах Полтавської області.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127453900","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТРАНСФЕР ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ: ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ","authors":"Вікторія Савіцька","doi":"10.32782/pcsd-2022-4-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-4-9","url":null,"abstract":"У статті розглянуто проблему цифровізації освіти та впровадження цифрових освітніх технологій у сучасну педагогічну практику в Україні та Європейському Союзі. Узагальнено, що цифровізація стає однією з ключових світових тенденцій розвитку всіх рівнів освіти і впливає не лише на зміну засобів навчання та змісту освіти, а й на форму організації освіти та забезпечення освітнього процесу. Метою статті визначено аналіз європейського досвіду трансферу цифрових освітніх технологій та визначення особливостей його імплементації в реаліях сучасної української вищої освіти. На основі узагальнення проведеного аналізу досвіду впровадження цифрових освітніх технологій в деяких країнах Європейського Союзу, виокремлено чинники, які, впливають на процес упровадження цифрових освітніх технологій в Україні, зокрема: процес вибору цифрових освітніх продуктів; пріоритетність завдань; інфраструктура та ресурси закладу вищої освіти; система впровадження та супроводу; професійне навчання викладачів; корпоративна культура персоналу; підтримка адміністрації; роль викладацької спільноти (їхня готовність до організації освітнього процесу на основі освітніх цифрових продуктів та інструментів); розуміння цілей впровадження цифрових освітніх продуктів в освітній процес). На основі проведеного порівняльного дослідження досвіду європейських країн щодо впровадження цифрових освітніх технологій уможливилося формулювання для українських університетів практичних рекомендацій щодо впровадження цифрових освітніх технологій: застосування принципу «економії даних» у цифровому форматі; поєднання в освітньому процесі конкретних практичних навичок з фундаментальністю; у виборі форм онлайн- навчання керуватися ключовими параметрами онлайн-курсів; урізноманітнення освітнього процесу матеріалами різноманітними платформами (Coursera, edX, Udacity, DataCamp та ін.), роботою з соціальними мережами та Інтернет-сервісами, різними ґаджетами.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125293013","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЗЕРА ТУРІЙСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ЯК ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ ПЕРСПЕКТИВНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «ТУРІЙСЬКЕ ПООЗЕР’Я»","authors":"Василь Фесюк, Діана Ярмолюк","doi":"10.32782/pcsd-2022-4-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-4-12","url":null,"abstract":"Метою статті є визначення ролі і значення озер Турійської територіальної громади для організації перспективного регіонального ландшафтного парку «Турійське поозер’я». Для досягнення мети потрібно оцінити їх гідроекологічний стан і можливості рекреаційного використання. Методологічною основою роботи є напрацювання українських та зарубіжних вчених у галузі лімнології, гідроекології, гідрохімії, геоекології. Застосовані методи: аналіз гідрометричних характеристик озер, аналіз гідрологічного режиму озер, екологічна оцінка якості води, геоекологічна оцінка стану водозбору озер, гідроекологічна оцінка сучасного стану озер, оцінка евтрофікації озер методами дистанційного зондування Землі. Наукова новизна роботи полягає в тому, що у статті обґрунтовано роль і значення озер Турійської територіальної громади для організації перспективного регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Турійське поозер’я», оцінено їх гідроекологічний стан, рівень евтрофікованості, можливості рекреаційного використання. Висновки і перспективи досліджень: Україна ратифікувала міжнародні угоди, що визначають високі вимоги до рівня заповідності її території. Для досягнення цього рівня необхідно проводити пошук шляхів створення нових та розширення мережі існуючих об’єктів і територій ПЗФ. Одним із таких шляхів є створення регіональних ландшафтних парків. Організація їх дозволить не лише розширити мережу ПЗФ, розвинути екомережу, але й забезпечити рекреаційні потреби населення. При створенні РЛП особливо важливим ресурсом є озера, оскільки їх наявність суттєво підвищує атрактивність майбутнього парку для рекреантів. Прикладом РЛП, сформованого для раціонального використання та охорони озер, є перспективний РЛП «Турійське поозер’я».","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126795348","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА ТА ІНДИВІДУАЛІЗОВАНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Лариса Петрівна Марушко","doi":"10.32782/pcsd-2022-4-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-4-7","url":null,"abstract":"У статті розглянуто проблему диференційованої та індивідуалізованої підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей у закладах вищої освіти. Встановлено, що впровадження диференціації та індивідуалізації в підготовку майбутніх учителів природничих спеціальностей дає змогу вирішити такі завдання: запобігання прогалин у знаннях, вміннях та навичках студентів, підвищення рівня підготовки усієї групи; розвиток здібностей та інтересів студентів; підвищення якості знань; раціональніше використання навчального часу кожного студента; залучення всіх студентів до активної розумової діяльності; усунення розривів між фронтальними методами викладання та індивідуальним характером знань. Конкретними ефективними прийомами диференціації та індивідуалізації професійної підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей визначено: надання достатнього часу на обмірковування та підготовку; опитування у першій третині заняття; формування впевненості у власних силах шляхом правильної тактики запитань та заохочень; обережність в оцінюванні невдач; залучення студентів у різноманітні види навчальної діяльності; зміна видів діяльності; пошук різних способів роботи; чергування завдань різних типів. Встановлено, що ефективність диференційованої та індивідуалізованої підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей у закладах вищої освіти забезпечує застосування таких технологічних прийомів: завдання самостійного вибору, завдання на вибір викладача і рівневі завдання. Встановлено, що специфічною навчальною метою індивідуалізації та диференціації підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей є удосконалення знань, вмінь та навичок студентів, сприяння реалізації навчальних програм шляхом підвищення рівня знань, умінь, навичок кожного студента та групи студентів, і, таким чином, зменшення абсолютного та відносного відставання, поглиблення та розширення знань та спеціальних здібностей.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"47 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123606590","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕКОЛОГО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ АСПЕКТІВ ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВОЛИНСЬКОГО ОУЛМГ","authors":"Любомир Гулай, Руслан Войцеховський, Зоряна Лавринюк, Ольга Караїм, Олена Джам","doi":"10.32782/pcsd-2022-4-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-4-5","url":null,"abstract":"Збереження лісового фонду та контроль за раціональним використанням його ресурсного потенціалу на території Волинської області є важливим природоохоронним завданням, оскільки ліси вкривають близько третини території Волинської області (лісистість області становить 34,8 %). Здійснення еколого-статистичного дослідження основних аспектів ведення лісового господарства Волинського ОУЛМГ дозволить проаналізувати основні тенденції лісогосподарської діяльності. Метою роботи є здійснення еколого-статистичного аналізу основних аспектів ведення господарської діяльності Волинського ОУЛМГ. Дослідження проведено на основі методів збору інформації та методів статистичного аналізу даних. Всі обчислення проведено за допомогою програм Microsoft Excel та Microcal Origin (version 6). При виконанні завдань використано дані Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України по Волинській області (екологічний паспорт), Волинської обласної державної адміністрації, Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства за 2015–2019 роки. За результатами еколого-статистичного дослідження виявлено існування таких тенденцій діяльності Волинського ОУЛМГ за 2015– 2019 роки: спадання обсягів заготівлі деревини в порядку рубок головного користування; зростання обсягів заготівлі деревини від cанітарних рубок; зростання площі відновлення лісів; зростання обсягів вирощування садивного матеріалу. Встановлено, що основну частку рубок становлять рубки головного користування і санітарні рубки. Обсяги рубок головного користування спадали, тоді як санітарних рубок – зростали. Ці види рубок є визначальними у формуванні загальної тенденції у заготівлі деревини. Існує тенденція до подальшого зростання частки санітарних рубок і спадання рубок головного користування у загальному обсязі рубок Волинського ОУЛМГ.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"47 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126647049","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА БАКТЕРИЦИДНОЇ ТА ФУНГІЦИДНОЇ АКТИВНОСТІ СІРКОВМІСНИХ 2,3-ДИГІДРОІМІДАЗО[2,1-b]ТІАЗОЛІВ","authors":"Леся Салієва, Наталія Сливка, Лариса Петрівна Марушко, Олена КОМАРОВСЬКА-ПОРОХНЯВЕЦЬ, Валентина Толмачова, Наталія Коваленко, Михайло Вовк","doi":"10.32782/pcsd-2022-4-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-4-10","url":null,"abstract":"Імідазо[2,1-b]тіазоли належать до привілейованих гетероциклічних систем та користуються підвищеною увагою дослідників, що обумовлено їх потужним медико-біологічним потенціалом. З метою пошуку неток- сичних антимікробних засобів видавалось доцільним вивчити бактерицидну та фунгіцидну активність сір- кофункціоналізованих імідазо[2,1-b]тіазолів. Модельні об'єкти, S-(тетрагідроімідазо[2,1-b]тіазолілметил) тіоацетати 2a,b, О-бутил S-(тетрагідроімідазо[2,1-b]тіазолілметил)карбонодитіоати 3a-d та 6-(пропан-2-іліден)-2-тіоціанатометилімідазо[2,1-b]тіазолон 4, були синтезовані реакцією нуклеофільного заміщення ато- мів брому та йоду у 2-галогенометил-2,3-дигідроімідазо[2,1-b]тіазолонах на тіоацетатну, бутилксантогенатну та тіоціанатну функції. Результати проведеного біоскринінгу засвідчили, що досліджувані сполуки характеризуються помірною бактерицидною та фунгіцидною активностями, які оцінювали за величинами зон пригнічення росту тест-культур, а також за величинами мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) і мінімальної бактерицидної концентрації (МБК) методом серійних розведень. Встановлено, що найкращою антимікробною та протигрибковою дією відзначається 6-(пропан-2-іліден)тіоцетат 2b, який за концентрації 0,5% пригнічує ріст бактерій Micrococcus luteus в діаметрі 12 мм та грибів Aspergillus niger в діаметрі 13 мм. При визначенні мінімальної бактеріостатичної концентрації (МБсК) та мінімальної фунгістатичної концентрації (МФсК) сполук 2-4 методом серійних розведень встановлено, що вони виявляють протимікробну дію в концентраціях 15.6-500 мкг/мл. Знайдено, що О-бутил S-(6-бензилідентетрагідроімідазо[2,1-b]тіазолілметил)карбонодитіоат 3d в концентрації 31.2 мкг/мл проявляє інгібуючу активнісь проти Micrococcus luteus, а 6-(пропан-2-іліден)-2- тіоціанатометилімідазо[2,1-b]тіазолон 4 – проти Candida tenuis вже за концентрації 15.6 мкг/мл.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130777527","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФАЗОВІ РІВНОВАГИ В СИСТЕМАХ Cu(Ag)2S – Sb2S3 – SnS2","authors":"Орися Березнюк, Мохамед Алрікік, Ю.О. Когут, Людмила Піскач","doi":"10.32782/pcsd-2022-4-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-4-2","url":null,"abstract":"Встановлено фазові рівноваги в квазіпотрійних системах Cu(Ag)2S – Sb2S3 – SnS2. Отримані зразки досліджу- вали рентгенофазовим, мікроструктурним та диференційно-термічним методами аналізу. За результатами дослідження побудовано ізотермічні за температури 500 К та ключові політермічні перерізи цих систем. Встановлено, що в купрумовмісній системі при температурі відпалу є шість двофазних рівноваг між бінар- ними та тернарними сполуками обмежуючих перерізів з твердими розчинами до 5-10 мол. %. Три політер- мічні перерізи є квазібінарними системами евтектичного типу: Cu3SbS3 – Cu2SnS3, CuSbS2 – Cu2SnS3, Sb2S3 – Cu2SnS3 з координатами: 20, 7 та 13 мол. % Cu2SnS3 при 866 К, 796 К, 765 К відповідно та три – неквазібінарні: Sb2S3 – Cu4Sn7S16, Cu3SbS3 – Cu4SnS4, Sb2SnS5 – Cu4Sn7S16, оскільки Cu4Sn7S16 та Cu4SnS4 утворюються твердофазно, а Sb2SnS5 – інконґруентно. В системі Ag2S – Sb2S3 – SnS2 при 500 К на перетині AgSbS2 – Ag8SnS6 та Ag3SbS3 – Ag2SnS3 вперше встановле- но існування нової тетрарної сполуки складу Ag11SnSb3S12; присутні девʼять двофазних рівноваг між десятьма сполуками; розчинність по перерізах складає 5-15 мол. %. Квазібінарними системами є пʼять (Ag3SbS3 – Ag8SnS6, Ag3SbS3 – Ag2SnS3, AgSbS2 – Ag8SnS6, AgSbS2 – Ag2SnS3, AgSbS2 – SnS2) із семи перерізів (AgSbS2 – Ag4Sn3S8 і AgSbS2 – Sb2SnS5 є неквазібінарними через перитектичне утворення Ag4Sn3S8 та Sb2SnS5). Представлені діаграми стану арґентумовмісної системи Ag3SbS3 – Ag8SnS6, AgSbS2 – Ag8SnS6, AgSbS2 – Ag2SnS3 та AgSbS2 – SnS2 евтектичного типу з координатами: 10 мол. % Ag8SnS6 при 738 К, 12 і 30 мол. % Ag8SnS6 при 747 і 742 К, 30 мол. % Ag2SnS3 при 750 К і 25 мол. % SnS2 при 741 К. Тетрарна сполука Ag11SnSb3S12 плавиться конґруентно при 920 К та володіє поліморфізмом при 649 К і є фазою змінного складу, її область гомогенності простягається по перетину Ag3SbS3 – Ag8SnS6 від 16 до 27 мол. % Ag8SnS6 в межах нонваріантних евтектичних процесів і від 20 до 22 мол. % Ag8SnS6 при 500 К. Нонваріантні процеси, що повʼязані з фазовими переходами на основі Cu3SbS3, AgSbS2 та Ag11SnSb3S12, мають евтектоїдний характер.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"71 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121754316","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗРОБКА СКЛАДУ ЕМУЛЬСІЙНОЇ ОСНОВИ КОСМЕТИЧНОГО КРЕМУ ЖИВИЛЬНОЇ ДІЇ","authors":"Мар’яна Федоровська, Марія Даниляк, Тетяна Волошенюк, Наталія Сливка","doi":"10.32782/pcsd-2022-4-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-4-11","url":null,"abstract":"Косметичні креми (КК) живильної дії є поширеними косметичними засобами. Вони відіграють важливі гігієнічні функції, а саме: доставляють у структури шкіри живильні речовини, виявляють регенерувальні властивості завдяки вмісту біологічно активних речовини (БАР) природного походження, утримують вологу у тканинах і на поверхні шкіри. Емульсійні основи живильних КК у складі олійної фази містять рослинні і тваринні жири й олії, які здатні проникати через шкіру і є активними носіями БАР. У рецептурі КК промислового виготовлення часто використовують компоненти, які не відповідають призначенню засобу чи навіть виявляють шкідливий ефект, такі як вуглеводні, силіковонові сполуки, агресивні емульгатори аніонної і катіонної природи, консерванти тощо. Альтернативою КК промислового виробництва можуть бути препарати індивідуального виготовлення у виробничих аптеках з оптимальним складом допоміжних речовин. У роботі наведено результати експерименту з опрацювання рецептури емульсійної основи живильного КК. Було розроблено 9 разків основ-носіїв живильного КК, у яких поєднували різні комбінації емульгаторів (Nature Mulse, Planta М, Еркалан ПЕГ-75) і загущувачів (натрію альгінат, гуарова камедь, ксантанова камедь). Використовуючи дані органолептичних, фізико-хімічних (колоїдна і термостабільність, рН), фармакотехнологічних (структурна в’язкість, однорідність та розміри дисперсної фази емульсійної системи) і біофармацевтичних досліджень встановлено, що найкращими властивостями характеризувалась емульсійна основа наступного складу: олія мигдалева – 25,0 г, масло каріте – 7,0 г, віск рисових висівок – 3,0 г, емульгатор Planta М – 3,0 г, натрію альгінат – 1,0 г, гліцерин – 5,0 г, вода очищена – до 100,0 г.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133751009","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ФАХОВО ОРІЄНТОВАНИХ ЗАДАЧ У НАВЧАННІ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ","authors":"Ірина Новікова, Наталія Стучинська","doi":"10.32782/pcsd-2022-4-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-4-8","url":null,"abstract":"Мета роботи: дослідити перспективи використання фахово орієнтованих задач в процесі навчання природничих дисциплін майбутніх фахівців галузі охорони здоров’я на засадах технологічного підходу та їх вплив на формування професійної, загальних та спеціальних компетентностей майбутніх лікарів; розробити критерії класифікації задачних форм професійного спрямування. Методологія. У роботі представлено результати впровадження авторської методики навчання природничих дисциплін з використанням фахово орієнтованих задач. Проаналізовані наукові розвідки щодо систем підготовки фахівців, у яких провідна роль належить технологічному підходу до формування фахово спрямованих предметних та загальних компетентностей засобами задач. Наукова новизна. Запропонована модель технології розв’язування задач з медичної і біологічної фізики як засобу фахової підготовки майбутніх лікарів. Обґрунтована доцільність поєднання технології розв’язування задач з навчально-дослідницькою роботою студентів, яка може містити й елементи наукової роботи. Показано, що навчальна технологія має базуватися на системно-структурному підході до формування наукового знання за допомогою різних типів завдань. Проаналізовано логічну детермінованість послідовного використання методів та прийомів в технологічному процесі як алгоритму, за допомогою якого отримують запланований результат. Висновки. Реалізовано класифікацію задач згідно з їхніми функціями у навчальній дисципліні «Медична і біологічна фізика» та виокремлено такі три основні типи задач: орієнтовані на формування цілісного фундаменту фізичних знань (навчально-пізнавальні, інформаційного характеру); різнорівневі задачі прикладного змісту; науково орієнтовані задачі й проєкти. Визначено роль і місце задач на різних етапах освітнього процесу для формування фахової компетентності майбутнього лікаря.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132332841","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТРУКТУРА ФЛОРИ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ МІСТА ЛУЦЬКА З УЧАСТЮ SOLIDAGO CANADENSIS L.","authors":"Оксана Музиченко, Оксана Цьось","doi":"10.32782/pcsd-2022-3-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-3-8","url":null,"abstract":"Однією з головних причин зниження біологічного різноманіття є вторгнення чужорідних видів рослин, які трансформують екосистеми, витісняючи аборигенні види. Одним з таких є інвазійний вид – золотарник канадський (Solidago canadensis L.) – трав’янистий полікарпік, гемікриптофіт, ксеромезофіт, геліофіт. Solidago canadensis L. заселяє екотопи м. Луцька, формуючи трав’янисті зарості у складі напівприродних слабопорушених та антропогенного трансформованих рослинних угруповань. В рослинних угрупованнях м. Луцька за участю S. canadensis L. описано 80 видів рослин, які належать до 17 родин, 3 класів і 3 відділів. Спектр 6 провідних родин угруповань нараховує 44 види, що становить 55% від загальної кількості видів. Провідними родинами є: Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Lamiaceae та Fabaceae. У біоморфологічній структурі флори рослинних угруповань з участю S. canadensis L. домінують трав’янисті полікарпіки (58,75%) та гемікриптофіти (47,5%). В екологічному спектрі флори серед гідроморф найбільше мезофітів – 42 види або 52,5%; ксеромезофітів – 21 вид або 26,25%, що вказує на мезофільний характер флори даних угруповань. У складі геліоморф переважають геліофіти – 48 видів (60%) та геліосціофіти – 17 видів (21,25%), що відображає приуроченість S. canadensis L. до освітлених місцезростань. Зі збільшенням проєктивного покриття S. canadensis L. в рослинних угрупованнях кількість супутніх видів рослин зменшується, зростає частка рудеральних видів, з угруповань зникають типові лучні рослини.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115069636","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}