Олексій Володимирович Маркович, Лариса Коробко, Борис Чижишин
{"title":"ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ","authors":"Олексій Володимирович Маркович, Лариса Коробко, Борис Чижишин","doi":"10.32782/pcsd-2022-3-10","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета роботи. Популяризація алгоритмізації, як одного з перспективних напрямків інтенсифікації навчально-професійної підготовки студентів в закладах професійної освіти і проінформувати про стан впровадження зазначеної технології в навчальний процес Рівненської медичної академії. Методологічна основа. В комунальному закладі Рівненський медичний коледж Рівненської медичної академії, на відділенні «Сестринська справа», з предмету «Медсестринство в хірургії» було проведено педагогічний експеримент по визначенню різниці фахової практичної підготовки студентів експериментальних груп, які займалися за алгоритмічними і контрольних – за звичайними технологіями навчання. Визначення рівня практичної підготовки проводилось на останньому занятті, шляхом візуального спостереження за якістю виконання практичних навичок по встановлених критеріях оцінювання. Наукова новизна. Було проаналізовано всю доступну інформацію про алгоритмізацію практичної підготовки, розроблені алгоритмічні інструкції з предметів «Медсестринство в хірургії» для студенів відділення «Сестринська справа», на основі яких було проведено педагогічний експеримент. Висновки. Проведений педагогічний експеримент, який виявив вищу професійну практичну компетентність у студенів експериментальних груп, а саме: рівень засвоєння професійних вмінь вищий в межах 4,47 % – 9,26 %; середній бал вищий в межах 0,36 – 0,45; якісну успішність вищу у межах 20 – 24,6 % від груп студенів, які засвоювали матеріал за традиційними технологіями навчання.","PeriodicalId":262003,"journal":{"name":"Проблеми хімії та сталого розвитку","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Проблеми хімії та сталого розвитку","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/pcsd-2022-3-10","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета роботи. Популяризація алгоритмізації, як одного з перспективних напрямків інтенсифікації навчально-професійної підготовки студентів в закладах професійної освіти і проінформувати про стан впровадження зазначеної технології в навчальний процес Рівненської медичної академії. Методологічна основа. В комунальному закладі Рівненський медичний коледж Рівненської медичної академії, на відділенні «Сестринська справа», з предмету «Медсестринство в хірургії» було проведено педагогічний експеримент по визначенню різниці фахової практичної підготовки студентів експериментальних груп, які займалися за алгоритмічними і контрольних – за звичайними технологіями навчання. Визначення рівня практичної підготовки проводилось на останньому занятті, шляхом візуального спостереження за якістю виконання практичних навичок по встановлених критеріях оцінювання. Наукова новизна. Було проаналізовано всю доступну інформацію про алгоритмізацію практичної підготовки, розроблені алгоритмічні інструкції з предметів «Медсестринство в хірургії» для студенів відділення «Сестринська справа», на основі яких було проведено педагогічний експеримент. Висновки. Проведений педагогічний експеримент, який виявив вищу професійну практичну компетентність у студенів експериментальних груп, а саме: рівень засвоєння професійних вмінь вищий в межах 4,47 % – 9,26 %; середній бал вищий в межах 0,36 – 0,45; якісну успішність вищу у межах 20 – 24,6 % від груп студенів, які засвоювали матеріал за традиційними технологіями навчання.